Світ Льоду й Полум’я — Українська вікі - Внесок користувача [uk]

Головна сторінка

2026-04-10T12:04:12Z

Krokomanov: /* 🔥 Популярні персонажі */

{{#seo:
|title=Світ Льоду й Полум’я — енциклопедія Гри престолів, Дому Драконів та Лицаря сімох королівств
|description=Українська енциклопедія всесвіту Пісня льоду й полум’я. Персонажі Гри престолів, Дому Драконів, Лицаря сімох королівств, історія Таргарієнів, Дунка й Егга, Рейніри та великих домів Вестеросу.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/Logo.png
}}

= Світ Льоду й Полум’я =

[[Файл:Logo.png|міні]]

'''Світ Льоду й Полум’я''' — українська енциклопедія всесвіту
'''[[Пісня льоду й полум’я]]''' Джорджа Р. Р. Мартіна.

Проєкт охоплює події серіалів:
* '''[[Гра престолів]]'''
* '''[[Дім Дракона]]'''
* '''[[Лицар сімох королівств]]'''

Тут зібрані статті про персонажів, великі доми, замки, битви, магію та історію Вестеросу й Ессосу.

== 📚 Досліджуйте всесвіт ==

Ласкаво просимо до енциклопедії світу «[[Пісня льоду й полум’я]]». Тут ви можете досліджувати історію [[Вестерос]]у та [[Ессос]]у, читати про великі [[Дім Старків|доми]], легендарних героїв, давні війни, драконів і таємничі сили, що формували цей світ протягом тисячоліть.

У нашій вікі зібрані статті про персонажів, королівства, битви, істот і події з серіалів «[[Гра престолів]]», «[[Дім Дракона]]» та «[[Лицар сімох королівств]]».

Переглянути всі матеріали енциклопедії можна тут:
→ [[Special:AllPages|Усі статті]]

== 📰 [[Новини|Останні новини]] ==

<DynamicPageList>
category=Новини
count=5
ordermethod=lastedit
addfirstcategorydate=true
</DynamicPageList>

== 🔥 Популярні персонажі ==

Світ «[[Пісня льоду й полум’я]]» сповнений яскравих і складних персонажів — королів, лицарів, воїнів, змовників і героїв, чиї долі визначають хід історії [[Вестерос]]у. Деякі з них прагнуть влади і [[Залізний трон|Залізного трону]], інші борються за честь, справедливість або виживання у жорстокому світі.

Тут зібрані найвідоміші герої з серіалів «[[Гра престолів]]», «[[Дім Дракона]]», «[[Лицар сімох королівств]]» та історій всесвіту Джорджа Р. Р. Мартіна.

=== Лицар сімох королівств ===
* [[Дункан Високий]]
* [[Ейгон V Таргарієн|Егг]]
* [[Бейлор Таргарієн]]
* [[Мейкар I Таргарієн]]
* [[Ейріон Таргарієн]]

=== Гра престолів ===
* [[Тіріон Ланністер]]
* [[Джон Сноу]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Серсея Ланністер]]
* [[Джеймі Ланністер]]
* [[Арія Старк]]
* [[Санса Старк]]
* [[Бран Старк]]
* [[Петір Бейліш]]
* [[Варіс]]

=== Дім Дракона ===
* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]

== 🏰 [[Великі доми Вестеросу]] ==

Великі доми Вестеросу — це наймогутніші династії континенту, які протягом століть правили своїми землями, збирали армії та впливали на долю [[Сім Королівств]]. Кожен із цих домів має власну історію, герб, девіз і традиції, що передаються з покоління в покоління.

Серед них — легендарні роди, такі як [[Дім Старків]], [[Дім Ланністерів]], [[Дім Таргарієнів]] і [[Дім Баратеонів]], чиї конфлікти, союзи та боротьба за владу визначали історію [[Вестерос]]у.

== ⚔️ Епохи та події ==

Історія світу «[[Пісня льоду й полум’я]]» охоплює тисячі років і сповнена великих війн, падіння королівств і появи легендарних героїв. У різні епохи [[Вестерос]] переживав як часи процвітання, так і темні періоди, коли доля континенту вирішувалася на полях битв.

Серед найважливіших подій — [[Завоювання Ейгона]], [[Танок драконів]], [[Повстання Роберта Баратеона]] та боротьба з [[Білі блукачі|білими блукачами]], що загрожували всьому світу під час нової [[Довга ніч|Довгої ночі]].

== 🐉 Магія і істоти ==
* [[Дракони]]
* [[Білі Ходоки]]
* [[Діти лісу]]
* [[Валірія]]

''Енциклопедія постійно доповнюється новими статтями.''

__ІНДЕКС__
__ПОСИЛАННЯ_НА_НОВИЙ_РОЗДІЛ__

Головна сторінка

2026-04-10T08:40:44Z

Krokomanov: /* 🔥 Популярні персонажі */

{{#seo:
|title=Світ Льоду й Полум’я — енциклопедія Гри престолів, Дому Драконів та Лицаря сімох королівств
|description=Українська енциклопедія всесвіту Пісня льоду й полум’я. Персонажі Гри престолів, Дому Драконів, Лицаря сімох королівств, історія Таргарієнів, Дунка й Егга, Рейніри та великих домів Вестеросу.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/Logo.png
}}

= Світ Льоду й Полум’я =

[[Файл:Logo.png|міні]]

'''Світ Льоду й Полум’я''' — українська енциклопедія всесвіту
'''[[Пісня льоду й полум’я]]''' Джорджа Р. Р. Мартіна.

Проєкт охоплює події серіалів:
* '''[[Гра престолів]]'''
* '''[[Дім Дракона]]'''
* '''[[Лицар сімох королівств]]'''

Тут зібрані статті про персонажів, великі доми, замки, битви, магію та історію Вестеросу й Ессосу.

== 📚 Досліджуйте всесвіт ==

Ласкаво просимо до енциклопедії світу «[[Пісня льоду й полум’я]]». Тут ви можете досліджувати історію [[Вестерос]]у та [[Ессос]]у, читати про великі [[Дім Старків|доми]], легендарних героїв, давні війни, драконів і таємничі сили, що формували цей світ протягом тисячоліть.

У нашій вікі зібрані статті про персонажів, королівства, битви, істот і події з серіалів «[[Гра престолів]]», «[[Дім Дракона]]» та «[[Лицар сімох королівств]]».

Переглянути всі матеріали енциклопедії можна тут:
→ [[Special:AllPages|Усі статті]]

== 📰 [[Новини|Останні новини]] ==

<DynamicPageList>
category=Новини
count=5
ordermethod=lastedit
addfirstcategorydate=true
</DynamicPageList>

== 🔥 Популярні персонажі ==

Світ «[[Пісня льоду й полум’я]]» сповнений яскравих і складних персонажів — королів, лицарів, воїнів, змовників і героїв, чиї долі визначають хід історії [[Вестерос]]у. Деякі з них прагнуть влади і [[Залізний трон|Залізного трону]], інші борються за честь, справедливість або виживання у жорстокому світі.

Тут зібрані найвідоміші герої з серіалів «[[Гра престолів]]», «[[Дім Дракона]]», «[[Лицар сімох королівств]]» та історій всесвіту Джорджа Р. Р. Мартіна.

* [[Дункан Високий]]
* [[Ейгон V Таргарієн|Егг]]
* [[Бейлор Таргарієн]]
* [[Мейкар I Таргарієн]]
* [[Ейріон Таргарієн]]

* [[Тіріон Ланністер]]
* [[Джон Сноу]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Серсея Ланністер]]
* [[Джеймі Ланністер]]
* [[Арія Старк]]
* [[Санса Старк]]
* [[Бран Старк]]
* [[Петір Бейліш]]
* [[Варіс]]

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]

== 🏰 [[Великі доми Вестеросу]] ==

Великі доми Вестеросу — це наймогутніші династії континенту, які протягом століть правили своїми землями, збирали армії та впливали на долю [[Сім Королівств]]. Кожен із цих домів має власну історію, герб, девіз і традиції, що передаються з покоління в покоління.

Серед них — легендарні роди, такі як [[Дім Старків]], [[Дім Ланністерів]], [[Дім Таргарієнів]] і [[Дім Баратеонів]], чиї конфлікти, союзи та боротьба за владу визначали історію [[Вестерос]]у.

== ⚔️ Епохи та події ==

Історія світу «[[Пісня льоду й полум’я]]» охоплює тисячі років і сповнена великих війн, падіння королівств і появи легендарних героїв. У різні епохи [[Вестерос]] переживав як часи процвітання, так і темні періоди, коли доля континенту вирішувалася на полях битв.

Серед найважливіших подій — [[Завоювання Ейгона]], [[Танок драконів]], [[Повстання Роберта Баратеона]] та боротьба з [[Білі блукачі|білими блукачами]], що загрожували всьому світу під час нової [[Довга ніч|Довгої ночі]].

== 🐉 Магія і істоти ==
* [[Дракони]]
* [[Білі Ходоки]]
* [[Діти лісу]]
* [[Валірія]]

''Енциклопедія постійно доповнюється новими статтями.''

__ІНДЕКС__
__ПОСИЛАННЯ_НА_НОВИЙ_РОЗДІЛ__

Штормовий Край

2026-04-10T08:34:37Z

Krokomanov: Змінено ціль перенаправлення з Штормова межа на Штормова Межа

#REDIRECT [[Штормова Межа]]

__БЕЗ_ЗМІСТУ__

Штормовий Край

2026-04-10T08:33:44Z

Krokomanov: Перенаправлено на Штормова межа

#REDIRECT [[Штормова межа]]

__БЕЗ_ЗМІСТУ__

Еймонд Таргарієн

2026-04-10T08:32:17Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Еймонд Таргарієн — одноокий, вершник Вхагар і найнебезпечніший принц | Дім Дракона |description=Еймонд Таргарієн — син Візеріса I, вершник Вхагар і ключова фігура Танцю драконів. Втративши око, він став символом війни, страху і помсти у Вестеросі. |ima...

{{#seo:
|title=Еймонд Таргарієн — одноокий, вершник Вхагар і найнебезпечніший принц | Дім Дракона
|description=Еймонд Таргарієн — син Візеріса I, вершник Вхагар і ключова фігура Танцю драконів. Втративши око, він став символом війни, страху і помсти у Вестеросі.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/c/c1/Aemond_Targaryen.jpg
|keywords=Еймонд Таргарієн, Aemond Targaryen, Вхагар, Танок драконів, Дім Дракона, Боже Око, Деймон Таргарієн, зелений табір

}}{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Еймонд Таргарієн
|зображення=Aemond_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]], «зелені»
|титул=[[Принц]], [[Принц-регент]] (тимчасово), [[Захисник держави]]
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Алісента Хайтауер]] (мати), [[Ейгон II Таргарієн]] (старший брат), [[Хелейна Таргарієн]] (сестра), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Аліс Ріверс]] (коханка)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Еймонд Таргарієн''' — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], вершник [[Вхагар]] — найстарішого і найстрашнішого дракона свого часу, та одна з найнебезпечніших постатей [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Син короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] і королеви [[Алісента Хайтауер]], Еймонд із юних років вирізнявся жорстким характером, непохитною волею і прагненням довести свою силу.

У дитинстві він зазнав приниження через відсутність власного дракона, однак усе змінилося, коли він зухвало осідлав [[Вхагар]] — подвиг, що назавжди змінив його долю. Ціна цього була високою: під час сутички з дітьми [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] він втратив око, після чого його образ назавжди став символом страху і помсти. В обмін на око він отримав дракона — і сам визнав, що це була справедлива ціна.

Еймонд виріс у воїна, який не знає страху і не відступає. Його холодний розум і жорстокість зробили його головною військовою силою «зелених», а під час війни він став фактичним правителем королівства як [[Принц-регент]] і [[Захисник держави]] при своєму браті [[Ейгон II Таргарієн|Ейгоні II]].

Його ім’я стало синонімом війни і руйнування. Саме Еймонд розв’язав відкритий конфлікт, убивши [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] над [[Штормовий Край|Штормовим Краєм]], після чого [[Вестерос]] занурився у кровопролиття. Його кампанії у [[Річкові землі|Річкових землях]] залишили по собі спустошені землі і тисячі загиблих.

Еймонд Таргарієн — це не просто принц і вершник дракона, а уособлення війни: людина, яка втратила частину себе, але натомість стала ще небезпечнішою. Його шлях — це шлях помсти, честі і руйнування, що веде до однієї з найвідоміших і найтрагічніших битв в історії [[Вестерос]]у.

== Дім Дракона: Сезон 1 ==

[[Еймонд Таргарієн]] народився у шлюбі короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] та королеви [[Алісента Хайтауер]]. Він був другим сином у родині після [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і з дитинства зростав у атмосфері напруги між гілками [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

Його дитинство проходило у [[Червоний замок|Червоному замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], разом із братом [[Ейгон II Таргарієн|Ейгоном II]], сестрою [[Хелейна Таргарієн]] та молодшим братом [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейроном]]. Паралельно при дворі виховувалися діти [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] — [[Джейкеріс Веларіон]], [[Люцеріс Веларіон]] і [[Джоффрі Веларіон]], а також [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн (донька Деймона)|Рейна Таргарієн]] — доньки [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]].

З ранніх років Еймонд стає об’єктом насмішок через відсутність власного дракона — що в родині Таргарієнів вважається серйозним недоліком. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] разом із дітьми Рейніри влаштовують над ним жорстокий жарт, підсунувши йому свиню, яку називають «драконом». Це приниження залишає глибокий слід у психіці Еймонда і формує його прагнення довести свою силу.

Переломним моментом у його житті стає смерть [[Лейна Веларіон]] — дружини [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]] і вершниці дракона [[Вхагар]]. Після похорону на [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] Еймонд, діючи самостійно і без дозволу, вирушає до дракона і здійснює надзвичайно небезпечний крок — він осідлає [[Вхагар]], найбільшого і найстарішого дракона у світі.

Цей вчинок стає символом його сили і сміливості, але водночас провокує конфлікт. Доньки Лейни — [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн (донька Деймона)|Рейна]] — вважають, що саме вони мали право на Вхагар. До них приєднуються [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріс]] і [[Люцеріс Веларіон|Люцеріс]]. Між дітьми спалахує бійка.

Під час сутички Еймонд відкрито ображає своїх кузенів, називаючи їх бастардами, що ще більше загострює конфлікт. У ході бійки [[Люцеріс Веларіон|Люцеріс]] ножем вибиває Еймонду око. Це стає одним із ключових моментів у всій історії [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після інциденту в [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] сторони сходяться перед королем [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. [[Алісента Хайтауер]] вимагає помсти і навіть наполягає на тому, щоб око було відібране у [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]]. У пориві гніву вона нападає на [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру]] і ранить її. Сам Еймонд, попри втрату ока, демонструє холоднокровність і вимовляє знамениту фразу, що він «втратив око, але здобув дракона».

Після цього випадку Еймонд змінюється. Він стає більш замкнутим, жорстким і цілеспрямованим. Замість слабкого і приниженого хлопчика він перетворюється на людину, одержиму силою, честю і помстою.

У наступні роки він активно тренується як воїн, навчається володінню мечем і стає одним із найнебезпечніших бійців свого покоління. Його наставником і союзником стає [[Крістон Коль]], який поділяє його погляди і підтримує «зелених».

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Еймонд бере активну участь у перевороті, організованому [[Отто Хайтауер]]ом і [[Алісента Хайтауер]]. Разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] він вирушає на пошуки [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], який намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]]. Саме Еймонд і Коль знаходять його і повертають до двору.

Після коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] у [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] Еймонд стає однією з ключових військових сил «зелених». Він відправляється як посланець до [[Штормовий Край|Штормового Краю]], де намагається заручитися підтримкою [[Боррос Баратеон|лорда Борроса Баратеона]].

У [[Штормовий Край|Штормовому Краї]] він зустрічає [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]], який також прибув як посланець від [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]]. Між ними виникає напружене протистояння, і Еймонд вимагає від Люцеріса «платити борг» за своє око.

Коли Люцеріс намагається втекти на своєму драконі [[Арракс]], Еймонд переслідує його на [[Вхагар]]. У небі над бурею відбувається одна з найважливіших подій — Вхагар атакує і вбиває Люцеріса разом із його драконом.

Цей момент стає точкою неповернення. Вбивство [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] остаточно запускає [[Танок драконів|Танок драконів]] — війну, яка охопить увесь [[Вестерос]].

== Дім Дракона: Сезон 2 ==

Після вбивства [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] наприкінці першого сезону [[Еймонд Таргарієн]] фактично стає обличчям війни «зелених». Його дії запускають повномасштабний [[Танок драконів|Танок драконів]], і відтепер він відіграє ключову роль у всіх головних подіях конфлікту.

На початку сезону напруга при дворі [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] досягає максимуму. Вбивство [[Джейхейріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхейріса]] (сина короля) внаслідок події, відомої як «Кров і сир», стає відповіддю «чорних» на смерть Люцеріса. Ця трагедія ще більше загострює ситуацію і зміцнює позиції Еймонда як людини, що не зупиниться ні перед чим.

Еймонд поступово відсуває на другий план самого [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]]. Його холодний розум, рішучість і військовий талант роблять його фактичним лідером «зелених». Він активно співпрацює з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який очолює армії корони, та впливає на рішення [[Мала рада|Малої ради]], де також присутні [[Алісента Хайтауер]], [[Ларіс Стронг]] і [[Тайланд Ланністер]].

Ключовим моментом стає битва біля [[Грачиного Приюту|Грачиного Приюту]] ([[Rook’s Rest]]), де сили «зелених» зіштовхуються з військами [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]]. У цій битві беруть участь дракони: [[Мелеїс]] під проводом [[Рейніс Таргарієн]] та [[Вхагар]] разом із Еймондом. До бою також долучається [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] на своєму драконі [[Сонячний Вогонь]].

Під час битви ситуація виходить з-під контролю: дракони зіштовхуються у повітрі, і Еймонд, не вагаючись, застосовує силу [[Вхагар]] проти обох — і ворогів, і союзників. У результаті [[Рейніс Таргарієн]] і її дракон [[Мелеїс]] гинуть, а [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] отримує тяжкі поранення, що виводять його з гри.

Після цього Еймонд фактично стає правителем королівства, приймаючи титули [[Принц-регент]]а та [[Захисник держави]]. Він починає діяти ще жорсткіше, перетворюючи війну на кампанію знищення.

Еймонд вирушає до [[Річкові землі|Річкових земель]] разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], щоб зламати опір прихильників [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]]. Під час цієї кампанії він спалює замки, знищує поселення і залишає по собі спустошені землі. Його ім’я починає викликати страх по всьому [[Вестерос]]у.

У [[Харренхолл|Харренхоллі]] Еймонд встановлює свою базу, де знайомиться з таємничою [[Аліс Ріверс]], яка стає його коханкою і радницею. Вона впливає на його рішення і ще більше підсилює його образ як темної і майже містичної постаті війни.

Паралельно його відносини з [[Алісента Хайтауер]] ускладнюються — він дедалі менше зважає на її думку і діє самостійно. Його влада стає майже абсолютною, але водночас він все більше віддаляється від політики і занурюється у війну.

Його головною метою стає знищення [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]] — найнебезпечнішого ворога «зелених». Еймонд відкрито кидає йому виклик, що поступово веде до їхньої неминучої зустрічі.

Таким чином, у другому сезоні Еймонд Таргарієн остаточно перетворюється з принца у символ війни — вершника [[Вхагар]], який несе вогонь і смерть. Його дії визначають хід [[Танок драконів|Танцю драконів]] і наближають один із найвідоміших поєдинків в історії [[Вестерос]]у.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після того як [[Еймонд Таргарієн]] стає [[Принц-регент|принцом-регентом]] і фактичним правителем королівства при пораненому [[Ейгон II Таргарієн|Ейгоні II]], він обирає стратегію тотального залякування ворога. Його метою стає зламати волю «чорних» через страх і руйнування.

Разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] він веде кампанію в [[Річкові землі|Річкових землях]], спалюючи замки та поселення союзників [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]]. Серед знищених і спустошених земель — володіння домів, що підтримали «чорних». Його дракон [[Вхагар]] сіє смерть з неба, а саме ім’я Еймонда стає символом жаху по всьому [[Вестерос]]у.

Попри військові успіхи, становище «зелених» поступово погіршується. У цей час головним ворогом Еймонда залишається його дядько — [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], один із найнебезпечніших воїнів і стратегів у війні. Розуміючи, що саме Деймон є ключем до перемоги «чорних», Еймонд вирішує виманити його на вирішальний поєдинок.

З цією метою він продовжує спустошувати [[Річкові землі|Річкові землі]], свідомо залишаючи після себе слід руйнування, щоб змусити Деймона вийти йому назустріч. У цей час [[Харренхолл]] переходить під контроль сил «чорних», зокрема завдяки діям [[Сабіта Фрей|леді Сабіти Фрей]], однак самого Еймонда там не виявляють.

Деймон, розуміючи наміри племінника, прибуває до [[Харренхолл|Харренхоллу]] і кидає йому відкритий виклик. Еймонд приймає його, і обидві сторони готуються до неминучої сутички.

На двадцять другий день п’ятого місяця 130 року від З.Е. над озером [[Боже Око]] здіймаються в небо два найстрашніші дракони свого часу — [[Вхагар]] і [[Караксес]]. На їхніх спинах — два воїни, що уособлюють дві сторони війни: [[Еймонд Таргарієн]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].

Битва між ними стає однією з найвідоміших і найжорстокіших у всій історії [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Дракони зіштовхуються у повітрі, рвучи одне одного кігтями та пащами. [[Караксес]] розриває шию [[Вхагар]], однак сама отримує смертельні поранення.

У вирішальний момент, коли дракони вже падають до вод озера, Деймон здійснює легендарний і майже неможливий вчинок — він стрибає зі спини свого дракона на [[Вхагар]], підлітаючи до Еймонда. Озброєний валерійським мечем [[Темна Сестра]], він пробиває шолом і встромляє клинок прямо в єдине око Еймонда — те саме, яке стало символом його сили і помсти.

Прив’язаний до сідла [[Вхагар]], Еймонд гине миттєво. Його тіло разом із драконом падає у води [[Боже Око|Божого Ока]].

Після падіння [[Караксес]] зумів вибратися на берег, де незабаром загинув від отриманих ран, тоді як останки [[Вхагар]] і Еймонда залишалися на дні озера. Лише багато років потому їх було знайдено — разом із мечем [[Темна Сестра]], що все ще був уражений у черепі принца.

Смерть Еймонда Таргарієна стала переломним моментом війни. Загибель найнебезпечнішого полководця «зелених» різко послабила їхні позиції і стала одним із ключових кроків до їхньої поразки.

Так завершився шлях Еймонда — принца, який прагнув сили і помсти, і став одним із найстрашніших воїнів в історії [[Вестерос]]у.

== Родина ==

* [[Дім Таргарієнів]]

'''Батьки:'''
* [[Візеріс I Таргарієн]] — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]]
* [[Алісента Хайтауер]] — королева

'''Брати і сестри:'''
* [[Ейгон II Таргарієн]] — старший брат, король
* [[Хелейна Таргарієн]] — сестра, королева
* [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] — молодший брат

'''Коханка:'''
* [[Аліс Ріверс]]

== Особистість і характер ==

[[Еймонд Таргарієн]] — одна з найтемніших і найнебезпечніших постатей свого часу, людина, яку сформували приниження, біль і прагнення сили. У дитинстві він був об’єктом глузувань через відсутність дракона, що залишило глибокий слід у його характері і породило сильне бажання довести свою цінність.

Втрата ока стала переломним моментом у його житті. Замість того щоб зламатися, Еймонд перетворив цю травму на джерело сили. Він став холодним, стриманим і безжальним, навчившись контролювати свої емоції і використовувати страх як інструмент.

На відміну від свого брата [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], який часто діє імпульсивно, Еймонд мислить стратегічно і діє рішуче. Він поєднує в собі якості воїна і полководця, не боїться брати на себе відповідальність і не відступає перед труднощами.

Його жорстокість є не лише рисою характеру, а й частиною його світогляду. Він вірить у силу, страх і владу як основні інструменти управління. Саме тому його кампанії у [[Річкові землі|Річкових землях]] супроводжуються спустошенням і терором.

Водночас у ньому присутня ідея честі та справедливості у власному розумінні. Він вважає свої дії виправданими, а помсту — закономірною відповіддю на завдані образи.

Еймонд — це втілення війни: людина, яка втратила частину себе, але натомість стала ще сильнішою і небезпечнішою.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я втратив око… але здобув дракона.»
</blockquote>

<blockquote>
«Борг має бути сплачений.»
</blockquote>

<blockquote>
«Сильні правлять. Слабкі підкоряються.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не брат, якого можна ігнорувати.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

* У «[[Полум’я і кров]]» події описуються як хроніка, тому мотиви [[Еймонд Таргарієн]]а часто подані неоднозначно, тоді як у серіалі «[[Дім Дракона]]» його характер розкритий глибше.
* У серіалі підкреслюється психологічна травма Еймонда через втрату ока і приниження в дитинстві, що формує його подальшу жорстокість.
* Сцена вбивства [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] у серіалі має елемент втрати контролю над [[Вхагар]], тоді як у книзі це виглядає як більш свідомий акт.
* У серіалі більше уваги приділено його стосункам з [[Алісента Хайтауер]] та [[Крістон Коль|Крістоном Колем]].
* Персонаж [[Аліс Ріверс]] у книзі має більш містичний і неоднозначний образ, тоді як у серіалі її роль поступово розкривається.

== Див. також ==

* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Вхагар]]
* [[Танок драконів]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Боже Око]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Файл:Aemond Targaryen.jpg

2026-04-10T08:32:01Z

Krokomanov: Еймонд Таргарієн — син Візеріса I, вершник Вхагар і ключова фігура Танцю драконів. Втративши око, він став символом війни, страху і помсти у Вестеросі.

== Опис файлу ==
Еймонд Таргарієн — син Візеріса I, вершник Вхагар і ключова фігура Танцю драконів. Втративши око, він став символом війни, страху і помсти у Вестеросі.

Отто Хайтауер

2026-04-10T08:03:49Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Отто Хайтауер — правиця короля і архітектор Танцю драконів | Дім Дракона
|description=Отто Хайтауер — правиця короля при Джейхейрісі I і Візерісі I, батько Алісенти та головний стратег «зелених». Саме його інтриги призвели до коронації Ейгона II і початку Танцю драконів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/c/c6/Otto_Hightower.jpg
|keywords=Отто Хайтауер, Otto Hightower, Дім Дракона, Танок драконів, правиця короля, Алісента Хайтауер, Ейгон II Таргарієн, зелена фракція
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Отто Хайтауер
|зображення=Otto_Hightower.jpg
|герб=Hightower.png
|дім=[[Дім Хайтауерів]]
|приналежність=[[Мала рада]], «зелені»
|титул=[[Правиця короля]]
|родина=[[Алерія Флорент]] (дружина), [[Алісента Хайтауер]] (донька), [[Гвейн Хайтауер]] (син)
|стосунки=[[Алерія Флорент]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Отто Хайтауер''' — один із найвпливовіших політиків свого часу, [[Правиця короля]] при [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейрісі I]] та [[Візеріс I Таргарієн|Візерісі I Таргарієнах]], і головний архітектор конфлікту, що призвів до [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Представник могутнього [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] зі [[Староміст|Староміста]], Отто не мав дракона, але володів значно небезпечнішою зброєю — розумом, терпінням і політичними інтригами.

Він був людиною порядку, традицій і влади, яка вірила, що королівством мають правити не примхи, а контроль і спадкоємність. Саме тому Отто наполегливо просував інтереси своєї родини, поступово зміцнюючи вплив при дворі і перетворюючи свою доньку [[Алісента Хайтауер]] на королеву [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Його протистояння з [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] стало одним із ключових конфліктів при дворі, що розділив знать на ворогуючі табори. Після смерті короля Отто став центральною фігурою «зелених», організувавши переворот і посадивши на трон свого онука — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]].

Хоча Отто діяв заради стабільності і сили держави, саме його амбіції, обережні змови і холодні рішення стали іскрою, що запалила війну драконів — конфлікт, який назавжди змінив долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] і всього [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===
Після раптової смерті [[Бейлон Таргарієн|принца Бейлона Таргарієна]], який обіймав посаду [[Правиця короля|правиці короля]], король [[Джейхейріс I Таргарієн]] призначив на цю посаду сера [[Отто Хайтауер]]а — молодшого брата лорда [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] зі [[Староміст|Староміста]]. Це рішення стало початком стрімкого піднесення Отто при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]].

Отто прибув до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] разом із родиною — своєю дружиною [[Алерія Флорент]] та дітьми, серед яких була його донька [[Алісента Хайтауер]]. У останні роки життя старого короля Отто фактично керував державою, адже [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I]] був уже немічним і часто не міг особисто займатися справами правління.

У цей період юна [[Алісента Хайтауер]] відігравала важливу роль при дворі — вона постійно перебувала поруч із королем, доглядаючи за ним, читаючи йому книги та допомагаючи в повсякденному житті. За свідченнями сучасників, король, що втрачав розум, іноді сприймав її за своїх померлих дочок. Така близькість до короля ще більше зміцнила позиції Отто при дворі.

Після смерті [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]] у 103 році від З.Е. новим королем став його онук [[Візеріс I Таргарієн]], який залишив Отто на посаді [[Правиця короля|правиці]]. Саме в цей період вплив Хайтауера досяг свого піку — він став головною політичною фігурою королівства та найближчим радником молодого і недосвідченого монарха.

З роками Отто ставав дедалі впливовішим і владнішим. Його близькість до [[Залізний трон|Залізного трону]] викликала заздрість і невдоволення серед великих лордів [[Вестерос]]у, а також серед представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

Одним із головних суперників Отто при дворі був [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|принц Деймон Таргарієн]] — брат короля, відомий своєю амбітністю, войовничістю і непередбачуваним характером. Протистояння між ними стало центральним конфліктом раннього правління [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]].

Деймон у різний час обіймав важливі посади в [[Мала рада|Малій раді]] — зокрема [[майстер над монетою]] та [[майстер над законами]], однак саме Отто, який відкрито не довіряв принцу, переконав короля усунути його з цих посад. Ці рішення тимчасово послабили вплив Деймона, але водночас загострили їхню ворожнечу.

Паралельно Отто поступово реалізовував свій найважливіший політичний крок — зміцнення позицій своєї родини через шлюб. Після смерті [[Ейма Аррен]] він сприяв зближенню своєї доньки [[Алісента Хайтауер]] з королем [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. У 106 році від З.Е. Алісента стала його дружиною і королевою, що зробило Отто не лише правицею, а й фактичним тестем короля.

Цей союз остаточно закріпив домінування Хайтауерів при дворі та заклав основу майбутнього конфлікту за спадщину [[Залізний трон|Залізного трону]], який згодом переросте у [[Танок драконів|Танок драконів]].

== Дім Дракона: Сезон 1 ==

На початку подій серіалу [[Отто Хайтауер]] вже багато років обіймає посаду [[Правиця короля|правиці]] при дворі [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] і фактично керує щоденними справами королівства. Він є ключовою фігурою [[Мала рада|Малої ради]], де разом із [[Ліонель Стронг|Ліонелем Стронгом]], [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]] та іншими формує політику [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Однією з головних проблем для Отто залишається [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|принц Деймон Таргарієн]], якого він вважає небезпечним і непередбачуваним. Після інциденту в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]] та жорстоких дій міської варти під керівництвом Деймона, Отто переконує короля усунути брата від впливу. Конфлікт загострюється, коли Деймон самовільно займає [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]] разом із [[Місарія|Місарією]] і викрадає драконяче яйце. Отто особисто вирушає туди з невеликим загоном, щоб вирішити конфлікт, але ситуацію врівноважує прибуття [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка переконує Деймона повернути яйце.

Після смерті [[Ейма Аррен]] і новонародженого спадкоємця Отто починає діяти стратегічно — він підштовхує свою доньку [[Алісента Хайтауер]] зблизитися з королем [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. У результаті цього союзу Алісента стає королевою, що викликає напруження з боку [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], яка вважала її подругою.

З часом при дворі формується напружена атмосфера. Отто уважно спостерігає за поведінкою Рейніри і починає підозрювати її у зв’язку з [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]]. Після подій у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] та нічної пригоди Рейніри Отто доповідає королю про можливу втрату честі спадкоємиці. Це викликає гнів Візеріса, який, попри правдивість підозр, звільняє Отто з посади [[Правиця короля|правиці]], звинувачуючи його в маніпуляціях і спробах просунути власного онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] на трон.

Після усунення Отто залишає столицю, однак його вплив не зникає. Його донька [[Алісента Хайтауер]] поступово перебирає на себе політичну роль при дворі, а також зближується з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який стає її союзником.

Через кілька років, після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] та його сина [[Харвін Стронг|Харвіна Стронга]] під час пожежі в [[Гарренхолл|Гарренхоллі]], Отто повертається до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і знову займає посаду [[Правиця короля|правиці]]. Його повернення означає остаточне посилення фракції «зелених».

У цей період конфлікт між дітьми [[Алісента Хайтауер]] і [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]] стає відкритим. Отто підтримує претензії свого онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], попри те, що король офіційно визнав спадкоємицею Рейніру.

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Отто стає ключовою фігурою перевороту. Разом із членами [[Мала рада|Малої ради]], зокрема [[Тайланд Ланністер|Тайландом Ланністером]], [[Джаспер Вайлд|Джаспером Вайлдом]] та [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]], він організовує змову з метою приховати смерть короля і забезпечити коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Відбувається таємна нарада «зелених», під час якої обговорюється усунення прихильників Рейніри. [[Лорд Бізбері]] виступає проти цього плану і звинувачує раду в зраді, після чого гине від руки [[Крістон Коль|Крістонa Коля]].

Сам [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] не бажає ставати королем і намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]]. За ним вирушають дві групи: з одного боку — люди Отто, зокрема близнюки [[Еррік Каргайл|Еррік]] і [[Аррік Каргайл|Аррік Каргайли]], з іншого — [[Крістон Коль]] та [[Еймонд Таргарієн]]. У підсумку саме Коль і Еймонд знаходять принца.

Після цього Отто переконує Ейгона прийняти владу. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його урочиста коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Таким чином, у фіналі сезону Отто Хайтауер досягає своєї головної мети — його онук стає королем. Проте саме ці дії остаточно розколюють [[Вестерос]] і запускають події [[Танок драконів|Танцю драконів]] — кривавої громадянської війни між «зеленими» та «чорними».

== Дім Дракона: Сезон 2 ==

На початку другого сезону [[Отто Хайтауер]] продовжує обіймати посаду [[Правиця короля|правиці]] при дворі свого онука — [[Ейгон II Таргарієн|короля Ейгона II]]. Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] він намагається вести війну обережно, спираючись на дипломатію, союзників і ресурси, а не на хаотичне застосування сили.

Отто координує дії «зелених» разом із ключовими членами [[Мала рада|Малої ради]] — [[Алісента Хайтауер]], [[Крістон Коль]], [[Ларіс Стронг]], [[Тайланд Ланністер]] та іншими. Його стратегія полягає у зміцненні підтримки серед великих домів [[Вестерос]]у, зокрема [[Дім Ланністерів|Ланністерів]] і союзників зі [[Староміст|Староміста]].

Після вбивства [[Джейхейріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхейріса]] (сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і [[Хелейна Таргарієн]]), здійсненого агентами «чорних» у [[Червоний замок|Червоному замку]], ситуація різко загострюється. Ця подія, відома як «Кров і сир», викликає шок при дворі та призводить до радикалізації короля.

Отто намагається стримати гнів [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], закликаючи до виважених рішень і застерігаючи від безконтрольної жорстокості, яка може відштовхнути союзників. Однак його вплив починає слабшати, адже король дедалі більше дослухається до [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та [[Еймонд Таргарієн]]а, які виступають за агресивну війну.

Водночас напруження зростає і всередині табору «зелених». Відносини Отто з [[Алісента Хайтауер]] ускладнюються — вона все частіше діє самостійно, а також переживає внутрішній конфлікт між вірою, материнством і політикою.

Поступово Отто втрачає контроль над ситуацією. Його обережна стратегія вступає в конфлікт із бажанням короля швидко знищити ворогів. Після серії напружених нарад і суперечок [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] усуває Отто з посади [[Правиця короля|правиці]].

Його місце займає [[Крістон Коль]], який стає новим обличчям військової політики «зелених». Це рішення означає перехід від обережної дипломатії до відкритої та жорстокої війни.

Після усунення Отто фактично відходить від активного управління державою. Його вплив при дворі різко зменшується, а ключові рішення тепер приймаються без його участі.

Попри це, його роль у подіях залишається визначальною: саме він заклав основу для приходу [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] до влади і створив політичну конструкцію «зелених», яка тепер веде війну проти [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]].

У другому сезоні Отто постає як досвідчений, але вже не всесильний політик — людина, яка створила систему, але втратила над нею контроль. Його відсторонення символізує початок нової фази війни, де розум поступається місцем крові, а інтриги — відкритим битвам.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після усунення з посади [[Правиця короля|правиці]] при дворі [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] вплив [[Отто Хайтауер]]а стрімко зменшується. Хоча він більше не визначає політику «зелених», його ім’я залишається символом влади, інтриг і самого перевороту, який привів його онука до влади.

Коли війна розгорається на повну силу, а сили [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] наближаються до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], становище «зелених» різко погіршується. Після поразок і втрати підтримки частини знаті столиця опиняється під загрозою.

Урешті-решт війська Рейніри захоплюють [[Червоний замок|Червоний замок]], а сама вона входить до міста як королева. Починається розправа над головними діячами «зелених», і [[Отто Хайтауер]] стає однією з перших і найважливіших жертв.

Як колишній [[Правиця короля|правиця]] і головний організатор коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Отто не має шансів на помилування. Він постає перед новою владою як символ узурпації і зради.

За наказом [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] Отто страчують — його обезголовлюють у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Його смерть стає актом помсти та водночас політичним сигналом: епоха його влади остаточно завершена.

Таким чином, людина, яка багато років керувала королівством і фактично визначала його долю, гине однією з перших після падіння режиму, який сама ж і створила.

== Родина ==

* [[Дім Хайтауерів]]

'''Батьки:'''
* Невідомий лорд [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]]

'''Дружина:'''
* [[Алерія Флорент]]

'''Діти:'''
* [[Алісента Хайтауер]] — королева, дружина [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]]
* [[Гвейн Хайтауер]] — лицар, воєначальник «зелених»

'''Онуки:'''
* [[Ейгон II Таргарієн]] — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]]
* [[Хелейна Таргарієн]] — королева
* [[Еймонд Таргарієн]] — принц, воїн і вершник [[Вхагар]]
* [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] — принц, воєначальник

== Особистість і характер ==

[[Отто Хайтауер]] — втілення холодного розуму, політичної далекоглядності та непохитної віри у порядок. На відміну від багатьох представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], які покладаються на силу драконів і власні емоції, Отто діє через розрахунок, терпіння і контроль.

Він є класичним державником — людиною, яка ставить стабільність [[Сім Королівств|Семи Королівств]] вище за особисті почуття. Для нього влада — це не привілей, а інструмент управління, який має бути в руках тих, хто здатен її втримати. Саме тому він із підозрою ставиться до імпульсивних і небезпечних фігур, таких як [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], якого вважає загрозою для держави.

Отто мислить стратегічно і на багато кроків вперед. Його дії рідко бувають спонтанними — кожне рішення є частиною більшого плану. Він майстер інтриг, який вміє впливати на людей через слова, статус і обставини, а не через відкриту силу. Саме завдяки цьому він зумів підняти свою родину на вершину влади, зробивши [[Алісента Хайтауер]] королевою, а згодом і забезпечивши корону для свого онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Попри свою холодність, Отто не є бездумно жорстоким. Він віддає перевагу порядку, законам і традиціям, зокрема виступає за дотримання усталеного принципу спадкоємності, який, на його думку, має забезпечити стабільність королівства. Однак саме ця прихильність до традицій і влади призводить до конфлікту з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] і стає однією з причин [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Водночас Отто не позбавлений амбіцій. Його прагнення зміцнити позиції [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] і контролювати владу поступово перетворюється на головну рушійну силу його дій. Він вміло маскує ці амбіції під турботу про державу, що робить його особливо небезпечним суперником.

Його головна слабкість — надмірна впевненість у власному контролі над ситуацією. Створивши систему, яка привела до влади «зелених», Отто втрачає здатність повністю керувати її наслідками. У підсумку війна, яку він намагався спрямувати, виходить з-під контролю і руйнує той порядок, який він так прагнув зберегти.

Таким чином, Отто Хайтауер — не просто інтриган чи політик, а складна постать: державник, який прагнув стабільності, але своїми ж діями наблизив одну з найкривавіших воєн в історії [[Вестерос]]у.

== Цитати ==

<blockquote>
«Королівство не витримає ще одного Деймона Таргарієна біля трону.»
</blockquote>

<blockquote>
«Традиції — це те, що тримає [[Сім Королівств|Сім Королівств]] разом. Зруйнуйте їх — і почнеться хаос.»
</blockquote>

<blockquote>
«Влада повинна належати тим, хто здатен її втримати, а не тим, хто просто народився з правом на неї.»
</blockquote>

<blockquote>
«Ви можете не бачити загрози, ваша милість, але це не означає, що її не існує.»
</blockquote>

<blockquote>
«Іноді, щоб врятувати королівство, потрібно приймати рішення, які не подобаються нікому.»
</blockquote>

== Відмінності між книгою і серіалом ==

* У «[[Пісня льоду й полум’я]]» та книзі «[[Полум’я і кров]]» [[Отто Хайтауер]] зображений більш стримано і менш емоційно, ніж у серіалі «[[Дім Дракона]]».
* У книжковій версії значна частина інформації про нього подається через чутки, хроніки та свідчення різних джерел, зокрема [[Грибок|Грибка]], що робить його образ менш однозначним.
* У серіалі сильніше підкреслено його конфлікт із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] і його роль як головного політичного опонента принца.
* Роль [[Алісента Хайтауер]] у серіалі розширена, що також впливає на сприйняття самого Отто та його мотивів.
* У серіалі детальніше показано його участь у перевороті та коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], тоді як у книзі ці події подані більш узагальнено.

== Див. також ==
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Танок драконів]]
* [[Мала рада]]
* [[Дім Хайтауерів]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Хайтауерів]]
[[Категорія:Правиці Короля]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Отто Хайтауер

2026-04-10T08:03:28Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Отто Хайтауер — правиця короля і архітектор Танцю драконів | Дім Дракона |description=Отто Хайтауер — правиця короля при Джейхейрісі I і Візерісі I, батько Алісенти та головний стратег «зелених». Саме його інтриги призвели до коронації Ейгона II і по...

{{#seo:
|title=Отто Хайтауер — правиця короля і архітектор Танцю драконів | Дім Дракона
|description=Отто Хайтауер — правиця короля при Джейхейрісі I і Візерісі I, батько Алісенти та головний стратег «зелених». Саме його інтриги призвели до коронації Ейгона II і початку Танцю драконів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/c/c6/Otto_Hightower.jpg
|keywords=Отто Хайтауер, Otto Hightower, Дім Дракона, Танок драконів, правиця короля, Алісента Хайтауер, Ейгон II Таргарієн, зелена фракція
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Отто Хайтауер
|зображення=Otto_Hightower.jpg
|герб=Hightower.png
|дім=[[Дім Хайтауерів]]
|приналежність=[[Мала рада]], «зелені»
|титул=[[Правиця короля]]
|родина=[[Алерія Флорент]] (дружина), [[Алісента Хайтауер]] (донька), [[Гвейн Хайтауер]] (син)
|стосунки=[[Алерія Флорент]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Отто Хайтауер''' — один із найвпливовіших політиків свого часу, [[Правиця короля]] при [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейрісі I]] та [[Візеріс I Таргарієн|Візерісі I Таргарієнах]], і головний архітектор конфлікту, що призвів до [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Представник могутнього [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] зі [[Старомісто|Староміста]], Отто не мав дракона, але володів значно небезпечнішою зброєю — розумом, терпінням і політичними інтригами.

Він був людиною порядку, традицій і влади, яка вірила, що королівством мають правити не примхи, а контроль і спадкоємність. Саме тому Отто наполегливо просував інтереси своєї родини, поступово зміцнюючи вплив при дворі і перетворюючи свою доньку [[Алісента Хайтауер]] на королеву [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Його протистояння з [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] стало одним із ключових конфліктів при дворі, що розділив знать на ворогуючі табори. Після смерті короля Отто став центральною фігурою «зелених», організувавши переворот і посадивши на трон свого онука — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]].

Хоча Отто діяв заради стабільності і сили держави, саме його амбіції, обережні змови і холодні рішення стали іскрою, що запалила війну драконів — конфлікт, який назавжди змінив долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] і всього [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===
Після раптової смерті [[Бейлон Таргарієн|принца Бейлона Таргарієна]], який обіймав посаду [[Правиця короля|правиці короля]], король [[Джейхейріс I Таргарієн]] призначив на цю посаду сера [[Отто Хайтауер]]а — молодшого брата лорда [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] зі [[Старомісто|Староміста]]. Це рішення стало початком стрімкого піднесення Отто при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]].

Отто прибув до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] разом із родиною — своєю дружиною [[Алерія Флорент]] та дітьми, серед яких була його донька [[Алісента Хайтауер]]. У останні роки життя старого короля Отто фактично керував державою, адже [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I]] був уже немічним і часто не міг особисто займатися справами правління.

У цей період юна [[Алісента Хайтауер]] відігравала важливу роль при дворі — вона постійно перебувала поруч із королем, доглядаючи за ним, читаючи йому книги та допомагаючи в повсякденному житті. За свідченнями сучасників, король, що втрачав розум, іноді сприймав її за своїх померлих дочок. Така близькість до короля ще більше зміцнила позиції Отто при дворі.

Після смерті [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]] у 103 році від З.Е. новим королем став його онук [[Візеріс I Таргарієн]], який залишив Отто на посаді [[Правиця короля|правиці]]. Саме в цей період вплив Хайтауера досяг свого піку — він став головною політичною фігурою королівства та найближчим радником молодого і недосвідченого монарха.

З роками Отто ставав дедалі впливовішим і владнішим. Його близькість до [[Залізний трон|Залізного трону]] викликала заздрість і невдоволення серед великих лордів [[Вестерос]]у, а також серед представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

Одним із головних суперників Отто при дворі був [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|принц Деймон Таргарієн]] — брат короля, відомий своєю амбітністю, войовничістю і непередбачуваним характером. Протистояння між ними стало центральним конфліктом раннього правління [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]].

Деймон у різний час обіймав важливі посади в [[Мала рада|Малій раді]] — зокрема [[майстер над монетою]] та [[майстер над законами]], однак саме Отто, який відкрито не довіряв принцу, переконав короля усунути його з цих посад. Ці рішення тимчасово послабили вплив Деймона, але водночас загострили їхню ворожнечу.

Паралельно Отто поступово реалізовував свій найважливіший політичний крок — зміцнення позицій своєї родини через шлюб. Після смерті [[Ейма Аррен]] він сприяв зближенню своєї доньки [[Алісента Хайтауер]] з королем [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. У 106 році від З.Е. Алісента стала його дружиною і королевою, що зробило Отто не лише правицею, а й фактичним тестем короля.

Цей союз остаточно закріпив домінування Хайтауерів при дворі та заклав основу майбутнього конфлікту за спадщину [[Залізний трон|Залізного трону]], який згодом переросте у [[Танок драконів|Танок драконів]].

== Дім Дракона: Сезон 1 ==

На початку подій серіалу [[Отто Хайтауер]] вже багато років обіймає посаду [[Правиця короля|правиці]] при дворі [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] і фактично керує щоденними справами королівства. Він є ключовою фігурою [[Мала рада|Малої ради]], де разом із [[Ліонель Стронг|Ліонелем Стронгом]], [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]] та іншими формує політику [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Однією з головних проблем для Отто залишається [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|принц Деймон Таргарієн]], якого він вважає небезпечним і непередбачуваним. Після інциденту в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]] та жорстоких дій міської варти під керівництвом Деймона, Отто переконує короля усунути брата від впливу. Конфлікт загострюється, коли Деймон самовільно займає [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]] разом із [[Місарія|Місарією]] і викрадає драконяче яйце. Отто особисто вирушає туди з невеликим загоном, щоб вирішити конфлікт, але ситуацію врівноважує прибуття [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка переконує Деймона повернути яйце.

Після смерті [[Ейма Аррен]] і новонародженого спадкоємця Отто починає діяти стратегічно — він підштовхує свою доньку [[Алісента Хайтауер]] зблизитися з королем [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. У результаті цього союзу Алісента стає королевою, що викликає напруження з боку [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], яка вважала її подругою.

З часом при дворі формується напружена атмосфера. Отто уважно спостерігає за поведінкою Рейніри і починає підозрювати її у зв’язку з [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]]. Після подій у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] та нічної пригоди Рейніри Отто доповідає королю про можливу втрату честі спадкоємиці. Це викликає гнів Візеріса, який, попри правдивість підозр, звільняє Отто з посади [[Правиця короля|правиці]], звинувачуючи його в маніпуляціях і спробах просунути власного онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] на трон.

Після усунення Отто залишає столицю, однак його вплив не зникає. Його донька [[Алісента Хайтауер]] поступово перебирає на себе політичну роль при дворі, а також зближується з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який стає її союзником.

Через кілька років, після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] та його сина [[Харвін Стронг|Харвіна Стронга]] під час пожежі в [[Гарренхолл|Гарренхоллі]], Отто повертається до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і знову займає посаду [[Правиця короля|правиці]]. Його повернення означає остаточне посилення фракції «зелених».

У цей період конфлікт між дітьми [[Алісента Хайтауер]] і [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]] стає відкритим. Отто підтримує претензії свого онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], попри те, що король офіційно визнав спадкоємицею Рейніру.

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Отто стає ключовою фігурою перевороту. Разом із членами [[Мала рада|Малої ради]], зокрема [[Тайланд Ланністер|Тайландом Ланністером]], [[Джаспер Вайлд|Джаспером Вайлдом]] та [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]], він організовує змову з метою приховати смерть короля і забезпечити коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Відбувається таємна нарада «зелених», під час якої обговорюється усунення прихильників Рейніри. [[Лорд Бізбері]] виступає проти цього плану і звинувачує раду в зраді, після чого гине від руки [[Крістон Коль|Крістонa Коля]].

Сам [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] не бажає ставати королем і намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]]. За ним вирушають дві групи: з одного боку — люди Отто, зокрема близнюки [[Еррік Каргайл|Еррік]] і [[Аррік Каргайл|Аррік Каргайли]], з іншого — [[Крістон Коль]] та [[Еймонд Таргарієн]]. У підсумку саме Коль і Еймонд знаходять принца.

Після цього Отто переконує Ейгона прийняти владу. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його урочиста коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Таким чином, у фіналі сезону Отто Хайтауер досягає своєї головної мети — його онук стає королем. Проте саме ці дії остаточно розколюють [[Вестерос]] і запускають події [[Танок драконів|Танцю драконів]] — кривавої громадянської війни між «зеленими» та «чорними».

== Дім Дракона: Сезон 2 ==

На початку другого сезону [[Отто Хайтауер]] продовжує обіймати посаду [[Правиця короля|правиці]] при дворі свого онука — [[Ейгон II Таргарієн|короля Ейгона II]]. Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] він намагається вести війну обережно, спираючись на дипломатію, союзників і ресурси, а не на хаотичне застосування сили.

Отто координує дії «зелених» разом із ключовими членами [[Мала рада|Малої ради]] — [[Алісента Хайтауер]], [[Крістон Коль]], [[Ларіс Стронг]], [[Тайланд Ланністер]] та іншими. Його стратегія полягає у зміцненні підтримки серед великих домів [[Вестерос]]у, зокрема [[Дім Ланністерів|Ланністерів]] і союзників зі [[Старомісто|Староміста]].

Після вбивства [[Джейхейріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхейріса]] (сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і [[Хелейна Таргарієн]]), здійсненого агентами «чорних» у [[Червоний замок|Червоному замку]], ситуація різко загострюється. Ця подія, відома як «Кров і сир», викликає шок при дворі та призводить до радикалізації короля.

Отто намагається стримати гнів [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], закликаючи до виважених рішень і застерігаючи від безконтрольної жорстокості, яка може відштовхнути союзників. Однак його вплив починає слабшати, адже король дедалі більше дослухається до [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та [[Еймонд Таргарієн]]а, які виступають за агресивну війну.

Водночас напруження зростає і всередині табору «зелених». Відносини Отто з [[Алісента Хайтауер]] ускладнюються — вона все частіше діє самостійно, а також переживає внутрішній конфлікт між вірою, материнством і політикою.

Поступово Отто втрачає контроль над ситуацією. Його обережна стратегія вступає в конфлікт із бажанням короля швидко знищити ворогів. Після серії напружених нарад і суперечок [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] усуває Отто з посади [[Правиця короля|правиці]].

Його місце займає [[Крістон Коль]], який стає новим обличчям військової політики «зелених». Це рішення означає перехід від обережної дипломатії до відкритої та жорстокої війни.

Після усунення Отто фактично відходить від активного управління державою. Його вплив при дворі різко зменшується, а ключові рішення тепер приймаються без його участі.

Попри це, його роль у подіях залишається визначальною: саме він заклав основу для приходу [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] до влади і створив політичну конструкцію «зелених», яка тепер веде війну проти [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]].

У другому сезоні Отто постає як досвідчений, але вже не всесильний політик — людина, яка створила систему, але втратила над нею контроль. Його відсторонення символізує початок нової фази війни, де розум поступається місцем крові, а інтриги — відкритим битвам.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після усунення з посади [[Правиця короля|правиці]] при дворі [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] вплив [[Отто Хайтауер]]а стрімко зменшується. Хоча він більше не визначає політику «зелених», його ім’я залишається символом влади, інтриг і самого перевороту, який привів його онука до влади.

Коли війна розгорається на повну силу, а сили [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] наближаються до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], становище «зелених» різко погіршується. Після поразок і втрати підтримки частини знаті столиця опиняється під загрозою.

Урешті-решт війська Рейніри захоплюють [[Червоний замок|Червоний замок]], а сама вона входить до міста як королева. Починається розправа над головними діячами «зелених», і [[Отто Хайтауер]] стає однією з перших і найважливіших жертв.

Як колишній [[Правиця короля|правиця]] і головний організатор коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Отто не має шансів на помилування. Він постає перед новою владою як символ узурпації і зради.

За наказом [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] Отто страчують — його обезголовлюють у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Його смерть стає актом помсти та водночас політичним сигналом: епоха його влади остаточно завершена.

Таким чином, людина, яка багато років керувала королівством і фактично визначала його долю, гине однією з перших після падіння режиму, який сама ж і створила.

== Родина ==

* [[Дім Хайтауерів]]

'''Батьки:'''
* Невідомий лорд [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]]

'''Дружина:'''
* [[Алерія Флорент]]

'''Діти:'''
* [[Алісента Хайтауер]] — королева, дружина [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]]
* [[Гвейн Хайтауер]] — лицар, воєначальник «зелених»

'''Онуки:'''
* [[Ейгон II Таргарієн]] — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]]
* [[Хелейна Таргарієн]] — королева
* [[Еймонд Таргарієн]] — принц, воїн і вершник [[Вхагар]]
* [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] — принц, воєначальник

== Особистість і характер ==

[[Отто Хайтауер]] — втілення холодного розуму, політичної далекоглядності та непохитної віри у порядок. На відміну від багатьох представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], які покладаються на силу драконів і власні емоції, Отто діє через розрахунок, терпіння і контроль.

Він є класичним державником — людиною, яка ставить стабільність [[Сім Королівств|Семи Королівств]] вище за особисті почуття. Для нього влада — це не привілей, а інструмент управління, який має бути в руках тих, хто здатен її втримати. Саме тому він із підозрою ставиться до імпульсивних і небезпечних фігур, таких як [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], якого вважає загрозою для держави.

Отто мислить стратегічно і на багато кроків вперед. Його дії рідко бувають спонтанними — кожне рішення є частиною більшого плану. Він майстер інтриг, який вміє впливати на людей через слова, статус і обставини, а не через відкриту силу. Саме завдяки цьому він зумів підняти свою родину на вершину влади, зробивши [[Алісента Хайтауер]] королевою, а згодом і забезпечивши корону для свого онука [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Попри свою холодність, Отто не є бездумно жорстоким. Він віддає перевагу порядку, законам і традиціям, зокрема виступає за дотримання усталеного принципу спадкоємності, який, на його думку, має забезпечити стабільність королівства. Однак саме ця прихильність до традицій і влади призводить до конфлікту з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] і стає однією з причин [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Водночас Отто не позбавлений амбіцій. Його прагнення зміцнити позиції [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]] і контролювати владу поступово перетворюється на головну рушійну силу його дій. Він вміло маскує ці амбіції під турботу про державу, що робить його особливо небезпечним суперником.

Його головна слабкість — надмірна впевненість у власному контролі над ситуацією. Створивши систему, яка привела до влади «зелених», Отто втрачає здатність повністю керувати її наслідками. У підсумку війна, яку він намагався спрямувати, виходить з-під контролю і руйнує той порядок, який він так прагнув зберегти.

Таким чином, Отто Хайтауер — не просто інтриган чи політик, а складна постать: державник, який прагнув стабільності, але своїми ж діями наблизив одну з найкривавіших воєн в історії [[Вестерос]]у.

== Цитати ==

<blockquote>
«Королівство не витримає ще одного Деймона Таргарієна біля трону.»
</blockquote>

<blockquote>
«Традиції — це те, що тримає [[Сім Королівств|Сім Королівств]] разом. Зруйнуйте їх — і почнеться хаос.»
</blockquote>

<blockquote>
«Влада повинна належати тим, хто здатен її втримати, а не тим, хто просто народився з правом на неї.»
</blockquote>

<blockquote>
«Ви можете не бачити загрози, ваша милість, але це не означає, що її не існує.»
</blockquote>

<blockquote>
«Іноді, щоб врятувати королівство, потрібно приймати рішення, які не подобаються нікому.»
</blockquote>

== Відмінності між книгою і серіалом ==

* У «[[Пісня льоду й полум’я]]» та книзі «[[Полум’я і кров]]» [[Отто Хайтауер]] зображений більш стримано і менш емоційно, ніж у серіалі «[[Дім Дракона]]».
* У книжковій версії значна частина інформації про нього подається через чутки, хроніки та свідчення різних джерел, зокрема [[Грибок|Грибка]], що робить його образ менш однозначним.
* У серіалі сильніше підкреслено його конфлікт із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] і його роль як головного політичного опонента принца.
* Роль [[Алісента Хайтауер]] у серіалі розширена, що також впливає на сприйняття самого Отто та його мотивів.
* У серіалі детальніше показано його участь у перевороті та коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], тоді як у книзі ці події подані більш узагальнено.

== Див. також ==
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Танок драконів]]
* [[Мала рада]]
* [[Дім Хайтауерів]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Хайтауерів]]
[[Категорія:Правиці Короля]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Файл:Otto Hightower.jpg

2026-04-10T08:03:15Z

Krokomanov: Отто Хайтауер — правиця короля і головний стратег «зелених» при дворі Візеріса I Таргарієна

== Опис файлу ==
Отто Хайтауер — правиця короля і головний стратег «зелених» при дворі Візеріса I Таргарієна

Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)

2026-04-03T14:38:07Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Деймон Таргарієн — принц, Танець Дракона, Рейніра, біографія і смерть | Дім Дракона Вікі
|description=Історія Деймона Таргарієна: меч Темна Сестра, дракон Караксес і кривавий шлях через Танок драконів до легендарної битви з Еймондом.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/07/Daemon_Targaryen.jpg
|keywords=Деймон Таргарієн, Караксес, битва над Божим Оком, Еймонд Таргарієн, Танок драконів, Дім Дракона, валерійський меч
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Деймон Таргарієн
|зображення=Daemon_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]],
|титул=[[Командувач міської варти Королівської Гавані]], [[Король Вузького моря і Ступенів]] (самопроголошений)
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Візеріс I Таргарієн]] (брат), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (дружина), [[Лейна Веларіон]] (дружина), [[Бейла Таргарієн]] (донька), [[Рейна Таргарієн]] (донька), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], [[Місарія]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Деймон Таргарієн''' — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], молодший брат короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і одна з найнебезпечніших та найсуперечливіших постатей в історії [[Вестерос]]у, чия діяльність відіграла ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Персонаж всесвіту «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалу «[[Дім Дракона]]».

Відомий як воїн, завойовник і інтриган, Деймон поєднував у собі риси героя і тирана. Він був одним із найкращих бійців свого часу, вершником дракона [[Караксес]] і власником валерійського меча [[Темна Сестра]], а також людиною, яка не визнавала обмежень — ні моральних, ні політичних.

Протягом життя Деймон неодноразово кидав виклик владі, традиціям і навіть власній родині. Він командував [[Міська варта Королівської Гавані|міською вартою]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], самопроголосив себе королем [[Ступені|Ступенів]] і став одним із головних лідерів «чорних» у війні за [[Залізний трон]].

Його стосунки з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] — союз, побудований на пристрасті, амбіціях і спільній боротьбі за владу — стали одним із ключових факторів початку [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Деймон Таргарієн увійшов в історію як людина, яка не підкорялася правилам, а створювала їх сама — і саме тому його ім’я назавжди пов’язане з кров’ю, війною і падінням могутності [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Деймон Таргарієн]] народився в родині [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]] у період розквіту влади [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]]. Його дитинство з самого початку було незвичайним: за переказами, його мати, всупереч порадам, піднялася з немовлям у небо на драконі, прив’язавши його до себе — так само, як колись зробила з його старшим братом [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]]. Цей епізод став символом того, що Деймон змалку був пов’язаний із вогнем і небом.

Ще в юності він прославився як вільнодумний, зухвалий і непокірний юнак, який не визнавав авторитетів і прагнув діяти за власними правилами. Його характер різко контрастував зі стриманішим і дипломатичнішим [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]], що визначило їхні складні, але міцні стосунки.

У віці шістнадцяти років Деймон отримує лицарський титул і від самого короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I Таргарієна]] приймає валерійський меч [[Темна Сестра]] — один із найзнаменитіших клинків [[Валірія|Валірії]]. Цей дар визнавав його бойову майстерність і потенціал як воїна.

У 97 році від З.Е. він одружується з [[Рея Ройс]] — спадкоємицею [[Рунний Камінь|Рунного Каменя]] в [[Долина Аррен|Долині Аррен]]. Цей шлюб був політичним і укладений за волею родини, однак Деймон відкрито зневажав свою дружину і не приховував невдоволення життям у Долині. Він називав її «бронзовою сукою» і з презирством ставився до місцевих звичаїв, що ще більше підкреслювало його бунтівний характер.

У 101 році від З.Е. несподівано помирає його батько, [[Бейлон Таргарієн]], який був спадкоємцем престолу і [[Правиця короля|Правицею короля]]. Це викликає кризу спадкоємства у [[Сім Королівств|Семи Королівствах]]. Серед претендентів на [[Залізний трон]] були [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]].

Деймон активно підтримує свого брата. За деякими відомостями, він навіть формує загін найманців, готовий захищати права Візеріса силою, якщо це знадобиться. Однак конфлікту вдається уникнути — [[Велика рада 101 року]] в [[Харренхол|Харренхолі]] обирає Візеріса спадкоємцем престолу.

У 103 році, під час турніру на честь коронації [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], Деймон бере участь у поєдинках, де зазнає поразки від [[Крістон Коль|Крістона Коля]], який вибиває [[Темна Сестра|Темну Сестру]] з його руки. Ця поразка стає особистою образою і початком довготривалої ворожнечі між ними.

Після цього Деймон звертається до короля з проханням розірвати його шлюб із [[Рея Ройс]], однак отримує відмову. Попри це, [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] дозволяє брату залишитися при дворі в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Деймон входить до складу [[Мала рада|Малої ради]] і обіймає кілька посад: спочатку як [[Майстер над монетою]], а згодом як [[Майстер над законами]]. Однак жодна з цих ролей не відповідає його характеру — він швидко втрачає до них інтерес.

[[Отто Хайтауер]], який на той час є [[Правиця короля|Правицею короля]], відкрито недолюблює Деймона і переконує Візеріса усунути його від справ. Це рішення, однак, має несподівані наслідки.

Після невдач у [[Мала рада|Малій раді]] [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] призначає Деймона командувачем [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На цій посаді Деймон вперше повністю реалізує свій характер і здібності. Він проводить радикальну реформу варти: озброює близько двох тисяч стражників, забезпечуючи їх кинджалами, мечами, дубинками та кольчугами. Найпомітнішою зміною стають золоті плащі, які вони починають носити як символ своєї сили і влади.

Саме завдяки цьому міська варта отримує свою відому назву — «[[Міська варта Королівської Гавані|золоті плащі]]».

Деймон використовує нову силу для наведення порядку у столиці, але робить це з надмірною жорстокістю. Під його керівництвом проводяться показові покарання, страти і каральні рейди по кримінальних районах, зокрема в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]].

Ці дії роблять його одночасно і популярним серед частини простолюду, і небезпечним у очах знаті. Він стає не просто принцом, а реальною силою у столиці — людиною, яка здатна контролювати місто через страх і силу.

Саме в цей період формується репутація Деймона як людини, яка діє швидко, жорстко і без вагань — репутація, що згодом зробить його одним із найнебезпечніших гравців у [[Танок драконів|Танці драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] постає як один із найхаризматичніших і найнебезпечніших гравців при дворі [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На початку подій він обіймає посаду командувача [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] і проводить жорстку «чистку» міста від злочинності. Під його керівництвом «[[Міська варта Королівської Гавані|золоті плащі]]» здійснюють показові страти і каліцтва, що одразу демонструє його жорстокий і безкомпромісний стиль правління.

Попри вірність брату, Деймон постійно конфліктує з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який бачить у ньому загрозу стабільності королівства. Напруження досягає піку, коли Деймон насміхається з приводу смерті спадкоємця Візеріса, що призводить до його вигнання зі столиці.

Після вигнання Деймон повертається на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], де проголошує себе спадкоємцем і викрадає яйце дракона. Його протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]] завершується без кровопролиття завдяки втручанню [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка змушує його відступити.

Згодом Деймон разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] розпочинає війну проти [[Триархія|Тріархії]] у [[Ступені|Ступенях]]. У ході цієї кампанії він демонструє свої бойові здібності і здобуває перемогу, самопроголосивши себе «королем [[Ступені|Ступенів]] і [[Вузьке море|Вузького моря]]».

Повернувшись до двору, Деймон відновлює зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Їхні стосунки швидко набувають інтимного характеру, що спричиняє новий конфлікт при дворі і ще більше загострює протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]].

Після цього Деймон знову залишає столицю і повертається до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], де гине його дружина [[Рея Ройс]]. Незабаром він одружується з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]] і проводить деякий час у вигнанні, подорожуючи між [[Пентос]]ом і [[Ессос]]ом.

У шлюбі з Лейною народжуються дві доньки — [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн]]. Після смерті Лейни Деймон повертається до [[Вестерос]]у.

На похороні Лейни у [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] він знову зближується з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Незабаром вони таємно одружуються після смерті її чоловіка [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]].

З цього моменту Деймон стає ключовим союзником Рейніри у боротьбі за [[Залізний трон]]. Він активно підтримує її претензії і готується до неминучого конфлікту.

У фіналі сезону, після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] і коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Деймон стає одним із головних лідерів «чорних». Він організовує оборону [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]] і бере участь у підготовці до війни.

Саме він відправляє [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] до [[Штормова Межа|Штормової Межі]] як посланця, що зрештою призводить до його загибелі від рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і дракона [[Вхагар]].

Таким чином, у першому сезоні Деймон проходить шлях від вигнанця і бунтівника до одного з головних стратегів і лідерів у війні, що переростає у [[Танок драконів|Танок драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

У другому сезоні серіалу «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] стає однією з ключових фігур табору «чорних» у розпалі [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Його роль переходить від авантюрного воїна до стратега, який веде війну проти «зелених».

Після смерті [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] Деймон прагне негайної помсти. Саме він організовує одну з найжорстокіших подій війни — операцію «[[Кров і Сир]]», під час якої найманці проникають у [[Червоний замок|Червоний замок]] і вбивають спадкоємця [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Ця подія стає точкою неповернення і остаточно перетворює війну на криваве протистояння без правил.

Надалі Деймон вирушає до [[Харренхол|Харренхолу]], щоб зміцнити позиції «чорних» у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, відомий своєю темною історією і прокляттями, стає його опорним пунктом.

Перебуваючи в [[Харренхол|Харренхолі]], [[Деймон Таргарієн]] стикається не лише з військовими викликами, а й із складною політичною ситуацією у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, який раніше належав [[Дім Стронгів|дому Стронгів]], після загибелі [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і [[Гарвін Стронг|Гарвіна Стронга]] перебуває у стані занепаду, що лише підсилює похмуру атмосферу навколо Деймона.

На місці він встановлює контроль над замком і починає формувати свою владу як представник «чорних». Йому доводиться взаємодіяти з місцевими силами і лордами, серед яких ключову роль відіграють представники [[Дім Блеквудів|дому Блеквудів]] і [[Дім Бракенів|дому Бракенів]], давні вороги, чий конфлікт він намагається використати у своїх інтересах.

Деймон вступає у переговори з [[Бенджикот Блеквуд|Бенджикотом Блеквудом]], молодим, але відданим союзником [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], а також намагається схилити на свій бік частину сил [[Дім Бракенів|Бракенів]], використовуючи тиск і демонстрацію сили.

Водночас він підтримує зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]] на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]], обговорюючи подальшу стратегію війни і координацію дій. Його союзниками залишаються також [[Корліс Веларіон]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], які ведуть війну на морі і підтримують «чорних».

Паралельно Деймон підтримує контакт із [[Місарія|Місарією]], своєю колишньою коханкою і шпигункою, яка допомагає йому отримувати інформацію з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і дій «зелених», зокрема [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]].

Його перебування в Харренхолі супроводжується постійною напругою: замок, який вважається проклятим ще з часів [[Харрен Чорний|Харрена Чорного]] і [[Завоювання Ейгона|Завоювання Ейгона]], впливає на атмосферу і психологічний стан Деймона. Він стає більш замкнутим, підозрілим і жорстким у своїх рішеннях.

Попри внутрішні конфлікти, Деймон поступово зміцнює контроль «чорних» у [[Річкові землі|регіоні]], формуючи базу для подальших військових дій проти сил [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Таким чином, його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] стає не лише стратегічним етапом війни, а й періодом, у якому розкривається темна і складна природа самого Деймона — як воїна, лідера і людини, що діє на межі між генієм і руйнуванням.

Попри це, відносини між Деймоном і Рейнірою стають напруженими. Різні підходи до ведення війни — жорстокий і безкомпромісний у Деймона та більш обережний у Рейніри — призводять до конфліктів між ними.

У той час як [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] ведуть наступальні кампанії від імені «зелених», Деймон намагається протистояти їм через стратегічні позиції і контроль територій.

Його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] також підкреслює його зв’язок із темною атмосферою війни — замок стає символом занепаду, страху і внутрішніх демонів, які переслідують його.

Таким чином, у другому сезоні Деймон постає не лише як воїн, а як складний і зламаний персонаж, який веде війну не тільки із зовнішніми ворогами, але й із самим собою. Його дії продовжують визначати хід [[Танок драконів|Танцю драконів]] і впливати на долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

=== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ===

У пізній фазі [[Танок драконів|Танцю драконів]] [[Деймон Таргарієн]] стає центральною фігурою у протистоянні проти свого головного суперника — [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який очолює сили «зелених» у [[Річкові землі|Річкових землях]].

Після серії жорстоких кампаній і спустошення регіону військами [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та Еймонда, Деймон бере на себе завдання зупинити наступ і переломити хід війни. Він свідомо обирає тактику прямого протистояння, розуміючи, що перемога неможлива без усунення Еймонда і його дракона [[Вхагар]] — найнебезпечнішої сили «зелених».

Деймон повертається до [[Харренхол|Харренхолу]], використовуючи замок як стратегічну пастку. Він поширює чутки по всіх [[Річкові землі|Річкових землях]], відкрито заявляючи, що перебуває там і чекає на свого ворога. Це стає викликом, адресованим особисто [[Еймонд Таргарієн|Еймонду]].

Протягом кількох днів Деймон залишається в Харренхолі, демонструючи холодну витримку і рішучість. За переказами, він щодня відвідує богорощу і робить зарубки на [[чардрево|чардреві]], відраховуючи дні очікування.

Зрештою Еймонд прибуває до Харренхолу разом із [[Вхагар]] і своєю союзницею [[Аліс Ріверс]]. Обидва принци усвідомлюють, що вирішальна битва неминуча.

Вони піднімаються у небо над [[Божеве Око|озером Божеве Око]], де відбувається одна з найвідоміших і найруйнівніших битв у історії [[Вестерос]]у.

[[Караксес]], дракон Деймона, атакує [[Вхагар]] у стрімкому пікіруванні. У повітрі розгортається жорстока сутичка: Караксес розриває горло Вхагар, тоді як стара дракониця завдає смертельних ран і йому.

У вирішальний момент Деймон здійснює відчайдушний крок — не будучи прикутим до сідла, він стрибає з Караксеса на спину Вхагар. Озброєний мечем [[Темна Сестра]], він добирається до [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і вбиває його, встромивши клинок у його єдине око.

Після цього обидва дракони, смертельно поранені, падають у води [[Божеве Око|озера Божеве Око]].

[[Караксес]] ще знаходить у собі сили вибратися на берег, де згодом помирає від ран. Тіло [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] разом із [[Темна Сестра|Темною Сестрою]] пізніше знаходять на дні озера поруч із рештками [[Вхагар]].

Тіло ж самого Деймона так і не було знайдено.

Більшість [[мейстер]]ів вважає, що він загинув під час падіння, однак у [[Вестерос]]і довгий час ходять легенди, що принц вижив. Незалежно від цього, його останній бій стає легендою і символом мужності, безстрашності та самопожертви.

Смерть Деймона і Еймонда стає переломним моментом [[Танок драконів|Танцю драконів]], позбавляючи обидві сторони їхніх найнебезпечніших воїнів і змінюючи баланс сил у війні.

Таким чином, Деймон Таргарієн завершує свій шлях так само, як і прожив його — у вогні, крові і битві, назавжди увійшовши в історію як один із найвеличніших і найстрашніших воїнів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Брат:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]]

* '''Дружини:'''
** [[Рея Ройс]] (перша дружина)
** [[Лейна Веларіон]] (друга дружина)
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (третя дружина)

* '''Діти:'''
** [[Бейла Таргарієн]] (донька)
** [[Рейна Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)

* '''Інші зв’язки:'''
** [[Місарія]] (коханка)

== Особистість і характер ==

[[Деймон Таргарієн]] — один із найяскравіших і найнебезпечніших представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], який поєднує в собі риси великого воїна, харизматичного лідера і безжального авантюриста.

Він відомий своєю зухвалістю, незалежністю і повною відсутністю страху перед владою чи наслідками. Деймон не визнає правил, якщо вони суперечать його цілям, і часто діє імпульсивно, керуючись емоціями, гордістю і прагненням довести свою силу.

Попри це, він не є бездумним руйнівником. Деймон володіє гострим розумом і стратегічним мисленням, що дозволяє йому досягати перемог у складних ситуаціях — як у війні на [[Ступені|Ступенях]], так і під час [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Його стосунки з [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]] є складним поєднанням любові, заздрості і суперництва. Він неодноразово кидає виклик брату, але водночас залишається йому відданим.

Зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] демонструє іншу сторону його характеру — пристрасть, відданість і бажання боротися за владу разом із нею. Саме цей союз робить його ключовою фігурою серед «чорних».

Деймон також відомий своєю жорстокістю. Він здатний на крайні заходи, включаючи таємні вбивства, залякування і терор, якщо вважає це необхідним. Для нього мета часто виправдовує засоби.

У той же час він є одним із найвидатніших воїнів свого часу — вершником [[Караксес]]а і майстром бою з мечем [[Темна Сестра]]. Його хоробрість і безстрашність досягають апогею в його останньому бою проти [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]].

Таким чином, Деймон Таргарієн — це людина крайнощів: герой і чудовисько водночас, чия сила і амбіції зробили його легендою [[Вестерос]]у.

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» образ [[Деймон Таргарієн|Деймона Таргарієна]] подається через суперечливі джерела, зокрема свідчення [[Грибок|Грибка]], мейстерів і септонів, що робить його постать неоднозначною і відкритою для різних трактувань.

Однією з найбільш обговорюваних відмінностей є сюжетна лінія з [[Кропива]] — дівчиною-драконницею, з якою Деймон, за деякими джерелами, мав близькі стосунки. У книзі ця історія відіграє важливу роль і впливає на події перед його останнім боєм.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» ця лінія або відсутня, або значно змінена, а більше уваги приділяється його психології, внутрішнім конфліктам і стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]].

Також у серіалі більш детально показані його переживання під час перебування в [[Харренхол|Харренхолі]], тоді як у книзі цей період описаний більш стисло і загадково.

Загалом у серіалі Деймон подається як більш емоційний і внутрішньо складний персонаж, тоді як у книзі він часто виглядає як холодний і розрахунковий авантюрист.

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Бейла Таргарієн]]
* [[Рейна Таргарієн]]
* [[Ейгон III Таргарієн]]
* [[Візеріс II Таргарієн]]
* [[Лейна Веларіон]]
* [[Рея Ройс]]
* [[Місарія]]
* [[Караксес]]
* [[Темна Сестра]]
* [[Харренхол]]
* [[Ступені]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]

Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)

2026-04-03T14:28:41Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Деймон Таргарієн — принц, Танець Дракона, Рейніра, біографія і смерть | Дім Дракона Вікі
|description=Історія Деймона Таргарієна: меч Темна Сестра, дракон Караксес і кривавий шлях через Танок драконів до легендарної битви з Еймондом.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/07/Daemon_Targaryen.jpg
|keywords=Деймон Таргарієн, Караксес, битва над Божим Оком, Еймонд Таргарієн, Танок драконів, Дім Дракона, валерійський меч
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Деймон Таргарієн
|зображення=Daemon_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]],
|титул=[[Командувач міської варти Королівської Гавані]], [[Король Вузького моря і Ступенів]] (самопроголошений)
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Візеріс I Таргарієн]] (брат), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (дружина), [[Лейна Веларіон]] (дружина), [[Бейла Таргарієн]] (донька), [[Рейна Таргарієн]] (донька), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], [[Місарія]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Деймон Таргарієн''' — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], молодший брат короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і одна з найнебезпечніших та найсуперечливіших постатей в історії [[Вестерос]]у, чия діяльність відіграла ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Персонаж всесвіту «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалу «[[Дім Дракона]]».

Відомий як воїн, завойовник і інтриган, Деймон поєднував у собі риси героя і тирана. Він був одним із найкращих бійців свого часу, вершником дракона [[Караксес]] і власником валерійського меча [[Темна Сестра]], а також людиною, яка не визнавала обмежень — ні моральних, ні політичних.

Протягом життя Деймон неодноразово кидав виклик владі, традиціям і навіть власній родині. Він командував [[Міська варта Королівської Гавані|міською вартою]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], самопроголосив себе королем [[Ступені|Ступенів]] і став одним із головних лідерів «чорних» у війні за [[Залізний трон]].

Його стосунки з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] — союз, побудований на пристрасті, амбіціях і спільній боротьбі за владу — стали одним із ключових факторів початку [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Деймон Таргарієн увійшов в історію як людина, яка не підкорялася правилам, а створювала їх сама — і саме тому його ім’я назавжди пов’язане з кров’ю, війною і падінням могутності [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Деймон Таргарієн]] народився в родині [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]] у період розквіту влади [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]]. Його дитинство з самого початку було незвичайним: за переказами, його мати, всупереч порадам, піднялася з немовлям у небо на драконі, прив’язавши його до себе — так само, як колись зробила з його старшим братом [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]]. Цей епізод став символом того, що Деймон змалку був пов’язаний із вогнем і небом.

Ще в юності він прославився як вільнодумний, зухвалий і непокірний юнак, який не визнавав авторитетів і прагнув діяти за власними правилами. Його характер різко контрастував зі стриманішим і дипломатичнішим [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]], що визначило їхні складні, але міцні стосунки.

У віці шістнадцяти років Деймон отримує лицарський титул і від самого короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I Таргарієна]] приймає валерійський меч [[Темна Сестра]] — один із найзнаменитіших клинків [[Валірія|Валірії]]. Цей дар визнавав його бойову майстерність і потенціал як воїна.

У 97 році від З.Е. він одружується з [[Рея Ройс]] — спадкоємицею [[Рунний Камінь|Рунного Каменя]] в [[Долина Аррен|Долині Аррен]]. Цей шлюб був політичним і укладений за волею родини, однак Деймон відкрито зневажав свою дружину і не приховував невдоволення життям у Долині. Він називав її «бронзовою сукою» і з презирством ставився до місцевих звичаїв, що ще більше підкреслювало його бунтівний характер.

У 101 році від З.Е. несподівано помирає його батько, [[Бейлон Таргарієн]], який був спадкоємцем престолу і [[Правиця короля|Правицею короля]]. Це викликає кризу спадкоємства у [[Сім Королівств|Семи Королівствах]]. Серед претендентів на [[Залізний трон]] були [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]].

Деймон активно підтримує свого брата. За деякими відомостями, він навіть формує загін найманців, готовий захищати права Візеріса силою, якщо це знадобиться. Однак конфлікту вдається уникнути — [[Велика рада 101 року]] в [[Гарренхол|Гарренхолі]] обирає Візеріса спадкоємцем престолу.

У 103 році, під час турніру на честь коронації [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], Деймон бере участь у поєдинках, де зазнає поразки від [[Крістон Коль|Крістона Коля]], який вибиває [[Темна Сестра|Темну Сестру]] з його руки. Ця поразка стає особистою образою і початком довготривалої ворожнечі між ними.

Після цього Деймон звертається до короля з проханням розірвати його шлюб із [[Рея Ройс]], однак отримує відмову. Попри це, [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] дозволяє брату залишитися при дворі в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Деймон входить до складу [[Мала рада|Малої ради]] і обіймає кілька посад: спочатку як [[Майстер над монетою]], а згодом як [[Майстер над законами]]. Однак жодна з цих ролей не відповідає його характеру — він швидко втрачає до них інтерес.

[[Отто Хайтауер]], який на той час є [[Правиця короля|Правицею короля]], відкрито недолюблює Деймона і переконує Візеріса усунути його від справ. Це рішення, однак, має несподівані наслідки.

Після невдач у [[Мала рада|Малій раді]] [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] призначає Деймона командувачем [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На цій посаді Деймон вперше повністю реалізує свій характер і здібності. Він проводить радикальну реформу варти: озброює близько двох тисяч стражників, забезпечуючи їх кинджалами, мечами, дубинками та кольчугами. Найпомітнішою зміною стають золоті плащі, які вони починають носити як символ своєї сили і влади.

Саме завдяки цьому міська варта отримує свою відому назву — «[[Міська варта Королівської Гавані|золоті плащі]]».

Деймон використовує нову силу для наведення порядку у столиці, але робить це з надмірною жорстокістю. Під його керівництвом проводяться показові покарання, страти і каральні рейди по кримінальних районах, зокрема в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]].

Ці дії роблять його одночасно і популярним серед частини простолюду, і небезпечним у очах знаті. Він стає не просто принцом, а реальною силою у столиці — людиною, яка здатна контролювати місто через страх і силу.

Саме в цей період формується репутація Деймона як людини, яка діє швидко, жорстко і без вагань — репутація, що згодом зробить його одним із найнебезпечніших гравців у [[Танок драконів|Танці драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] постає як один із найхаризматичніших і найнебезпечніших гравців при дворі [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На початку подій він обіймає посаду командувача [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] і проводить жорстку «чистку» міста від злочинності. Під його керівництвом «[[Міська варта Королівської Гавані|золоті плащі]]» здійснюють показові страти і каліцтва, що одразу демонструє його жорстокий і безкомпромісний стиль правління.

Попри вірність брату, Деймон постійно конфліктує з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який бачить у ньому загрозу стабільності королівства. Напруження досягає піку, коли Деймон насміхається з приводу смерті спадкоємця Візеріса, що призводить до його вигнання зі столиці.

Після вигнання Деймон повертається на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], де проголошує себе спадкоємцем і викрадає яйце дракона. Його протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]] завершується без кровопролиття завдяки втручанню [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка змушує його відступити.

Згодом Деймон разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] розпочинає війну проти [[Триархія|Тріархії]] у [[Ступені|Ступенях]]. У ході цієї кампанії він демонструє свої бойові здібності і здобуває перемогу, самопроголосивши себе «королем [[Ступені|Ступенів]] і [[Вузьке море|Вузького моря]]».

Повернувшись до двору, Деймон відновлює зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Їхні стосунки швидко набувають інтимного характеру, що спричиняє новий конфлікт при дворі і ще більше загострює протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]].

Після цього Деймон знову залишає столицю і повертається до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], де гине його дружина [[Рея Ройс]]. Незабаром він одружується з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]] і проводить деякий час у вигнанні, подорожуючи між [[Пентос]]ом і [[Ессос]]ом.

У шлюбі з Лейною народжуються дві доньки — [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн]]. Після смерті Лейни Деймон повертається до [[Вестерос]]у.

На похороні Лейни у [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] він знову зближується з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Незабаром вони таємно одружуються після смерті її чоловіка [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]].

З цього моменту Деймон стає ключовим союзником Рейніри у боротьбі за [[Залізний трон]]. Він активно підтримує її претензії і готується до неминучого конфлікту.

У фіналі сезону, після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] і коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Деймон стає одним із головних лідерів «чорних». Він організовує оборону [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]] і бере участь у підготовці до війни.

Саме він відправляє [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] до [[Штормова Межа|Штормової Межі]] як посланця, що зрештою призводить до його загибелі від рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і дракона [[Вхагар]].

Таким чином, у першому сезоні Деймон проходить шлях від вигнанця і бунтівника до одного з головних стратегів і лідерів у війні, що переростає у [[Танок драконів|Танок драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

У другому сезоні серіалу «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] стає однією з ключових фігур табору «чорних» у розпалі [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Його роль переходить від авантюрного воїна до стратега, який веде війну проти «зелених».

Після смерті [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] Деймон прагне негайної помсти. Саме він організовує одну з найжорстокіших подій війни — операцію «[[Кров і Сир]]», під час якої найманці проникають у [[Червоний замок|Червоний замок]] і вбивають спадкоємця [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Ця подія стає точкою неповернення і остаточно перетворює війну на криваве протистояння без правил.

Надалі Деймон вирушає до [[Харренхол|Харренхолу]], щоб зміцнити позиції «чорних» у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, відомий своєю темною історією і прокляттями, стає його опорним пунктом.

Перебуваючи в [[Харренхол|Харренхолі]], [[Деймон Таргарієн]] стикається не лише з військовими викликами, а й із складною політичною ситуацією у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, який раніше належав [[Дім Стронгів|дому Стронгів]], після загибелі [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і [[Гарвін Стронг|Гарвіна Стронга]] перебуває у стані занепаду, що лише підсилює похмуру атмосферу навколо Деймона.

На місці він встановлює контроль над замком і починає формувати свою владу як представник «чорних». Йому доводиться взаємодіяти з місцевими силами і лордами, серед яких ключову роль відіграють представники [[Дім Блеквудів|дому Блеквудів]] і [[Дім Бракенів|дому Бракенів]], давні вороги, чий конфлікт він намагається використати у своїх інтересах.

Деймон вступає у переговори з [[Бенджикот Блеквуд|Бенджикотом Блеквудом]], молодим, але відданим союзником [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], а також намагається схилити на свій бік частину сил [[Дім Бракенів|Бракенів]], використовуючи тиск і демонстрацію сили.

Водночас він підтримує зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]] на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]], обговорюючи подальшу стратегію війни і координацію дій. Його союзниками залишаються також [[Корліс Веларіон]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], які ведуть війну на морі і підтримують «чорних».

Паралельно Деймон підтримує контакт із [[Місарія|Місарією]], своєю колишньою коханкою і шпигункою, яка допомагає йому отримувати інформацію з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і дій «зелених», зокрема [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]].

Його перебування в Харренхолі супроводжується постійною напругою: замок, який вважається проклятим ще з часів [[Харрен Чорний|Харрена Чорного]] і [[Завоювання Ейгона|Завоювання Ейгона]], впливає на атмосферу і психологічний стан Деймона. Він стає більш замкнутим, підозрілим і жорстким у своїх рішеннях.

Попри внутрішні конфлікти, Деймон поступово зміцнює контроль «чорних» у [[Річкові землі|регіоні]], формуючи базу для подальших військових дій проти сил [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Таким чином, його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] стає не лише стратегічним етапом війни, а й періодом, у якому розкривається темна і складна природа самого Деймона — як воїна, лідера і людини, що діє на межі між генієм і руйнуванням.

Попри це, відносини між Деймоном і Рейнірою стають напруженими. Різні підходи до ведення війни — жорстокий і безкомпромісний у Деймона та більш обережний у Рейніри — призводять до конфліктів між ними.

У той час як [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] ведуть наступальні кампанії від імені «зелених», Деймон намагається протистояти їм через стратегічні позиції і контроль територій.

Його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] також підкреслює його зв’язок із темною атмосферою війни — замок стає символом занепаду, страху і внутрішніх демонів, які переслідують його.

Таким чином, у другому сезоні Деймон постає не лише як воїн, а як складний і зламаний персонаж, який веде війну не тільки із зовнішніми ворогами, але й із самим собою. Його дії продовжують визначати хід [[Танок драконів|Танцю драконів]] і впливати на долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

=== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ===

У пізній фазі [[Танок драконів|Танцю драконів]] [[Деймон Таргарієн]] стає центральною фігурою у протистоянні проти свого головного суперника — [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який очолює сили «зелених» у [[Річкові землі|Річкових землях]].

Після серії жорстоких кампаній і спустошення регіону військами [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та Еймонда, Деймон бере на себе завдання зупинити наступ і переломити хід війни. Він свідомо обирає тактику прямого протистояння, розуміючи, що перемога неможлива без усунення Еймонда і його дракона [[Вхагар]] — найнебезпечнішої сили «зелених».

Деймон повертається до [[Харренхол|Харренхолу]], використовуючи замок як стратегічну пастку. Він поширює чутки по всіх [[Річкові землі|Річкових землях]], відкрито заявляючи, що перебуває там і чекає на свого ворога. Це стає викликом, адресованим особисто [[Еймонд Таргарієн|Еймонду]].

Протягом кількох днів Деймон залишається в Харренхолі, демонструючи холодну витримку і рішучість. За переказами, він щодня відвідує богорощу і робить зарубки на [[чардрево|чардреві]], відраховуючи дні очікування.

Зрештою Еймонд прибуває до Харренхолу разом із [[Вхагар]] і своєю союзницею [[Аліс Ріверс]]. Обидва принци усвідомлюють, що вирішальна битва неминуча.

Вони піднімаються у небо над [[Божеве Око|озером Божеве Око]], де відбувається одна з найвідоміших і найруйнівніших битв у історії [[Вестерос]]у.

[[Караксес]], дракон Деймона, атакує [[Вхагар]] у стрімкому пікіруванні. У повітрі розгортається жорстока сутичка: Караксес розриває горло Вхагар, тоді як стара дракониця завдає смертельних ран і йому.

У вирішальний момент Деймон здійснює відчайдушний крок — не будучи прикутим до сідла, він стрибає з Караксеса на спину Вхагар. Озброєний мечем [[Темна Сестра]], він добирається до [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і вбиває його, встромивши клинок у його єдине око.

Після цього обидва дракони, смертельно поранені, падають у води [[Божеве Око|озера Божеве Око]].

[[Караксес]] ще знаходить у собі сили вибратися на берег, де згодом помирає від ран. Тіло [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] разом із [[Темна Сестра|Темною Сестрою]] пізніше знаходять на дні озера поруч із рештками [[Вхагар]].

Тіло ж самого Деймона так і не було знайдено.

Більшість [[мейстер]]ів вважає, що він загинув під час падіння, однак у [[Вестерос]]і довгий час ходять легенди, що принц вижив. Незалежно від цього, його останній бій стає легендою і символом мужності, безстрашності та самопожертви.

Смерть Деймона і Еймонда стає переломним моментом [[Танок драконів|Танцю драконів]], позбавляючи обидві сторони їхніх найнебезпечніших воїнів і змінюючи баланс сил у війні.

Таким чином, Деймон Таргарієн завершує свій шлях так само, як і прожив його — у вогні, крові і битві, назавжди увійшовши в історію як один із найвеличніших і найстрашніших воїнів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Брат:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]]

* '''Дружини:'''
** [[Рея Ройс]] (перша дружина)
** [[Лейна Веларіон]] (друга дружина)
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (третя дружина)

* '''Діти:'''
** [[Бейла Таргарієн]] (донька)
** [[Рейна Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)

* '''Інші зв’язки:'''
** [[Місарія]] (коханка)

== Особистість і характер ==

[[Деймон Таргарієн]] — один із найяскравіших і найнебезпечніших представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], який поєднує в собі риси великого воїна, харизматичного лідера і безжального авантюриста.

Він відомий своєю зухвалістю, незалежністю і повною відсутністю страху перед владою чи наслідками. Деймон не визнає правил, якщо вони суперечать його цілям, і часто діє імпульсивно, керуючись емоціями, гордістю і прагненням довести свою силу.

Попри це, він не є бездумним руйнівником. Деймон володіє гострим розумом і стратегічним мисленням, що дозволяє йому досягати перемог у складних ситуаціях — як у війні на [[Ступені|Ступенях]], так і під час [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Його стосунки з [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]] є складним поєднанням любові, заздрості і суперництва. Він неодноразово кидає виклик брату, але водночас залишається йому відданим.

Зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] демонструє іншу сторону його характеру — пристрасть, відданість і бажання боротися за владу разом із нею. Саме цей союз робить його ключовою фігурою серед «чорних».

Деймон також відомий своєю жорстокістю. Він здатний на крайні заходи, включаючи таємні вбивства, залякування і терор, якщо вважає це необхідним. Для нього мета часто виправдовує засоби.

У той же час він є одним із найвидатніших воїнів свого часу — вершником [[Караксес]]а і майстром бою з мечем [[Темна Сестра]]. Його хоробрість і безстрашність досягають апогею в його останньому бою проти [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]].

Таким чином, Деймон Таргарієн — це людина крайнощів: герой і чудовисько водночас, чия сила і амбіції зробили його легендою [[Вестерос]]у.

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» образ [[Деймон Таргарієн|Деймона Таргарієна]] подається через суперечливі джерела, зокрема свідчення [[Грибок|Грибка]], мейстерів і септонів, що робить його постать неоднозначною і відкритою для різних трактувань.

Однією з найбільш обговорюваних відмінностей є сюжетна лінія з [[Кропива]] — дівчиною-драконницею, з якою Деймон, за деякими джерелами, мав близькі стосунки. У книзі ця історія відіграє важливу роль і впливає на події перед його останнім боєм.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» ця лінія або відсутня, або значно змінена, а більше уваги приділяється його психології, внутрішнім конфліктам і стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]].

Також у серіалі більш детально показані його переживання під час перебування в [[Харренхол|Харренхолі]], тоді як у книзі цей період описаний більш стисло і загадково.

Загалом у серіалі Деймон подається як більш емоційний і внутрішньо складний персонаж, тоді як у книзі він часто виглядає як холодний і розрахунковий авантюрист.

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Бейла Таргарієн]]
* [[Рейна Таргарієн]]
* [[Ейгон III Таргарієн]]
* [[Візеріс II Таргарієн]]
* [[Лейна Веларіон]]
* [[Рея Ройс]]
* [[Місарія]]
* [[Караксес]]
* [[Темна Сестра]]
* [[Харренхол]]
* [[Ступені]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]

Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)

2026-04-03T14:27:22Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Деймон Таргарієн — принц, Танець Дракона, Рейніра, біографія і смерть | Дім Дракона Вікі
|description=Історія Деймона Таргарієна: меч Темна Сестра, дракон Караксес і кривавий шлях через Танок драконів до легендарної битви з Еймондом.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/07/Daemon_Targaryen.jpg
|keywords=Деймон Таргарієн, Караксес, битва над Божим Оком, Еймонд Таргарієн, Танок драконів, Дім Дракона, валерійський меч
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Деймон Таргарієн
|зображення=Daemon_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]],
|титул=[[Командувач міської варти Королівської Гавані]], [[Король Вузького моря і Ступенів]] (самопроголошений)
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Візеріс I Таргарієн]] (брат), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (дружина), [[Лейна Веларіон]] (дружина), [[Бейла Таргарієн]] (донька), [[Рейна Таргарієн]] (донька), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], [[Місарія]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Деймон Таргарієн''' — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], молодший брат короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і одна з найнебезпечніших та найсуперечливіших постатей в історії [[Вестерос]]у, чия діяльність відіграла ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Персонаж всесвіту «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалу «[[Дім Дракона]]».

Відомий як воїн, завойовник і інтриган, Деймон поєднував у собі риси героя і тирана. Він був одним із найкращих бійців свого часу, вершником дракона [[Караксес]] і власником валерійського меча [[Темна Сестра]], а також людиною, яка не визнавала обмежень — ні моральних, ні політичних.

Протягом життя Деймон неодноразово кидав виклик владі, традиціям і навіть власній родині. Він командував [[Міська варта Королівської Гавані|міською вартою]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], самопроголосив себе королем [[Ступені|Ступенів]] і став одним із головних лідерів «чорних» у війні за [[Залізний трон]].

Його стосунки з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] — союз, побудований на пристрасті, амбіціях і спільній боротьбі за владу — стали одним із ключових факторів початку [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Деймон Таргарієн увійшов в історію як людина, яка не підкорялася правилам, а створювала їх сама — і саме тому його ім’я назавжди пов’язане з кров’ю, війною і падінням могутності [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Деймон Таргарієн]] народився в родині [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]] у період розквіту влади [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]]. Його дитинство з самого початку було незвичайним: за переказами, його мати, всупереч порадам, піднялася з немовлям у небо на драконі, прив’язавши його до себе — так само, як колись зробила з його старшим братом [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]]. Цей епізод став символом того, що Деймон змалку був пов’язаний із вогнем і небом.

Ще в юності він прославився як вільнодумний, зухвалий і непокірний юнак, який не визнавав авторитетів і прагнув діяти за власними правилами. Його характер різко контрастував зі стриманішим і дипломатичнішим [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]], що визначило їхні складні, але міцні стосунки.

У віці шістнадцяти років Деймон отримує лицарський титул і від самого короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I Таргарієна]] приймає валерійський меч [[Темна Сестра]] — один із найзнаменитіших клинків [[Валірія|Валірії]]. Цей дар визнавав його бойову майстерність і потенціал як воїна.

У 97 році від З.Е. він одружується з [[Рея Ройс]] — спадкоємицею [[Рунний Камінь|Рунного Каменя]] в [[Долина Аррен|Долині Аррен]]. Цей шлюб був політичним і укладений за волею родини, однак Деймон відкрито зневажав свою дружину і не приховував невдоволення життям у Долині. Він називав її «бронзовою сукою» і з презирством ставився до місцевих звичаїв, що ще більше підкреслювало його бунтівний характер.

У 101 році від З.Е. несподівано помирає його батько, [[Бейлон Таргарієн]], який був спадкоємцем престолу і [[Правиця короля|Правицею короля]]. Це викликає кризу спадкоємства у [[Сім Королівств|Семи Королівствах]]. Серед претендентів на [[Залізний трон]] були [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]].

Деймон активно підтримує свого брата. За деякими відомостями, він навіть формує загін найманців, готовий захищати права Візеріса силою, якщо це знадобиться. Однак конфлікту вдається уникнути — [[Велика рада 101 року]] в [[Гарренхол|Гарренхолі]] обирає Візеріса спадкоємцем престолу.

У 103 році, під час турніру на честь коронації [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], Деймон бере участь у поєдинках, де зазнає поразки від [[Крістон Коль|Крістона Коля]], який вибиває [[Темна Сестра|Темну Сестру]] з його руки. Ця поразка стає особистою образою і початком довготривалої ворожнечі між ними.

Після цього Деймон звертається до короля з проханням розірвати його шлюб із [[Рея Ройс]], однак отримує відмову. Попри це, [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] дозволяє брату залишитися при дворі в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Деймон входить до складу [[Мала рада|Малої ради]] і обіймає кілька посад: спочатку як [[Майстер над монетою]], а згодом як [[Майстер над законами]]. Однак жодна з цих ролей не відповідає його характеру — він швидко втрачає до них інтерес.

[[Отто Хайтауер]], який на той час є [[Правиця короля|Правицею короля]], відкрито недолюблює Деймона і переконує Візеріса усунути його від справ. Це рішення, однак, має несподівані наслідки.

Після невдач у [[Мала рада|Малій раді]] [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] призначає Деймона командувачем [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На цій посаді Деймон вперше повністю реалізує свій характер і здібності. Він проводить радикальну реформу варти: озброює близько двох тисяч стражників, забезпечуючи їх кинджалами, мечами, дубинками та кольчугами. Найпомітнішою зміною стають золоті плащі, які вони починають носити як символ своєї сили і влади.

Саме завдяки цьому міська варта отримує свою відому назву — «[[Золота гвардія|золоті плащі]]».

Деймон використовує нову силу для наведення порядку у столиці, але робить це з надмірною жорстокістю. Під його керівництвом проводяться показові покарання, страти і каральні рейди по кримінальних районах, зокрема в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]].

Ці дії роблять його одночасно і популярним серед частини простолюду, і небезпечним у очах знаті. Він стає не просто принцом, а реальною силою у столиці — людиною, яка здатна контролювати місто через страх і силу.

Саме в цей період формується репутація Деймона як людини, яка діє швидко, жорстко і без вагань — репутація, що згодом зробить його одним із найнебезпечніших гравців у [[Танок драконів|Танці драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] постає як один із найхаризматичніших і найнебезпечніших гравців при дворі [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На початку подій він обіймає посаду командувача [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] і проводить жорстку «чистку» міста від злочинності. Під його керівництвом «[[Золота гвардія|золоті плащі]]» здійснюють показові страти і каліцтва, що одразу демонструє його жорстокий і безкомпромісний стиль правління.

Попри вірність брату, Деймон постійно конфліктує з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який бачить у ньому загрозу стабільності королівства. Напруження досягає піку, коли Деймон насміхається з приводу смерті спадкоємця Візеріса, що призводить до його вигнання зі столиці.

Після вигнання Деймон повертається на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], де проголошує себе спадкоємцем і викрадає яйце дракона. Його протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]] завершується без кровопролиття завдяки втручанню [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка змушує його відступити.

Згодом Деймон разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] розпочинає війну проти [[Триархія|Тріархії]] у [[Ступені|Ступенях]]. У ході цієї кампанії він демонструє свої бойові здібності і здобуває перемогу, самопроголосивши себе «королем [[Ступені|Ступенів]] і [[Вузьке море|Вузького моря]]».

Повернувшись до двору, Деймон відновлює зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Їхні стосунки швидко набувають інтимного характеру, що спричиняє новий конфлікт при дворі і ще більше загострює протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]].

Після цього Деймон знову залишає столицю і повертається до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], де гине його дружина [[Рея Ройс]]. Незабаром він одружується з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]] і проводить деякий час у вигнанні, подорожуючи між [[Пентос]]ом і [[Ессос]]ом.

У шлюбі з Лейною народжуються дві доньки — [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн]]. Після смерті Лейни Деймон повертається до [[Вестерос]]у.

На похороні Лейни у [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] він знову зближується з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Незабаром вони таємно одружуються після смерті її чоловіка [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]].

З цього моменту Деймон стає ключовим союзником Рейніри у боротьбі за [[Залізний трон]]. Він активно підтримує її претензії і готується до неминучого конфлікту.

У фіналі сезону, після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] і коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Деймон стає одним із головних лідерів «чорних». Він організовує оборону [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]] і бере участь у підготовці до війни.

Саме він відправляє [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] до [[Штормова Межа|Штормової Межі]] як посланця, що зрештою призводить до його загибелі від рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і дракона [[Вхагар]].

Таким чином, у першому сезоні Деймон проходить шлях від вигнанця і бунтівника до одного з головних стратегів і лідерів у війні, що переростає у [[Танок драконів|Танок драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

У другому сезоні серіалу «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] стає однією з ключових фігур табору «чорних» у розпалі [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Його роль переходить від авантюрного воїна до стратега, який веде війну проти «зелених».

Після смерті [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] Деймон прагне негайної помсти. Саме він організовує одну з найжорстокіших подій війни — операцію «[[Кров і Сир]]», під час якої найманці проникають у [[Червоний замок|Червоний замок]] і вбивають спадкоємця [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Ця подія стає точкою неповернення і остаточно перетворює війну на криваве протистояння без правил.

Надалі Деймон вирушає до [[Харренхол|Харренхолу]], щоб зміцнити позиції «чорних» у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, відомий своєю темною історією і прокляттями, стає його опорним пунктом.

Перебуваючи в [[Харренхол|Харренхолі]], [[Деймон Таргарієн]] стикається не лише з військовими викликами, а й із складною політичною ситуацією у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, який раніше належав [[Дім Стронгів|дому Стронгів]], після загибелі [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і [[Гарвін Стронг|Гарвіна Стронга]] перебуває у стані занепаду, що лише підсилює похмуру атмосферу навколо Деймона.

На місці він встановлює контроль над замком і починає формувати свою владу як представник «чорних». Йому доводиться взаємодіяти з місцевими силами і лордами, серед яких ключову роль відіграють представники [[Дім Блеквудів|дому Блеквудів]] і [[Дім Бракенів|дому Бракенів]], давні вороги, чий конфлікт він намагається використати у своїх інтересах.

Деймон вступає у переговори з [[Бенджикот Блеквуд|Бенджикотом Блеквудом]], молодим, але відданим союзником [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], а також намагається схилити на свій бік частину сил [[Дім Бракенів|Бракенів]], використовуючи тиск і демонстрацію сили.

Водночас він підтримує зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]] на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]], обговорюючи подальшу стратегію війни і координацію дій. Його союзниками залишаються також [[Корліс Веларіон]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], які ведуть війну на морі і підтримують «чорних».

Паралельно Деймон підтримує контакт із [[Місарія|Місарією]], своєю колишньою коханкою і шпигункою, яка допомагає йому отримувати інформацію з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і дій «зелених», зокрема [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]].

Його перебування в Харренхолі супроводжується постійною напругою: замок, який вважається проклятим ще з часів [[Харрен Чорний|Харрена Чорного]] і [[Завоювання Ейгона|Завоювання Ейгона]], впливає на атмосферу і психологічний стан Деймона. Він стає більш замкнутим, підозрілим і жорстким у своїх рішеннях.

Попри внутрішні конфлікти, Деймон поступово зміцнює контроль «чорних» у [[Річкові землі|регіоні]], формуючи базу для подальших військових дій проти сил [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Таким чином, його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] стає не лише стратегічним етапом війни, а й періодом, у якому розкривається темна і складна природа самого Деймона — як воїна, лідера і людини, що діє на межі між генієм і руйнуванням.

Попри це, відносини між Деймоном і Рейнірою стають напруженими. Різні підходи до ведення війни — жорстокий і безкомпромісний у Деймона та більш обережний у Рейніри — призводять до конфліктів між ними.

У той час як [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] ведуть наступальні кампанії від імені «зелених», Деймон намагається протистояти їм через стратегічні позиції і контроль територій.

Його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] також підкреслює його зв’язок із темною атмосферою війни — замок стає символом занепаду, страху і внутрішніх демонів, які переслідують його.

Таким чином, у другому сезоні Деймон постає не лише як воїн, а як складний і зламаний персонаж, який веде війну не тільки із зовнішніми ворогами, але й із самим собою. Його дії продовжують визначати хід [[Танок драконів|Танцю драконів]] і впливати на долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

=== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ===

У пізній фазі [[Танок драконів|Танцю драконів]] [[Деймон Таргарієн]] стає центральною фігурою у протистоянні проти свого головного суперника — [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який очолює сили «зелених» у [[Річкові землі|Річкових землях]].

Після серії жорстоких кампаній і спустошення регіону військами [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та Еймонда, Деймон бере на себе завдання зупинити наступ і переломити хід війни. Він свідомо обирає тактику прямого протистояння, розуміючи, що перемога неможлива без усунення Еймонда і його дракона [[Вхагар]] — найнебезпечнішої сили «зелених».

Деймон повертається до [[Харренхол|Харренхолу]], використовуючи замок як стратегічну пастку. Він поширює чутки по всіх [[Річкові землі|Річкових землях]], відкрито заявляючи, що перебуває там і чекає на свого ворога. Це стає викликом, адресованим особисто [[Еймонд Таргарієн|Еймонду]].

Протягом кількох днів Деймон залишається в Харренхолі, демонструючи холодну витримку і рішучість. За переказами, він щодня відвідує богорощу і робить зарубки на [[чардрево|чардреві]], відраховуючи дні очікування.

Зрештою Еймонд прибуває до Харренхолу разом із [[Вхагар]] і своєю союзницею [[Аліс Ріверс]]. Обидва принци усвідомлюють, що вирішальна битва неминуча.

Вони піднімаються у небо над [[Божеве Око|озером Божеве Око]], де відбувається одна з найвідоміших і найруйнівніших битв у історії [[Вестерос]]у.

[[Караксес]], дракон Деймона, атакує [[Вхагар]] у стрімкому пікіруванні. У повітрі розгортається жорстока сутичка: Караксес розриває горло Вхагар, тоді як стара дракониця завдає смертельних ран і йому.

У вирішальний момент Деймон здійснює відчайдушний крок — не будучи прикутим до сідла, він стрибає з Караксеса на спину Вхагар. Озброєний мечем [[Темна Сестра]], він добирається до [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і вбиває його, встромивши клинок у його єдине око.

Після цього обидва дракони, смертельно поранені, падають у води [[Божеве Око|озера Божеве Око]].

[[Караксес]] ще знаходить у собі сили вибратися на берег, де згодом помирає від ран. Тіло [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] разом із [[Темна Сестра|Темною Сестрою]] пізніше знаходять на дні озера поруч із рештками [[Вхагар]].

Тіло ж самого Деймона так і не було знайдено.

Більшість [[мейстер]]ів вважає, що він загинув під час падіння, однак у [[Вестерос]]і довгий час ходять легенди, що принц вижив. Незалежно від цього, його останній бій стає легендою і символом мужності, безстрашності та самопожертви.

Смерть Деймона і Еймонда стає переломним моментом [[Танок драконів|Танцю драконів]], позбавляючи обидві сторони їхніх найнебезпечніших воїнів і змінюючи баланс сил у війні.

Таким чином, Деймон Таргарієн завершує свій шлях так само, як і прожив його — у вогні, крові і битві, назавжди увійшовши в історію як один із найвеличніших і найстрашніших воїнів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Брат:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]]

* '''Дружини:'''
** [[Рея Ройс]] (перша дружина)
** [[Лейна Веларіон]] (друга дружина)
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (третя дружина)

* '''Діти:'''
** [[Бейла Таргарієн]] (донька)
** [[Рейна Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)

* '''Інші зв’язки:'''
** [[Місарія]] (коханка)

== Особистість і характер ==

[[Деймон Таргарієн]] — один із найяскравіших і найнебезпечніших представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], який поєднує в собі риси великого воїна, харизматичного лідера і безжального авантюриста.

Він відомий своєю зухвалістю, незалежністю і повною відсутністю страху перед владою чи наслідками. Деймон не визнає правил, якщо вони суперечать його цілям, і часто діє імпульсивно, керуючись емоціями, гордістю і прагненням довести свою силу.

Попри це, він не є бездумним руйнівником. Деймон володіє гострим розумом і стратегічним мисленням, що дозволяє йому досягати перемог у складних ситуаціях — як у війні на [[Ступені|Ступенях]], так і під час [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Його стосунки з [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]] є складним поєднанням любові, заздрості і суперництва. Він неодноразово кидає виклик брату, але водночас залишається йому відданим.

Зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] демонструє іншу сторону його характеру — пристрасть, відданість і бажання боротися за владу разом із нею. Саме цей союз робить його ключовою фігурою серед «чорних».

Деймон також відомий своєю жорстокістю. Він здатний на крайні заходи, включаючи таємні вбивства, залякування і терор, якщо вважає це необхідним. Для нього мета часто виправдовує засоби.

У той же час він є одним із найвидатніших воїнів свого часу — вершником [[Караксес]]а і майстром бою з мечем [[Темна Сестра]]. Його хоробрість і безстрашність досягають апогею в його останньому бою проти [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]].

Таким чином, Деймон Таргарієн — це людина крайнощів: герой і чудовисько водночас, чия сила і амбіції зробили його легендою [[Вестерос]]у.

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» образ [[Деймон Таргарієн|Деймона Таргарієна]] подається через суперечливі джерела, зокрема свідчення [[Грибок|Грибка]], мейстерів і септонів, що робить його постать неоднозначною і відкритою для різних трактувань.

Однією з найбільш обговорюваних відмінностей є сюжетна лінія з [[Кропива]] — дівчиною-драконницею, з якою Деймон, за деякими джерелами, мав близькі стосунки. У книзі ця історія відіграє важливу роль і впливає на події перед його останнім боєм.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» ця лінія або відсутня, або значно змінена, а більше уваги приділяється його психології, внутрішнім конфліктам і стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]].

Також у серіалі більш детально показані його переживання під час перебування в [[Харренхол|Харренхолі]], тоді як у книзі цей період описаний більш стисло і загадково.

Загалом у серіалі Деймон подається як більш емоційний і внутрішньо складний персонаж, тоді як у книзі він часто виглядає як холодний і розрахунковий авантюрист.

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Бейла Таргарієн]]
* [[Рейна Таргарієн]]
* [[Ейгон III Таргарієн]]
* [[Візеріс II Таргарієн]]
* [[Лейна Веларіон]]
* [[Рея Ройс]]
* [[Місарія]]
* [[Караксес]]
* [[Темна Сестра]]
* [[Харренхол]]
* [[Ступені]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]

Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)

2026-04-03T14:26:38Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Деймон Таргарієн — принц, Танець Дракона, Рейніра, біографія і смерть | Дім Дракона Вікі |description=Історія Деймона Таргарієна: меч Темна Сестра, дракон Караксес і кривавий шлях через Танок драконів до легендарної битви з Еймондом. |image=Деймон Тарг...

{{#seo:
|title=Деймон Таргарієн — принц, Танець Дракона, Рейніра, біографія і смерть | Дім Дракона Вікі
|description=Історія Деймона Таргарієна: меч Темна Сестра, дракон Караксес і кривавий шлях через Танок драконів до легендарної битви з Еймондом.
|image=Деймон Таргарієн — найнебезпечніший принц Вестеросу | Караксес, Темна Сестра, Танок драконів
|keywords=Деймон Таргарієн, Караксес, битва над Божим Оком, Еймонд Таргарієн, Танок драконів, Дім Дракона, валерійський меч
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Деймон Таргарієн
|зображення=Daemon_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]],
|титул=[[Командувач міської варти Королівської Гавані]], [[Король Вузького моря і Ступенів]] (самопроголошений)
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Візеріс I Таргарієн]] (брат), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (дружина), [[Лейна Веларіон]] (дружина), [[Бейла Таргарієн]] (донька), [[Рейна Таргарієн]] (донька), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], [[Місарія]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Деймон Таргарієн''' — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], молодший брат короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і одна з найнебезпечніших та найсуперечливіших постатей в історії [[Вестерос]]у, чия діяльність відіграла ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Персонаж всесвіту «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалу «[[Дім Дракона]]».

Відомий як воїн, завойовник і інтриган, Деймон поєднував у собі риси героя і тирана. Він був одним із найкращих бійців свого часу, вершником дракона [[Караксес]] і власником валерійського меча [[Темна Сестра]], а також людиною, яка не визнавала обмежень — ні моральних, ні політичних.

Протягом життя Деймон неодноразово кидав виклик владі, традиціям і навіть власній родині. Він командував [[Міська варта Королівської Гавані|міською вартою]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], самопроголосив себе королем [[Ступені|Ступенів]] і став одним із головних лідерів «чорних» у війні за [[Залізний трон]].

Його стосунки з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] — союз, побудований на пристрасті, амбіціях і спільній боротьбі за владу — стали одним із ключових факторів початку [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Деймон Таргарієн увійшов в історію як людина, яка не підкорялася правилам, а створювала їх сама — і саме тому його ім’я назавжди пов’язане з кров’ю, війною і падінням могутності [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Деймон Таргарієн]] народився в родині [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]] у період розквіту влади [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]]. Його дитинство з самого початку було незвичайним: за переказами, його мати, всупереч порадам, піднялася з немовлям у небо на драконі, прив’язавши його до себе — так само, як колись зробила з його старшим братом [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]]. Цей епізод став символом того, що Деймон змалку був пов’язаний із вогнем і небом.

Ще в юності він прославився як вільнодумний, зухвалий і непокірний юнак, який не визнавав авторитетів і прагнув діяти за власними правилами. Його характер різко контрастував зі стриманішим і дипломатичнішим [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом]], що визначило їхні складні, але міцні стосунки.

У віці шістнадцяти років Деймон отримує лицарський титул і від самого короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I Таргарієна]] приймає валерійський меч [[Темна Сестра]] — один із найзнаменитіших клинків [[Валірія|Валірії]]. Цей дар визнавав його бойову майстерність і потенціал як воїна.

У 97 році від З.Е. він одружується з [[Рея Ройс]] — спадкоємицею [[Рунний Камінь|Рунного Каменя]] в [[Долина Аррен|Долині Аррен]]. Цей шлюб був політичним і укладений за волею родини, однак Деймон відкрито зневажав свою дружину і не приховував невдоволення життям у Долині. Він називав її «бронзовою сукою» і з презирством ставився до місцевих звичаїв, що ще більше підкреслювало його бунтівний характер.

У 101 році від З.Е. несподівано помирає його батько, [[Бейлон Таргарієн]], який був спадкоємцем престолу і [[Правиця короля|Правицею короля]]. Це викликає кризу спадкоємства у [[Сім Королівств|Семи Королівствах]]. Серед претендентів на [[Залізний трон]] були [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]].

Деймон активно підтримує свого брата. За деякими відомостями, він навіть формує загін найманців, готовий захищати права Візеріса силою, якщо це знадобиться. Однак конфлікту вдається уникнути — [[Велика рада 101 року]] в [[Гарренхол|Гарренхолі]] обирає Візеріса спадкоємцем престолу.

У 103 році, під час турніру на честь коронації [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], Деймон бере участь у поєдинках, де зазнає поразки від [[Крістон Коль|Крістона Коля]], який вибиває [[Темна Сестра|Темну Сестру]] з його руки. Ця поразка стає особистою образою і початком довготривалої ворожнечі між ними.

Після цього Деймон звертається до короля з проханням розірвати його шлюб із [[Рея Ройс]], однак отримує відмову. Попри це, [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] дозволяє брату залишитися при дворі в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Деймон входить до складу [[Мала рада|Малої ради]] і обіймає кілька посад: спочатку як [[Майстер над монетою]], а згодом як [[Майстер над законами]]. Однак жодна з цих ролей не відповідає його характеру — він швидко втрачає до них інтерес.

[[Отто Хайтауер]], який на той час є [[Правиця короля|Правицею короля]], відкрито недолюблює Деймона і переконує Візеріса усунути його від справ. Це рішення, однак, має несподівані наслідки.

Після невдач у [[Мала рада|Малій раді]] [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс]] призначає Деймона командувачем [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На цій посаді Деймон вперше повністю реалізує свій характер і здібності. Він проводить радикальну реформу варти: озброює близько двох тисяч стражників, забезпечуючи їх кинджалами, мечами, дубинками та кольчугами. Найпомітнішою зміною стають золоті плащі, які вони починають носити як символ своєї сили і влади.

Саме завдяки цьому міська варта отримує свою відому назву — «[[Золота гвардія|золоті плащі]]».

Деймон використовує нову силу для наведення порядку у столиці, але робить це з надмірною жорстокістю. Під його керівництвом проводяться показові покарання, страти і каральні рейди по кримінальних районах, зокрема в [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]].

Ці дії роблять його одночасно і популярним серед частини простолюду, і небезпечним у очах знаті. Він стає не просто принцом, а реальною силою у столиці — людиною, яка здатна контролювати місто через страх і силу.

Саме в цей період формується репутація Деймона як людини, яка діє швидко, жорстко і без вагань — репутація, що згодом зробить його одним із найнебезпечніших гравців у [[Танок драконів|Танці драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] постає як один із найхаризматичніших і найнебезпечніших гравців при дворі [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

На початку подій він обіймає посаду командувача [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]] і проводить жорстку «чистку» міста від злочинності. Під його керівництвом «[[Золота гвардія|золоті плащі]]» здійснюють показові страти і каліцтва, що одразу демонструє його жорстокий і безкомпромісний стиль правління.

Попри вірність брату, Деймон постійно конфліктує з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який бачить у ньому загрозу стабільності королівства. Напруження досягає піку, коли Деймон насміхається з приводу смерті спадкоємця Візеріса, що призводить до його вигнання зі столиці.

Після вигнання Деймон повертається на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], де проголошує себе спадкоємцем і викрадає яйце дракона. Його протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]] завершується без кровопролиття завдяки втручанню [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]], яка змушує його відступити.

Згодом Деймон разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] розпочинає війну проти [[Триархія|Тріархії]] у [[Ступені|Ступенях]]. У ході цієї кампанії він демонструє свої бойові здібності і здобуває перемогу, самопроголосивши себе «королем [[Ступені|Ступенів]] і [[Вузьке море|Вузького моря]]».

Повернувшись до двору, Деймон відновлює зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Їхні стосунки швидко набувають інтимного характеру, що спричиняє новий конфлікт при дворі і ще більше загострює протистояння з [[Отто Хайтауер|Отто]].

Після цього Деймон знову залишає столицю і повертається до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], де гине його дружина [[Рея Ройс]]. Незабаром він одружується з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]] і проводить деякий час у вигнанні, подорожуючи між [[Пентос]]ом і [[Ессос]]ом.

У шлюбі з Лейною народжуються дві доньки — [[Бейла Таргарієн]] і [[Рейна Таргарієн]]. Після смерті Лейни Деймон повертається до [[Вестерос]]у.

На похороні Лейни у [[Дрифтмарк|Дрифтмарку]] він знову зближується з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]]. Незабаром вони таємно одружуються після смерті її чоловіка [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]].

З цього моменту Деймон стає ключовим союзником Рейніри у боротьбі за [[Залізний трон]]. Він активно підтримує її претензії і готується до неминучого конфлікту.

У фіналі сезону, після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] і коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], Деймон стає одним із головних лідерів «чорних». Він організовує оборону [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]] і бере участь у підготовці до війни.

Саме він відправляє [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] до [[Штормова Межа|Штормової Межі]] як посланця, що зрештою призводить до його загибелі від рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і дракона [[Вхагар]].

Таким чином, у першому сезоні Деймон проходить шлях від вигнанця і бунтівника до одного з головних стратегів і лідерів у війні, що переростає у [[Танок драконів|Танок драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

У другому сезоні серіалу «[[Дім Дракона]]» [[Деймон Таргарієн]] стає однією з ключових фігур табору «чорних» у розпалі [[Танок драконів|Танцю драконів]]. Його роль переходить від авантюрного воїна до стратега, який веде війну проти «зелених».

Після смерті [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] Деймон прагне негайної помсти. Саме він організовує одну з найжорстокіших подій війни — операцію «[[Кров і Сир]]», під час якої найманці проникають у [[Червоний замок|Червоний замок]] і вбивають спадкоємця [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Ця подія стає точкою неповернення і остаточно перетворює війну на криваве протистояння без правил.

Надалі Деймон вирушає до [[Харренхол|Харренхолу]], щоб зміцнити позиції «чорних» у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, відомий своєю темною історією і прокляттями, стає його опорним пунктом.

Перебуваючи в [[Харренхол|Харренхолі]], [[Деймон Таргарієн]] стикається не лише з військовими викликами, а й із складною політичною ситуацією у [[Річкові землі|Річкових землях]]. Замок, який раніше належав [[Дім Стронгів|дому Стронгів]], після загибелі [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і [[Гарвін Стронг|Гарвіна Стронга]] перебуває у стані занепаду, що лише підсилює похмуру атмосферу навколо Деймона.

На місці він встановлює контроль над замком і починає формувати свою владу як представник «чорних». Йому доводиться взаємодіяти з місцевими силами і лордами, серед яких ключову роль відіграють представники [[Дім Блеквудів|дому Блеквудів]] і [[Дім Бракенів|дому Бракенів]], давні вороги, чий конфлікт він намагається використати у своїх інтересах.

Деймон вступає у переговори з [[Бенджикот Блеквуд|Бенджикотом Блеквудом]], молодим, але відданим союзником [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]], а також намагається схилити на свій бік частину сил [[Дім Бракенів|Бракенів]], використовуючи тиск і демонстрацію сили.

Водночас він підтримує зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]] на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]], обговорюючи подальшу стратегію війни і координацію дій. Його союзниками залишаються також [[Корліс Веларіон]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], які ведуть війну на морі і підтримують «чорних».

Паралельно Деймон підтримує контакт із [[Місарія|Місарією]], своєю колишньою коханкою і шпигункою, яка допомагає йому отримувати інформацію з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] і дій «зелених», зокрема [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]].

Його перебування в Харренхолі супроводжується постійною напругою: замок, який вважається проклятим ще з часів [[Харрен Чорний|Харрена Чорного]] і [[Завоювання Ейгона|Завоювання Ейгона]], впливає на атмосферу і психологічний стан Деймона. Він стає більш замкнутим, підозрілим і жорстким у своїх рішеннях.

Попри внутрішні конфлікти, Деймон поступово зміцнює контроль «чорних» у [[Річкові землі|регіоні]], формуючи базу для подальших військових дій проти сил [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Таким чином, його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] стає не лише стратегічним етапом війни, а й періодом, у якому розкривається темна і складна природа самого Деймона — як воїна, лідера і людини, що діє на межі між генієм і руйнуванням.

Попри це, відносини між Деймоном і Рейнірою стають напруженими. Різні підходи до ведення війни — жорстокий і безкомпромісний у Деймона та більш обережний у Рейніри — призводять до конфліктів між ними.

У той час як [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] ведуть наступальні кампанії від імені «зелених», Деймон намагається протистояти їм через стратегічні позиції і контроль територій.

Його перебування в [[Харренхол|Харренхолі]] також підкреслює його зв’язок із темною атмосферою війни — замок стає символом занепаду, страху і внутрішніх демонів, які переслідують його.

Таким чином, у другому сезоні Деймон постає не лише як воїн, а як складний і зламаний персонаж, який веде війну не тільки із зовнішніми ворогами, але й із самим собою. Його дії продовжують визначати хід [[Танок драконів|Танцю драконів]] і впливати на долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

=== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ===

У пізній фазі [[Танок драконів|Танцю драконів]] [[Деймон Таргарієн]] стає центральною фігурою у протистоянні проти свого головного суперника — [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який очолює сили «зелених» у [[Річкові землі|Річкових землях]].

Після серії жорстоких кампаній і спустошення регіону військами [[Крістон Коль|Крістона Коля]] та Еймонда, Деймон бере на себе завдання зупинити наступ і переломити хід війни. Він свідомо обирає тактику прямого протистояння, розуміючи, що перемога неможлива без усунення Еймонда і його дракона [[Вхагар]] — найнебезпечнішої сили «зелених».

Деймон повертається до [[Харренхол|Харренхолу]], використовуючи замок як стратегічну пастку. Він поширює чутки по всіх [[Річкові землі|Річкових землях]], відкрито заявляючи, що перебуває там і чекає на свого ворога. Це стає викликом, адресованим особисто [[Еймонд Таргарієн|Еймонду]].

Протягом кількох днів Деймон залишається в Харренхолі, демонструючи холодну витримку і рішучість. За переказами, він щодня відвідує богорощу і робить зарубки на [[чардрево|чардреві]], відраховуючи дні очікування.

Зрештою Еймонд прибуває до Харренхолу разом із [[Вхагар]] і своєю союзницею [[Аліс Ріверс]]. Обидва принци усвідомлюють, що вирішальна битва неминуча.

Вони піднімаються у небо над [[Божеве Око|озером Божеве Око]], де відбувається одна з найвідоміших і найруйнівніших битв у історії [[Вестерос]]у.

[[Караксес]], дракон Деймона, атакує [[Вхагар]] у стрімкому пікіруванні. У повітрі розгортається жорстока сутичка: Караксес розриває горло Вхагар, тоді як стара дракониця завдає смертельних ран і йому.

У вирішальний момент Деймон здійснює відчайдушний крок — не будучи прикутим до сідла, він стрибає з Караксеса на спину Вхагар. Озброєний мечем [[Темна Сестра]], він добирається до [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і вбиває його, встромивши клинок у його єдине око.

Після цього обидва дракони, смертельно поранені, падають у води [[Божеве Око|озера Божеве Око]].

[[Караксес]] ще знаходить у собі сили вибратися на берег, де згодом помирає від ран. Тіло [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] разом із [[Темна Сестра|Темною Сестрою]] пізніше знаходять на дні озера поруч із рештками [[Вхагар]].

Тіло ж самого Деймона так і не було знайдено.

Більшість [[мейстер]]ів вважає, що він загинув під час падіння, однак у [[Вестерос]]і довгий час ходять легенди, що принц вижив. Незалежно від цього, його останній бій стає легендою і символом мужності, безстрашності та самопожертви.

Смерть Деймона і Еймонда стає переломним моментом [[Танок драконів|Танцю драконів]], позбавляючи обидві сторони їхніх найнебезпечніших воїнів і змінюючи баланс сил у війні.

Таким чином, Деймон Таргарієн завершує свій шлях так само, як і прожив його — у вогні, крові і битві, назавжди увійшовши в історію як один із найвеличніших і найстрашніших воїнів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Брат:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]]

* '''Дружини:'''
** [[Рея Ройс]] (перша дружина)
** [[Лейна Веларіон]] (друга дружина)
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (третя дружина)

* '''Діти:'''
** [[Бейла Таргарієн]] (донька)
** [[Рейна Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)

* '''Інші зв’язки:'''
** [[Місарія]] (коханка)

== Особистість і характер ==

[[Деймон Таргарієн]] — один із найяскравіших і найнебезпечніших представників [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], який поєднує в собі риси великого воїна, харизматичного лідера і безжального авантюриста.

Він відомий своєю зухвалістю, незалежністю і повною відсутністю страху перед владою чи наслідками. Деймон не визнає правил, якщо вони суперечать його цілям, і часто діє імпульсивно, керуючись емоціями, гордістю і прагненням довести свою силу.

Попри це, він не є бездумним руйнівником. Деймон володіє гострим розумом і стратегічним мисленням, що дозволяє йому досягати перемог у складних ситуаціях — як у війні на [[Ступені|Ступенях]], так і під час [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Його стосунки з [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]] є складним поєднанням любові, заздрості і суперництва. Він неодноразово кидає виклик брату, але водночас залишається йому відданим.

Зв’язок із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] демонструє іншу сторону його характеру — пристрасть, відданість і бажання боротися за владу разом із нею. Саме цей союз робить його ключовою фігурою серед «чорних».

Деймон також відомий своєю жорстокістю. Він здатний на крайні заходи, включаючи таємні вбивства, залякування і терор, якщо вважає це необхідним. Для нього мета часто виправдовує засоби.

У той же час він є одним із найвидатніших воїнів свого часу — вершником [[Караксес]]а і майстром бою з мечем [[Темна Сестра]]. Його хоробрість і безстрашність досягають апогею в його останньому бою проти [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]].

Таким чином, Деймон Таргарієн — це людина крайнощів: герой і чудовисько водночас, чия сила і амбіції зробили його легендою [[Вестерос]]у.

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» образ [[Деймон Таргарієн|Деймона Таргарієна]] подається через суперечливі джерела, зокрема свідчення [[Грибок|Грибка]], мейстерів і септонів, що робить його постать неоднозначною і відкритою для різних трактувань.

Однією з найбільш обговорюваних відмінностей є сюжетна лінія з [[Кропива]] — дівчиною-драконницею, з якою Деймон, за деякими джерелами, мав близькі стосунки. У книзі ця історія відіграє важливу роль і впливає на події перед його останнім боєм.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» ця лінія або відсутня, або значно змінена, а більше уваги приділяється його психології, внутрішнім конфліктам і стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]].

Також у серіалі більш детально показані його переживання під час перебування в [[Харренхол|Харренхолі]], тоді як у книзі цей період описаний більш стисло і загадково.

Загалом у серіалі Деймон подається як більш емоційний і внутрішньо складний персонаж, тоді як у книзі він часто виглядає як холодний і розрахунковий авантюрист.

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Бейла Таргарієн]]
* [[Рейна Таргарієн]]
* [[Ейгон III Таргарієн]]
* [[Візеріс II Таргарієн]]
* [[Лейна Веларіон]]
* [[Рея Ройс]]
* [[Місарія]]
* [[Караксес]]
* [[Темна Сестра]]
* [[Харренхол]]
* [[Ступені]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]

Файл:Daemon Targaryen.jpg

2026-04-03T14:26:22Z

Krokomanov: Деймон Таргарієн — найнебезпечніший принц Вестеросу | Караксес, Темна Сестра, Танок драконів

== Опис файлу ==
Деймон Таргарієн — найнебезпечніший принц Вестеросу | Караксес, Темна Сестра, Танок драконів

Ейгон II Таргарієн

2026-04-03T14:00:15Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Ейгон II Таргарієн — узурпатор, що розпочав Танець драконів, брат Рейніри | Дім Драконів Вікі
|description=Ейгон II Таргарієн — король «зелених», син Візеріса I і головний суперник Рейніри. Дізнайтесь, як його коронація призвела до Танцю драконів і загибелі династії.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/5/53/Aegon_II_Targaryen.jpg
|keywords=Ейгон II Таргарієн, Aegon II Targaryen, Рейніра Таргарієн, Танок драконів, зелені і чорні, Дім Дракона, узурпація трону, війна драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Ейгон II Таргарієн
|зображення=Aegon_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]], король «зелених»
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Алісента Хайтауер]] (мати), [[Еймонд Таргарієн]] (брат), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат), [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра)
|стосунки=[[Хелейна Таргарієн]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Ейгон II Таргарієн''' — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], старший син [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], а також центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Попри те, що законною спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] була проголошена його зведена сестра [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], Ейгон був коронований як король прихильниками «зелених» одразу після смерті батька. Його сходження на трон стало актом узурпації в очах «чорних» і безпосередньою причиною початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] — війни, що розірвала [[Вестерос]] і знищила могутність Таргарієнів.

Ейгон II відомий як суперечливий і нестабільний правитель, чия влада трималася не лише на законі, а й на силі, страху і підтримці його матері [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] та союзників при дворі. Його правління супроводжувалося жорстокими рішеннями, внутрішніми конфліктами і кривавою боротьбою за виживання.

Історія Ейгона II — це історія короля, який отримав трон у розпал інтриг і війни, але так і не зміг втримати королівство від руйнування.

== Біографія ==

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Ейгон II Таргарієн]] постає як старший син [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], який із самого дитинства опиняється в центрі політичного протистояння між «зеленими» і «чорними».

З ранніх років Ейгон не виявляє інтересу до влади чи обов’язків спадкоємця. Він росте розбещеним, безвідповідальним і схильним до пороків, що викликає розчарування як у матері, так і при дворі. Попри це, [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] поступово переконують його, що він має право на [[Залізний трон]], навіть попри те, що спадкоємицею офіційно проголошена [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]].

У юності Ейгон вступає в шлюб із власною сестрою [[Хелейна Таргарієн|Хелейною Таргарієн]], як це було прийнято в [[Дім Таргарієнів|домі Таргарієнів]]. У цьому шлюбі народжуються діти, включаючи спадкоємця [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Попри свій статус принца, Ейгон залишається відстороненим від державних справ і уникає відповідальності. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] демонструє набагато більше прагнення до сили і слави, що створює внутрішній контраст у родині.

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починається боротьба за владу. [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] негайно приховують смерть короля і скликають [[Мала рада|Малу раду]], де приймається рішення коронувати Ейгона.

Сам [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон]] спочатку не бажає ставати королем і намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], уникаючи відповідальності і політичної гри, яку ведуть його мати [[Алісента Хайтауер]] і дід [[Отто Хайтауер]].

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починаються термінові пошуки принца, оскільки без нього неможливо провести коронацію. У столиці розгортається справжнє полювання, у якому беруть участь дві окремі групи.

З одного боку виступають [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], які діють від імені [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] і прагнуть першими знайти Ейгона, щоб забезпечити контроль над ним і вплив на його рішення.

З іншого боку діють люди [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], серед яких ключову роль відіграють близнюки з [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]]. Обидва брати добре знають столицю і мають доступ до різних її частин, включаючи найнижчі квартали.

Пошуки приводять їх у темні райони міста, зокрема до [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]], де Ейгон переховується, проводячи час серед простолюду, далеко від придворного життя. Там також показано його зв’язок із жорстокими розвагами, що підкреслює його характер і моральний стан.

У результаті саме [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]] знаходять Ейгона першими. Вони переконують його повернутися до замку, наголошуючи на його обов’язку і неминучості його долі.

Брати [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]] опиняються по різні боки конфлікту: один із них починає сумніватися у правомірності дій «зелених», що згодом призведе до ще більшого внутрішнього розколу.

Після того як Ейгона приводять до [[Червоний замок|Червоного замку]], його переконують прийняти корону. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його урочиста коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]], що остаточно закріплює його статус і запускає війну.

Під час церемонії стається несподівана подія — [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] з’являється на своєму драконі [[Меліс]], прориваючись крізь підлогу Лігва. Вона демонструє силу «чорних», але не вбиває Ейгона і його родину, після чого залишає місто.

Коронування Ейгона II стає точкою неповернення. Його проголошення королем остаточно закріплює розкол між «зеленими» і «чорними» та безпосередньо запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] та початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] його правління одразу опиняється під загрозою. Попри формальний статус короля, реальна влада на початку зосереджена в руках його матері [[Алісента Хайтауер]] і діда [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], які намагаються контролювати ситуацію через [[Мала рада|Малу раду]].

Сам Ейгон не демонструє якостей сильного правителя — він імпульсивний, жорстокий і схильний до надмірностей, що викликає напруження навіть серед його союзників. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] поступово перебирають на себе військову ініціативу.

Ситуація різко загострюється після події, відомої як «[[Кров і Сир]]». Найманці, послані [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають спадкоємця Ейгона — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхеріса]].

Це стає переломним моментом для Ейгона. Смерть сина викликає в ньому вибух гніву і бажання жорстокої помсти. Він наказує посилити репресії в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] і карати всіх підозрюваних у симпатіях до «чорних».

Його дружина і сестра [[Хелейна Таргарієн]] після цієї трагедії впадає у глибокий психологічний розлад, що ще більше дестабілізує ситуацію при дворі.

Під час війни ключову роль починають відігравати військові кампанії, організовані [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який фактично стає головнокомандувачем сил «зелених». Ейгон підтримує ці кампанії, але дедалі більше втрачає контроль над подіями.

Однією з найважливіших подій стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest). Ейгон вирішує особисто взяти участь у битві, сідаючи на свого дракона [[Сонячний Вогонь]].

У бою він разом із [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] на [[Вхагар]] вступає у сутичку з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] на драконі [[Меліс]]. У небі відбувається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри перемогу «зелених», Ейгон отримує тяжкі опіки і серйозні поранення, а його дракон [[Сонячний Вогонь]] також зазнає важких ушкоджень. Після цього Ейгон фактично вибуває з активного правління.

Влада переходить до рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]], які ведуть війну більш агресивно і безкомпромісно. Це призводить до подальшої ескалації конфлікту.

Поки Ейгон одужує, ситуація в королівстві погіршується. Війна виснажує ресурси [[Вестерос]]у, а дедалі жорстокіші битви знищують драконів і цілі землі.

Таким чином, у другому сезоні Ейгон II проходить шлях від формального короля до пораненого правителя, який втрачає контроль над владою, тоді як війна, розпочата заради його коронації, виходить з-під контролю і перетворюється на катастрофу для всього королівства.

=== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ===

Після тяжких поранень, отриманих у [[Битва при Граківському спокої|битві при Граківському спокої]], [[Ейгон II Таргарієн]] тривалий час перебуває при смерті. Він майже не підводиться з ліжка, перебуваючи під наглядом [[септони|септонів]] і [[мейстер]]ів, які намагаються підтримати його життя за допомогою настоїв і [[макове молоко|макового молока]]. Більшу частину часу король проводить у забутті, прокидаючись лише для того, щоб прийняти їжу чи ліки.

Через його стан фактична влада переходить до його молодшого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який проголошує себе [[Принц-регент|принцом-регентом]] і [[Захисник Держави|Захисником Держави]]. Саме він разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] веде війну від імені «зелених».

Дракон короля, [[Сонячний Вогонь]], після битви залишається важко пораненим — з розірваним крилом і численними опіками. Протягом тривалого часу він не здатен літати, що ще більше послаблює позиції Ейгона.

Коли сили [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] захоплюють [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], становище Ейгона стає критичним. За допомогою [[Ларіс Стронг|Ларіса Стронга]] король організовує втечу зі столиці.

Разом із ним залишають місто його діти — [[Джейхейра Таргарієн]] і [[Мейлор Таргарієн]], а також лицарі [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Уілліс Фелл]] і [[Рикард Торн]]. Щоб уникнути переслідування, Ейгон перевдягається у простий одяг і ховається серед вантажу риби на рибальському човні, що вирушає до [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]].

На острові він певний час перебуває у відносній безпеці, переховуючись і намагаючись оговтатися від ран. Він зловживає вином, щоб притупити біль, і приховує свої опіки під щільним одягом.

Згодом до нього прибуває його дракон [[Сонячний Вогонь]], і вони знову возз’єднуються після розлуки, що сталася після битви.

За допомогою агентів і змовників, зокрема [[Альфред Брум]], [[Марстон Уотерс]] та інших прихильників «зелених», Ейгон організовує раптове захоплення [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]], який на той момент належить [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]].

Операція проходить швидко — гарнізон замку не встигає організувати оборону, і острів переходить під контроль Ейгона менш ніж за годину.

Під час цих подій [[Бейла Таргарієн]] встигає втекти і сісти на свого дракона [[Місячна Танцівниця]]. У небі над замком відбувається запеклий бій між нею і Ейгоном на [[Сонячний Вогонь|Сонячному Вогні]].

У результаті зіткнення обидва дракони падають. Ейгон, щоб врятуватися, стрибає із сідла з великої висоти і ламає обидві ноги, ще більше погіршуючи свій стан.

Невдовзі після захоплення замку до Ейгона доходять звістки про втечу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]] з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] після повстання і [[Штурм Драконячого Лігва|штурму Драконячого Лігва]].

Коли Рейніра прибуває на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]] разом із невеликою свитою і своїм сином [[Ейгон III Таргарієн|Ейгоном III]], вона потрапляє в пастку і її захоплюють люди Ейгона.

Її супровід убивають, а саму Рейніру приводять до Ейгона, який сидить, не в змозі ходити, на балконі замку. Між ними відбувається короткий, але напружений діалог, після якого Ейгон віддає наказ стратити її.

За його наказом Рейніру віддають на розтерзання дракону [[Сонячний Вогонь]]. Дракон пожирає її на очах її сина, [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], якого залишають живим як заручника.

Ця подія стає символічною перемогою Ейгона II, але водночас остаточно руйнує будь-яку можливість примирення між сторонами.

Після смерті Рейніри Ейгон оголошує себе єдиним законним правителем [[Сім Королівств|Семи Королівств]] і наказує розіслати воронов усім лордам із повідомленням про свою перемогу.

Однак його становище залишається вкрай нестабільним. Його дракон [[Сонячний Вогонь]] помирає від отриманих ран, що стає для Ейгона тяжким ударом.

Сам король, відмовившись від [[макове молоко|макового молока]], проводить останні місяці життя у страшних муках від ран. Його правління триває недовго і супроводжується постійними поразками.

Після розгрому його сил у [[Битва на Королівському тракті|битві на Королівському тракті]] навіть його союзники починають сумніватися у доцільності продовження війни.

У фіналі правління проти Ейгона формується змова. [[Корліс Веларіон]], який на той момент входить до [[Мала рада|Малої ради]], разом із [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]] організовують переворот, прагнучи покласти край війні.

Ейгону пропонують здатися і визнати владу [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], але він відмовляється.

Невдовзі після цього король помирає за загадкових обставин — імовірно, отруєний власними прибічниками. Його знаходять мертвим у своїх покоях після того, як він наказав віднести себе туди в закритих ношах.

Ейгон II пережив свою сестру [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру]] лише на кілька місяців.

Його смерть завершує одну з найкривавіших сторінок в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танок драконів]], залишаючи королівство спустошеним, а династію [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] — ослабленою і майже знищеною.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Алісента Хайтауер]] (мати)

* '''Дружина:'''
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина)

* '''Діти:'''
** [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]] (син)
** [[Джейхейра Таргарієн]] (донька)
** [[Мейлор Таргарієн]] (син)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Еймонд Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра)

* '''Зведені родичі:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра і суперниця)
** [[Джейкеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Люцеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Джоффрі Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (зведений небіж)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (зведений небіж)

== Особистість і характер ==

[[Ейгон II Таргарієн]] — один із найсуперечливіших правителів [[Танок драконів|Танцю драконів]], чий характер формується під впливом байдужості в дитинстві, тиску родини та руйнівної сили влади.

У юності Ейгон не проявляє інтересу до правління чи політики. Він зростає безвідповідальним, схильним до розваг, алкоголю і жорстоких задоволень, уникаючи будь-яких обов’язків. На відміну від свого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]], який прагне сили і визнання, Ейгон не має чіткої мети і не бачить себе правителем.

Його стосунки з батьком, [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]], залишаються холодними і віддаленими. Король відкрито віддає перевагу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]], що формує у Ейгона почуття меншовартості і відчуження. Водночас [[Алісента Хайтауер]] і [[Отто Хайтауер]] постійно переконують його у тому, що він має право на [[Залізний трон]], що створює внутрішній конфлікт між небажанням правити і нав’язаним обов’язком.

Після сходження на трон характер Ейгона різко змінюється. Влада, отримана не через власні заслуги, а завдяки інтригам, робить його ще більш нестабільним. Він стає імпульсивним, жорстоким і схильним до крайнощів, часто приймаючи рішення під впливом емоцій.

Смерть його сина [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]] під час події «[[Кров і Сир]]» стає переломним моментом. Втрата спадкоємця викликає в ньому глибоку ненависть і бажання помсти, що остаточно руйнує залишки його стриманості. З цього моменту Ейгон дедалі більше діє як тиран, підтримуючи жорстокі покарання і репресії.

Попри зовнішню агресію, Ейгон залишається внутрішньо слабким правителем. Він часто покладається на інших — [[Алісента Хайтауер|Алісенту]], [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] та [[Крістон Коль|Крістона Коля]] — які фактично ведуть війну і приймають ключові рішення.

Після тяжких поранень і втрати свого дракона [[Сонячний Вогонь]] Ейгон ще більше віддаляється від реальності. Фізичний біль і постійні страждання посилюють його озлобленість і підозрілість. Він втрачає довіру навіть до своїх союзників і дедалі більше ізолюється.

У фінальні місяці життя Ейгон перетворюється на зламану людину — короля, який отримав владу, але не зміг нею скористатися. Його історія — це приклад того, як слабкість, страх і жага помсти можуть зруйнувати не лише правителя, а й ціле королівство.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я король. І ніхто не забере в мене те, що належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони бояться. Лише страх тримає королівство разом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вона називає себе королевою? Я покажу їй, що таке справжня влада.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій син помер. І тепер вони всі заплатять за це.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не обирав цю корону… але я не віддам її нікому.»
</blockquote>

<blockquote>
«Світ жорстокий. І я навчився бути ще жорстокішим.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» [[Ейгон II Таргарієн]] зображений як значно більш жорстокий, розбещений і безжальний правитель. Його негативні риси — схильність до насильства, жорстокість і моральна деградація — підкреслюються сильніше, ніж у серіалі.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» персонаж отримує більш глибоке психологічне опрацювання. Його небажання ставати королем, внутрішні конфлікти і залежність від [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] та [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] роблять його більш трагічною фігурою.

Події, пов’язані з його коронацією, у серіалі подані більш драматично, включаючи сцену з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і драконом [[Меліс]], чого немає у книзі.

Також у серіалі більше уваги приділяється його стосункам із родиною — зокрема з [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] і [[Хелейна Таргарієн|Хелейною]] — тоді як у книзі ці аспекти розкриті менш детально.

Загалом у серіалі Ейгон II подається як слабкий і суперечливий правитель, тоді як у книзі він частіше виступає як жорстокий узурпатор і один із головних винуватців трагедії [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Хелейна Таргарієн]]
* [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]]
* [[Джейхейра Таргарієн]]
* [[Мейлор Таргарієн]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ларіс Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Сонячний Вогонь]]
* [[Вхагар]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Ейгон II Таргарієн

2026-04-03T13:59:12Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Ейгон II Таргарієн — узурпатор, що розпочав Танець драконів, брат Рейніри | Дім Драконів Вікі
|description=Ейгон II Таргарієн — король «зелених», син Візеріса I і головний суперник Рейніри. Дізнайтесь, як його коронація призвела до Танцю драконів і загибелі династії.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/5/53/Aegon_II_Targaryen.jpg
|keywords=Ейгон II Таргарієн, Aegon II Targaryen, Рейніра Таргарієн, Танок драконів, зелені і чорні, Дім Дракона, узурпація трону, війна драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Ейгон II Таргарієн
|зображення=Aegon_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]], король «зелених»
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Алісента Хайтауер]] (мати), [[Еймонд Таргарієн]] (брат), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат), [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра)
|стосунки=[[Хелейна Таргарієн]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Ейгон II Таргарієн''' — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], старший син [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], а також центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Попри те, що законною спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] була проголошена його зведена сестра [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], Ейгон був коронований як король прихильниками «зелених» одразу після смерті батька. Його сходження на трон стало актом узурпації в очах «чорних» і безпосередньою причиною початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] — війни, що розірвала [[Вестерос]] і знищила могутність Таргарієнів.

Ейгон II відомий як суперечливий і нестабільний правитель, чия влада трималася не лише на законі, а й на силі, страху і підтримці його матері [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] та союзників при дворі. Його правління супроводжувалося жорстокими рішеннями, внутрішніми конфліктами і кривавою боротьбою за виживання.

Історія Ейгона II — це історія короля, який отримав трон у розпал інтриг і війни, але так і не зміг втримати королівство від руйнування.

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Ейгон II Таргарієн]] постає як старший син [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], який із самого дитинства опиняється в центрі політичного протистояння між «зеленими» і «чорними».

З ранніх років Ейгон не виявляє інтересу до влади чи обов’язків спадкоємця. Він росте розбещеним, безвідповідальним і схильним до пороків, що викликає розчарування як у матері, так і при дворі. Попри це, [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] поступово переконують його, що він має право на [[Залізний трон]], навіть попри те, що спадкоємицею офіційно проголошена [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]].

У юності Ейгон вступає в шлюб із власною сестрою [[Хелейна Таргарієн|Хелейною Таргарієн]], як це було прийнято в [[Дім Таргарієнів|домі Таргарієнів]]. У цьому шлюбі народжуються діти, включаючи спадкоємця [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Попри свій статус принца, Ейгон залишається відстороненим від державних справ і уникає відповідальності. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] демонструє набагато більше прагнення до сили і слави, що створює внутрішній контраст у родині.

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починається боротьба за владу. [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] негайно приховують смерть короля і скликають [[Мала рада|Малу раду]], де приймається рішення коронувати Ейгона.

Сам [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон]] спочатку не бажає ставати королем і намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], уникаючи відповідальності і політичної гри, яку ведуть його мати [[Алісента Хайтауер]] і дід [[Отто Хайтауер]].

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починаються термінові пошуки принца, оскільки без нього неможливо провести коронацію. У столиці розгортається справжнє полювання, у якому беруть участь дві окремі групи.

З одного боку виступають [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], які діють від імені [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] і прагнуть першими знайти Ейгона, щоб забезпечити контроль над ним і вплив на його рішення.

З іншого боку діють люди [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], серед яких ключову роль відіграють близнюки з [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]]. Обидва брати добре знають столицю і мають доступ до різних її частин, включаючи найнижчі квартали.

Пошуки приводять їх у темні райони міста, зокрема до [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]], де Ейгон переховується, проводячи час серед простолюду, далеко від придворного життя. Там також показано його зв’язок із жорстокими розвагами, що підкреслює його характер і моральний стан.

У результаті саме [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]] знаходять Ейгона першими. Вони переконують його повернутися до замку, наголошуючи на його обов’язку і неминучості його долі.

Брати [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]] опиняються по різні боки конфлікту: один із них починає сумніватися у правомірності дій «зелених», що згодом призведе до ще більшого внутрішнього розколу.

Після того як Ейгона приводять до [[Червоний замок|Червоного замку]], його переконують прийняти корону. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його урочиста коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]], що остаточно закріплює його статус і запускає війну.

Під час церемонії стається несподівана подія — [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] з’являється на своєму драконі [[Меліс]], прориваючись крізь підлогу Лігва. Вона демонструє силу «чорних», але не вбиває Ейгона і його родину, після чого залишає місто.

Коронування Ейгона II стає точкою неповернення. Його проголошення королем остаточно закріплює розкол між «зеленими» і «чорними» та безпосередньо запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] та початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] його правління одразу опиняється під загрозою. Попри формальний статус короля, реальна влада на початку зосереджена в руках його матері [[Алісента Хайтауер]] і діда [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], які намагаються контролювати ситуацію через [[Мала рада|Малу раду]].

Сам Ейгон не демонструє якостей сильного правителя — він імпульсивний, жорстокий і схильний до надмірностей, що викликає напруження навіть серед його союзників. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] поступово перебирають на себе військову ініціативу.

Ситуація різко загострюється після події, відомої як «[[Кров і Сир]]». Найманці, послані [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають спадкоємця Ейгона — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхеріса]].

Це стає переломним моментом для Ейгона. Смерть сина викликає в ньому вибух гніву і бажання жорстокої помсти. Він наказує посилити репресії в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] і карати всіх підозрюваних у симпатіях до «чорних».

Його дружина і сестра [[Хелейна Таргарієн]] після цієї трагедії впадає у глибокий психологічний розлад, що ще більше дестабілізує ситуацію при дворі.

Під час війни ключову роль починають відігравати військові кампанії, організовані [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який фактично стає головнокомандувачем сил «зелених». Ейгон підтримує ці кампанії, але дедалі більше втрачає контроль над подіями.

Однією з найважливіших подій стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest). Ейгон вирішує особисто взяти участь у битві, сідаючи на свого дракона [[Сонячний Вогонь]].

У бою він разом із [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] на [[Вхагар]] вступає у сутичку з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] на драконі [[Меліс]]. У небі відбувається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри перемогу «зелених», Ейгон отримує тяжкі опіки і серйозні поранення, а його дракон [[Сонячний Вогонь]] також зазнає важких ушкоджень. Після цього Ейгон фактично вибуває з активного правління.

Влада переходить до рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]], які ведуть війну більш агресивно і безкомпромісно. Це призводить до подальшої ескалації конфлікту.

Поки Ейгон одужує, ситуація в королівстві погіршується. Війна виснажує ресурси [[Вестерос]]у, а дедалі жорстокіші битви знищують драконів і цілі землі.

Таким чином, у другому сезоні Ейгон II проходить шлях від формального короля до пораненого правителя, який втрачає контроль над владою, тоді як війна, розпочата заради його коронації, виходить з-під контролю і перетворюється на катастрофу для всього королівства.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після тяжких поранень, отриманих у [[Битва при Граківському спокої|битві при Граківському спокої]], [[Ейгон II Таргарієн]] тривалий час перебуває при смерті. Він майже не підводиться з ліжка, перебуваючи під наглядом [[септони|септонів]] і [[мейстер]]ів, які намагаються підтримати його життя за допомогою настоїв і [[макове молоко|макового молока]]. Більшу частину часу король проводить у забутті, прокидаючись лише для того, щоб прийняти їжу чи ліки.

Через його стан фактична влада переходить до його молодшого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який проголошує себе [[Принц-регент|принцом-регентом]] і [[Захисник Держави|Захисником Держави]]. Саме він разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] веде війну від імені «зелених».

Дракон короля, [[Сонячний Вогонь]], після битви залишається важко пораненим — з розірваним крилом і численними опіками. Протягом тривалого часу він не здатен літати, що ще більше послаблює позиції Ейгона.

Коли сили [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] захоплюють [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], становище Ейгона стає критичним. За допомогою [[Ларіс Стронг|Ларіса Стронга]] король організовує втечу зі столиці.

Разом із ним залишають місто його діти — [[Джейхейра Таргарієн]] і [[Мейлор Таргарієн]], а також лицарі [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Уілліс Фелл]] і [[Рикард Торн]]. Щоб уникнути переслідування, Ейгон перевдягається у простий одяг і ховається серед вантажу риби на рибальському човні, що вирушає до [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]].

На острові він певний час перебуває у відносній безпеці, переховуючись і намагаючись оговтатися від ран. Він зловживає вином, щоб притупити біль, і приховує свої опіки під щільним одягом.

Згодом до нього прибуває його дракон [[Сонячний Вогонь]], і вони знову возз’єднуються після розлуки, що сталася після битви.

За допомогою агентів і змовників, зокрема [[Альфред Брум]], [[Марстон Уотерс]] та інших прихильників «зелених», Ейгон організовує раптове захоплення [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]], який на той момент належить [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]].

Операція проходить швидко — гарнізон замку не встигає організувати оборону, і острів переходить під контроль Ейгона менш ніж за годину.

Під час цих подій [[Бейла Таргарієн]] встигає втекти і сісти на свого дракона [[Місячна Танцівниця]]. У небі над замком відбувається запеклий бій між нею і Ейгоном на [[Сонячний Вогонь|Сонячному Вогні]].

У результаті зіткнення обидва дракони падають. Ейгон, щоб врятуватися, стрибає із сідла з великої висоти і ламає обидві ноги, ще більше погіршуючи свій стан.

Невдовзі після захоплення замку до Ейгона доходять звістки про втечу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]] з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] після повстання і [[Штурм Драконячого Лігва|штурму Драконячого Лігва]].

Коли Рейніра прибуває на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]] разом із невеликою свитою і своїм сином [[Ейгон III Таргарієн|Ейгоном III]], вона потрапляє в пастку і її захоплюють люди Ейгона.

Її супровід убивають, а саму Рейніру приводять до Ейгона, який сидить, не в змозі ходити, на балконі замку. Між ними відбувається короткий, але напружений діалог, після якого Ейгон віддає наказ стратити її.

За його наказом Рейніру віддають на розтерзання дракону [[Сонячний Вогонь]]. Дракон пожирає її на очах її сина, [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], якого залишають живим як заручника.

Ця подія стає символічною перемогою Ейгона II, але водночас остаточно руйнує будь-яку можливість примирення між сторонами.

Після смерті Рейніри Ейгон оголошує себе єдиним законним правителем [[Сім Королівств|Семи Королівств]] і наказує розіслати воронов усім лордам із повідомленням про свою перемогу.

Однак його становище залишається вкрай нестабільним. Його дракон [[Сонячний Вогонь]] помирає від отриманих ран, що стає для Ейгона тяжким ударом.

Сам король, відмовившись від [[макове молоко|макового молока]], проводить останні місяці життя у страшних муках від ран. Його правління триває недовго і супроводжується постійними поразками.

Після розгрому його сил у [[Битва на Королівському тракті|битві на Королівському тракті]] навіть його союзники починають сумніватися у доцільності продовження війни.

У фіналі правління проти Ейгона формується змова. [[Корліс Веларіон]], який на той момент входить до [[Мала рада|Малої ради]], разом із [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]] організовують переворот, прагнучи покласти край війні.

Ейгону пропонують здатися і визнати владу [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], але він відмовляється.

Невдовзі після цього король помирає за загадкових обставин — імовірно, отруєний власними прибічниками. Його знаходять мертвим у своїх покоях після того, як він наказав віднести себе туди в закритих ношах.

Ейгон II пережив свою сестру [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру]] лише на кілька місяців.

Його смерть завершує одну з найкривавіших сторінок в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танок драконів]], залишаючи королівство спустошеним, а династію [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] — ослабленою і майже знищеною.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Алісента Хайтауер]] (мати)

* '''Дружина:'''
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина)

* '''Діти:'''
** [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]] (син)
** [[Джейхейра Таргарієн]] (донька)
** [[Мейлор Таргарієн]] (син)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Еймонд Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра)

* '''Зведені родичі:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра і суперниця)
** [[Джейкеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Люцеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Джоффрі Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (зведений небіж)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (зведений небіж)

== Особистість і характер ==

[[Ейгон II Таргарієн]] — один із найсуперечливіших правителів [[Танок драконів|Танцю драконів]], чий характер формується під впливом байдужості в дитинстві, тиску родини та руйнівної сили влади.

У юності Ейгон не проявляє інтересу до правління чи політики. Він зростає безвідповідальним, схильним до розваг, алкоголю і жорстоких задоволень, уникаючи будь-яких обов’язків. На відміну від свого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]], який прагне сили і визнання, Ейгон не має чіткої мети і не бачить себе правителем.

Його стосунки з батьком, [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]], залишаються холодними і віддаленими. Король відкрито віддає перевагу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]], що формує у Ейгона почуття меншовартості і відчуження. Водночас [[Алісента Хайтауер]] і [[Отто Хайтауер]] постійно переконують його у тому, що він має право на [[Залізний трон]], що створює внутрішній конфлікт між небажанням правити і нав’язаним обов’язком.

Після сходження на трон характер Ейгона різко змінюється. Влада, отримана не через власні заслуги, а завдяки інтригам, робить його ще більш нестабільним. Він стає імпульсивним, жорстоким і схильним до крайнощів, часто приймаючи рішення під впливом емоцій.

Смерть його сина [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]] під час події «[[Кров і Сир]]» стає переломним моментом. Втрата спадкоємця викликає в ньому глибоку ненависть і бажання помсти, що остаточно руйнує залишки його стриманості. З цього моменту Ейгон дедалі більше діє як тиран, підтримуючи жорстокі покарання і репресії.

Попри зовнішню агресію, Ейгон залишається внутрішньо слабким правителем. Він часто покладається на інших — [[Алісента Хайтауер|Алісенту]], [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] та [[Крістон Коль|Крістона Коля]] — які фактично ведуть війну і приймають ключові рішення.

Після тяжких поранень і втрати свого дракона [[Сонячний Вогонь]] Ейгон ще більше віддаляється від реальності. Фізичний біль і постійні страждання посилюють його озлобленість і підозрілість. Він втрачає довіру навіть до своїх союзників і дедалі більше ізолюється.

У фінальні місяці життя Ейгон перетворюється на зламану людину — короля, який отримав владу, але не зміг нею скористатися. Його історія — це приклад того, як слабкість, страх і жага помсти можуть зруйнувати не лише правителя, а й ціле королівство.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я король. І ніхто не забере в мене те, що належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони бояться. Лише страх тримає королівство разом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вона називає себе королевою? Я покажу їй, що таке справжня влада.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій син помер. І тепер вони всі заплатять за це.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не обирав цю корону… але я не віддам її нікому.»
</blockquote>

<blockquote>
«Світ жорстокий. І я навчився бути ще жорстокішим.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» [[Ейгон II Таргарієн]] зображений як значно більш жорстокий, розбещений і безжальний правитель. Його негативні риси — схильність до насильства, жорстокість і моральна деградація — підкреслюються сильніше, ніж у серіалі.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» персонаж отримує більш глибоке психологічне опрацювання. Його небажання ставати королем, внутрішні конфлікти і залежність від [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] та [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] роблять його більш трагічною фігурою.

Події, пов’язані з його коронацією, у серіалі подані більш драматично, включаючи сцену з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і драконом [[Меліс]], чого немає у книзі.

Також у серіалі більше уваги приділяється його стосункам із родиною — зокрема з [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] і [[Хелейна Таргарієн|Хелейною]] — тоді як у книзі ці аспекти розкриті менш детально.

Загалом у серіалі Ейгон II подається як слабкий і суперечливий правитель, тоді як у книзі він частіше виступає як жорстокий узурпатор і один із головних винуватців трагедії [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Хелейна Таргарієн]]
* [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]]
* [[Джейхейра Таргарієн]]
* [[Мейлор Таргарієн]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ларіс Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Сонячний Вогонь]]
* [[Вхагар]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)

2026-04-03T13:58:49Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Рейніра Таргарієн — Дім дракона, королева, біографія, сезон 3, 4 | Дім Дракона Вікі
|description=Рейніра Таргарієн — донька Візеріса I і головна постать Танцю драконів. Дізнайтесь її історію, боротьбу з Ейгоном II та трагічну долю у Дімі Дракона.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/f/f2/Rhaenyra_Targaryen.jpg
|keywords=Рейніра Таргарієн, Rhaenyra Targaryen, Танок драконів, Ейгон II Таргарієн, Дім Дракона, чорні і зелені, спадкоємиця трону, смерть Рейніри
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Рейніра Таргарієн
|зображення=Rhaenyra_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принцеса]], [[Принцеса Драконячого Каменю]], претендентка на [[Залізний трон]]
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Ейма Аррен]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (чоловік), [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік), [[Джейкеріс Веларіон]] (син), [[Люцеріс Веларіон]] (син), [[Джоффрі Веларіон]] (син), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Крістон Коль]], [[Харвін Стронг]], [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Рейніра Таргарієн''' — принцеса [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], донька короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Вона була офіційно проголошена спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] і першою жінкою в історії [[Вестерос]]у, яку відкрито визнали майбутньою правителькою Семи Королівств. Лорди королівства присягнули їй на вірність, однак після смерті її батька це право було оскаржене.

Проти Рейніри виступила фракція «зелених», що підтримала її зведеного брата [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]]. Її ж прибічники, відомі як «чорні», стали на її бік, розділивши королівство і розпаливши війну між [[Дім Таргарієнів|Таргарієнами]].

Рейніра Таргарієн увійшла в історію як «королева, що не була коронована» — жінка, яка мала законне право на трон, але була позбавлена його через політичні інтриги, зраду і боротьбу за владу.

Її життя стало символом амбіцій, сили і трагедії: боротьба за [[Залізний трон]] привела до загибелі її дітей, руйнування династії і майже повного зникнення драконів, назавжди змінивши долю [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] народилася у 97 році від З.Е. в родині принца [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса Таргарієна]] та [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. До її народження подружжя пережило кілька викиднів і втрату немовляти, тому поява здорової доньки стала великою радістю, і батьки не чаяли в ній душі.

У 103 році, коли Рейнірі було близько шести років, її батько зійшов на [[Залізний трон|Залізний трон]] після смерті [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. З цього моменту вона стала принцесою королівства і зростала при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Дитинство Рейніри проходило в атмосфері розкоші, свят і турнірів. Вона швидко здобула любов двору і народу — за свою вроду, розум і жваву вдачу її прозвали «Відрадою Королівства». При дворі її оточували найвпливовіші особи, серед яких [[Отто Хайтауер]], [[Алісента Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].

У семирічному віці Рейніра стала вершницею дракона [[Сиракс]], названого на честь однієї з богинь [[Валірія|Валірії]]. Це зробило її повноцінною представницею драконячої спадщини [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] і ще більше зміцнило її статус як майбутньої правительки.

У віці восьми років Рейніра стала чашницею свого батька, короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], супроводжуючи його майже всюди, включно із засіданнями [[Мала рада|Малої ради]]. Король заохочував доньку вивчати справи держави, що було незвично для жінки у [[Вестерос]]і і свідчило про його особливу довіру до неї.

З ранніх років Рейніра зростала не лише як принцеса, але і як потенційна спадкоємиця престолу. Її виховання, близькість до короля і участь у державних справах сформували її як сильну, амбітну і впевнену у своїх правах особистість, що згодом відіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] постає як юна принцеса при дворі [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Вона служить чашницею батька, супроводжуючи його під час засідань [[Мала рада|Малої ради]], де поступово знайомиться з політикою і управлінням державою.

Серед тих, хто впливає на її життя в цей період, — [[Отто Хайтауер]] (Правиця короля), його донька [[Алісента Хайтауер]], з якою Рейніра має близькі дружні стосунки, а також її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], харизматичний і небезпечний воїн.

Після смерті її матері [[Ейма Аррен]] і новонародженого спадкоємця, король проголошує Рейніру своєю спадкоємицею. Лорди [[Сім Королівств|Семи Королівств]] присягають їй на вірність, що робить її офіційною претенденткою на [[Залізний трон]].

Однак її становище ускладнюється, коли Візеріс одружується з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]]. Дружба між дівчатами поступово руйнується, особливо після народження у Алісенти сина — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]]. При дворі формується напруга між прихильниками Рейніри і нової королеви.

Під час полювання на честь народження Ейгона напруження посилюється — Рейніра відчуває, що її позиції як спадкоємиці слабшають. Водночас її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон]] повертається до столиці після війни на [[Ступені|Ступенях]], де він разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] воював проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а.

Рейніра проводить час із Деймоном, який стає для неї як союзником, так і спокусником. Він показує їй нічне життя столиці, зокрема вулиці [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]]. Після скандалу король змушує Рейніру вийти заміж.

Вона погоджується на політичний шлюб із [[Лейнор Веларіон|Лейнором Веларіоном]], сином [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], щоб зміцнити союз із [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]]. При цьому Рейніра знає про його зв’язок із [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмутом]] і домовляється з ним про формальний союз.

Окреме місце в житті Рейніри займав лицар [[Крістон Коль]], якого вона сама обрала до [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Спочатку між ними виникає тісний зв’язок — Коль стає її особистим захисником і одним із найближчих людей при дворі.

З часом їхні стосунки переходять межу дозволеного. Рейніра спокушає Коля, і між ними відбувається таємний зв’язок, що порушує обітниці лицаря [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Для Рейніри це було лише проявом свободи і бунту проти обмежень, однак для Коля цей зв’язок мав значно глибше значення.

Крістон Коль пропонує Рейнірі втекти разом із ним до [[Ессос]]у і почати нове життя, але вона відмовляється, обираючи свій обов’язок і право на [[Залізний трон]]. Ця відмова стає переломним моментом — Коль відчуває себе зрадженим і приниженим.

Після цього він повністю відвертається від Рейніри і переходить на бік [[Алісента Хайтауер]]. Під час весільних свят Рейніри він жорстоко вбиває [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмута]], коханця [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]], що стає одним із перших відкритих проявів насильства при дворі.

Згодом Крістон Коль стає одним із найвідданіших прихильників «зелених» і особистим захисником Алісенти, перетворюючись на одного з головних ворогів Рейніри в майбутній війні.

Невдовзі після весілля Рейніра вступає у зв’язок із [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]], сином [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]], який на той час стає новою Правицею короля. Від цього зв’язку народжуються її сини — [[Джейкеріс Веларіон]], [[Люцеріс Веларіон]] та [[Джоффрі Веларіон]], чия зовнішність викликає чутки щодо їхнього походження.

Тим часом напруга при дворі продовжує зростати. [[Алісента Хайтауер]] дедалі більше підозрює Рейніру і відкрито протистоїть їй. Її союзником стає [[Ларіс Стронг]], який організовує пожежу в [[Харренхол|Харренхолі]], внаслідок якої гинуть його батько [[Ліонель Стронг]] і брат Харвін.

Після цього [[Отто Хайтауер]] повертається на посаду Правиці, а при дворі остаточно формуються дві фракції — «зелені» (Алісента, Отто, Ейгон) і «чорні» (Рейніра, Деймон, Веларіони).

Після смерті [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] Рейніра одружується зі своїм дядьком [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], зміцнюючи свою позицію. Від цього шлюбу народжуються двоє синів — [[Ейгон III Таргарієн]] і [[Візеріс II Таргарієн]].

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти досягає піку після бійки, під час якої [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око, а [[Люцеріс Веларіон]] стає винуватцем цього. Це остаточно руйнує будь-які шанси на примирення.

У пізні роки правління [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Рейніра віддаляється від двору і оселяється на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]]. Вона продовжує вважатися законною спадкоємицею.

Під час суду за спадщину [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]] Рейніра повертається до столиці, де Візеріс публічно підтримує її права, незважаючи на свій важкий стан. Це стає одним із останніх актів його правління.

Незабаром після смерті короля [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують його смерть і коронують [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] як короля. Це знаменує початок відкритого конфлікту.

У фіналі сезону Рейніра на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] дізнається про узурпацію влади і готується до війни. Вона втрачає сина [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]], який гине в сутичці з [[Еймонд Таргарієн]]ом і його драконом [[Вхагар]]. Ця подія стає початком [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після смерті короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] в [[Червоний замок|Червоному замку]] [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] негайно приховують його смерть від двору і королівства. Вони скликають засідання [[Мала рада|Малої ради]], де частина радників, зокрема [[Лайман Бізбері]], виступає проти узурпації влади і нагадує про присягу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі Таргарієн]]. За це Бізбері вбиває [[Крістон Коль]], що стає першим актом відкритого насильства під час перевороту.

Отто організовує пошук [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]], який зникає в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. У пошуках беруть участь [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], тоді як агенти Отто, зокрема [[Місарія]] і її люди, також втручаються у гру за владу.

Після того як Ейгона знаходять, його переконують прийняти корону, попри його небажання. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]]. Під час церемонії [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] проривається на своєму драконі [[Меліс]] через підлогу Лігва, демонструючи силу і кидаючи виклик новому режиму, однак не вбиває узурпаторів і тікає на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] тим часом [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра]] переживає важкі пологи, викликані стресом від новин про смерть батька. Вона народжує мертву дитину — дівчинку, яку називають [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія]]. Це стає для неї глибокою особистою трагедією.

Невдовзі прибуває [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]], яка повідомляє про смерть короля і коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]]. Рейніра скликає своїх союзників — [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]], [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] та інших представників «чорних».

Деймон наполягає на негайній війні і навіть коронує Рейніру як законну королеву, однак вона намагається уникнути відкритого конфлікту і шукає мирного вирішення.

До Драконячого Каменя прибуває посольство «зелених» на чолі з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який пропонує Рейнірі компроміс: вона зберігає титули і володіння, якщо визнає [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] королем. Рейніра відмовляється, однак не вбиває Отто, демонструючи стриманість.

Щоб зміцнити свої позиції, Рейніра відправляє своїх синів як послів до великих домів [[Вестерос]]у. [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріс]] вирушає на північ і до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], а [[Люцеріс Веларіон|Люцеріс]] — до [[Штормові землі|Штормових земель]] у [[Штормова Межа|Штормову Межу]] до [[Боррос Баратеон|лорда Борроса Баратеона]].

У Штормовій Межі Люцеріс зустрічає [[Еймонд Таргарієн]], який уже прибув туди як представник «зелених». Між ними виникає напружений конфлікт — Еймонд вимагає «око за око» за події дитинства, але Люцеріс відмовляється.

Покинувши замок, Люцеріс на своєму драконі [[Аракс]] намагається повернутися додому, однак його переслідує Еймонд на величезному драконі [[Вхагар]]. У небі розгортається погоня, яка виходить з-під контролю — дракони перестають слухатися вершників.

[[Вхагар]] атакує і знищує Аракса разом із Люцерісом. Ця подія стає першим прямим кровопролиттям між сторонами і точкою неповернення.

Дізнавшись про смерть сина, Рейніра вперше відкрито демонструє свій гнів і готовність до війни. Саме ця трагедія остаточно запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після загибелі [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] наприкінці першого сезону, [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] вступає у відкриту фазу конфлікту проти «зелених». Смерть її сина стає для неї особистою трагедією і водночас каталізатором війни [[Танок драконів|Танцю драконів]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] формується військово-політичний центр «чорних». Рейніра разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] та [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] починає будувати стратегію війни. Деймон виступає за жорсткі та швидкі дії, тоді як Рейніра намагається діяти обережніше, усвідомлюючи масштаби можливих втрат.

Однією з перших відповідей «чорних» стає таємна операція, організована Деймоном у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Найманці, відомі як «Кров і Сир», проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — принца [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]]. Ця подія шокує королівство і ще більше загострює війну.

Після цього [[Алісента Хайтауер]] і «зелені» відповідають жорсткими заходами, посилюючи контроль над столицею. [[Крістон Коль]] відіграє ключову роль у військових кампаніях «зелених», організовуючи наступи та укріплюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Рейніра намагається зміцнити свої союзи. Вона покладається на підтримку [[Дім Веларіонів|дому Веларіонів]], чий флот залишається найпотужнішим у Вестеросі. [[Корліс Веларіон]] забезпечує контроль над морськими шляхами, що дозволяє «чорним» утримувати стратегічну перевагу.

Особливу увагу приділяють пошуку нових вершників для драконів. На Драконячому Камені починається набір так званих «драконячих насіння» — людей валірійського походження, здатних осідлати драконів. Серед них з’являються нові фігури, які відіграють важливу роль у війні.

Водночас у «зелених» відбуваються внутрішні конфлікти. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] виявляється нестабільним правителем, а його брат [[Еймонд Таргарієн]] дедалі більше бере на себе військове керівництво. Його дракон [[Вхагар]] стає однією з головних загроз для «чорних».

Рейніра, попри сильний тиск з боку [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]] і своїх союзників, намагається діяти не лише силою, а й розрахунком. Вона усвідомлює, що відкритий конфлікт із застосуванням драконів може призвести до катастрофічних наслідків для всього [[Вестерос]]у, тому на початку війни робить ставку на дипломатію, контроль над морем і поступове зміцнення позицій «чорних».

Велику роль у її стратегії відіграє [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], досвідчена драконниця і дружина [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Вона стає одним із найважливіших військових союзників Рейніри, беручи участь у бойових діях на своєму драконі [[Меліс]]. Рейніс підтримує Рейніру не лише як союзницю, але і як жінку, яка також була позбавлена трону через рішення [[Великий рада 101 року|Великої ради 101 року]].

Одним із ключових етапів війни стає протистояння за контроль над землями [[Королівські землі|Королівських земель]] і стратегічними замками. Сили «зелених» під керівництвом [[Крістон Коль|Крістона Коля]] починають наступ, захоплюючи важливі укріплення і зміцнюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

У відповідь «чорні» змушені переходити до активніших дій. Одним із найважливіших і найтрагічніших зіткнень стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest), де сили Рейніри вступають у бій із військами «зелених».

У цій битві бере участь [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]] на своєму драконі [[Меліс]], вступаючи в бій проти [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і [[Еймонд Таргарієн]]а, які виступають разом на драконах [[Сонцежар]] і [[Вагар]]. У повітрі розгортається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри свою хоробрість, Рейніс гине у бою, а її дракон Меліс зазнає поразки від значно сильнішого [[Вагар]]. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] отримує важкі поранення, але виживає, що ще більше ускладнює ситуацію для обох сторін.

Смерть Рейніс стає важким ударом для Рейніри і всього табору «чорних». Вона втрачає не лише союзницю, але й одного з найдосвідченіших командирів і драконниць.

Після цієї події Рейніра змушена переглянути свою стратегію. Вона починає активніше використовувати драконів у війні, а також підтримує набір «драконячого насіння» — людей валірійського походження, які можуть стати новими вершниками драконів і змінити баланс сил.

Війна поступово перетворюється на масштабний конфлікт із численними битвами, руйнуванням міст і загибеллю драконів. Території [[Вестерос]]у страждають від вогню і крові, а давня могутність [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] починає руйнуватися зсередини.

Таким чином, Рейніра остаточно змінюється: із принцеси, яка прагнула миру і визнання, вона стає жорсткою і рішучою правителькою, готовою вести війну до кінця, навіть ціною величезних втрат.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] становище [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] поступово ускладнюється. Попри початкові успіхи «чорних», війна швидко перетворюється на виснажливий конфлікт із великими втратами.

Під час бойових дій гине її старший син і спадкоємець [[Джейкеріс Веларіон]] у [[Битва при Глотці|битві при Глотці]], що стає ще одним тяжким ударом для королеви. Її молодший син [[Візеріс II Таргарієн]] зникає безвісти під час тих самих подій, потрапивши в полон. Ці втрати остаточно змінюють Рейніру — якщо раніше вона намагалася діяти обережно, то тепер її охоплюють гнів і жага помсти.

Після цих подій Рейніра вирішує перейти до рішучих дій. Вона очолює наступ на [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], скориставшись тим, що більшість драконячих вершників «зелених» відсутні. Разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] вона на драконах, зокрема на [[Сиракс]], вирушає до столиці.

[[Алісента Хайтауер]] намагається переконати Рейніру скликати нову [[Великий рада|Велику раду]] і завершити війну миром, однак Рейніра відмовляється і висуває ультиматум: здати місто або загинути. Столиця здається, але перемога виявляється неповною — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] і його спадкоємці зникають.

Рейніра входить у [[Червоний замок|Червоний замок]] і сідає на [[Залізний трон]], починаючи своє правління, яке триватиме лише пів року. Вона жорстоко карає прихильників брата і щедро нагороджує своїх союзників. Для фінансування війни вводяться нові податки, що викликає невдоволення серед населення.

Її правління швидко стає непопулярним — через жорстокість і суворі заходи в народі її починають називати «Мейгором з титьками», порівнюючи з [[Мейгор Жорстокий|Мейгором Жорстоким]].

Ситуація погіршується після звісток про зраду під час [[Битва при Тамблтоні|битви при Тамблтоні]], де частина драконячих вершників переходить на бік ворога. Підозрюючи нові змови, Рейніра наказує стратити [[Аддам Веларіон]]а і [[Крапива]] (Неттлз), вважаючи їх потенційними зрадниками.

[[Корліс Веларіон]], який служить її [[Правиця короля|Правицею]], попереджає Аддама і допомагає йому втекти, але за це його ув’язнюють. Тим часом Крапива перебуває в [[Річкові землі|Річкових землях]] разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]], який дозволяє їй утекти.

Ці рішення відштовхують від Рейніри навіть її найвідданіших союзників. Війська [[Дім Веларіонів|Веларіонів]] починають масово дезертирувати, а в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] спалахує повстання.

Під час заколоту натовп атакує [[Драконяче Лігво|Драконяче Лігво]], де утримуються дракони. Рейніра відмовляється відправити допомогу, забороняючи своїм людям залишати [[Червоний замок|замок]]. Її син [[Джоффрі Веларіон]] намагається самостійно врятувати дракона, сідає на [[Сиракс]], але не справляється і гине, впавши з неї. Згодом і сама Сиракс гине від рук натовпу.

Після цього становище Рейніри стає безнадійним. Вона тікає з міста разом із невеликою свитою, включаючи свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Її шлях проходить через [[Росбі]], [[Стокворт]] і [[Сутінковий Діл]], де вона шукає підтримки у місцевих лордів, але отримує лише обмежену допомогу.

Виснажена і зневірена, Рейніра вирішує повернутися на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], сподіваючись знайти там нові ресурси і драконячі яйця. Вона навіть продає свою корону, щоб оплатити подорож морем до острова.

Однак по прибуттю з’ясовується, що гарнізон замку зрадив її, а [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] вже захопив фортецю. У короткій сутичці гинуть її останні захисники, і Рейніру беруть у полон.

У дворі замку вона зустрічає свого брата. Після короткого діалогу [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] наказує стратити її, віддавши на поживу своєму дракону [[Сонячний Вогонь|Сонячного Вогня]]. Перед смертю Рейніра проклинає брата.

Вона гине, будучи з’їденою драконом на очах у свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Від неї залишається лише частина тіла.

Її смерть стає одним із найтрагічніших і найжорстокіших епізодів [[Танок драконів|Танцю драконів]], символізуючи повне руйнування династії [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Ейма Аррен]] (мати)

* '''Чоловіки:'''
** [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік)
** [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (другий чоловік)

* '''Діти:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (син)
** [[Люцеріс Веларіон]] (син)
** [[Джоффрі Веларіон]] (син)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
** [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія Таргарієн]] (мертвонароджена донька)

* '''Коханці:'''
** [[Харвін Стронг]]

* '''Зведені брати і сестри:'''
** [[Ейгон II Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (зведена сестра)
** [[Еймонд Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (зведений брат)

* '''Інші родичі:'''
** [[Корліс Веларіон]] (свекор, союзник)
** [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] (родичка, союзниця)

== Особистість і характер ==

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] була однією з найскладніших і найсуперечливіших постатей [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — її характер поєднував у собі силу, гордість, емоційність і внутрішню вразливість.

У юності Рейніра була харизматичною, впевненою в собі і життєрадісною. Вона не боялася порушувати традиції і відкрито демонструвала свою незалежність, що вирізняло її серед інших жінок [[Вестерос]]у. Її виховання при дворі, близькість до [[Візеріс I Таргарієн|батька]] і участь у засіданнях [[Мала рада|Малої ради]] сформували в ній відчуття права на владу.

Рейніра була амбітною і глибоко переконаною у своїй законності як спадкоємиці [[Залізний трон|Залізного трону]]. Вона щиро вірила, що трон належить їй за правом, і не була готова поступитися навіть під тиском політичних обставин.

Водночас її характер мав і темні сторони. Вона могла бути імпульсивною, емоційною і жорсткою у своїх рішеннях. Її стосунки з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] показують її як людину, що керується не лише обов’язком, але й пристрастю.

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] характер Рейніри зазнає значної трансформації. Втрата дітей, зрада союзників і жорстокість війни поступово змінюють її. Вона стає більш холодною, підозрілою і рішучою, інколи приймаючи жорстокі рішення.

З часом Рейніра відходить від образу «Відради Королівства» і перетворюється на правительку, яку бояться і ненавидять. Її правління в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] супроводжується суворими карами, високими податками і зростаючим невдоволенням народу.

Попри це, Рейніра залишається трагічною постаттю — жінкою, яка все життя боролася за своє право на владу, але врешті стала жертвою тієї ж боротьби. Її історія — це шлях від улюбленої принцеси до королеви, зламаної війною.

== Цитати ==

<blockquote>
«Залізний трон належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — законна спадкоємиця, і я не відступлю.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій батько обрав мене. І цього достатньо.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони називають мене як хочуть. Я все одно буду королевою.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вони забрали в мене все. Тепер я заберу їхнє.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» образ [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] значно глибше розкритий, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]», де події подаються через хроніки і свідчення різних джерел.

У серіалі велика увага приділяється її дитинству, дружбі та конфлікту з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]], а також її стосункам із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]]. У книзі ці події описані значно менш детально або подані неоднозначно.

Також у серіалі Рейніра показана більш співчутливою і людяною на ранніх етапах, тоді як у книзі вона швидше постає як суперечлива і поступово жорстокіша правителька.

Події, пов’язані з її дітьми, зокрема походження [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]], у серіалі подані більш прямо, тоді як у книзі це залишається предметом чуток і різних версій.

Смерть [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] у серіалі показана як трагічний інцидент, де дракони виходять з-під контролю, тоді як у книзі це може трактуватися як більш навмисний акт насильства.

Загалом серіал робить Рейніру центральною емоційною фігурою історії, тоді як у книзі вона є однією з ключових, але не єдиною точкою зору на події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Харвін Стронг]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Джейкеріс Веларіон]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]

Ейгон II Таргарієн

2026-04-03T13:56:21Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Ейгон II Таргарієн — узурпатор, що розпочав Танець драконів, брат Рейніри | Дім Драконів Вікі |description=Ейгон II Таргарієн — король «зелених», син Візеріса I і головний суперник Рейніри. Дізнайтесь, як його коронація призвела до Танцю драконів і заг...

{{#seo:
|title=Ейгон II Таргарієн — узурпатор, що розпочав Танець драконів, брат Рейніри | Дім Драконів Вікі
|description=Ейгон II Таргарієн — король «зелених», син Візеріса I і головний суперник Рейніри. Дізнайтесь, як його коронація призвела до Танцю драконів і загибелі династії.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/5/53/Aegon_II_Targaryen.jpg
|keywords=Ейгон II Таргарієн, Aegon II Targaryen, Рейніра Таргарієн, Танок драконів, зелені і чорні, Дім Дракона, узурпація трону, війна драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Ейгон II Таргарієн
|зображення=Aegon_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]], король «зелених»
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Алісента Хайтауер]] (мати), [[Еймонд Таргарієн]] (брат), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат), [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра)
|стосунки=[[Хелейна Таргарієн]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Ейгон II Таргарієн''' — король [[Сім Королівств|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], старший син [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], а також центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Попри те, що законною спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] була проголошена його зведена сестра [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], Ейгон був коронований як король прихильниками «зелених» одразу після смерті батька. Його сходження на трон стало актом узурпації в очах «чорних» і безпосередньою причиною початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] — війни, що розірвала [[Вестерос]] і знищила могутність Таргарієнів.

Ейгон II відомий як суперечливий і нестабільний правитель, чия влада трималася не лише на законі, а й на силі, страху і підтримці його матері [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] та союзників при дворі. Його правління супроводжувалося жорстокими рішеннями, внутрішніми конфліктами і кривавою боротьбою за виживання.

Історія Ейгона II — це історія короля, який отримав трон у розпал інтриг і війни, але так і не зміг втримати королівство від руйнування.

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Ейгон II Таргарієн]] постає як старший син [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] і [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]], який із самого дитинства опиняється в центрі політичного протистояння між «зеленими» і «чорними».

З ранніх років Ейгон не виявляє інтересу до влади чи обов’язків спадкоємця. Він росте розбещеним, безвідповідальним і схильним до пороків, що викликає розчарування як у матері, так і при дворі. Попри це, [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] поступово переконують його, що він має право на [[Залізний трон]], навіть попри те, що спадкоємицею офіційно проголошена [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]].

У юності Ейгон вступає в шлюб із власною сестрою [[Хелейна Таргарієн|Хелейною Таргарієн]], як це було прийнято в [[Дім Таргарієнів|домі Таргарієнів]]. У цьому шлюбі народжуються діти, включаючи спадкоємця [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]].

Попри свій статус принца, Ейгон залишається відстороненим від державних справ і уникає відповідальності. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] демонструє набагато більше прагнення до сили і слави, що створює внутрішній контраст у родині.

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починається боротьба за владу. [[Алісента Хайтауер|Алісента]] і [[Отто Хайтауер]] негайно приховують смерть короля і скликають [[Мала рада|Малу раду]], де приймається рішення коронувати Ейгона.

Сам [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон]] спочатку не бажає ставати королем і намагається втекти з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], уникаючи відповідальності і політичної гри, яку ведуть його мати [[Алісента Хайтауер]] і дід [[Отто Хайтауер]].

Після смерті [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] починаються термінові пошуки принца, оскільки без нього неможливо провести коронацію. У столиці розгортається справжнє полювання, у якому беруть участь дві окремі групи.

З одного боку виступають [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], які діють від імені [[Алісента Хайтауер|Алісенти]] і прагнуть першими знайти Ейгона, щоб забезпечити контроль над ним і вплив на його рішення.

З іншого боку діють люди [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], серед яких ключову роль відіграють близнюки з [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]]. Обидва брати добре знають столицю і мають доступ до різних її частин, включаючи найнижчі квартали.

Пошуки приводять їх у темні райони міста, зокрема до [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]], де Ейгон переховується, проводячи час серед простолюду, далеко від придворного життя. Там також показано його зв’язок із жорстокими розвагами, що підкреслює його характер і моральний стан.

У результаті саме [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]] знаходять Ейгона першими. Вони переконують його повернутися до замку, наголошуючи на його обов’язку і неминучості його долі.

Брати [[Еррік Каргайл]] і [[Аррік Каргайл]] опиняються по різні боки конфлікту: один із них починає сумніватися у правомірності дій «зелених», що згодом призведе до ще більшого внутрішнього розколу.

Після того як Ейгона приводять до [[Червоний замок|Червоного замку]], його переконують прийняти корону. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його урочиста коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]], що остаточно закріплює його статус і запускає війну.

Під час церемонії стається несподівана подія — [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] з’являється на своєму драконі [[Меліс]], прориваючись крізь підлогу Лігва. Вона демонструє силу «чорних», але не вбиває Ейгона і його родину, після чого залишає місто.

Коронування Ейгона II стає точкою неповернення. Його проголошення королем остаточно закріплює розкол між «зеленими» і «чорними» та безпосередньо запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] та початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] його правління одразу опиняється під загрозою. Попри формальний статус короля, реальна влада на початку зосереджена в руках його матері [[Алісента Хайтауер]] і діда [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], які намагаються контролювати ситуацію через [[Мала рада|Малу раду]].

Сам Ейгон не демонструє якостей сильного правителя — він імпульсивний, жорстокий і схильний до надмірностей, що викликає напруження навіть серед його союзників. Його брат [[Еймонд Таргарієн]] і [[Крістон Коль]] поступово перебирають на себе військову ініціативу.

Ситуація різко загострюється після події, відомої як «[[Кров і Сир]]». Найманці, послані [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають спадкоємця Ейгона — [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|принца Джейхеріса]].

Це стає переломним моментом для Ейгона. Смерть сина викликає в ньому вибух гніву і бажання жорстокої помсти. Він наказує посилити репресії в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] і карати всіх підозрюваних у симпатіях до «чорних».

Його дружина і сестра [[Хелейна Таргарієн]] після цієї трагедії впадає у глибокий психологічний розлад, що ще більше дестабілізує ситуацію при дворі.

Під час війни ключову роль починають відігравати військові кампанії, організовані [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], який фактично стає головнокомандувачем сил «зелених». Ейгон підтримує ці кампанії, але дедалі більше втрачає контроль над подіями.

Однією з найважливіших подій стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest). Ейгон вирішує особисто взяти участь у битві, сідаючи на свого дракона [[Сонячний Вогонь]].

У бою він разом із [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] на [[Вхагар]] вступає у сутичку з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] на драконі [[Меліс]]. У небі відбувається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри перемогу «зелених», Ейгон отримує тяжкі опіки і серйозні поранення, а його дракон [[Сонячний Вогонь]] також зазнає важких ушкоджень. Після цього Ейгон фактично вибуває з активного правління.

Влада переходить до рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]], які ведуть війну більш агресивно і безкомпромісно. Це призводить до подальшої ескалації конфлікту.

Поки Ейгон одужує, ситуація в королівстві погіршується. Війна виснажує ресурси [[Вестерос]]у, а дедалі жорстокіші битви знищують драконів і цілі землі.

Таким чином, у другому сезоні Ейгон II проходить шлях від формального короля до пораненого правителя, який втрачає контроль над владою, тоді як війна, розпочата заради його коронації, виходить з-під контролю і перетворюється на катастрофу для всього королівства.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після тяжких поранень, отриманих у [[Битва при Граківському спокої|битві при Граківському спокої]], [[Ейгон II Таргарієн]] тривалий час перебуває при смерті. Він майже не підводиться з ліжка, перебуваючи під наглядом [[септони|септонів]] і [[мейстер]]ів, які намагаються підтримати його життя за допомогою настоїв і [[макове молоко|макового молока]]. Більшу частину часу король проводить у забутті, прокидаючись лише для того, щоб прийняти їжу чи ліки.

Через його стан фактична влада переходить до його молодшого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]], який проголошує себе [[Принц-регент|принцом-регентом]] і [[Захисник Держави|Захисником Держави]]. Саме він разом із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] веде війну від імені «зелених».

Дракон короля, [[Сонячний Вогонь]], після битви залишається важко пораненим — з розірваним крилом і численними опіками. Протягом тривалого часу він не здатен літати, що ще більше послаблює позиції Ейгона.

Коли сили [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] захоплюють [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], становище Ейгона стає критичним. За допомогою [[Ларіс Стронг|Ларіса Стронга]] король організовує втечу зі столиці.

Разом із ним залишають місто його діти — [[Джейхейра Таргарієн]] і [[Мейлор Таргарієн]], а також лицарі [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]] — [[Уілліс Фелл]] і [[Рикард Торн]]. Щоб уникнути переслідування, Ейгон перевдягається у простий одяг і ховається серед вантажу риби на рибальському човні, що вирушає до [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]].

На острові він певний час перебуває у відносній безпеці, переховуючись і намагаючись оговтатися від ран. Він зловживає вином, щоб притупити біль, і приховує свої опіки під щільним одягом.

Згодом до нього прибуває його дракон [[Сонячний Вогонь]], і вони знову возз’єднуються після розлуки, що сталася після битви.

За допомогою агентів і змовників, зокрема [[Альфред Брум]], [[Марстон Уотерс]] та інших прихильників «зелених», Ейгон організовує раптове захоплення [[Драконячий Камінь|Драконячого Каменя]], який на той момент належить [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]].

Операція проходить швидко — гарнізон замку не встигає організувати оборону, і острів переходить під контроль Ейгона менш ніж за годину.

Під час цих подій [[Бейла Таргарієн]] встигає втекти і сісти на свого дракона [[Місячна Танцівниця]]. У небі над замком відбувається запеклий бій між нею і Ейгоном на [[Сонячний Вогонь|Сонячному Вогні]].

У результаті зіткнення обидва дракони падають. Ейгон, щоб врятуватися, стрибає із сідла з великої висоти і ламає обидві ноги, ще більше погіршуючи свій стан.

Невдовзі після захоплення замку до Ейгона доходять звістки про втечу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]] з [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] після повстання і [[Штурм Драконячого Лігва|штурму Драконячого Лігва]].

Коли Рейніра прибуває на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]] разом із невеликою свитою і своїм сином [[Ейгон III Таргарієн|Ейгоном III]], вона потрапляє в пастку і її захоплюють люди Ейгона.

Її супровід убивають, а саму Рейніру приводять до Ейгона, який сидить, не в змозі ходити, на балконі замку. Між ними відбувається короткий, але напружений діалог, після якого Ейгон віддає наказ стратити її.

За його наказом Рейніру віддають на розтерзання дракону [[Сонячний Вогонь]]. Дракон пожирає її на очах її сина, [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], якого залишають живим як заручника.

Ця подія стає символічною перемогою Ейгона II, але водночас остаточно руйнує будь-яку можливість примирення між сторонами.

Після смерті Рейніри Ейгон оголошує себе єдиним законним правителем [[Сім Королівств|Семи Королівств]] і наказує розіслати воронов усім лордам із повідомленням про свою перемогу.

Однак його становище залишається вкрай нестабільним. Його дракон [[Сонячний Вогонь]] помирає від отриманих ран, що стає для Ейгона тяжким ударом.

Сам король, відмовившись від [[макове молоко|макового молока]], проводить останні місяці життя у страшних муках від ран. Його правління триває недовго і супроводжується постійними поразками.

Після розгрому його сил у [[Битва на Королівському тракті|битві на Королівському тракті]] навіть його союзники починають сумніватися у доцільності продовження війни.

У фіналі правління проти Ейгона формується змова. [[Корліс Веларіон]], який на той момент входить до [[Мала рада|Малої ради]], разом із [[Ларіс Стронг|Ларісом Стронгом]] організовують переворот, прагнучи покласти край війні.

Ейгону пропонують здатися і визнати владу [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]], але він відмовляється.

Невдовзі після цього король помирає за загадкових обставин — імовірно, отруєний власними прибічниками. Його знаходять мертвим у своїх покоях після того, як він наказав віднести себе туди в закритих ношах.

Ейгон II пережив свою сестру [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру]] лише на кілька місяців.

Його смерть завершує одну з найкривавіших сторінок в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танок драконів]], залишаючи королівство спустошеним, а династію [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] — ослабленою і майже знищеною.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Алісента Хайтауер]] (мати)

* '''Дружина:'''
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра і дружина)

* '''Діти:'''
** [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]] (син)
** [[Джейхейра Таргарієн]] (донька)
** [[Мейлор Таргарієн]] (син)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Еймонд Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (сестра)

* '''Зведені родичі:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (зведена сестра і суперниця)
** [[Джейкеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Люцеріс Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Джоффрі Веларіон]] (зведений небіж)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (зведений небіж)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (зведений небіж)

== Особистість і характер ==

[[Ейгон II Таргарієн]] — один із найсуперечливіших правителів [[Танок драконів|Танцю драконів]], чий характер формується під впливом байдужості в дитинстві, тиску родини та руйнівної сили влади.

У юності Ейгон не проявляє інтересу до правління чи політики. Він зростає безвідповідальним, схильним до розваг, алкоголю і жорстоких задоволень, уникаючи будь-яких обов’язків. На відміну від свого брата [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]], який прагне сили і визнання, Ейгон не має чіткої мети і не бачить себе правителем.

Його стосунки з батьком, [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]], залишаються холодними і віддаленими. Король відкрито віддає перевагу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі]], що формує у Ейгона почуття меншовартості і відчуження. Водночас [[Алісента Хайтауер]] і [[Отто Хайтауер]] постійно переконують його у тому, що він має право на [[Залізний трон]], що створює внутрішній конфлікт між небажанням правити і нав’язаним обов’язком.

Після сходження на трон характер Ейгона різко змінюється. Влада, отримана не через власні заслуги, а завдяки інтригам, робить його ще більш нестабільним. Він стає імпульсивним, жорстоким і схильним до крайнощів, часто приймаючи рішення під впливом емоцій.

Смерть його сина [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]] під час події «[[Кров і Сир]]» стає переломним моментом. Втрата спадкоємця викликає в ньому глибоку ненависть і бажання помсти, що остаточно руйнує залишки його стриманості. З цього моменту Ейгон дедалі більше діє як тиран, підтримуючи жорстокі покарання і репресії.

Попри зовнішню агресію, Ейгон залишається внутрішньо слабким правителем. Він часто покладається на інших — [[Алісента Хайтауер|Алісенту]], [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] та [[Крістон Коль|Крістона Коля]] — які фактично ведуть війну і приймають ключові рішення.

Після тяжких поранень і втрати свого дракона [[Сонячний Вогонь]] Ейгон ще більше віддаляється від реальності. Фізичний біль і постійні страждання посилюють його озлобленість і підозрілість. Він втрачає довіру навіть до своїх союзників і дедалі більше ізолюється.

У фінальні місяці життя Ейгон перетворюється на зламану людину — короля, який отримав владу, але не зміг нею скористатися. Його історія — це приклад того, як слабкість, страх і жага помсти можуть зруйнувати не лише правителя, а й ціле королівство.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я король. І ніхто не забере в мене те, що належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони бояться. Лише страх тримає королівство разом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вона називає себе королевою? Я покажу їй, що таке справжня влада.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій син помер. І тепер вони всі заплатять за це.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не обирав цю корону… але я не віддам її нікому.»
</blockquote>

<blockquote>
«Світ жорстокий. І я навчився бути ще жорстокішим.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» [[Ейгон II Таргарієн]] зображений як значно більш жорстокий, розбещений і безжальний правитель. Його негативні риси — схильність до насильства, жорстокість і моральна деградація — підкреслюються сильніше, ніж у серіалі.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» персонаж отримує більш глибоке психологічне опрацювання. Його небажання ставати королем, внутрішні конфлікти і залежність від [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] та [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] роблять його більш трагічною фігурою.

Події, пов’язані з його коронацією, у серіалі подані більш драматично, включаючи сцену з [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і драконом [[Меліс]], чого немає у книзі.

Також у серіалі більше уваги приділяється його стосункам із родиною — зокрема з [[Еймонд Таргарієн|Еймондом]] і [[Хелейна Таргарієн|Хелейною]] — тоді як у книзі ці аспекти розкриті менш детально.

Загалом у серіалі Ейгон II подається як слабкий і суперечливий правитель, тоді як у книзі він частіше виступає як жорстокий узурпатор і один із головних винуватців трагедії [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Хелейна Таргарієн]]
* [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріс Таргарієн]]
* [[Джейхейра Таргарієн]]
* [[Мейлор Таргарієн]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ларіс Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Сонячний Вогонь]]
* [[Вхагар]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Таргарієнів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Файл:Aegon II Targaryen.jpg

2026-04-03T13:56:07Z

Krokomanov: Ейгон II Таргарієн — король, що знищив драконів і королівство

== Опис файлу ==
Ейгон II Таргарієн — король, що знищив драконів і королівство

Алісента Хайтауер

2026-04-03T09:43:44Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Алісента Хайтауер — королева «зелених», мати Ейгона II, життя і смерть | Дім Дракона Вікі |description=Алісента Хайтауер — дружина Візеріса I, мати Ейгона II та головна суперниця Рейніри. Дізнайтесь, як її рішення призвели до Танцю драконів і падіння Т...

{{#seo:
|title=Алісента Хайтауер — королева «зелених», мати Ейгона II, життя і смерть | Дім Дракона Вікі
|description=Алісента Хайтауер — дружина Візеріса I, мати Ейгона II та головна суперниця Рейніри. Дізнайтесь, як її рішення призвели до Танцю драконів і падіння Таргарієнів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/9/9f/Alicent_Hightower.jpg
|keywords=Алісента Хайтауер, Alicent Hightower, Ейгон II Таргарієн, Рейніра Таргарієн, Танок драконів, зелені і чорні, Дім Дракона, боротьба за трон, Хайтауери
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Алісента Хайтауер
|зображення=Alicent_Hightower.jpg
|герб=Hightower.png
|дім=[[Дім Хайтауерів]]
|приналежність=[[Дім Хайтауерів]], [[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Королева Андалів, ройнарів і перших людей]], фактична лідерка «зелених»
|родина=[[Отто Хайтауер]] (батько), [[Алерія Флорент]] (мати), [[Візеріс I Таргарієн]] (чоловік), [[Ейгон II Таргарієн]] (син), [[Хелейна Таргарієн]] (донька), [[Еймонд Таргарієн]] (син), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Візеріс I Таргарієн]], [[Крістон Коль]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Алісента Хайтауер''' — королева [[Сім Королівств|Семи Королівств]] з [[Дім Хайтауерів|дому Хайтауерів]], друга дружина короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і одна з ключових постатей громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Донька [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], [[Правиця короля|Правиці короля]], Алісента з юних років була втягнута у придворну політику. Її шлюб із Візерісом I змінив баланс сил при дворі та став початком глибокого конфлікту між нею і [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]], законною спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]].

Після народження свого сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] Алісента стала головною силою, що кинула виклик правам Рейніри. Вона очолила фракцію «зелених», яка виступила проти спадкоємиці і підтримала коронацію її сина, що призвело до розколу королівства.

Алісента Хайтауер увійшла в історію як жінка, яка поставила політичну владу і безпеку своєї родини вище за клятви і традиції. Її дії стали однією з головних причин початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] — війни, що зруйнувала [[Дім Таргарієнів|дім Таргарієнів]] і змінила долю [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Алісента Хайтауер]] народилася в знатному і впливовому [[Дім Хайтауерів|домі Хайтауерів]] — одному з найстаріших і наймогутніших домів [[Вестерос]]у, що правив у [[Староміст|Старомісті]]. Вона була донькою [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] та [[Алерія Флорент|Алерії Флорент]], що поєднувало її походження з двома великими родами Півдня.

У 101 році від З.Е. король [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I Таргарієн]] призначає [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] своїм [[Правиця короля|Правицею]]. Разом із призначенням Отто прибуває до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] разом із родиною, включаючи юну Алісенту та, ймовірно, її брата [[Гвейн Хайтауер]]а.

У цей час Джейхейріс I уже був глибоким старцем, ослабленим віком і хворобами, часто прикутий до ліжка в [[Червоний замок|Червоному замку]]. Алісента постійно перебувала поруч із королем — вона доглядала за ним, приносила їжу, читала книги, допомагала одягатися і навіть купатися.

З часом між нею і старим королем сформувався особливий зв’язок. Через втрату пам’яті Джейхейріс інколи приймав Алісенту за своїх давно померлих дочок, називаючи її їхніми іменами. Наприкінці життя він був переконаний, що перед ним його донька [[Сейра Таргарієн|Сейра Таргарієн]], яка нібито повернулася до нього з-за [[Вузьке море|Вузького моря]].

У 103 році Джейхейріс I помирає у своїх покоях, коли Алісента читає йому «Неестественную историю» септона [[Барт]]а — трактат про драконів і давню [[Валірія|Валірію]]. Його смерть стає переломним моментом для королівства.

Новим королем стає [[Візеріс I Таргарієн|Візеріс I Таргарієн]], онук Джейхейріса і син [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]]. Він залишає [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] на посаді [[Правиця короля|Правиці]], що забезпечує родині Хайтауерів величезний вплив при дворі.

Після смерті першої дружини короля, [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]], у 106 році від З.Е. Візеріс одружується з Алісентою Хайтауер, якій на той час було близько вісімнадцяти років. Цей шлюб різко змінює баланс сил при дворі і робить Алісенту королевою [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

Навколо цього шлюбу одразу виникають численні чутки. Деякі при дворі вважали, що [[Отто Хайтауер|Отто]] свідомо привіз доньку до столиці з метою вигідного шлюбу і зміцнення своєї влади. За свідченнями [[Грибок|Грибка]] у його записах, Алісента могла зблизитися з Візерісом ще до смерті Ейми Аррен, хоча ці твердження залишаються суперечливими і не підтверджуються іншими джерелами.

У тих же «свідченнях» згадуються ще більш скандальні чутки — нібито [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] міг мати зв’язок із Алісентою до її шлюбу, що пояснювало б напружені стосунки між ним і [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]]. Однак у «[[Полум’я і кров]]» ці твердження подаються як сумнівні і не мають чітких доказів.

Незалежно від правдивості цих історій, до моменту початку подій серіалу «[[Дім Дракона]]» Алісента вже стала ключовою фігурою при дворі — королевою, матір’ю майбутніх спадкоємців і центральною учасницею політичної боротьби за владу в [[Вестерос]]і.

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку подій серіалу «[[Дім Дракона]]» [[Алісента Хайтауер]] є юною донькою [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]], [[Правиця короля|Правиці короля]], і близькою подругою [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]]. Вона живе при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] і перебуває під сильним впливом батька, який поступово втягнує її у придворні інтриги.

Після смерті королеви [[Ейма Аррен]] [[Отто Хайтауер|Отто]] починає використовувати Алісенту як інструмент політичного впливу. Він заохочує доньку відвідувати короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], розмовляти з ним і підтримувати його у скорботі. Між Алісентою і королем поступово формується довіра, що призводить до несподіваного рішення — Візеріс обирає її своєю новою дружиною.

Шлюб Алісенти з Візерісом стає переломним моментом: вона переходить із позиції подруги Рейніри у статус королеви і фактичної суперниці. Їхні стосунки поступово руйнуються, особливо після того, як Алісента народжує сина — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]].

З цього моменту Алісента починає відкрито турбуватися про майбутнє своїх дітей. Під впливом Отто вона переконується, що [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра]] становить загрозу для її сина, і що боротьба за [[Залізний трон]] є неминучою.

Після відставки Отто з посади Правиці Алісента поступово формує власну політичну позицію при дворі. Вона знаходить союзників, серед яких ключову роль відіграє [[Крістон Коль]], який після конфлікту з Рейнірою переходить на її бік і стає одним із найвідданіших захисників королеви.

З роками напруження між Алісентою і Рейнірою лише зростає. Народження дітей Рейніри — [[Джейкеріс Веларіон]], [[Люцеріс Веларіон]] і [[Джоффрі Веларіон]] — викликає у Алісенти підозри щодо їхнього походження. Вона відкрито ставить під сумнів їхню законність, що стає причиною численних конфліктів при дворі.

Одним із переломних моментів стає інцидент між дітьми, коли [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око у бійці з [[Люцеріс Веларіон|Люцерісом]]. Алісента вимагає справедливості і навіть намагається завдати удару Рейнірі, демонструючи, наскільки далеко зайшов конфлікт.

Після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і його сина [[Харвін Стронг|Харвіна Стронга]] в [[Харренхол|Харренхолі]] [[Отто Хайтауер|Отто]] повертається на посаду Правиці. Разом із ним Алісента остаточно зміцнює позиції «зелених» при дворі.

У пізні роки правління Візеріса, коли король тяжко хворіє, Алісента фактично перебирає на себе значну частину влади. Вона контролює доступ до короля, впливає на рішення [[Мала рада|Малої ради]] і готує ґрунт для майбутнього сходження свого сина на трон.

Попри спробу примирення під час останньої вечері, організованої [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]], після його смерті Алісента вирішує діяти. Вона разом із [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]] приховує смерть короля і підтримує коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Це рішення стає точкою неповернення — Алісента остаточно переходить від ролі королеви до лідерки «зелених», запускаючи події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] і початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] [[Алісента Хайтауер]] опиняється в центрі влади при дворі «зелених» у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Вона фактично стає однією з головних керівних фігур королівства разом із [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який знову займає посаду [[Правиця короля|Правиці короля]].

Перші дні правління Ейгона II супроводжуються хаосом і страхом перед війною. Алісента намагається утримати контроль над ситуацією, виступаючи за більш обережну політику і стримування конфлікту, на відміну від більш агресивних радників, таких як [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]].

Ситуація різко загострюється після вбивства принца [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]], сина Ейгона II і [[Хелейна Таргарієн|Хелейни Таргарієн]], під час таємної операції «[[Кров і Сир]]», організованої за наказом [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]]. Ця трагедія стає особистим ударом для Алісенти і повністю змінює атмосферу при дворі.

Після вбивства спадкоємця Хелейна впадає у глибокий психологічний стан, а Алісента стає її головною опорою. Водночас вона підтримує жорстку відповідь проти «чорних», хоча внутрішньо усвідомлює, що війна виходить з-під контролю.

У цей період при дворі посилюється роль [[Крістон Коль|Крістона Коля]], який очолює військові кампанії «зелених» і стає однією з ключових фігур у веденні війни. Алісента довіряє йому і покладається на його відданість, що ще більше зміцнює їхній союз.

Водночас відносини Алісенти з її сином [[Ейгон II Таргарієн|Ейгоном II]] залишаються складними. Ейгон виявляється нестабільним правителем, схильним до жорстокості і імпульсивних рішень, що змушує Алісенту і Отто фактично обмежувати його вплив на управління державою.

Поступово в таборі «зелених» виникає внутрішній конфлікт. [[Отто Хайтауер|Отто]] прагне вести війну через дипломатію і контроль ресурсів, тоді як [[Еймонд Таргарієн]] і Крістон Коль віддають перевагу прямому військовому протистоянню. Алісента опиняється між цими підходами, намагаючись зберегти баланс.

Ключовою подією стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]], де «зелені» влаштовують засідку на сили «чорних». У битві беруть участь [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] на драконі [[Сонячний Вогонь]] і [[Еймонд Таргарієн]] на [[Вхагар]], протистоячи [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] на [[Меліс]].

Битва завершується загибеллю Рейніс і поразкою «чорних», однак перемога має високу ціну — Ейгон II отримує важкі поранення і фактично вибуває з управління королівством. Після цього реальна влада переходить до рук [[Еймонд Таргарієн|Еймонда]] і [[Крістон Коль|Крістона Коля]].

Алісента втрачає значну частину свого впливу, оскільки нове військове керівництво дедалі більше ігнорує її думку. Вона намагається захистити залишки влади і стабільності при дворі, але ситуація стає дедалі хаотичнішою.

Паралельно з цим у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] зростає напруження серед населення через війну, нестачу ресурсів і страх перед драконами. Алісента змушена балансувати між підтримкою війни і спробами уникнути повного колапсу столиці.

Таким чином, у другому сезоні Алісента проходить шлях від впливової королеви до політичної фігури, чий вплив поступово слабшає на тлі зростаючої жорстокості війни і амбіцій інших гравців. Попри це, вона залишається однією з ключових постатей «зелених» і символом боротьби за владу в [[Танок драконів|Танці драконів]].

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після захоплення [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] силами [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] становище [[Алісента Хайтауер]] різко змінюється. Коли до столиці прибувають драконячі вершники «чорних» разом із флотом [[Дім Веларіонів|Веларіонів]], Алісента намагається організувати оборону міста: наказує закрити брами, виставити варту на стінах і розіслати гінців до союзників, зокрема до [[Еймонд Таргарієн|Еймонда Таргарієна]].

Однак ці заходи зазнають невдачі. У місті вже є численні прихильники Рейніри, включно з частиною [[Міська варта Королівської Гавані|міської варти]]. Її командувач [[Лютор Ларджент]] несподівано переходить на бік «чорних» і власноруч убиває [[Гвейн Хайтауер]]а — брата Алісенти і одного з керівників варти.

Після падіння міста Рейніра наказує взяти Алісенту під варту. Колишню королеву заковують у золоті кайдани, а її батька, [[Отто Хайтауер]]а, страчують. Самій Алісенті Рейніра пропонує вибір — підкоритися або загинути, пояснюючи свою милість пам’яттю про [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]].

Алісента змушена здатися. Вона передає ключі від [[Червоний замок|Червоного замку]] і наказує своїм людям скласти зброю. При цьому вона пропонує скликати нову [[Великий рада|Велику раду]] для вирішення питання престолонаслідування, але Рейніра відмовляється. За переказами, Алісента попереджає її, що влада у місті буде недовгою.

Разом із донькою [[Хелейна Таргарієн|Хелейною Таргарієн]] Алісента залишається в полоні. Коли Рейніра наказує вистежити і вбити її синів — [[Еймонд Таргарієн]]а і [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрона Таргарієна]] — Алісента знову намагається домовитися і пропонує розділити [[Сім Королівств|Сім Королівств]] між сторонами. Пропозицію відхиляють.

У подальших суперечках Алісента відкрито ображає Рейніру, називаючи її дітей бастардами. За деякими джерелами, Рейніра хотіла наказати відрізати їй язик, однак це не було здійснено. Інші, більш сумнівні хроніки, зокрема записи [[Грибок]]а, стверджують, що Алісенту і Хелейну нібито принижували ще жорстокіше, але ці розповіді вважаються недостовірними.

Новини про [[Битва при Тамблтоні|битву при Тамблтоні]] Алісента зустрічає з гіркою іронією, вважаючи, що війна обертається проти тих, хто її розпочав.

Через пів року полону [[Хелейна Таргарієн|Хелейна]] накладає на себе руки, вистрибнувши з вікна в [[Твердиня Мейгора|Твердині Мейгора]]. Смерть доньки стає для Алісенти нищівним ударом — вона проклинає Рейніру і впадає у відчай.

Після втечі Рейніри з міста влада в столиці переходить до різних угруповань. Лицар [[Перкін Блоха]] навіть коронує самозванця [[Трістан Труфайр|Трістана Труфайра]], і Алісента змушена присягнути йому, щоб вижити.

Згодом, коли до столиці підходить армія [[Боррос Баратеон|Борроса Баратеона]], Алісента очолює посольство і домовляється про союз, зокрема погоджуючи шлюб між [[Ейгон II Таргарієн|Ейгоном II]] і [[Кассандра Баратеон|Кассандрою Баратеон]]. Вона знову бере участь в управлінні містом, запроваджуючи суворий порядок і комендантську годину.

Алісента різко виступає проти [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]], називаючи його зрадником, однак під тиском [[Ларіс Стронг|Ларіса Стронга]] змушена погодитися на амністію для частини противників.

Після повернення [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]] до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] [[Алісента Хайтауер]] активно підштовхує його до жорстокої помсти всім, хто підтримував [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]]. Вона закликає карати зрадників без пощади і навіть пропонує використовувати калічення заручників як засіб тиску на ворогів, що свідчить про її радикалізацію після втрати дітей і пережитих принижень.

Однак становище «зелених» залишається нестабільним. Після виснажливої війни і втрати більшості драконів королівство перебуває на межі колапсу. Коли армії з [[Річкові землі|Річкових земель]] і Півночі наближаються до столиці, у [[Червоний замок|Червоному замку]] назріває змова.

Незабаром відбувається переворот, організований людьми [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] і [[Ларіс Стронг|Ларіса Стронга]]. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] помирає — найімовірніше, отруєний своїми ж прибічниками, які прагнули припинити війну і уникнути повного знищення королівства.

Алісенту, яка в цей момент усе ще перебуває при дворі, заарештовують. Коли війська [[Річкові землі|річкових лордів]] входять у місто, вони знаходять її поруч із тілом її сина. Вона перебуває у стані глибокого відчаю, оплакуючи загибель династії, за яку боролася.

Після падіння столиці починається період, відомий як «[[Година вовка]]» — короткий, але жорстокий етап правосуддя, очолений [[Кріган Старк|Кріганом Старком]], лордом [[Вінтерфелл]]а і представником [[Дім Старків|дому Старків]].

Кріган Старк прибуває до [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] як регент і тимчасовий правитель від імені нового короля [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III Таргарієна]]. Він проводить швидкий і суворий суд над усіма, хто був причетний до загибелі Ейгона II і злочинів під час війни.

Багато змовників, включаючи людей [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]], страчують або карають. Сам Корліс, попри звинувачення, зрештою отримує помилування завдяки політичним домовленостям і своїй важливості для відновлення королівства.

Щодо Алісенти, думки при дворі розходяться. Деякі лорди вимагають її страти як однієї з головних винуватиць війни, інші виступають проти, побоюючись нових заворушень або співчуваючи її втратам. Сам Кріган Старк не наполягає на її страті, зосереджуючись на покаранні безпосередніх змовників.

У результаті [[Алісента Хайтауер]] залишається живою, але її позбавляють влади і тримають під вартою. Вона не бере участі у коронації [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона III]] у [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] і відмовляється визнавати нового короля.

У подальші роки її життя проходить у [[Твердиня Мейгора|Твердині Мейгора]] під суворим домашнім арештом. Її ізолюють від політики і двору, дозволяючи лише обмежене спілкування із септами, служницями та вартою.

З часом психічний стан Алісенти погіршується. Вона стає замкнутою, часто розмовляє сама з собою, впадає у відчай і навіть починає ненавидіти зелений колір — символ фракції «зелених», яку вона колись очолювала.

Відомо, що вона неодноразово проявляла нестабільну поведінку — могла ображати короля, хапатися за зброю або говорити про помсту навіть після завершення війни. Через це її ще більше ізолюють від зовнішнього світу.

У 133 році від З.Е. під час епідемії «зимової гарячки» [[Алісента Хайтауер]] помирає. У свої останні дні її розум частково прояснюється, і вона згадує [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I Таргарієна]], якому читала в юності, бажаючи знову побачити його після смерті.

Вона помирає в самотності, як одна з найтрагічніших постатей [[Танок драконів|Танцю драконів]] — жінка, яка прагнула зберегти владу для своєї родини, але стала свідком повного знищення власного світу.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Отто Хайтауер]] (батько)
** [[Алерія Флорент]] (мати)

* '''Чоловік:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]]

* '''Діти:'''
** [[Ейгон II Таргарієн]] (син)
** [[Хелейна Таргарієн]] (донька)
** [[Еймонд Таргарієн]] (син)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)

* '''Інші родичі:'''
** [[Гвейн Хайтауер]] (брат)

== Особистість і характер ==

[[Алісента Хайтауер]] — одна з найскладніших і найбільш трагічних постатей [[Танок драконів|Танцю драконів]], чий характер формується на перетині обов’язку, страху, віри і політичного тиску.

У юності Алісента була спокійною, вихованою і слухняною дівчиною, глибоко зануреною в традиції [[Віра Семи|Віри Семи]]. Вона вирізнялася стриманістю, розсудливістю і вмінням поводитися при дворі, що робило її ідеальною фігурою для політичних союзів.

Її життя різко змінюється після шлюбу з [[Візеріс I Таргарієн|Візерісом I]]. Від подруги [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] вона поступово перетворюється на її головну суперницю. Цей конфлікт стає центральним у її житті і визначає більшість її рішень.

Алісента керується сильним почуттям обов’язку перед своєю родиною. Вона щиро вірить, що повинна захистити своїх дітей, особливо [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], якого вважає законним спадкоємцем. Її страх перед можливими наслідками правління Рейніри — зокрема загрозою для її синів — поступово переростає у переконання, що боротьба є неминучою.

На відміну від багатьох інших гравців, Алісента не є природженою інтриганкою. Її дії часто є реакцією на тиск з боку [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] і обставин, у які вона потрапляє. Проте з часом вона вчиться використовувати владу і стає значно більш рішучою і жорсткою.

Після початку [[Танок драконів|війни]] її характер змінюється. Втрата онука, смерть дітей і крах її політичних планів поступово руйнують її внутрішній світ. Вона стає більш жорсткою, іноді навіть безжальною, підтримуючи радикальні рішення і закликаючи до помсти.

Однак попри зовнішню твердість, Алісента залишається глибоко емоційною і вразливою. Її зв’язок із [[Хелейна Таргарієн|Хелейною]] показує її як матір, здатну на співчуття і турботу навіть у найтемніші часи.

У фінальні роки життя, після падіння її дому, Алісента переживає повний психологічний злам. Втративши дітей, владу і сенс боротьби, вона віддаляється від реальності, стає замкнутою і нестабільною.

Її історія — це шлях від благочестивої і слухняної дівчини до королеви, втягнутої у війну, яка знищує все, за що вона боролася. Алісента Хайтауер є уособленням трагедії влади, де страх і обов’язок можуть призвести до катастрофічних наслідків.

== Цитати ==

<blockquote>
«Ти будеш королем, Ейгоне. І ти маєш це зрозуміти.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не дозволю, щоб мої діти стали жертвами чужих амбіцій.»
</blockquote>

<blockquote>
«Корона не належить тому, хто її хоче, а тому, хто може її втримати.»
</blockquote>

<blockquote>
«Рейніра може називати себе спадкоємицею, але це не робить її королевою.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вони змусили нас до цього. Тепер нехай пожинають наслідки.»
</blockquote>

<blockquote>
«Світ жорстокий. І тільки сильні виживають.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У книзі «[[Полум’я і кров]]» образ [[Алісента Хайтауер]] подається через хроніки та суперечливі свідчення, зокрема записи [[Грибок|Грибка]], що робить її постать більш неоднозначною і менш емоційно розкритою.

У серіалі «[[Дім Дракона]]» Алісента отримує значно глибше опрацювання. Її дружба з [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою Таргарієн]] показана як ключовий елемент історії, чого немає у книзі, де їхні стосунки з самого початку більш дистанційні.

Серіал також значно більше уваги приділяє її внутрішнім переживанням, релігійності та впливу [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауера]] на її рішення. У книзі ж її дії часто виглядають більш холодними і політично мотивованими.

Події, пов’язані з її роллю у коронації [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], у серіалі подані як складний моральний вибір, тоді як у книзі це виглядає як більш прямий і свідомий акт узурпації.

Загалом серіал показує Алісенту більш трагічною і людяною постаттю, тоді як у книзі вона частіше виступає як політичний гравець і одна з головних рушійних сил конфлікту [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Хелейна Таргарієн]]
* [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Ларіс Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Танок драконів]]
* [[Дім Дракона]]
* [[Полум’я і кров]]
* [[Дім Хайтауерів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Хайтауерів]]
[[Категорія:Зелені Танок Драконів]]

Файл:Hightower.png

2026-04-03T09:43:33Z

Krokomanov:

Файл:Alicent Hightower.jpg

2026-04-03T09:42:40Z

Krokomanov: Алісенти Хайтауер: як королева «зелених» зрадила Рейніру і привела Вестерос до війни драконів.

== Опис файлу ==
Алісенти Хайтауер: як королева «зелених» зрадила Рейніру і привела Вестерос до війни драконів.

Рейніра Таргарієн

2026-04-03T09:13:36Z

Krokomanov: Перенаправлено на Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)

#REDIRECT [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)]]

__БЕЗ_ЗМІСТУ__

Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)

2026-04-03T08:55:41Z

Krokomanov:

Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)

2026-04-03T08:55:13Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Рейніра Таргарієн — Дім дракона, королева, біографія, сезон 3, 4 | Дім Дракона Вікі |description=Рейніра Таргарієн — донька Візеріса I і головна постать Танцю драконів. Дізнайтесь її історію, боротьбу з Ейгоном II та трагічну долю у Дімі Дракона. |image=https:...

{{#seo:
|title=Рейніра Таргарієн — Дім дракона, королева, біографія, сезон 3, 4 | Дім Дракона Вікі
|description=Рейніра Таргарієн — донька Візеріса I і головна постать Танцю драконів. Дізнайтесь її історію, боротьбу з Ейгоном II та трагічну долю у Дімі Дракона.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/f/f2/Rhaenyra_Targaryen.jpg
|keywords=Рейніра Таргарієн, Rhaenyra Targaryen, Танок драконів, Ейгон II Таргарієн, Дім Дракона, чорні і зелені, спадкоємиця трону, смерть Рейніри
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Рейніра Таргарієн
|зображення=Rhaenyra_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принцеса]], [[Принцеса Драконячого Каменю]], претендентка на [[Залізний трон]]
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Ейма Аррен]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (чоловік), [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік), [[Джейкеріс Веларіон]] (син), [[Люцеріс Веларіон]] (син), [[Джоффрі Веларіон]] (син), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Крістон Коль]], [[Харвін Стронг]], [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Рейніра Таргарієн''' — принцеса [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], донька короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Вона була офіційно проголошена спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] і першою жінкою в історії [[Вестерос]]у, яку відкрито визнали майбутньою правителькою Семи Королівств. Лорди королівства присягнули їй на вірність, однак після смерті її батька це право було оскаржене.

Проти Рейніри виступила фракція «зелених», що підтримала її зведеного брата [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]]. Її ж прибічники, відомі як «чорні», стали на її бік, розділивши королівство і розпаливши війну між [[Дім Таргарієнів|Таргарієнами]].

Рейніра Таргарієн увійшла в історію як «королева, що не була коронована» — жінка, яка мала законне право на трон, але була позбавлена його через політичні інтриги, зраду і боротьбу за владу.

Її життя стало символом амбіцій, сили і трагедії: боротьба за [[Залізний трон]] привела до загибелі її дітей, руйнування династії і майже повного зникнення драконів, назавжди змінивши долю [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] народилася у 97 році від З.Е. в родині принца [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса Таргарієна]] та [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. До її народження подружжя пережило кілька викиднів і втрату немовляти, тому поява здорової доньки стала великою радістю, і батьки не чаяли в ній душі.

У 103 році, коли Рейнірі було близько шести років, її батько зійшов на [[Залізний трон|Залізний трон]] після смерті [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. З цього моменту вона стала принцесою королівства і зростала при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Дитинство Рейніри проходило в атмосфері розкоші, свят і турнірів. Вона швидко здобула любов двору і народу — за свою вроду, розум і жваву вдачу її прозвали «Відрадою Королівства». При дворі її оточували найвпливовіші особи, серед яких [[Отто Хайтауер]], [[Алісента Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].

У семирічному віці Рейніра стала вершницею дракона [[Сиракс]], названого на честь однієї з богинь [[Валірія|Валірії]]. Це зробило її повноцінною представницею драконячої спадщини [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] і ще більше зміцнило її статус як майбутньої правительки.

У віці восьми років Рейніра стала чашницею свого батька, короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], супроводжуючи його майже всюди, включно із засіданнями [[Мала рада|Малої ради]]. Король заохочував доньку вивчати справи держави, що було незвично для жінки у [[Вестерос]]і і свідчило про його особливу довіру до неї.

З ранніх років Рейніра зростала не лише як принцеса, але і як потенційна спадкоємиця престолу. Її виховання, близькість до короля і участь у державних справах сформували її як сильну, амбітну і впевнену у своїх правах особистість, що згодом відіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] постає як юна принцеса при дворі [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Вона служить чашницею батька, супроводжуючи його під час засідань [[Мала рада|Малої ради]], де поступово знайомиться з політикою і управлінням державою.

Серед тих, хто впливає на її життя в цей період, — [[Отто Хайтауер]] (Правиця короля), його донька [[Алісента Хайтауер]], з якою Рейніра має близькі дружні стосунки, а також її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], харизматичний і небезпечний воїн.

Після смерті її матері [[Ейма Аррен]] і новонародженого спадкоємця, король проголошує Рейніру своєю спадкоємицею. Лорди [[Сім Королівств|Семи Королівств]] присягають їй на вірність, що робить її офіційною претенденткою на [[Залізний трон]].

Однак її становище ускладнюється, коли Візеріс одружується з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]]. Дружба між дівчатами поступово руйнується, особливо після народження у Алісенти сина — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]]. При дворі формується напруга між прихильниками Рейніри і нової королеви.

Під час полювання на честь народження Ейгона напруження посилюється — Рейніра відчуває, що її позиції як спадкоємиці слабшають. Водночас її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон]] повертається до столиці після війни на [[Ступені|Ступенях]], де він разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] воював проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а.

Рейніра проводить час із Деймоном, який стає для неї як союзником, так і спокусником. Він показує їй нічне життя столиці, зокрема вулиці [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]]. Після скандалу король змушує Рейніру вийти заміж.

Вона погоджується на політичний шлюб із [[Лейнор Веларіон|Лейнором Веларіоном]], сином [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], щоб зміцнити союз із [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]]. При цьому Рейніра знає про його зв’язок із [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмутом]] і домовляється з ним про формальний союз.

Окреме місце в житті Рейніри займав лицар [[Крістон Коль]], якого вона сама обрала до [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Спочатку між ними виникає тісний зв’язок — Коль стає її особистим захисником і одним із найближчих людей при дворі.

З часом їхні стосунки переходять межу дозволеного. Рейніра спокушає Коля, і між ними відбувається таємний зв’язок, що порушує обітниці лицаря [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Для Рейніри це було лише проявом свободи і бунту проти обмежень, однак для Коля цей зв’язок мав значно глибше значення.

Крістон Коль пропонує Рейнірі втекти разом із ним до [[Ессос]]у і почати нове життя, але вона відмовляється, обираючи свій обов’язок і право на [[Залізний трон]]. Ця відмова стає переломним моментом — Коль відчуває себе зрадженим і приниженим.

Після цього він повністю відвертається від Рейніри і переходить на бік [[Алісента Хайтауер]]. Під час весільних свят Рейніри він жорстоко вбиває [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмута]], коханця [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]], що стає одним із перших відкритих проявів насильства при дворі.

Згодом Крістон Коль стає одним із найвідданіших прихильників «зелених» і особистим захисником Алісенти, перетворюючись на одного з головних ворогів Рейніри в майбутній війні.

Невдовзі після весілля Рейніра вступає у зв’язок із [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]], сином [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]], який на той час стає новою Правицею короля. Від цього зв’язку народжуються її сини — [[Джейкеріс Веларіон]], [[Люцеріс Веларіон]] та [[Джоффрі Веларіон]], чия зовнішність викликає чутки щодо їхнього походження.

Тим часом напруга при дворі продовжує зростати. [[Алісента Хайтауер]] дедалі більше підозрює Рейніру і відкрито протистоїть їй. Її союзником стає [[Ларіс Стронг]], який організовує пожежу в [[Харренхол|Харренхолі]], внаслідок якої гинуть його батько [[Ліонель Стронг]] і брат Харвін.

Після цього [[Отто Хайтауер]] повертається на посаду Правиці, а при дворі остаточно формуються дві фракції — «зелені» (Алісента, Отто, Ейгон) і «чорні» (Рейніра, Деймон, Веларіони).

Після смерті [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] Рейніра одружується зі своїм дядьком [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], зміцнюючи свою позицію. Від цього шлюбу народжуються двоє синів — [[Ейгон III Таргарієн]] і [[Візеріс II Таргарієн]].

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти досягає піку після бійки, під час якої [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око, а [[Люцеріс Веларіон]] стає винуватцем цього. Це остаточно руйнує будь-які шанси на примирення.

У пізні роки правління [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Рейніра віддаляється від двору і оселяється на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]]. Вона продовжує вважатися законною спадкоємицею.

Під час суду за спадщину [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]] Рейніра повертається до столиці, де Візеріс публічно підтримує її права, незважаючи на свій важкий стан. Це стає одним із останніх актів його правління.

Незабаром після смерті короля [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують його смерть і коронують [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] як короля. Це знаменує початок відкритого конфлікту.

У фіналі сезону Рейніра на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] дізнається про узурпацію влади і готується до війни. Вона втрачає сина [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]], який гине в сутичці з [[Еймонд Таргарієн]]ом і його драконом [[Вхагар]]. Ця подія стає початком [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після смерті короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] в [[Червоний замок|Червоному замку]] [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] негайно приховують його смерть від двору і королівства. Вони скликають засідання [[Мала рада|Малої ради]], де частина радників, зокрема [[Лайман Бізбері]], виступає проти узурпації влади і нагадує про присягу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі Таргарієн]]. За це Бізбері вбиває [[Крістон Коль]], що стає першим актом відкритого насильства під час перевороту.

Отто організовує пошук [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]], який зникає в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. У пошуках беруть участь [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], тоді як агенти Отто, зокрема [[Місарія]] і її люди, також втручаються у гру за владу.

Після того як Ейгона знаходять, його переконують прийняти корону, попри його небажання. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]]. Під час церемонії [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] проривається на своєму драконі [[Меліс]] через підлогу Лігва, демонструючи силу і кидаючи виклик новому режиму, однак не вбиває узурпаторів і тікає на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] тим часом [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра]] переживає важкі пологи, викликані стресом від новин про смерть батька. Вона народжує мертву дитину — дівчинку, яку називають [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія]]. Це стає для неї глибокою особистою трагедією.

Невдовзі прибуває [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]], яка повідомляє про смерть короля і коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]]. Рейніра скликає своїх союзників — [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]], [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] та інших представників «чорних».

Деймон наполягає на негайній війні і навіть коронує Рейніру як законну королеву, однак вона намагається уникнути відкритого конфлікту і шукає мирного вирішення.

До Драконячого Каменя прибуває посольство «зелених» на чолі з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який пропонує Рейнірі компроміс: вона зберігає титули і володіння, якщо визнає [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] королем. Рейніра відмовляється, однак не вбиває Отто, демонструючи стриманість.

Щоб зміцнити свої позиції, Рейніра відправляє своїх синів як послів до великих домів [[Вестерос]]у. [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріс]] вирушає на північ і до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], а [[Люцеріс Веларіон|Люцеріс]] — до [[Штормові землі|Штормових земель]] у [[Штормова Межа|Штормову Межу]] до [[Боррос Баратеон|лорда Борроса Баратеона]].

У Штормовій Межі Люцеріс зустрічає [[Еймонд Таргарієн]], який уже прибув туди як представник «зелених». Між ними виникає напружений конфлікт — Еймонд вимагає «око за око» за події дитинства, але Люцеріс відмовляється.

Покинувши замок, Люцеріс на своєму драконі [[Аракс]] намагається повернутися додому, однак його переслідує Еймонд на величезному драконі [[Вхагар]]. У небі розгортається погоня, яка виходить з-під контролю — дракони перестають слухатися вершників.

[[Вхагар]] атакує і знищує Аракса разом із Люцерісом. Ця подія стає першим прямим кровопролиттям між сторонами і точкою неповернення.

Дізнавшись про смерть сина, Рейніра вперше відкрито демонструє свій гнів і готовність до війни. Саме ця трагедія остаточно запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після загибелі [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] наприкінці першого сезону, [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] вступає у відкриту фазу конфлікту проти «зелених». Смерть її сина стає для неї особистою трагедією і водночас каталізатором війни [[Танок драконів|Танцю драконів]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] формується військово-політичний центр «чорних». Рейніра разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] та [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] починає будувати стратегію війни. Деймон виступає за жорсткі та швидкі дії, тоді як Рейніра намагається діяти обережніше, усвідомлюючи масштаби можливих втрат.

Однією з перших відповідей «чорних» стає таємна операція, організована Деймоном у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Найманці, відомі як «Кров і Сир», проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — принца [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]]. Ця подія шокує королівство і ще більше загострює війну.

Після цього [[Алісента Хайтауер]] і «зелені» відповідають жорсткими заходами, посилюючи контроль над столицею. [[Крістон Коль]] відіграє ключову роль у військових кампаніях «зелених», організовуючи наступи та укріплюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Рейніра намагається зміцнити свої союзи. Вона покладається на підтримку [[Дім Веларіонів|дому Веларіонів]], чий флот залишається найпотужнішим у Вестеросі. [[Корліс Веларіон]] забезпечує контроль над морськими шляхами, що дозволяє «чорним» утримувати стратегічну перевагу.

Особливу увагу приділяють пошуку нових вершників для драконів. На Драконячому Камені починається набір так званих «драконячих насіння» — людей валірійського походження, здатних осідлати драконів. Серед них з’являються нові фігури, які відіграють важливу роль у війні.

Водночас у «зелених» відбуваються внутрішні конфлікти. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] виявляється нестабільним правителем, а його брат [[Еймонд Таргарієн]] дедалі більше бере на себе військове керівництво. Його дракон [[Вхагар]] стає однією з головних загроз для «чорних».

Рейніра, попри сильний тиск з боку [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]] і своїх союзників, намагається діяти не лише силою, а й розрахунком. Вона усвідомлює, що відкритий конфлікт із застосуванням драконів може призвести до катастрофічних наслідків для всього [[Вестерос]]у, тому на початку війни робить ставку на дипломатію, контроль над морем і поступове зміцнення позицій «чорних».

Велику роль у її стратегії відіграє [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], досвідчена драконниця і дружина [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Вона стає одним із найважливіших військових союзників Рейніри, беручи участь у бойових діях на своєму драконі [[Меліс]]. Рейніс підтримує Рейніру не лише як союзницю, але і як жінку, яка також була позбавлена трону через рішення [[Великий рада 101 року|Великої ради 101 року]].

Одним із ключових етапів війни стає протистояння за контроль над землями [[Королівські землі|Королівських земель]] і стратегічними замками. Сили «зелених» під керівництвом [[Крістон Коль|Крістона Коля]] починають наступ, захоплюючи важливі укріплення і зміцнюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

У відповідь «чорні» змушені переходити до активніших дій. Одним із найважливіших і найтрагічніших зіткнень стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest), де сили Рейніри вступають у бій із військами «зелених».

У цій битві бере участь [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]] на своєму драконі [[Меліс]], вступаючи в бій проти [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і [[Еймонд Таргарієн]]а, які виступають разом на драконах [[Сонцежар]] і [[Вагар]]. У повітрі розгортається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри свою хоробрість, Рейніс гине у бою, а її дракон Меліс зазнає поразки від значно сильнішого [[Вагар]]. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] отримує важкі поранення, але виживає, що ще більше ускладнює ситуацію для обох сторін.

Смерть Рейніс стає важким ударом для Рейніри і всього табору «чорних». Вона втрачає не лише союзницю, але й одного з найдосвідченіших командирів і драконниць.

Після цієї події Рейніра змушена переглянути свою стратегію. Вона починає активніше використовувати драконів у війні, а також підтримує набір «драконячого насіння» — людей валірійського походження, які можуть стати новими вершниками драконів і змінити баланс сил.

Війна поступово перетворюється на масштабний конфлікт із численними битвами, руйнуванням міст і загибеллю драконів. Території [[Вестерос]]у страждають від вогню і крові, а давня могутність [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] починає руйнуватися зсередини.

Таким чином, Рейніра остаточно змінюється: із принцеси, яка прагнула миру і визнання, вона стає жорсткою і рішучою правителькою, готовою вести війну до кінця, навіть ціною величезних втрат.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] становище [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] поступово ускладнюється. Попри початкові успіхи «чорних», війна швидко перетворюється на виснажливий конфлікт із великими втратами.

Під час бойових дій гине її старший син і спадкоємець [[Джейкеріс Веларіон]] у [[Битва при Глотці|битві при Глотці]], що стає ще одним тяжким ударом для королеви. Її молодший син [[Візеріс II Таргарієн]] зникає безвісти під час тих самих подій, потрапивши в полон. Ці втрати остаточно змінюють Рейніру — якщо раніше вона намагалася діяти обережно, то тепер її охоплюють гнів і жага помсти.

Після цих подій Рейніра вирішує перейти до рішучих дій. Вона очолює наступ на [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], скориставшись тим, що більшість драконячих вершників «зелених» відсутні. Разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] вона на драконах, зокрема на [[Сиракс]], вирушає до столиці.

[[Алісента Хайтауер]] намагається переконати Рейніру скликати нову [[Великий рада|Велику раду]] і завершити війну миром, однак Рейніра відмовляється і висуває ультиматум: здати місто або загинути. Столиця здається, але перемога виявляється неповною — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] і його спадкоємці зникають.

Рейніра входить у [[Червоний замок|Червоний замок]] і сідає на [[Залізний трон]], починаючи своє правління, яке триватиме лише пів року. Вона жорстоко карає прихильників брата і щедро нагороджує своїх союзників. Для фінансування війни вводяться нові податки, що викликає невдоволення серед населення.

Її правління швидко стає непопулярним — через жорстокість і суворі заходи в народі її починають називати «Мейгором з титьками», порівнюючи з [[Мейгор Жорстокий|Мейгором Жорстоким]].

Ситуація погіршується після звісток про зраду під час [[Битва при Тамблтоні|битви при Тамблтоні]], де частина драконячих вершників переходить на бік ворога. Підозрюючи нові змови, Рейніра наказує стратити [[Аддам Веларіон]]а і [[Крапива]] (Неттлз), вважаючи їх потенційними зрадниками.

[[Корліс Веларіон]], який служить її [[Правиця короля|Правицею]], попереджає Аддама і допомагає йому втекти, але за це його ув’язнюють. Тим часом Крапива перебуває в [[Річкові землі|Річкових землях]] разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]], який дозволяє їй утекти.

Ці рішення відштовхують від Рейніри навіть її найвідданіших союзників. Війська [[Дім Веларіонів|Веларіонів]] починають масово дезертирувати, а в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] спалахує повстання.

Під час заколоту натовп атакує [[Драконяче Лігво|Драконяче Лігво]], де утримуються дракони. Рейніра відмовляється відправити допомогу, забороняючи своїм людям залишати [[Червоний замок|замок]]. Її син [[Джоффрі Веларіон]] намагається самостійно врятувати дракона, сідає на [[Сиракс]], але не справляється і гине, впавши з неї. Згодом і сама Сиракс гине від рук натовпу.

Після цього становище Рейніри стає безнадійним. Вона тікає з міста разом із невеликою свитою, включаючи свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Її шлях проходить через [[Росбі]], [[Стокворт]] і [[Сутінковий Діл]], де вона шукає підтримки у місцевих лордів, але отримує лише обмежену допомогу.

Виснажена і зневірена, Рейніра вирішує повернутися на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], сподіваючись знайти там нові ресурси і драконячі яйця. Вона навіть продає свою корону, щоб оплатити подорож морем до острова.

Однак по прибуттю з’ясовується, що гарнізон замку зрадив її, а [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] вже захопив фортецю. У короткій сутичці гинуть її останні захисники, і Рейніру беруть у полон.

У дворі замку вона зустрічає свого брата. Після короткого діалогу [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] наказує стратити її, віддавши на поживу своєму дракону [[Сонячний Вогонь|Сонячного Вогня]]. Перед смертю Рейніра проклинає брата.

Вона гине, будучи з’їденою драконом на очах у свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Від неї залишається лише частина тіла.

Її смерть стає одним із найтрагічніших і найжорстокіших епізодів [[Танок драконів|Танцю драконів]], символізуючи повне руйнування династії [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Ейма Аррен]] (мати)

* '''Чоловіки:'''
** [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік)
** [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (другий чоловік)

* '''Діти:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (син)
** [[Люцеріс Веларіон]] (син)
** [[Джоффрі Веларіон]] (син)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
** [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія Таргарієн]] (мертвонароджена донька)

* '''Коханці:'''
** [[Харвін Стронг]]

* '''Зведені брати і сестри:'''
** [[Ейгон II Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (зведена сестра)
** [[Еймонд Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (зведений брат)

* '''Інші родичі:'''
** [[Корліс Веларіон]] (свекор, союзник)
** [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] (родичка, союзниця)

== Особистість і характер ==

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] була однією з найскладніших і найсуперечливіших постатей [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — її характер поєднував у собі силу, гордість, емоційність і внутрішню вразливість.

У юності Рейніра була харизматичною, впевненою в собі і життєрадісною. Вона не боялася порушувати традиції і відкрито демонструвала свою незалежність, що вирізняло її серед інших жінок [[Вестерос]]у. Її виховання при дворі, близькість до [[Візеріс I Таргарієн|батька]] і участь у засіданнях [[Мала рада|Малої ради]] сформували в ній відчуття права на владу.

Рейніра була амбітною і глибоко переконаною у своїй законності як спадкоємиці [[Залізний трон|Залізного трону]]. Вона щиро вірила, що трон належить їй за правом, і не була готова поступитися навіть під тиском політичних обставин.

Водночас її характер мав і темні сторони. Вона могла бути імпульсивною, емоційною і жорсткою у своїх рішеннях. Її стосунки з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], [[Гарвін Стронг|Гарвіном Стронгом]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] показують її як людину, що керується не лише обов’язком, але й пристрастю.

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] характер Рейніри зазнає значної трансформації. Втрата дітей, зрада союзників і жорстокість війни поступово змінюють її. Вона стає більш холодною, підозрілою і рішучою, інколи приймаючи жорстокі рішення.

З часом Рейніра відходить від образу «Відради Королівства» і перетворюється на правительку, яку бояться і ненавидять. Її правління в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] супроводжується суворими карами, високими податками і зростаючим невдоволенням народу.

Попри це, Рейніра залишається трагічною постаттю — жінкою, яка все життя боролася за своє право на владу, але врешті стала жертвою тієї ж боротьби. Її історія — це шлях від улюбленої принцеси до королеви, зламаної війною.

== Цитати ==

<blockquote>
«Залізний трон належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — законна спадкоємиця, і я не відступлю.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій батько обрав мене. І цього достатньо.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони називають мене як хочуть. Я все одно буду королевою.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вони забрали в мене все. Тепер я заберу їхнє.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» образ [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] значно глибше розкритий, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]», де події подаються через хроніки і свідчення різних джерел.

У серіалі велика увага приділяється її дитинству, дружбі та конфлікту з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]], а також її стосункам із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]]. У книзі ці події описані значно менш детально або подані неоднозначно.

Також у серіалі Рейніра показана більш співчутливою і людяною на ранніх етапах, тоді як у книзі вона швидше постає як суперечлива і поступово жорстокіша правителька.

Події, пов’язані з її дітьми, зокрема походження [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]], у серіалі подані більш прямо, тоді як у книзі це залишається предметом чуток і різних версій.

Смерть [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] у серіалі показана як трагічний інцидент, де дракони виходять з-під контролю, тоді як у книзі це може трактуватися як більш навмисний акт насильства.

Загалом серіал робить Рейніру центральною емоційною фігурою історії, тоді як у книзі вона є однією з ключових, але не єдиною точкою зору на події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Гарвін Стронг]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Джейкеріс Веларіон]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Файл:Rhaenyra Targaryen.jpg

2026-04-03T08:54:58Z

Krokomanov: Рейніра Таргарієн — королева, яку зрадили і вбили дракони

== Опис файлу ==
Рейніра Таргарієн — королева, яку зрадили і вбили дракони

Візеріс I Таргарієн

2026-04-03T08:25:36Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Візеріс I Таргарієн — король, батько Рейніри, Танець драконів | Дім Дракона Вікі
|description=Візеріс I Таргарієн — король Семи Королівств, батько Рейніри та Ейгона II. Його рішення щодо спадкоємства призвели до Танцю драконів — громадянської війни Таргарієнів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/4/46/Viserys_I_Targaryen.jpg
|keywords=Візеріс I Таргарієн, Viserys I Targaryen, Танок драконів, Рейніра Таргарієн, Ейгон II Таргарієн, Деймон Таргарієн, Алісента Хайтауер, хто спричинив Танок драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Візеріс I Таргарієн
|зображення=Viserys_I_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (брат), [[Ейма Аррен]] (перша дружина), [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька), [[Ейгон II Таргарієн]] (син), [[Хелейна Таргарієн]] (донька), [[Еймонд Таргарієн]] (син), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Ейма Аррен]], [[Алісента Хайтауер]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Візеріс I Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], чий правління стало початком однієї з найкривавіших громадянських воєн в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танцю драконів]] у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Син [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і онук короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]], Візеріс зійшов на трон у період миру і розквіту, коли влада Таргарієнів здавалася непохитною, а дракони залишалися символом абсолютної сили. Його правління запам’яталося як епоха достатку і стабільності, однак саме в цей час було закладено основи майбутнього розколу.

Візеріс I увійшов в історію як король, який прагнув миру понад усе, але прийняв рішення, що стали фатальними для династії. Проголосивши своєю спадкоємицею [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]] — першу жінку, відкрито визнану наступницею [[Залізний трон|Залізного трону]] — він порушив усталені традиції престолонаслідування і викликав невдоволення значної частини знаті.

Після його другого шлюбу з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] при дворі сформувалися дві ворогуючі фракції — «чорні», що підтримували Рейніру, і «зелені», які виступили на боці її зведеного брата [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]]. Цей конфлікт поступово переріс у відкриту боротьбу за владу.

Хоча Візеріс I прагнув зберегти єдність родини і держави, його нерішучість, небажання зробити остаточний вибір і спроби догодити всім сторонам лише поглибили протиріччя. Після його смерті спалахнула війна, яка знищила більшість драконів, розірвала [[Дім Таргарієнів|дім Таргарієнів]] і назавжди змінила історію [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Візеріс I Таргарієн]] народився у 77 році від З.Е. в родині принца [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] та його сестри-дружини [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]]. Він був їхнім первістком і спадкоємцем могутньої гілки [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], що походила від короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

З дитинства Візеріс вирізнявся добродушністю і спокійним характером. За словами септона [[Барт|Барта]], він був «веселим і пухким немовлям», яке майже постійно сміялося. Його мати, відома своєю любов’ю до польотів, ще в дитинстві піднялася з ним у небо на драконі, що стало однією з перших легенд, пов’язаних із принцом.

У 81 році народився його молодший брат [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], з яким Візеріс залишався дуже близьким протягом усього життя, попри різницю в характерах. У 84 році народився ще один брат, [[Ейгон Таргарієн (син Бейлона)|Ейгон]], однак він помер немовлям, як і їхня мати [[Алісса Таргарієн|Алісса]], яка не пережила пологів.

У дитинстві Візеріс зростав при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], оточений розкішшю і стабільністю, що панували під час правління його діда, короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

У 92 році загинув його дядько, принц [[Еймон Таргарієн|Еймон Таргарієн]], спадкоємець престолу. Після цього король призначив новим спадкоємцем не його доньку [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], а батька Візеріса — принца Бейлона. Це рішення стало одним із перших кроків до майбутніх суперечок щодо спадкоємства.

У 93 році юний Візеріс став останнім вершником легендарного дракона [[Балеріон Чорний Жах|Балеріона Чорного Жаху]] — наймогутнішого дракона в історії [[Вестерос]]у, який колись належав [[Ейгон I Таргарієн|Ейгону Завойовнику]]. Попри похилий вік дракона, Візеріс зміг підняти його в небо і облетіти [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]]. Незабаром після цього Балеріон помер, і Візеріс більше ніколи не сідав на іншого дракона.

У тому ж році він одружився зі своєю кузиною [[Ейма Аррен|Еймою Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. Через юний вік нареченої шлюб довгий час не був завершений. Їхнє подружнє життя супроводжувалося численними трагедіями — Ейма пережила кілька викиднів і втратила новонародженого сина.

У 97 році у них народилася донька — [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], яка стала єдиною дитиною, що вижила. Візеріс і Ейма безмежно любили її, і вона швидко стала центром їхнього життя.

У 101 році помирає принц [[Бейлон Таргарієн|Бейлон Таргарієн]], що знову ставить питання спадкоємства. Щоб уникнути розколу серед знаті, король [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I]] скликає [[Великий рада 101 року|Великий раду 101 року]] в [[Харренхол|Харренхолі]].

На раді головними претендентами стають Візеріс і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Попри те, що Лейнор походив від старшої гілки роду, більшість лордів підтримала Візеріса.

Рішення Великої ради закріпило важливий принцип: [[Залізний трон]] не може передаватися через жінку. Це рішення стало доленосним і в майбутньому зіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після ради Візеріс отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]] і стає офіційним спадкоємцем престолу, що визначає його подальшу долю як майбутнього короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Візеріс I Таргарієн]] вже править як король [[Сім Королівств|Семи Королівств]], продовжуючи мирну епоху свого діда [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. Його правління виглядає стабільним, однак питання спадкоємства поступово стає головною проблемою королівства.

Його першою дружиною є [[Ейма Аррен]], яка вагітна і має народити довгоочікуваного спадкоємця. На [[турнір на честь спадкоємця|великому турнірі]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] збираються найвідоміші лицарі Вестеросу, серед яких [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], [[Крістон Коль]], [[Гарольд Вестерлінг]] та інші.

Під час пологів Ейма і немовля гинуть, що стає переломним моментом для Візеріса. Після цього він відсторонюється від свого брата [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона]], дізнавшись про його зневажливі слова щодо загиблого спадкоємця («спадкоємець на день»). Візеріс позбавляє Деймона титулу спадкоємця і відправляє його з [[Королівська Гвардія|Королівської Гавані]].

Під впливом [[Отто Хайтауер]]а, який служить як [[Правиця короля]], Візеріс призначає своєю спадкоємицею доньку [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]], змусивши лордів присягнути їй у вірності.

Згодом Візеріс приймає рішення одружитися вдруге. Попри політичні очікування шлюбу з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]], він обирає [[Алісента Хайтауер|Алісенту Хайтауер]], доньку Отто. Це рішення призводить до напруження між короною і [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]], зокрема [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]].

Тим часом Деймон веде війну на [[Ступені|Ступенях]] разом із Корлісом проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а, що підриває авторитет короля, який не бажає війни.

Після народження дітей від Алісенти — [[Ейгон II Таргарієн]], [[Хелейна Таргарієн]] та [[Еймонд Таргарієн]] — ситуація при дворі ускладнюється. З’являється нова гілка спадкоємців, що ставить під сумнів права Рейніри.

Візеріс продовжує підтримувати Рейніру як спадкоємицю і видає її заміж за [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] для зміцнення союзу з Веларіонами. Однак їхній шлюб є формальним, і Рейніра вступає у зв’язок із [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]], від якого народжує синів — [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]]. Їхнє походження стає предметом чуток і конфліктів.

Після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і його сина Харвіна в пожежі в [[Харренхол|Харренхолі]], Візеріс змушений призначити нову Правицю — знову [[Отто Хайтауер]]а, що зміцнює позиції «зелених».

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти загострюється після інциденту, коли [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око у бійці з [[Люцеріс Веларіон|Люцерісом]]. Візеріс намагається примирити сторони, але фактично ігнорує глибину конфлікту.

У пізні роки життя король тяжко хворіє, страждає від гнилі і болю, поступово втрачаючи сили. Реальну владу при дворі дедалі більше перебирають на себе [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]].

Попри це, Візеріс до останнього залишається вірним своєму рішенню. Він особисто з’являється на засіданні трону, щоб захистити права Рейніри у справі про спадкування [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]], підтверджуючи її статус спадкоємиці.

Незадовго до смерті він намагається примирити родину, влаштовуючи спільну вечерю, де вперше за довгий час Рейніра і Алісента демонструють взаємну повагу.

Однак після його смерті [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують новину і організовують коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], порушуючи волю короля. Це стає початком громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Дружини:'''
** [[Ейма Аррен]] (перша дружина)
** [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина)

* '''Діти:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон II Таргарієн]] (син)
** [[Хелейна Таргарієн]] (донька)
** [[Еймонд Таргарієн]] (син)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)

* '''Онуки:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (онук)
** [[Люцеріс Веларіон]] (онук)
** [[Джоффрі Веларіон]] (онук)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (онук)

== Особистість та характер ==

[[Візеріс I Таргарієн]] був одним із найсуперечливіших правителів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — королем, який щиро прагнув миру, але власною нерішучістю наблизив війну.

Його характер визначався передусім добротою і бажанням уникати конфліктів. Візеріс не був жорстоким або владолюбним монархом — навпаки, він прагнув бути хорошим батьком, братом і королем. Однак саме ця м’якість ставала його найбільшою слабкістю.

Він постійно уникав складних рішень, відкладаючи їх або намагаючись догодити всім сторонам одночасно. Це особливо проявилося у його відносинах із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] — він неодноразово карав і виганяв брата, але щоразу повертав його назад, не здатний остаточно розірвати зв’язок.

Візеріс був людиною глибоких особистих травм. Смерть [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] і їхнього сина залишила на ньому сильний психологічний слід. Це рішення — пожертвувати дружиною заради спадкоємця — переслідувало його до кінця життя і стало однією з причин його надмірної прихильності до [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]].

Його любов до Рейніри була щирою, але сліпою. Він відмовлявся бачити політичні наслідки своїх рішень, наполягаючи на її праві на трон навіть тоді, коли ситуація при дворі вже виходила з-під контролю.

Візеріс також був мрійником. Він більше цікавився історією, спадщиною [[Валірія|Валірії]] і моделями стародавніх міст, ніж реальною політикою. Його захоплення минулим контрастувало з нездатністю впоратися з теперішнім.

Попри це, він не був слабким у повному сенсі цього слова. У ключові моменти Візеріс міг проявити твердість — наприклад, коли публічно підтвердив права Рейніри або коли особисто прийшов до тронної зали, вже будучи тяжко хворим, щоб захистити її спадщину.

Його правління стало прикладом того, як добрі наміри без рішучості можуть призвести до катастрофи. Він хотів зберегти єдність родини, але, уникаючи конфліктів, лише дозволив їм загостритися.

Таким чином, Візеріс I постає як трагічна постать — король, який понад усе прагнув миру, але своєю нерішучістю і сліпотою заклав основу для [[Танок драконів|Танцю драконів]] і занепаду сили Таргарієнів.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я проголошую Рейніру Таргарієн своєю спадкоємицею. І так буде завжди.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не хочу бачити кровопролиття в моєму домі.»
</blockquote>

<blockquote>
«Це мій спадок. Це мій дім. І я не дозволю вам його розірвати.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій брат і моя донька — ви обидва частина цієї родини.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — король. І моя воля — закон.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Візеріс I Таргарієн]] зображений як значно більш трагічний і емоційний персонаж, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]».

У серіалі велика увага приділяється його особистим стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]], [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]]. Його внутрішні переживання, хвороба і поступове фізичне руйнування стають важливою частиною образу.

У книзі ж Візеріс описується як більш типовий король — добродушний, але слабкий правитель, який любив бенкети, свята і розкіш. Його правління подано менш персоналізовано і без глибокого психологічного розкриття.

Також у серіалі значно розширено роль [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] і показано більш складну динаміку між «зеленими» і «чорними», тоді як у книзі ці події описані більш узагальнено.

Крім того, хвороба Візеріса у серіалі має символічний характер — вона відображає розпад як його тіла, так і його королівства, чого немає в книзі в такій вираженій формі.

Таким чином, серіал робить Візеріса центральною трагічною фігурою, тоді як у книзі він є скоріше передумовою до подій [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ліонель Стронг]]
* [[Харвін Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Еймонд Таргарієн]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Візеріс I Таргарієн

2026-04-03T08:22:06Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Візеріс I Таргарієн — король, батько Рейніри, Танець драконів | Дім Дракона Вікі
|description=Візеріс I Таргарієн — король Семи Королівств, батько Рейніри та Ейгона II. Його рішення щодо спадкоємства призвели до Танцю драконів — громадянської війни Таргарієнів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/4/46/Viserys_I_Targaryen.jpg
|keywords=Візеріс I Таргарієн, Viserys I Targaryen, Танок драконів, Рейніра Таргарієн, Ейгон II Таргарієн, Деймон Таргарієн, Алісента Хайтауер, хто спричинив Танок драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Візеріс I Таргарієн
|зображення=Viserys_I_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (брат), [[Ейма Аррен]] (перша дружина), [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька), [[Ейгон II Таргарієн]] (син), [[Хелейна Таргарієн]] (донька), [[Еймонд Таргарієн]] (син), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Ейма Аррен]], [[Алісента Хайтауер]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Візеріс I Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], правління якого стало початком однієї з найкривавіших війн в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Син [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і онук короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]], Візеріс зійшов на трон у період миру і процвітання, коли влада Таргарієнів здавалася непохитною. Його правління було спокійним і багатим, але саме в цей час під поверхнею зароджувався конфлікт, що згодом розірве королівство.

Візеріс I відомий як король, який прагнув миру понад усе, однак його рішення щодо спадкоємства стали фатальними. Проголосивши своєю спадкоємицею [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]], він порушив усталені традиції і викликав невдоволення частини знаті.

Після його другого шлюбу з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] при дворі сформувалися дві ворогуючі фракції — «чорні» і «зелені», що врешті-решт призвело до громадянської війни між його власними дітьми.

Хоча Візеріс I прагнув зберегти єдність родини і держави, його слабкість у вирішенні конфліктів і небажання зробити остаточний вибір призвели до катастрофи. Після його смерті почалася війна, яка знищила більшість драконів і назавжди змінила долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Візеріс I Таргарієн]] народився у 77 році від З.Е. в родині принца [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] та його сестри-дружини [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]]. Він був їхнім первістком і спадкоємцем могутньої гілки [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], що походила від короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

З дитинства Візеріс вирізнявся добродушністю і спокійним характером. За словами септона [[Барт|Барта]], він був «веселим і пухким немовлям», яке майже постійно сміялося. Його мати, відома своєю любов’ю до польотів, ще в дитинстві піднялася з ним у небо на драконі, що стало однією з перших легенд, пов’язаних із принцом.

У 81 році народився його молодший брат [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], з яким Візеріс залишався дуже близьким протягом усього життя, попри різницю в характерах. У 84 році народився ще один брат, [[Ейгон Таргарієн (син Бейлона)|Ейгон]], однак він помер немовлям, як і їхня мати [[Алісса Таргарієн|Алісса]], яка не пережила пологів.

У дитинстві Візеріс зростав при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], оточений розкішшю і стабільністю, що панували під час правління його діда, короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

У 92 році загинув його дядько, принц [[Еймон Таргарієн|Еймон Таргарієн]], спадкоємець престолу. Після цього король призначив новим спадкоємцем не його доньку [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], а батька Візеріса — принца Бейлона. Це рішення стало одним із перших кроків до майбутніх суперечок щодо спадкоємства.

У 93 році юний Візеріс став останнім вершником легендарного дракона [[Балеріон Чорний Жах|Балеріона Чорного Жаху]] — наймогутнішого дракона в історії [[Вестерос]]у, який колись належав [[Ейгон I Таргарієн|Ейгону Завойовнику]]. Попри похилий вік дракона, Візеріс зміг підняти його в небо і облетіти [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]]. Незабаром після цього Балеріон помер, і Візеріс більше ніколи не сідав на іншого дракона.

У тому ж році він одружився зі своєю кузиною [[Ейма Аррен|Еймою Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. Через юний вік нареченої шлюб довгий час не був завершений. Їхнє подружнє життя супроводжувалося численними трагедіями — Ейма пережила кілька викиднів і втратила новонародженого сина.

У 97 році у них народилася донька — [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], яка стала єдиною дитиною, що вижила. Візеріс і Ейма безмежно любили її, і вона швидко стала центром їхнього життя.

У 101 році помирає принц [[Бейлон Таргарієн|Бейлон Таргарієн]], що знову ставить питання спадкоємства. Щоб уникнути розколу серед знаті, король [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I]] скликає [[Великий рада 101 року|Великий раду 101 року]] в [[Харренхол|Харренхолі]].

На раді головними претендентами стають Візеріс і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Попри те, що Лейнор походив від старшої гілки роду, більшість лордів підтримала Візеріса.

Рішення Великої ради закріпило важливий принцип: [[Залізний трон]] не може передаватися через жінку. Це рішення стало доленосним і в майбутньому зіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після ради Візеріс отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]] і стає офіційним спадкоємцем престолу, що визначає його подальшу долю як майбутнього короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Візеріс I Таргарієн]] вже править як король [[Сім Королівств|Семи Королівств]], продовжуючи мирну епоху свого діда [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. Його правління виглядає стабільним, однак питання спадкоємства поступово стає головною проблемою королівства.

Його першою дружиною є [[Ейма Аррен]], яка вагітна і має народити довгоочікуваного спадкоємця. На [[турнір на честь спадкоємця|великому турнірі]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] збираються найвідоміші лицарі Вестеросу, серед яких [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], [[Крістон Коль]], [[Гарольд Вестерлінг]] та інші.

Під час пологів Ейма і немовля гинуть, що стає переломним моментом для Візеріса. Після цього він відсторонюється від свого брата [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона]], дізнавшись про його зневажливі слова щодо загиблого спадкоємця («спадкоємець на день»). Візеріс позбавляє Деймона титулу спадкоємця і відправляє його з [[Королівська Гвардія|Королівської Гавані]].

Під впливом [[Отто Хайтауер]]а, який служить як [[Правиця короля]], Візеріс призначає своєю спадкоємицею доньку [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]], змусивши лордів присягнути їй у вірності.

Згодом Візеріс приймає рішення одружитися вдруге. Попри політичні очікування шлюбу з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]], він обирає [[Алісента Хайтауер|Алісенту Хайтауер]], доньку Отто. Це рішення призводить до напруження між короною і [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]], зокрема [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]].

Тим часом Деймон веде війну на [[Ступені|Ступенях]] разом із Корлісом проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а, що підриває авторитет короля, який не бажає війни.

Після народження дітей від Алісенти — [[Ейгон II Таргарієн]], [[Хелейна Таргарієн]] та [[Еймонд Таргарієн]] — ситуація при дворі ускладнюється. З’являється нова гілка спадкоємців, що ставить під сумнів права Рейніри.

Візеріс продовжує підтримувати Рейніру як спадкоємицю і видає її заміж за [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] для зміцнення союзу з Веларіонами. Однак їхній шлюб є формальним, і Рейніра вступає у зв’язок із [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]], від якого народжує синів — [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]]. Їхнє походження стає предметом чуток і конфліктів.

Після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і його сина Харвіна в пожежі в [[Харренхол|Харренхолі]], Візеріс змушений призначити нову Правицю — знову [[Отто Хайтауер]]а, що зміцнює позиції «зелених».

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти загострюється після інциденту, коли [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око у бійці з [[Люцеріс Веларіон|Люцерісом]]. Візеріс намагається примирити сторони, але фактично ігнорує глибину конфлікту.

У пізні роки життя король тяжко хворіє, страждає від гнилі і болю, поступово втрачаючи сили. Реальну владу при дворі дедалі більше перебирають на себе [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]].

Попри це, Візеріс до останнього залишається вірним своєму рішенню. Він особисто з’являється на засіданні трону, щоб захистити права Рейніри у справі про спадкування [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]], підтверджуючи її статус спадкоємиці.

Незадовго до смерті він намагається примирити родину, влаштовуючи спільну вечерю, де вперше за довгий час Рейніра і Алісента демонструють взаємну повагу.

Однак після його смерті [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують новину і організовують коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], порушуючи волю короля. Це стає початком громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Дружини:'''
** [[Ейма Аррен]] (перша дружина)
** [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина)

* '''Діти:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон II Таргарієн]] (син)
** [[Хелейна Таргарієн]] (донька)
** [[Еймонд Таргарієн]] (син)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)

* '''Онуки:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (онук)
** [[Люцеріс Веларіон]] (онук)
** [[Джоффрі Веларіон]] (онук)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (онук)

== Особистість та характер ==

[[Візеріс I Таргарієн]] був одним із найсуперечливіших правителів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — королем, який щиро прагнув миру, але власною нерішучістю наблизив війну.

Його характер визначався передусім добротою і бажанням уникати конфліктів. Візеріс не був жорстоким або владолюбним монархом — навпаки, він прагнув бути хорошим батьком, братом і королем. Однак саме ця м’якість ставала його найбільшою слабкістю.

Він постійно уникав складних рішень, відкладаючи їх або намагаючись догодити всім сторонам одночасно. Це особливо проявилося у його відносинах із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] — він неодноразово карав і виганяв брата, але щоразу повертав його назад, не здатний остаточно розірвати зв’язок.

Візеріс був людиною глибоких особистих травм. Смерть [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] і їхнього сина залишила на ньому сильний психологічний слід. Це рішення — пожертвувати дружиною заради спадкоємця — переслідувало його до кінця життя і стало однією з причин його надмірної прихильності до [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]].

Його любов до Рейніри була щирою, але сліпою. Він відмовлявся бачити політичні наслідки своїх рішень, наполягаючи на її праві на трон навіть тоді, коли ситуація при дворі вже виходила з-під контролю.

Візеріс також був мрійником. Він більше цікавився історією, спадщиною [[Валірія|Валірії]] і моделями стародавніх міст, ніж реальною політикою. Його захоплення минулим контрастувало з нездатністю впоратися з теперішнім.

Попри це, він не був слабким у повному сенсі цього слова. У ключові моменти Візеріс міг проявити твердість — наприклад, коли публічно підтвердив права Рейніри або коли особисто прийшов до тронної зали, вже будучи тяжко хворим, щоб захистити її спадщину.

Його правління стало прикладом того, як добрі наміри без рішучості можуть призвести до катастрофи. Він хотів зберегти єдність родини, але, уникаючи конфліктів, лише дозволив їм загостритися.

Таким чином, Візеріс I постає як трагічна постать — король, який понад усе прагнув миру, але своєю нерішучістю і сліпотою заклав основу для [[Танок драконів|Танцю драконів]] і занепаду сили Таргарієнів.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я проголошую Рейніру Таргарієн своєю спадкоємицею. І так буде завжди.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не хочу бачити кровопролиття в моєму домі.»
</blockquote>

<blockquote>
«Це мій спадок. Це мій дім. І я не дозволю вам його розірвати.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій брат і моя донька — ви обидва частина цієї родини.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — король. І моя воля — закон.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Візеріс I Таргарієн]] зображений як значно більш трагічний і емоційний персонаж, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]».

У серіалі велика увага приділяється його особистим стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]], [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]]. Його внутрішні переживання, хвороба і поступове фізичне руйнування стають важливою частиною образу.

У книзі ж Візеріс описується як більш типовий король — добродушний, але слабкий правитель, який любив бенкети, свята і розкіш. Його правління подано менш персоналізовано і без глибокого психологічного розкриття.

Також у серіалі значно розширено роль [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] і показано більш складну динаміку між «зеленими» і «чорними», тоді як у книзі ці події описані більш узагальнено.

Крім того, хвороба Візеріса у серіалі має символічний характер — вона відображає розпад як його тіла, так і його королівства, чого немає в книзі в такій вираженій формі.

Таким чином, серіал робить Візеріса центральною трагічною фігурою, тоді як у книзі він є скоріше передумовою до подій [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ліонель Стронг]]
* [[Харвін Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Еймонд Таргарієн]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Візеріс I Таргарієн

2026-04-03T08:16:27Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Візеріс I Таргарієн — король, батько Рейніри, Танець драконів | Дім Дракона Вікі |description=Візеріс I Таргарієн — король Семи Королівств, батько Рейніри та Ейгона II. Його рішення щодо спадкоємства призвели до Танцю драконів — громадянської війни Т...

{{#seo:
|title=Візеріс I Таргарієн — король, батько Рейніри, Танець драконів | Дім Дракона Вікі
|description=Візеріс I Таргарієн — король Семи Королівств, батько Рейніри та Ейгона II. Його рішення щодо спадкоємства призвели до Танцю драконів — громадянської війни Таргарієнів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/4/46/Viserys_I_Targaryen.jpg
|keywords=Візеріс I Таргарієн, Viserys I Targaryen, Танок драконів, Рейніра Таргарієн, Ейгон II Таргарієн, Деймон Таргарієн, Алісента Хайтауер, хто спричинив Танок драконів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Візеріс I Таргарієн
|зображення=Viserys_I_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Бейлон Таргарієн]] (батько), [[Алісса Таргарієн]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (брат), [[Ейма Аррен]] (перша дружина), [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина), [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька), [[Ейгон II Таргарієн]] (син), [[Хелейна Таргарієн]] (донька), [[Еймонд Таргарієн]] (син), [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Ейма Аррен]], [[Алісента Хайтауер]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Візеріс I Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], правління якого стало початком однієї з найкривавіших війн в історії [[Вестерос]]у — [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Син [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] і онук короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]], Візеріс зійшов на трон у період миру і процвітання, коли влада Таргарієнів здавалася непохитною. Його правління було спокійним і багатим, але саме в цей час під поверхнею зароджувався конфлікт, що згодом розірве королівство.

Візеріс I відомий як король, який прагнув миру понад усе, однак його рішення щодо спадкоємства стали фатальними. Проголосивши своєю спадкоємицею [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]], він порушив усталені традиції і викликав невдоволення частини знаті.

Після його другого шлюбу з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] при дворі сформувалися дві ворогуючі фракції — «чорні» і «зелені», що врешті-решт призвело до громадянської війни між його власними дітьми.

Хоча Візеріс I прагнув зберегти єдність родини і держави, його слабкість у вирішенні конфліктів і небажання зробити остаточний вибір призвели до катастрофи. Після його смерті почалася війна, яка знищила більшість драконів і назавжди змінила долю [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Візеріс I Таргарієн]] народився у 77 році від З.Е. в родині принца [[Бейлон Таргарієн|Бейлона Таргарієна]] та його сестри-дружини [[Алісса Таргарієн|Алісси Таргарієн]]. Він був їхнім первістком і спадкоємцем могутньої гілки [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], що походила від короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

З дитинства Візеріс вирізнявся добродушністю і спокійним характером. За словами септона [[Барт|Барта]], він був «веселим і пухким немовлям», яке майже постійно сміялося. Його мати, відома своєю любов’ю до польотів, ще в дитинстві піднялася з ним у небо на драконі, що стало однією з перших легенд, пов’язаних із принцом.

У 81 році народився його молодший брат [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], з яким Візеріс залишався дуже близьким протягом усього життя, попри різницю в характерах. У 84 році народився ще один брат, [[Ейгон Таргарієн (син Бейлона)|Ейгон]], однак він помер немовлям, як і їхня мати [[Алісса Таргарієн|Алісса]], яка не пережила пологів.

У дитинстві Візеріс зростав при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]], оточений розкішшю і стабільністю, що панували під час правління його діда, короля [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]].

У 92 році загинув його дядько, принц [[Еймон Таргарієн|Еймон Таргарієн]], спадкоємець престолу. Після цього король призначив новим спадкоємцем не його доньку [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], а батька Візеріса — принца Бейлона. Це рішення стало одним із перших кроків до майбутніх суперечок щодо спадкоємства.

У 93 році юний Візеріс став останнім вершником легендарного дракона [[Балеріон Чорний Жах|Балеріона Чорного Жаху]] — наймогутнішого дракона в історії [[Вестерос]]у, який колись належав [[Ейгон I Таргарієн|Ейгону Завойовнику]]. Попри похилий вік дракона, Візеріс зміг підняти його в небо і облетіти [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]]. Незабаром після цього Балеріон помер, і Візеріс більше ніколи не сідав на іншого дракона.

У тому ж році він одружився зі своєю кузиною [[Ейма Аррен|Еймою Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. Через юний вік нареченої шлюб довгий час не був завершений. Їхнє подружнє життя супроводжувалося численними трагедіями — Ейма пережила кілька викиднів і втратила новонародженого сина.

У 97 році у них народилася донька — [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]], яка стала єдиною дитиною, що вижила. Візеріс і Ейма безмежно любили її, і вона швидко стала центром їхнього життя.

У 101 році помирає принц [[Бейлон Таргарієн|Бейлон Таргарієн]], що знову ставить питання спадкоємства. Щоб уникнути розколу серед знаті, король [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріс I]] скликає [[Великий рада 101 року|Великий раду 101 року]] в [[Харренхол|Харренхолі]].

На раді головними претендентами стають Візеріс і [[Лейнор Веларіон]], син [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] і [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Попри те, що Лейнор походив від старшої гілки роду, більшість лордів підтримала Візеріса.

Рішення Великої ради закріпило важливий принцип: [[Залізний трон]] не може передаватися через жінку. Це рішення стало доленосним і в майбутньому зіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після ради Візеріс отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]] і стає офіційним спадкоємцем престолу, що визначає його подальшу долю як майбутнього короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Візеріс I Таргарієн]] вже править як король [[Сім Королівств|Семи Королівств]], продовжуючи мирну епоху свого діда [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. Його правління виглядає стабільним, однак питання спадкоємства поступово стає головною проблемою королівства.

Його першою дружиною є [[Ейма Аррен]], яка вагітна і має народити довгоочікуваного спадкоємця. На [[турнір на честь спадкоємця|великому турнірі]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] збираються найвідоміші лицарі Вестеросу, серед яких [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], [[Крістон Коль]], [[Гарольд Вестерлінг]] та інші.

Під час пологів Ейма і немовля гинуть, що стає переломним моментом для Візеріса. Після цього він відсторонюється від свого брата [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона]], дізнавшись про його зневажливі слова щодо загиблого спадкоємця («спадкоємець на день»). Візеріс позбавляє Деймона титулу спадкоємця і відправляє його з [[Королівська Гвардія|Королівської Гавані]].

Під впливом [[Отто Хайтауер]]а, який служить як [[Правиця короля]], Візеріс призначає своєю спадкоємицею доньку [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніру Таргарієн]], змусивши лордів присягнути їй у вірності.

Згодом Візеріс приймає рішення одружитися вдруге. Попри політичні очікування шлюбу з [[Лейна Веларіон|Лейною Веларіон]], він обирає [[Алісента Хайтауер|Алісенту Хайтауер]], доньку Отто. Це рішення призводить до напруження між короною і [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]], зокрема [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]].

Тим часом Деймон веде війну на [[Ступені|Ступенях]] разом із Корлісом проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а, що підриває авторитет короля, який не бажає війни.

Після народження дітей від Алісенти — [[Ейгон II Таргарієн]], [[Хелейна Таргарієн]] та [[Еймонд Таргарієн]] — ситуація при дворі ускладнюється. З’являється нова гілка спадкоємців, що ставить під сумнів права Рейніри.

Візеріс продовжує підтримувати Рейніру як спадкоємицю і видає її заміж за [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] для зміцнення союзу з Веларіонами. Однак їхній шлюб є формальним, і Рейніра вступає у зв’язок із [[Гарвін Стронг|Гарвіном Стронгом]], від якого народжує синів — [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]]. Їхнє походження стає предметом чуток і конфліктів.

Після смерті [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]] і його сина Гарвіна в пожежі в [[Харренхол|Харренхолі]], Візеріс змушений призначити нову Правицю — знову [[Отто Хайтауер]]а, що зміцнює позиції «зелених».

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти загострюється після інциденту, коли [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око у бійці з [[Люцеріс Веларіон|Люцерісом]]. Візеріс намагається примирити сторони, але фактично ігнорує глибину конфлікту.

У пізні роки життя король тяжко хворіє, страждає від гнилі і болю, поступово втрачаючи сили. Реальну владу при дворі дедалі більше перебирають на себе [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]].

Попри це, Візеріс до останнього залишається вірним своєму рішенню. Він особисто з’являється на засіданні трону, щоб захистити права Рейніри у справі про спадкування [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]], підтверджуючи її статус спадкоємиці.

Незадовго до смерті він намагається примирити родину, влаштовуючи спільну вечерю, де вперше за довгий час Рейніра і Алісента демонструють взаємну повагу.

Однак після його смерті [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують новину і організовують коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]], порушуючи волю короля. Це стає початком громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Бейлон Таргарієн]] (батько)
** [[Алісса Таргарієн]] (мати)

* '''Дружини:'''
** [[Ейма Аррен]] (перша дружина)
** [[Алісента Хайтауер]] (друга дружина)

* '''Діти:'''
** [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] (донька)
** [[Ейгон II Таргарієн]] (син)
** [[Хелейна Таргарієн]] (донька)
** [[Еймонд Таргарієн]] (син)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (син)

* '''Онуки:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (онук)
** [[Люцеріс Веларіон]] (онук)
** [[Джоффрі Веларіон]] (онук)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (онук)

== Особистість та характер ==

[[Візеріс I Таргарієн]] був одним із найсуперечливіших правителів [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — королем, який щиро прагнув миру, але власною нерішучістю наблизив війну.

Його характер визначався передусім добротою і бажанням уникати конфліктів. Візеріс не був жорстоким або владолюбним монархом — навпаки, він прагнув бути хорошим батьком, братом і королем. Однак саме ця м’якість ставала його найбільшою слабкістю.

Він постійно уникав складних рішень, відкладаючи їх або намагаючись догодити всім сторонам одночасно. Це особливо проявилося у його відносинах із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] — він неодноразово карав і виганяв брата, але щоразу повертав його назад, не здатний остаточно розірвати зв’язок.

Візеріс був людиною глибоких особистих травм. Смерть [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] і їхнього сина залишила на ньому сильний психологічний слід. Це рішення — пожертвувати дружиною заради спадкоємця — переслідувало його до кінця життя і стало однією з причин його надмірної прихильності до [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри]].

Його любов до Рейніри була щирою, але сліпою. Він відмовлявся бачити політичні наслідки своїх рішень, наполягаючи на її праві на трон навіть тоді, коли ситуація при дворі вже виходила з-під контролю.

Візеріс також був мрійником. Він більше цікавився історією, спадщиною [[Валірія|Валірії]] і моделями стародавніх міст, ніж реальною політикою. Його захоплення минулим контрастувало з нездатністю впоратися з теперішнім.

Попри це, він не був слабким у повному сенсі цього слова. У ключові моменти Візеріс міг проявити твердість — наприклад, коли публічно підтвердив права Рейніри або коли особисто прийшов до тронної зали, вже будучи тяжко хворим, щоб захистити її спадщину.

Його правління стало прикладом того, як добрі наміри без рішучості можуть призвести до катастрофи. Він хотів зберегти єдність родини, але, уникаючи конфліктів, лише дозволив їм загостритися.

Таким чином, Візеріс I постає як трагічна постать — король, який понад усе прагнув миру, але своєю нерішучістю і сліпотою заклав основу для [[Танок драконів|Танцю драконів]] і занепаду сили Таргарієнів.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я проголошую Рейніру Таргарієн своєю спадкоємицею. І так буде завжди.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не хочу бачити кровопролиття в моєму домі.»
</blockquote>

<blockquote>
«Це мій спадок. Це мій дім. І я не дозволю вам його розірвати.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій брат і моя донька — ви обидва частина цієї родини.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — король. І моя воля — закон.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» [[Візеріс I Таргарієн]] зображений як значно більш трагічний і емоційний персонаж, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]».

У серіалі велика увага приділяється його особистим стосункам із [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірою]], [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]]. Його внутрішні переживання, хвороба і поступове фізичне руйнування стають важливою частиною образу.

У книзі ж Візеріс описується як більш типовий король — добродушний, але слабкий правитель, який любив бенкети, свята і розкіш. Його правління подано менш персоналізовано і без глибокого психологічного розкриття.

Також у серіалі значно розширено роль [[Алісента Хайтауер|Алісенти Хайтауер]] і показано більш складну динаміку між «зеленими» і «чорними», тоді як у книзі ці події описані більш узагальнено.

Крім того, хвороба Візеріса у серіалі має символічний характер — вона відображає розпад як його тіла, так і його королівства, чого немає в книзі в такій вираженій формі.

Таким чином, серіал робить Візеріса центральною трагічною фігурою, тоді як у книзі він є скоріше передумовою до подій [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Отто Хайтауер]]
* [[Ліонель Стронг]]
* [[Гарвін Стронг]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Еймонд Таргарієн]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Файл:Viserys I Targaryen.jpg

2026-04-03T08:16:10Z

Krokomanov: Візеріс I — король, чиї рішення знищили дім Таргарієнів

== Опис файлу ==
Візеріс I — король, чиї рішення знищили дім Таргарієнів

Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)

2026-04-02T11:30:55Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Рейлла Таргарієн — мати Дейнеріс і королева Божевільного короля | ПЛІП Вікі
|description=Рейлла Таргарієн — дружина Ейриса II, мати Рейгара, Візеріса і Дейнеріс. Її життя стало однією з найтрагічніших історій династії Таргарієнів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/3/33/Rhaella_Targaryen.jpg
|keywords=Рейлла Таргарієн, Rhaella Targaryen, мати Дейнеріс, дружина Ейриса II, Божевільний король, Таргарієни історія, падіння Таргарієнів
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Рейлла Таргарієн
|зображення=Rhaella_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принцеса]], [[Королева Андалів, ройнарів і перших людей]]
|родина=[[Джейхейріс II Таргарієн]] (батько), [[Шейра Таргарієн]] (мати), [[Ейрис II Таргарієн]] (чоловік і брат), [[Рейгар Таргарієн]] (син), [[Візеріс Таргарієн]] (син), [[Дейнеріс Таргарієн]] (донька)
|стосунки=[[Ейрис II Таргарієн]]
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Рейлла Таргарієн''' — королева [[Сім Королівств|Семи Королівств]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], дружина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]] та мати [[Рейгар Таргарієн|Рейгара]], [[Візеріс Таргарієн|Візеріса]] і [[Дейнеріс Таргарієн|Дейнеріс Таргарієн]] у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]».

Вона відома як одна з найтрагічніших постатей династії — жінка, чия доля була визначена політичними рішеннями і пророцтвами. Видана заміж за власного брата заради виконання передбачення про «обіцяного принца», Рейлла провела більшу частину життя у нещасливому і жорстокому шлюбі.

Її життя охоплює один із найтемніших періодів історії [[Вестерос]]у — занепад правління [[Ейрис II Таргарієн|Божевільного короля]] і падіння дому Таргарієнів. Попри страждання, втрату дітей і приниження, вона залишалася королевою до кінця і дала життя останній спадкоємиці династії — [[Дейнеріс Таргарієн]].

== Біографія ==

Рейлла Таргарієн народилася у родині [[Джейхейріс II Таргарієн|Джейхейріса II Таргарієна]] та [[Шейра Таргарієн|Шейри Таргарієн]] і була принцесою [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]]. З юних років вона виховувалася при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

У молодості Рейлла була закохана в молодого лицаря зі [[Штормові землі|Штормових земель]], який носив її стрічку на турнірі і навіть проголосив її королевою кохання і краси. Однак цей зв’язок не мав майбутнього — лицар був нижчого походження, а Рейлла належала до королівської династії. Після звістки про її майбутній шлюб він залишив турніри і присвятив себе вірі. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

За наказом батька Рейллу видали заміж за її брата [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса Таргарієна]]. Це рішення було продиктоване пророцтвом, принесеним до двору [[Привид Високого Серця|Привидом Високого Серця]] через [[Дженні зі Старих Каменів]], згідно з яким «обіцяний принц» мав народитися в роді Таргарієнів. Шлюб не був щасливим — навіть у день весілля між ними не було близькості.

При дворі Рейллі служили знатні жінки, зокрема [[Джоанна Ланністер]] та представниця [[Дім Мартеллів|дому Мартеллів]], що підкреслює її високий статус серед знаті Вестеросу.

У 259 році, в день трагедії в [[Літній замок|Літньому замку]], де загинув [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]], Рейлла народила свого першого сина — [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]].

=== Королева Семи Королівств ===

У 262 році, після смерті [[Джейхейріс II Таргарієн|Джейхейріса II]], її чоловік стає королем як [[Ейрис II Таргарієн]]. Рейлла займає місце королеви, однак її життя перетворюється на постійну трагедію.

Їхній шлюб був нещасливим. Ейрис часто зраджував їй і принижував, перетворюючи її фрейлін на своїх коханок. Рейлла терпіла це, але відкрито не схвалювала поведінку чоловіка.

Після народження Рейгара королева неодноразово втрачала дітей: вона пережила численні викидні, народження мертвих дітей і смерть немовлят, що сильно вплинуло на її життя і психічний стан.

З часом [[Ейрис II Таргарієн|Ейрис II]] стає дедалі більш підозрілим і жорстоким. Він звинувачує Рейллу у зраді, забороняє їй залишати [[Червоний замок|Червоний замок]] і навіть наказує контролювати її, щоб переконатися у її «вірності».

Попри це, Рейлла продовжує виконувати свій обов’язок королеви. У 276 році вона народжує другого сина — [[Візеріс Таргарієн|Візеріса Таргарієна]].

Її життя у цей період стає ще важчим — король дедалі більше занурюється у безумство, а їхні стосунки остаточно руйнуються. Вони живуть окремо, уникаючи один одного, а Рейлла намагається захистити свого сина від впливу батька.

=== Повстання Баратеона і смерть ===

Під час [[Повстання Роберта Баратеона]] ситуація для Таргарієнів стає критичною. Після загибелі [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]] у [[Битва на Тризубі|битві на Тризубі]] і падіння [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] династія фактично припиняє своє існування.

Король [[Ейрис II Таргарієн|Ейрис II]] відправляє Рейллу і [[Візеріс Таргарієн|Візеріса]] на [[Драконячий Камінь]], щоб убезпечити їх. Там Рейлла коронує Візеріса як нового короля після смерті Ейриса.

Острів залишається останнім оплотом Таргарієнів, однак їхнє становище безнадійне. У 284 році під час страшної бурі Рейлла народжує свою доньку — [[Дейнеріс Таргарієн|Дейнеріс Таргарієн]].

Невдовзі після пологів Рейлла помирає від ускладнень, так і не побачивши відновлення своєї династії.

Її смерть стає символічним кінцем старого світу Таргарієнів — вона була останньою королевою, яка пережила падіння дому і дала життя майбутній спадкоємиці.

Пізніше, у вигнанні в [[Ессос]]і, її син [[Візеріс Таргарієн|Візеріс]] змушений продати її корону, щоб вижити, що остаточно підкреслює падіння колись великої династії.

== Особистість та характер ==

Рейлла Таргарієн була жінкою великої внутрішньої сили, терпіння і гідності. Попри своє становище королеви, вона провела більшу частину життя в умовах страху, болю і приниження, але не втратила почуття обов’язку і честі.

Її характер визначається витривалістю. Вона пережила численні втрати дітей, жорстоке ставлення чоловіка [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] і поступове занурення двору у безумство, однак продовжувала виконувати свою роль королеви і матері.

Рейлла була людиною співчуття і стриманості. Вона не підтримувала жорстокість чоловіка і не схвалювала його поведінку, особливо щодо жінок при дворі. Водночас вона рідко відкрито протистояла йому, розуміючи небезпеку такого кроку.

Її материнський інстинкт був одним із найсильніших проявів її особистості. Вона намагалася захистити [[Візеріс Таргарієн|Візеріса]] від впливу батька і зберегти для нього хоча б частину нормального життя у світі, що руйнувався.

Попри слабкість свого становища, Рейлла залишалася морально сильнішою за багатьох навколо. Вона не стала жорстокою або безжальною, як її чоловік, і не втратила людяності навіть у найважчі моменти.

Таким чином, Рейлла постає як трагічна, але гідна постать — королева, яка не мала влади змінити свою долю, але зберегла честь і людяність до самого кінця.

== Див. також ==

* [[Ейрис II Таргарієн]]
* [[Рейгар Таргарієн]]
* [[Візеріс Таргарієн]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Джейхейріс II Таргарієн]]
* [[Шейра Таргарієн]]
* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Літній замок]]
* [[Повстання Роберта Баратеона]]
* [[Битва на Тризубі]]
* [[Драконячий Камінь]]
* [[Королівська Гавань]]
* [[Дім Таргарієнів]]
* [[Залізний трон]]
* [[Сім Королівств]]
* [[Пісня льоду й полум’я]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]

Рейла Таргарієн (дружина Ейриса II)

2026-04-02T11:30:23Z

Krokomanov: Перенаправлено на Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)

#REDIRECT [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)]]

__БЕЗ_ЗМІСТУ__

Рейгар Таргарієн

2026-04-02T11:29:32Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Рейгар Таргарієн — Світ Льоду й Полум’я
|description=Рейгар Таргарієн — принц Драконячого Каменя, старший син Ейриса II та батько Джона Сноу. Його союз із Ліанною Старк став причиною Повстання Роберта Баратеона.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/c/c0/Reigar.jpg
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Рейгар Таргарієн
|зображення=Reigar.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Королівська Гавань]], [[Драконячий Камінь]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменя]]
|родина=[[Ейрис II Таргарієн]] (батько), [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейлла Таргарієн]] (мати) , [[Візерис Таргарієн]] (брат), [[Дейнеріс Таргарієн]] (сестра), [[Рейніс Таргарієн]] (донька), [[Ейгон Таргарієн (син Рейгара)]] (син), [[Джон Сноу|Ейгон Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Ліанна Старк]], [[Елія Мартелл]]
|віра=[[Сім богів]]
}}

'''Рейгар Таргарієн''' також відомий як «'''Останній дракон'''» — принц Драконячого Каменя, старший син короля [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]] та королеви [[Рейла Таргарієн]]. Спадкоємець [[Залізний трон|Залізного трону]] та одна з найтрагічніших постатей в історії Вестеросу. Його життя стало передвісником падіння [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] та початку [[Повстання Роберта Баратеона|Повстання Роберта Баратеона]].

У романах «[[Пісня льоду й полум’я]]» Рейгар описується як меланхолійний, освічений та глибоко задумливий принц, який більше цікавився музикою та стародавніми пророцтвами, ніж війною. Проте саме його рішення стали каталізатором однієї з найкривавіших воєн у Семи Королівствах.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

Рейгар Таргарієн народився в рік Літнього замку, у день, коли над [[Драконячий Камінь|Драконячим Каменем]] вирувала буря. Багато хто вважав це знаком, що його життя буде пов’язане з великими потрясіннями. З раннього дитинства він був тихим, серйозним і відлюдкуватим, на відміну від більшості принців його віку.

Його батько, [[Ейрис II Таргарієн|Ейрис II]], спочатку пишався сином, однак із роками їхні стосунки ставали дедалі напруженішими. Коли Ейрис почав втрачати розум, він став підозрілим і боявся змов. Рейгара дедалі частіше сприймали як альтернативу Божевільному Королю — розсудливого та гідного спадкоємця. При дворі ширилися чутки, що багато лордів бачили в ньому майбутнього реформатора.

Рейгар не був типовим воїном. У юності він більше цікавився книгами, історією та пророцтвами Валірії. За словами [[Сер Барістан Селмі|Барістана Селмі]], він годинами сидів у бібліотеках і читав про давні передбачення. Саме після одного з таких читань Рейгар несподівано взявся за меч, заявивши, що «повинен стати воїном».

Попри свій задумливий характер, Рейгар був харизматичним. Народ любив його за шляхетність і стриманість. Він часто виходив у простому одязі й грав на срібній арфі на вулицях [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]]. Кажуть, що навіть найбідніші мешканці столиці зупинялися, щоб послухати його музику, а дехто плакав, зачарований сумними піснями принца.

Його образ різко контрастував із божевіллям батька. Якщо Ейриса боялися, то Рейгара поважали. Деякі великі лорди, включно з [[Тайвін Ланністер|Тайвіном Ланністером]], уважно спостерігали за ситуацією при дворі, розуміючи, що після смерті Ейриса саме Рейгар міг стабілізувати королівство.

Втім, напруження між батьком і сином зростало. Ейрис бачив у популярності Рейгара загрозу власній владі. Після турніру в [[Гарренгол|Гарренголі]] підозри короля посилилися — він боявся змови лордів, які могли підтримати принца.

Багато хто вважав, що Рейгар міг готувати мирну зміну влади, аби усунути божевільного короля й уникнути катастрофи. Проте його рішення щодо Ліанни Старк зруйнувало всі надії на спокійний перехід влади.

У книгах Рейгар постає як людина, яка вірила у пророцтво про «трьох голів дракона». Дехто припускає, що він вважав своїх дітей ключем до виконання давнього передбачення. Саме це переконання, ймовірно, вплинуло на його рішення одружитися вдруге.

=== Повстання Роберта Баратеона ===

Коли війна набрала обертів, Рейгар повернувся до війська Таргарієнів і очолив королівські сили. Вирішальна битва відбулася на річці [[Тризуб (річка)|Тризуб]]. Саме там Рейгар зустрівся в двобої з Робертом Баратеоном.

У бою Роберт завдав смертельного удару, розбивши його груди бойовим молотом. Рубіни з обладунків принца розсипалися у водах Тризуба, що стало символічним кінцем епохи Таргарієнів.

Після смерті Рейгара [[Королівська Гавань]] була захоплена, а його діти від Елії Мартелл жорстоко вбиті людьми [[Грегор Кліган|Грегора Клігана]].

=== Гра престолів: Сезон 1–5 ===

У перших сезонах серіалу Рейгар згадується як людина, яка нібито викрала Ліанну Старк. [[Роберт Баратеон]] ненавидить його та звинувачує у руйнуванні свого життя.

Однак поступово з’являються натяки, що історія була складнішою, ніж проста версія про викрадення.

=== Гра престолів: Сезон 6 ===

Через видіння [[Бран Старк|Брана Старка]] глядач бачить події в [[Башта Радості|Башті Радості]]. Ліанна народжує сина Рейгара та помирає, залишаючи дитину під захистом Неда Старка.

=== Гра престолів: Сезон 7 ===

[[Семвелл Тарлі]] з’ясовує, що шлюб Рейгара з Елією був анульований, і він законно одружився з Ліанною. Це означає, що їхній син — [[Джон Сноу|Ейгон Таргарієн]] — є законним спадкоємцем Таргарієнів.

=== Гра престолів: Сезон 8 ===

Правда про Рейгара змінює політичну ситуацію. Його син має сильніші права на трон, ніж [[Дейнеріс Таргарієн]]. Таким чином, навіть після смерті Рейгар продовжує впливати на долю Вестеросу.

== Родина ==

* [[Ейрис II Таргарієн]] — батько
* [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейлла Таргарієн]] — мати
* [[Візерис Таргарієн]] — брат
* [[Дейнеріс Таргарієн]] — сестра
* [[Елія Мартелл]] — перша дружина
* [[Ліанна Старк]] — друга дружина
* [[Рейніс Таргарієн]] — донька
* [[Ейгон Таргарієн (син Рейгара)]] — син
* [[Джон Сноу|Ейгон Таргарієн]] — син

== Особистість та характер ==

У книгах Рейгар постає як глибокий, задумливий і трагічний герой. Він був талановитим музикантом, часто грав на арфі та співав сумні пісні. Барістан Селмі згадує, що принц не шукав слави, але був готовий виконати свою роль у долі світу.

Його трагедія полягає в тому, що він намагався діяти заради пророцтва та майбутнього людства, але його рішення спричинили громадянську війну та загибель тисяч людей.

== Цитати ==

<blockquote>
«Коли народиться принц, він принесе світло проти темряви.»
</blockquote>

<blockquote>
«Він був останнім драконом.» — Сер Барістан Селмі
</blockquote>

== Відмінності серіалу і книг ==

* У книгах детальніше описано інтерес Рейгара до пророцтва про Обіцяного Принца.
* Шлюб із Ліанною офіційно не підтверджений у романах (станом на «[[Танець з драконами]]»).
* У книгах більше уваги приділено його характеру як музиканта та мрійника.
* Серіал подає його більш однозначно як романтичного героя.
* У книгах зберігається більше політичної неоднозначності щодо його мотивів.

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Принци Драконячого Каменя]]

Дейнеріс Таргарієн

2026-04-02T11:28:44Z

Krokomanov: /* Родина */

{{#seo:
|title=Дейнеріс Таргарієн — Мати Драконів, смерть, Джон Сноу | Гра престолів
|description=Дейнеріс Таргарієн — остання представниця дому Таргарієнів, Мати Драконів та претендентка на Залізний трон. Повна біографія персонажа серіалу «Гра престолів».
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/d/d0/Deineris.jpg
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Дейнеріс Таргарієн
|зображення=Deineris.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Безстрашні]], [[Дотракійці]]
|титул=[[Мати Драконів]], [[Королева Андалів, Ройнарів і Перших Людей]], [[Кхалісі]]
|родина=[[Ейрис II Таргарієн]] (батько), [[Рейгар Таргарієн]] (брат), [[Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)|Візеріс Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Дрого]], [[Джон Сноу]]
|віра=[[Віра Семи]] (по народженню)
}}

'''Дейнеріс Таргарієн''' (також відома як '''Мати Драконів''', '''Нерозпалимa''' та '''Кхалісі''') — одна з центральних персонажок серіалу «[[Гра престолів]]» та циклу романів «[[Пісня льоду й полум’я]]». Донька [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]], відомого як Божевільний король, остання представниця вигнаного [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], яка прагнула повернути собі [[Залізний трон]] і відновити владу своєї династії у Вестеросі.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

Дейнеріс Таргарієн народилася наприкінці [[Повстання Роберта Баратеона]] на острові [[Драконячий Камінь]]. Її батько, король [[Ейрис II Таргарієн]], уже загинув у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] від руки [[Джеймі Ланністер]]а під час падіння міста. Її старший брат [[Рейгар Таргарієн]] був убитий раніше в [[Битва на Тризубі|Битві на Тризубі]] військами [[Роберт Баратеон|Роберта Баратеона]]. Таким чином, Дейнеріс стала останньою дитиною поваленого [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

Після поразки роялістів Дейнеріс разом із братом [[Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)|Візерісом]] була переправлена з Драконячого Каменя до [[Вільні міста|Вільних міст]] завдяки прихильникам Таргарієнів (можливо [[Варіс|Варісом]]). Спочатку їх прихистив магістр [[Ілліріо Мопатіс]] у [[Пентос|Пентосі]], який мав власні політичні інтереси щодо повернення Таргарієнів до влади. Дитинство Дейнеріс минуло у вигнанні, в постійних переїздах між Пентосом, [[Браавос|Браавосом]] і іншими містами Ессосу.

Візеріс виховував її з переконанням, що їхній обов’язок — повернути [[Залізний трон]]. Він часто нагадував їй про велич Таргарієнів і жорстоко вимагав покори, що сформувало в Дейнеріс відчуття страху та залежності. Водночас вона зростала з історіями про [[Ейгон I Таргарієн|Ейгона Завойовника]] та про драконів, які колись підкорили [[Вестерос]].

Її існування було постійним нагадуванням про незавершене повалення династії Таргарієнів і про те, що спадщина [[Ейрис II Таргарієн|Божевільного короля]] ще не зникла остаточно.

=== Гра престолів: Сезон 1 ===

На початку роману «[[Гра престолів (роман)|Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн мешкає в [[Пентос]]і під опікою магістра [[Ілліріо Мопатіс|Ілліріо Мопатіса]]. Її брат [[Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)|Візеріс Таргарієн]] готує союз із [[Дотракійці|дотракійцями]], щоб здобути військо для повернення [[Залізний трон|Залізного трону]]. З цією метою Дейнеріс видають заміж за могутнього кхала [[Дрого]].

Спочатку вона відчуває страх і безпорадність, адже не має жодного впливу на власну долю. Однак поступово вона пристосовується до життя серед дотракійців і починає вивчати їхню мову та звичаї. Підтримку їй надає лицар-вигнанець [[Сер Джорах Мормонт]], який стає її радником.

З часом Дейнеріс здобуває повагу кхаласару та починає усвідомлювати власну силу. Вона вагітніє від Дрого, і дотракійці пророкують її синові велич як «жеребцю, що покриє світ». Тим часом Візеріс дедалі більше втрачає контроль і намагається примусити Дрого негайно виконати обіцянку вторгнення у [[Вестерос]].

Під час сутички у священному місті [[Ваес Дотрак]] Візеріс погрожує сестрі та її ненародженій дитині. За це Дрого страчує його, виливши розплавлене золото на його голову. Після смерті брата Дейнеріс стає єдиною живою спадкоємицею [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]].

Невдовзі кхал Дрого отримує поранення в битві проти іншого кхаласару. Його рана інфікується, і Дейнеріс звертається по допомогу до чаклунки [[Міррі Маз Дуур]]. Ритуал кровної магії рятує життя Дрого, але він залишається в рослинному стані, а дитина Дейнеріс народжується мертвою.

Розуміючи, що кхаласар розпадається, Дейнеріс приймає рішення припинити страждання Дрого. Вона наказує розпалити похоронне вогнище, поклавши туди тіло чоловіка разом із трьома яйцями драконів. Уночі вона входить у полум’я, і на світанку виходить неушкодженою з трьома новонародженими драконами — [[Дрогон|Дрогоном]], [[Рейгаль|Рейгалем]] та [[Візеріон|Візеріоном]].

Ця подія знаменує повернення драконів у світ уперше з часів занепаду [[Валірія|Валірії]] та перетворює Дейнеріс на символ відродження сили Таргарієнів.

=== Гра престолів: Сезон 2 ===

На початку другого сезону «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн опиняється в критичному становищі. Після смерті [[Дрого]] її кхаласар розпався, і вона разом із невеликою групою вірних послідовників мандрує через безжальну [[Червона пустеля|Червону пустелю]]. Разом із нею — її новонароджені дракони [[Дрогон]], [[Рейгаль]] і [[Візеріон]], а також [[Сер Джорах Мормонт]] та троє кровних вершників покійного кхала.

Виснажені спрагою та голодом, її люди починають втрачати надію. Усвідомлюючи небезпеку повного знищення, Дейнеріс відправляє своїх кровних вершників у різні боки, щоб знайти воду або притулок. Це рішення стає першим проявом її самостійного лідерства після смерті Дрого.

Один із вершників повертається з трагічною новиною — іншого було вбито, а його голову привезли в мішку як попередження. Ця жорстокість демонструє, що навколишній світ не сприймає її як правительку, а радше як слабку вигнанку. Проте Дейнеріс не дозволяє страху зламати себе й наполягає на продовженні шляху.

Зрештою її люди знаходять шлях до багатого міста [[Кварт]]. Спочатку правляча рада міста — [[Тринадцятеро]] — відмовляється впустити її та її виснажених послідовників. Лише після того, як вона демонструє живих драконів, квартійці погоджуються відчинити ворота.

У Кварті Дейнеріс привертає увагу заможного купця [[Ксаро Ксоан Даксос|Ксаро Ксоан Даксоса]], який обіцяє допомогу в обмін на союз і шлюб. Вона також стикається з членами таємничого ордену [[Чаклуни Кварта|чаклунів Кварта]], яких очолює [[Піат Прей]]. Вони виявляють особливий інтерес до її драконів, адже вірять, що їхня магія пов’язана з поверненням стародавніх сил.

Попри розкіш Кварта, Дейнеріс поступово розуміє, що більшість обіцянок — лише порожні слова. Коли її драконів викрадають, вона дізнається, що вони утримуються в [[Будинок Безсмертних|Будинку Безсмертних]]. Це стає серйозним ударом, адже дракони — єдине джерело її реальної сили.

У Будинку Безсмертних Дейнеріс переживає низку видінь. Вона бачить зруйновану [[Королівська Гавань]], засніжений тронний зал із [[Залізний трон|Залізним троном]], а також містичні образи, що натякають на її долю. Чаклуни намагаються ув’язнити її, використовуючи магію, щоб живитися силою драконів.

Проте вона наказує Дрогону спалити Піата Прея та знищити Будинок Безсмертних. Після знищення [[Будинок Безсмертних|Будинку Безсмертних]] Дейнеріс повертається до Кварта й дізнається про справжню змову проти неї. За викраденням драконів стояв не лише орден чаклунів, а й [[Ксаро Ксоан Даксос]], який прагнув використати її як інструмент для здобуття влади над містом. Разом із ним її зрадила власна служниця [[Дорея]], яка вступила з Ксаро в союз, сподіваючись на багатство й вплив.

Дейнеріс наказує заарештувати обох і приводить їх до сховища Ксаро — величезного хранилища, яке той раніше вихваляв як повне незліченних скарбів. Коли двері відчиняють, виявляється, що сховище порожнє. Усі розповіді Ксаро про багатство були брехнею, покликаною створити ілюзію сили та впливу.

Розуміючи масштаб обману, Дейнеріс вирішує покарати зрадників символічно та жорстоко водночас. Вона наказує замкнути Ксаро Ксоан Даксоса та Дорею всередині порожнього хранилища, залишивши їх без води й їжі. Двері зачиняються, і їхня доля стає повільною та неминучою смертю.

Цей момент стає переломним у становленні Дейнеріс як правительки. Вона демонструє, що зрада не залишиться безкарною, а милосердя має межі. Після цього вона наказує своїм людям винести зі зруйнованих палаців усе цінне, що залишилося, і використати ці ресурси для придбання кораблів.

Таким чином Дейнеріс не лише мститься за зраду, а й робить практичний крок до майбутнього вторгнення у [[Вестерос]].

=== Гра престолів: Сезон 3 ===

У третьому сезоні «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн прибуває до узбережжя [[Рабовласницька затока|Рабовласницької затоки]], прагнучи здобути армію для повернення [[Залізний трон|Залізного трону]]. Разом із нею — [[Сер Джорах Мормонт]], [[Місандея]], її дракони [[Дрогон]], [[Рейгаль]] та [[Візеріон]], а також невеликий загін вірних людей. Першою зупинкою стає місто [[Астапор]], відоме виробництвом армії рабів-воїнів — [[Безстрашні|Безстрашних]].

У Астапорі вона веде переговори з работоргівцем [[Кразніс мо Наклоз|Кразніс мо Наклозом]]. Той зневажає її та ображає валірійською мовою, вважаючи, що вона не розуміє сказаного. Дейнеріс погоджується обміняти одного зі своїх драконів — Дрогона — на всю армію Безстрашних, шокуючи навіть Джораха.

Після передачі контролю над військом вона розкриває, що вільно володіє валірійською. Дейнеріс наказує Безстрашним убити своїх господарів і знищити владу работоргівців у місті. Вона повертає собі Дрогона та виголошує слово «[[Дракаріс]]», спалюючи Кразніса живцем. Раби Астапора отримують свободу, а Безстрашні обирають служити їй добровільно.

Здобувши армію, вона вирушає до [[Юнкай]]. На підступах до міста вона зустрічає найманців із загону [[Молодші Сини|Молодших Синів]]. Їхній командир [[Дааріо Нахаріс]] зрештою переходить на її бік, убивши двох інших капітанів і присягнувши Дейнеріс.

Завдяки підтримці найманців та дисципліні Безстрашних Юнкай падає. Дейнеріс звільняє тисячі рабів, які вітають її як «Місу» — матір. Вона вперше бачить себе не просто завойовницею, а визволителькою народів.

Однак її радники попереджають, що звільнення рабів не гарантує стабільності. Вона усвідомлює, що кожне захоплене місто потребує управління, а не лише військової сили. Незважаючи на це, Дейнеріс вирішує продовжити кампанію.

Наступною ціллю стає найбільше місто регіону — [[Мієрин]]. На шляху до нього вона бачить уздовж дороги розіп’ятих рабів — жорстокий жест правителів міста. Це викликає в ній гнів і зміцнює переконання, що рабство має бути знищене повністю.

Перед штурмом Мієрина Дейнеріс організовує підривну операцію всередині міста. Раби піднімають повстання, а її війська входять у місто без масштабної битви. Після захоплення вона наказує розіп’яти 163 колишніх рабовласників — як відплату за жорстокість.

Цей крок викликає суперечки навіть серед її найближчих радників. Дейнеріс демонструє, що здатна бути безжальною, якщо вважає це справедливим. Вона дедалі більше покладається на драконів як символ своєї влади.

Наприкінці сезону вона залишається в Мієрині замість негайного вторгнення у Вестерос. Дейнеріс вирішує навчитися правити, а не лише завойовувати. Події третього сезону остаточно формують її образ як «Матері Драконів» — лідерки, що поєднує ідею визволення з жорсткою силою.

=== Гра престолів: Сезон 4 ===

У четвертому сезоні «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн продовжує кампанію в [[Рабовласницька затока|Рабовласницькій затоці]], остаточно закріплюючи владу в місті [[Мієрин]]. Після завоювання вона стикається з першими серйозними труднощами як правителька. Якщо раніше її перемоги були військовими, то тепер їй доводиться навчитися керувати складним і ворожим суспільством.

Одним із перших викликів стає питання справедливості. До неї звертається колишній раб, який просить дозволу помститися своєму господареві. Дейнеріс намагається встановити новий порядок, заснований на законах, а не на помсті, проте напруга між звільненими рабами та колишніми рабовласниками зростає.

У місті починає діяти підпільна організація [[Сини Гарпії|Сини Гарпії]] — прихильники старого режиму, які чинять спротив її владі. Вони організовують напади на солдатів і вільних людей, створюючи атмосферу страху. Дейнеріс змушена балансувати між милосердям і жорстокістю.

Після того як один із колишніх рабів убиває захопленого представника знаті без суду, Дейнеріс наказує стратити його публічно, щоб продемонструвати верховенство закону. Це рішення викликає невдоволення серед визволених, які очікували більшої прихильності до себе.

Тим часом її дракони стрімко зростають і стають дедалі менш контрольованими. Один із них убиває невинну дитину поблизу Мієрина. Шокована й усвідомлюючи небезпеку, Дейнеріс наказує замкнути [[Рейгаль|Рейгаля]] та [[Візеріон|Візеріона]] в підземеллі. Лише [[Дрогон|Дрогону]] вдається втекти, зникнувши з міста.

Це стає символічним моментом — її найбільша сила починає виходити з-під контролю. Вона розуміє, що правління — це не лише завоювання, а й відповідальність.

Паралельно Дейнеріс отримує звістку про політичні зміни у [[Вестерос|Вестеросі]], зокрема про смерть [[Джоффрі Баратеон|Джоффрі Баратеона]]. Вона бачить можливість скористатися хаосом, але не має достатньо ресурсів для негайного вторгнення.

Наприкінці сезону Дейнеріс ухвалює стратегічне рішення залишитися в Мієрині й навчитися керувати державою, перш ніж претендувати на [[Залізний трон]]. Сезон 4 стає для неї першим серйозним випробуванням як королеви — не на полі бою, а в боротьбі за стабільність і довіру.

=== Гра престолів: Сезон 5 ===

У п’ятому сезоні «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн намагається зміцнити владу в [[Мієрин|Мієрині]], однак її правління стикається з дедалі серйознішими викликами. Повстанський рух [[Сини Гарпії]] посилюється, здійснюючи напади на [[Безстрашні|Безстрашних]] та колишніх рабів. Місто поступово занурюється в атмосферу страху й нестабільності.

Дейнеріс намагається діяти через суд і закони, однак радикальні методи її прихильників підривають її авторитет. Після того як один із визволених рабів убиває полоненого аристократа без дозволу, вона наказує стратити його публічно. Це рішення викликає невдоволення серед частини населення, яке очікувало від неї безумовної підтримки.

Тим часом у Мієрині з’являється [[Тіріон Ланністер]], який після втечі з Вестеросу опиняється на сході. Його приводять до Дейнеріс, і він поступово стає її політичним радником. Тіріон переконує її, що страх не може бути єдиною основою влади.

Задля стабілізації міста Дейнеріс погоджується на політичний шлюб із представником старої знаті — [[Гіздар зо Лорак|Гіздар зо Лораком]]. Вона також дозволяє відновити бойові ігри у [[Велика яма Дазнака|Великій ямі Дазнака]], сподіваючись примирити різні верстви суспільства.

Під час урочистостей у Великій ямі Дазнака Сини Гарпії здійснюють масштабний напад. Вони оточують Дейнеріс і її охорону, вбиваючи численних Безстрашних. Ситуація стає критичною, і здається, що королева приречена.

У вирішальний момент у небо з ревом злітає [[Дрогон]], який повертається до Мієрина. Дейнеріс наближається до пораненого дракона серед хаосу бою. Вона вперше сідає на його спину, і Дрогон здіймається в повітря, забираючи її з арени.

Ця втеча стає символічною — її правління в Мієрині фактично зруйноване, а вона знову опиняється поза містом. Дрогон відносить її далеко в степи, де вона залишається на самоті без війська та радників.

Наприкінці сезону Дейнеріс знаходить себе серед величезного кхаласару [[Дотракійці|дотракійців]], які оточують її. Вона знову стикається з власним минулим і традиціями кочового народу. Сезон 5 завершується її поверненням до витоків — без армії, без трону, але з драконом поруч.

=== Гра престолів: Сезон 6 ===

На початку шостого сезону «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн опиняється в степах серед величезного кхаласару [[Дотракійці|дотракійців]] після втечі з Мієрина на Дрогоні. Її захоплюють воїни та відводять до міста [[Ваес Дотрак]], де збираються вдови кхалів — дотракійські кхалісі. Згідно з традиціями, вона повинна залишитися там до кінця життя.

Дейнеріс відмовляється прийняти цю долю. Її приводять на раду кхалів, де вона постає перед усіма лідерами дотракійських племен. Кхали зневажають її претензії на владу та обговорюють можливість використати її у власних цілях.

Під час зібрання в храмі вона зачиняє двері та підпалює будівлю, спалюючи всіх кхалів живцем. Дейнеріс виходить із полум’я неушкодженою, як і раніше в похоронному вогнищі [[Дрого]]. Дотракійці падають перед нею на коліна, визнаючи її єдиною кхалісі та духовною лідеркою.

Тим часом у [[Мієрин]]і влада переходить до [[Тіріон Ланністер|Тіріона Ланністера]], який намагається втримати місто від повстання [[Сини Гарпії|Синів Гарпії]]. Ситуація загострюється, коли флот міст Рабовласницької затоки атакує Мієрин із моря.

Дейнеріс повертається до міста на Дрогоні разом із величезною армією дотракійців. Вона публічно спалює кораблі работоргівців, демонструючи силу своїх драконів. Разом із Тіріоном вона укладає угоду з переможеними містами, залишаючи їм шанс поступово відмовитися від рабства.

Невдовзі до Мієрина прибувають [[Яра Грейджой]] і [[Теон Грейджой]], які шукають союзників у боротьбі проти [[Еурон Грейджой|Еурона Грейджоя]]. Дейнеріс укладає з ними союз: залізнорідні надають їй флот, а вона обіцяє підтримати Яру в боротьбі за владу на Залізних островах.

Паралельно вона остаточно примиряється з Тіріоном, визнаючи його цінним радником. Дейнеріс формує широку коаліцію, до якої входять дотракійці, Безстрашні, флот Грейджоїв і союзники з Рабовласницької затоки.

Наприкінці сезону вона залишає Мієрин і вирушає до Вестеросу з величезним флотом. На палубі корабля поруч із нею — Тіріон, Яра, Теон і її дракони, що летять над морем. Сезон 6 завершується моментом, коли Дейнеріс нарешті наближається до своєї давньої мети — повернення до Семи Королівств.

=== Гра престолів: Сезон 7 ===

У сьомому сезоні «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн нарешті повертається до Вестеросу та висаджується на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] — родовій фортеці [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]]. Саме звідси колись почалося завоювання Семи Королівств її предком [[Ейгон I Таргарієн|Ейгоном Завойовником]]. Разом із нею — [[Тіріон Ланністер]], [[Місандея]], [[Сірий Черв’як]], дотракійці, Безстрашні та її дракони.

Вона оголошує про початок кампанії проти [[Серсея Ланністер]], яка захопила [[Залізний трон]]. Тіріон радить діяти обережно, щоб уникнути масових жертв серед мирного населення. Проте її початковий план зазнає поразки: союзники Дейнеріс поступово втрачають свої позиції.

[[Еурон Грейджой]] знищує флот [[Яра Грейджой|Яри Грейджой]] та захоплює її в полон. Війська [[Дорн|Дорна]] та [[Дім Тіреллів|Тіреллів]] зазнають поразки. Після падіння [[Хайгарден|Хайгардену]] гине [[Оленна Тірелл]], визнавши перед смертю, що саме вона отруїла [[Джоффрі Баратеон|Джоффрі]].

Розлючена постійними втратами, Дейнеріс вирішує діяти безпосередньо. Вона атакує військо Ланністерів на зворотному шляху від Хайгардену в битві, відомій як «Поле вогню». Дотракійці разом із Дрогоном знищують армію, демонструючи нищівну силу драконів.

Після перемоги вона ставить полоненим ультиматум: схилити коліно або померти. Коли [[Рендилл Тарлі]] та [[Дікон Тарлі]] відмовляються присягнути, вона спалює їх живцем. Це рішення викликає тривогу навіть серед її союзників і стає першим серйозним сигналом її жорсткості.

На [[Драконячий Камінь]] прибуває [[Джон Сноу]], який шукає союз проти [[Білі блукачі|Білих блукачів]]. Спочатку Дейнеріс вимагає, щоб він визнав її королевою, але поступово між ними виникає взаємна повага. Вона дозволяє видобуток драконячого скла для боротьби з мертвими.

Щоб довести реальність загрози, Джон організовує експедицію за [[Стіна|Стіну]]. Дейнеріс приходить на допомогу зі своїми драконами, однак у битві з [[Король Ночі|Королем Ночі]] гине [[Візеріон]]. Нічний король оживляє його, перетворюючи на крижаного дракона.

Ця втрата стає для Дейнеріс глибоким особистим ударом. Вона вперше стикається з тим, що її сила не є абсолютною. Після повернення вона визнає Джона своїм союзником і згодом — королевою, перед якою він схиляє коліно.

Наприкінці сезону Візеріон руйнує [[Стіна|Стіну]], відкриваючи шлях армії мертвих на Південь. Дейнеріс опиняється перед подвійною війною — проти Серсеї та проти надприродної загрози. Її віра у власне призначення починає поєднуватися з дедалі жорсткішими рішеннями.

=== Гра престолів: Сезон 8 ===

У восьмому сезоні «[[Гра престолів]]» Дейнеріс Таргарієн прибуває до [[Вінтерфелл|Вінтерфелла]] разом із дотракійцями, Безстрашними та своїми драконами — [[Дрогон|Дрогоном]] і [[Рейгаль|Рейгалем]]. Вона очікує вдячності за допомогу в боротьбі проти [[Білі блукачі|Білих блукачів]], однак стикається з холодністю північних лордів. Північ не довіряє їй як іноземній королеві.

Невдовзі [[Бран Старк]] відкриває правду про походження [[Джон Сноу|Джона Сноу]]: він — Ейгон Таргарієн, законний син [[Ліанна Старк|Ліанни Старк]] і [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]]. Це означає, що він має сильніше право на [[Залізний трон]] ніж сама Дейнеріс. Вона сприймає цю новину як загрозу своїй багаторічній мрії.

Під час [[Битва за Вінтерфелл|Битви за Вінтерфелл]] вона вступає в бій проти [[Король Ночі|Короля Ночі]] верхи на Дрогоні. Її армія зазнає величезних втрат, гинуть тисячі дотракійців і Безстрашних. Попри перемогу над армією мертвих, тріумф не приносить їй політичного визнання.

Після битви вона дедалі більше ізолюється. Джон не відповідає взаємністю на її прохання приховати правду про своє походження. Довіра між ними руйнується. Навіть [[Санса Старк]] відкрито ставить під сумнів її наміри.

Під час походу на [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]] Дейнеріс зазнає нових ударів. Флот [[Еурон Грейджой|Еурона Грейджоя]] несподівано атакує її кораблі, і [[Рейгаль]] гине від пострілів скорпіонів. Це стає ще однією втратою, що підриває її психологічну рівновагу.

Невдовзі [[Місандея]] потрапляє в полон до [[Серсея Ланністер|Серсеї Ланністер]]. На стінах Королівської Гавані її страчують на очах у Дейнеріс. Перед смертю Місандея вигукує «[[Дракаріс]]», немов закликаючи до вогню й помсти.

Ця подія стає переломним моментом. Дейнеріс остаточно переконується, що милосердя не принесе їй любові чи вірності. Вона приходить до висновку, що страх — єдиний шлях до влади.

Під час облоги Королівської Гавані її сили швидко ламають оборону міста. Дзвони капітуляції лунають по всій столиці. Місто здається. Проте Дейнеріс, сидячи на Дрогоні над Червоним Замком, вагається лише мить.

Замість прийняти капітуляцію, вона спрямовує дракона на мирні квартали. Вогонь охоплює місто. Вона спалює солдатів, будинки, вулиці й тисячі невинних людей. Королівська Гавань перетворюється на попіл.

Після падіння міста вона входить до зруйнованої столиці як завойовниця. Її промова перед військом звучить як обіцянка «звільнити» весь світ, навіть якщо це означає нові війни. Тіріон кидає [[значок Правиці Короля|значок Правиці]], зрозумівши, що допоміг створити тирана.

У тронній залі серед попелу й снігу Дейнеріс торкається [[Залізний трон|Залізного трону]], символу її мрії з дитинства. Там її зустрічає Джон Сноу. Вони говорять про майбутнє світу, про звільнення та необхідність «очищення».

Джон усвідомлює, що її правління означатиме нескінченну війну. У болісному й тихому моменті він обіймає її й завдає смертельного удару. Дейнеріс Таргарієн помирає в його руках — не як визволителька, а як королева, що втратила межу між справедливістю й знищенням.

[[Дрогон]] знаходить її тіло, реве від горя й спалює Залізний трон, ніби знищуючи сам символ боротьби за владу. Після цього він забирає тіло Дейнеріс і зникає на сході.

Так завершується історія останньої Таргарієнки — дівчини, яка прагнула зламати колесо тиранії, але сама стала його частиною.

== Родина ==

* [[Ейрис II Таргарієн]] — батько
* [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейлла Таргарієн]] — мати
* [[Рейгар Таргарієн]] — старший брат
* [[Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)|Візеріс Таргарієн]] — старший брат
* [[Елія Мартелл]] — невістка
* [[Рейніс Таргарієн]] — племінниця
* [[Ейгон Таргарієн (син Рейгара)|Ейгон Таргарієн]] — племінник
* [[Джон Сноу]] (Ейгон Таргарієн) — племінник

== Особистість та характер ==

Дейнеріс Таргарієн починає свою історію як налякана й беззахисна дівчина, яка все життя провела у вигнанні. З дитинства вона перебувала під контролем свого брата [[Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)|Візеріса]], що сформувало в ній одночасно страх і глибоке прагнення до незалежності. Після смерті Візеріса та [[Дрого]] вона поступово перетворюється на самостійну лідерку.

Однією з головних рис її характеру є переконання у власному призначенні. Дейнеріс щиро вірить, що її доля — повернути [[Залізний трон]] і змінити світ. Вона бачить себе визволителькою пригноблених і неодноразово звільняє рабів у [[Рабовласницька затока|Рабовласницькій затоці]]. Її співчуття до слабких поєднується з глибокою ненавистю до гнобителів.

Водночас Дейнеріс поступово починає покладатися на страх як інструмент влади. Вона жорстоко карає ворогів — спалює [[Кразніс мо Наклоз|Кразніса]], розпинає рабовласників у [[Мієрин]]і та страчує [[Рендилл Тарлі|Рендилла]] і [[Дікон Тарлі|Дікона Тарлі]]. Для неї справедливість часто означає відплату.

Її характер поєднує милосердя й безжальність. Вона здатна проявляти ніжність до близьких — [[Місандея|Місандеї]], [[Сер Джорах Мормонт|Джораха]], [[Джон Сноу|Джона Сноу]] — але стає холодною, коли відчуває зраду або непокору. З кожною втратою — драконів, друзів, довіри — вона дедалі більше ізолюється.

Прагнення «зламати колесо» несправедливості стає її головною ідеєю. Проте переконання у власній правоті поступово переростає в небезпечну впевненість, що лише вона знає, яким має бути справедливий світ. У фіналі її віра в необхідність очищення світу вогнем призводить до трагедії в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Таким чином, Дейнеріс є складним і суперечливим персонажем: визволителькою для одних і тиранкою для інших. Її шлях демонструє, як благі наміри, поєднані з абсолютною владою, можуть привести до руйнівних наслідків.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я не прийшла зупинити колесо — я прийшла його зламати.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не буду королевою попелу.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай буде страх.»
</blockquote>

== Відмінності серіалу і книг ==

* У серіалі події в [[Кварт]]і значно спрощені. У книгах роль [[Чаклуни Кварта|чаклунів Кварта]] та політичні інтриги міста мають глибший характер, а змова проти Дейнеріс розгортається інакше.

* У романах «[[Буря мечів]]» і «[[Танець з драконами]]» кампанія Дейнеріс у [[Рабовласницька затока|Рабовласницькій затоці]] значно складніша. Політичні союзи, економічна блокада та дипломатичні проблеми описані детальніше, ніж у серіалі.

* У книгах живий персонаж [[Баррістан Селмі]], який відіграє важливу роль як радник Дейнеріс. У серіалі його сюжетну лінію скорочено, і він гине раніше.

* Книжкова версія Дейнеріс має більше внутрішніх монологів, які показують її сумніви, страхи й поступову зміну світогляду. У серіалі цей психологічний розвиток переданий менш поступово.

* У романах дракони розвиваються інакше: їхня поведінка більш хаотична, а контроль Дейнеріс над ними слабший.

* У книгах Дейнеріс ще не досягла подій, які в серіалі відбуваються у восьмому сезоні. Її остаточна доля в романах поки що невідома.

* У серіалі спалення [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]] показане як різкий перелом у її характері. У книгах автор поступово натякає на можливу внутрішню боротьбу між милосердям і жорстокістю, але фінальна трансформація ще не завершена.

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)

2026-04-02T11:26:05Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Рейлла Таргарієн — мати Дейнеріс і королева Божевільного короля | ПЛІП Вікі |description=Рейлла Таргарієн — дружина Ейриса II, мати Рейгара, Візеріса і Дейнеріс. Її життя стало однією з найтрагічніших історій династії Таргарієнів. |image=https://graprestoliv.com.u...

Файл:Rhaella Targaryen.jpg

2026-04-02T11:25:53Z

Krokomanov: Рейлла Таргарієн — мати Дейнеріс і королева Семи Королівств

== Опис файлу ==
Рейлла Таргарієн — мати Дейнеріс і королева Семи Королівств

Джейхейріс II Таргарієн

2026-04-02T11:14:48Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Джейхейріс II Таргарієн — батько Божевільного короля і король часів війни | ПЛІП Вікі
|description=Джейхейріс II Таргарієн — син Ейгона V, король Семи Королівств і батько Ейриса II. Його правління включало Війну Дев’ятигрошових королів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/8/8d/Jaehaerys_II_Targaryen.jpg
|keywords=Джейхейріс II Таргарієн, Jaehaerys II, батько Ейриса II, Божевільний король, Війна Дев’ятигрошових королів, Таргарієни історія, Літній замок
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Джейхейріс II Таргарієн
|зображення=Jaehaerys_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Ейгон V Таргарієн]] (батько), [[Бетта Блеквуд]] (мати), [[Дункан Таргарієн]] (брат), [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейль Таргарієн]] (сестра), [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Шейра Таргарієн]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Джейхейріс II Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Залізного трону]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], син [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] і батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]] — майбутнього «Божевільного короля», у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]».

Він зійшов на трон після трагедії в [[Літній замок|Літньому замку]], яка забрала життя його батька і багатьох членів королівської родини. Його правління стало коротким, але вирішальним періодом в історії [[Сім Королівств|Семи Королівств]], коли династія Таргарієнів ще зберігала силу, але вже стояла на межі занепаду.

Джейхейріс II відомий як король, який зіткнувся з серйозною загрозою — [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війною Дев’ятигрошових королів]], останньою великою війною епохи Таргарієнів. Попри слабке здоров’я, він зумів утримати владу і придушити заколот, довіривши командування своїм васалам, зокрема [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Його життя і правління стали переломним моментом для династії — саме за нього було закладено передумови майбутніх катастроф, які призвели до падіння Таргарієнів. Як батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] і дід [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]], він стоїть у центрі подій, що визначили долю [[Вестерос]]у на десятиліття вперед.

== Біографія ==

Джейхейріс II Таргарієн народився у родині [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] та [[Бетта Блеквуд|Бетти Блеквуд]] як другий син короля. З дитинства він виховувався при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]] разом зі своїми братами і сестрами — [[Дункан Таргарієн|Дунканом]], [[Дейрон Таргарієн|Дейроном]], [[Шейра Таргарієн|Шейрою]] та [[Рейль Таргарієн|Рейль]].

У 237 році для нього було укладено вигідну політичну заручину з [[Селія Таллі|Селією Таллі]] з [[Річкові землі|Річкових земель]]. Однак із ранніх років Джейхейріс був закоханий у свою сестру [[Шейра Таргарієн|Шейру]], і це почуття було взаємним.

Хоча шлюби між братом і сестрою колись були традицією для [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]], до цього часу ця практика вже не застосовувалася протягом кількох поколінь, а король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] відкрито виступав проти неї. Попри це, у 240 році юні Джейхейріс і Шейра таємно одружилися, порушивши волю батька. Коли король дізнався про це, шлюб уже було звершено, і він змушений був його прийняти.

У 239 році доля Джейхейріса різко змінюється: його старший брат [[Дункан Таргарієн|Дункан Таргарієн]] зрікається права на престол заради шлюбу з [[Дженні зі Старих Каменів]]. У результаті Джейхейріс стає спадкоємцем і отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]].

Попри власний шлюб із любові, Джейхейріс у майбутньому діє інакше щодо своїх дітей. Під впливом пророцтва, принесеного до двору [[Привид Високого Серця|Привидом Високого Серця]] через [[Дженні зі Старих Каменів]], він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса]] одружитися з його сестрою [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейллою]]. Це рішення було продиктоване вірою в те, що «обіцяний принц» народиться саме в роді Таргарієнів.

У 259 році відбувається трагедія в [[Літній замок|Літньому замку]], де гине король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] разом із багатьма членами королівської родини. Після цієї катастрофи Джейхейріс сходить на [[Залізний трон|Залізний трон]].

Його правління починається в умовах серйозної загрози — спалахує [[Війна Дев’ятигрошових королів]]. [[Дев’ятигрошові королі]] захоплюють [[Тирош]] і закріплюються на [[Ступені|Ступенях]], готуючись до вторгнення у [[Вестерос]].

Новий король скликає лордів-знаменосців і готується особисто очолити армію, однак його правиця, [[Ормунд Баратеон]], переконує його залишитися в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Командування військами бере на себе Ормунд.

Під час війни Ормунд Баратеон гине, і командування переходить до [[Герольд Хайтауер|Герольда Хайтауера]], лорда-командувача [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Вирішальний момент настає, коли молодий лицар [[Барістан Селмі]] у поєдинку вбиває [[Мейліс Жахливий|Мейліса Жахливого]] — останнього представника [[Блекфайри|Блекфайрів]].

Ця перемога не лише завершує війну, але й остаточно знищує загрозу Блекфайрів, яка переслідувала Таргарієнів протягом кількох поколінь. Після ще кількох місяців боїв [[Сім Королівств]] відновлюють контроль над [[Спірні землі|Спірними землями]] та Ступенями.

Джейхейріс II проявляє себе як здатний правитель: він відновлює стабільність у королівстві і налагоджує відносини з лордами, які були незадоволені реформами його батька.

Попри це, його правління триває недовго. У 262 році Джейхейріс II помирає після короткої хвороби, страждаючи від проблем із диханням. Йому було лише тридцять сім років, і він правив усього три роки.

Після його смерті [[Залізний трон|Залізний трон]] переходить до його сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]], правління якого стане початком кінця династії Таргарієнів.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Ейгон V Таргарієн]] (батько)
** [[Бетта Блеквуд]] (мати)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Дункан Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина)
** [[Рейль Таргарієн]] (сестра)

* '''Дружина:'''
** [[Шейра Таргарієн]]

* '''Діти:'''
** [[Ейрис II Таргарієн]] (син)
** [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейлла Таргарієн]] (донька)

* '''Онуки:'''
** [[Рейгар Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс Таргарієн]] (онук)
** [[Дейнеріс Таргарієн]] (онука)

== Особистість та характер ==

Джейхейріс II Таргарієн був значно м’якшим і менш рішучим правителем, ніж його батько [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]]. Він не мав тієї сили волі і харизми, які дозволяли б йому самостійно вести королівство через кризи, однак залишався розсудливим і відповідальним монархом.

Його характер формувався під впливом родини і двору, де він більше покладався на поради досвідчених людей, ніж на власні амбіції. Це проявилося під час [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війни Дев’ятигрошових королів]], коли він відмовився особисто очолити армію, довіривши командування [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Попри власний шлюб із любові до [[Шейра Таргарієн|Шейри]], Джейхейріс виявляє суперечливість у своїх рішеннях. Він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] одружитися з [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейллою]], керуючись не почуттями, а вірою в пророцтво про «обіцяного принца». Це рішення згодом матиме фатальні наслідки для всієї династії.

Його правління можна охарактеризувати як період стабілізації після реформ і потрясінь часів Ейгона V. Він прагнув зберегти баланс між короною і великими домами [[Вестерос]]у, зменшити напругу і забезпечити мир.

Водночас Джейхейріс не був сильним або видатним правителем. Його коротке правління не дало йому змоги повністю реалізувати свої плани, а головні події його життя — війна, пророцтво і сімейні рішення — заклали основу для майбутніх трагедій.

Таким чином, Джейхейріс II постає як перехідна фігура в історії Таргарієнів — король, який утримав королівство від негайного краху, але не зміг запобігти його майбутньому падінню.

== Див. також ==

* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Шейра Таргарієн]]
* [[Ейрис II Таргарієн]]
* [[Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)|Рейлла Таргарієн]]
* [[Рейгар Таргарієн]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Дункан Таргарієн]]
* [[Дейрон Таргарієн]]
* [[Рейль Таргарієн]]
* [[Війна Дев’ятигрошових королів]]
* [[Мейліс Жахливий]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Джейхейріс II Таргарієн

2026-04-02T11:12:11Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Джейхейріс II Таргарієн — батько Божевільного короля і король часів війни | ПЛІП Вікі
|description=Джейхейріс II Таргарієн — син Ейгона V, король Семи Королівств і батько Ейриса II. Його правління включало Війну Дев’ятигрошових королів.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/8/8d/Jaehaerys_II_Targaryen.jpg
|keywords=Джейхейріс II Таргарієн, Jaehaerys II, батько Ейриса II, Божевільний король, Війна Дев’ятигрошових королів, Таргарієни історія, Літній замок
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Джейхейріс II Таргарієн
|зображення=Jaehaerys_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Ейгон V Таргарієн]] (батько), [[Бетта Блеквуд]] (мати), [[Дункан Таргарієн]] (брат), [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейль Таргарієн]] (сестра), [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Шейра Таргарієн]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Джейхейріс II Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Залізного трону]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], син [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] і батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]] — майбутнього «Божевільного короля», у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]».

Він зійшов на трон після трагедії в [[Літній замок|Літньому замку]], яка забрала життя його батька і багатьох членів королівської родини. Його правління стало коротким, але вирішальним періодом в історії [[Сім Королівств|Семи Королівств]], коли династія Таргарієнів ще зберігала силу, але вже стояла на межі занепаду.

Джейхейріс II відомий як король, який зіткнувся з серйозною загрозою — [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війною Дев’ятигрошових королів]], останньою великою війною епохи Таргарієнів. Попри слабке здоров’я, він зумів утримати владу і придушити заколот, довіривши командування своїм васалам, зокрема [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Його життя і правління стали переломним моментом для династії — саме за нього було закладено передумови майбутніх катастроф, які призвели до падіння Таргарієнів. Як батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] і дід [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]], він стоїть у центрі подій, що визначили долю [[Вестерос]]у на десятиліття вперед.

== Біографія ==

Джейхейріс II Таргарієн народився у родині [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] та [[Бетта Блеквуд|Бетти Блеквуд]] як другий син короля. З дитинства він виховувався при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]] разом зі своїми братами і сестрами — [[Дункан Таргарієн|Дунканом]], [[Дейрон Таргарієн|Дейроном]], [[Шейра Таргарієн|Шейрою]] та [[Рейль Таргарієн|Рейль]].

У 237 році для нього було укладено вигідну політичну заручину з [[Селія Таллі|Селією Таллі]] з [[Річкові землі|Річкових земель]]. Однак із ранніх років Джейхейріс був закоханий у свою сестру [[Шейра Таргарієн|Шейру]], і це почуття було взаємним.

Хоча шлюби між братом і сестрою колись були традицією для [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]], до цього часу ця практика вже не застосовувалася протягом кількох поколінь, а король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] відкрито виступав проти неї. Попри це, у 240 році юні Джейхейріс і Шейра таємно одружилися, порушивши волю батька. Коли король дізнався про це, шлюб уже було звершено, і він змушений був його прийняти.

У 239 році доля Джейхейріса різко змінюється: його старший брат [[Дункан Таргарієн|Дункан Таргарієн]] зрікається права на престол заради шлюбу з [[Дженні зі Старих Каменів]]. У результаті Джейхейріс стає спадкоємцем і отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]].

Попри власний шлюб із любові, Джейхейріс у майбутньому діє інакше щодо своїх дітей. Під впливом пророцтва, принесеного до двору [[Привид Високого Серця|Привидом Високого Серця]] через [[Дженні зі Старих Каменів]], він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса]] одружитися з його сестрою [[Рейлла Таргарієн|Рейллою]]. Це рішення було продиктоване вірою в те, що «обіцяний принц» народиться саме в роді Таргарієнів.

У 259 році відбувається трагедія в [[Літній замок|Літньому замку]], де гине король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] разом із багатьма членами королівської родини. Після цієї катастрофи Джейхейріс сходить на [[Залізний трон|Залізний трон]].

Його правління починається в умовах серйозної загрози — спалахує [[Війна Дев’ятигрошових королів]]. [[Дев’ятигрошові королі]] захоплюють [[Тирош]] і закріплюються на [[Ступені|Ступенях]], готуючись до вторгнення у [[Вестерос]].

Новий король скликає лордів-знаменосців і готується особисто очолити армію, однак його правиця, [[Ормунд Баратеон]], переконує його залишитися в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Командування військами бере на себе Ормунд.

Під час війни Ормунд Баратеон гине, і командування переходить до [[Герольд Хайтауер|Герольда Хайтауера]], лорда-командувача [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Вирішальний момент настає, коли молодий лицар [[Барістан Селмі]] у поєдинку вбиває [[Мейліс Жахливий|Мейліса Жахливого]] — останнього представника [[Блекфайри|Блекфайрів]].

Ця перемога не лише завершує війну, але й остаточно знищує загрозу Блекфайрів, яка переслідувала Таргарієнів протягом кількох поколінь. Після ще кількох місяців боїв [[Сім Королівств]] відновлюють контроль над [[Спірні землі|Спірними землями]] та Ступенями.

Джейхейріс II проявляє себе як здатний правитель: він відновлює стабільність у королівстві і налагоджує відносини з лордами, які були незадоволені реформами його батька.

Попри це, його правління триває недовго. У 262 році Джейхейріс II помирає після короткої хвороби, страждаючи від проблем із диханням. Йому було лише тридцять сім років, і він правив усього три роки.

Після його смерті [[Залізний трон|Залізний трон]] переходить до його сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]], правління якого стане початком кінця династії Таргарієнів.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Ейгон V Таргарієн]] (батько)
** [[Бетта Блеквуд]] (мати)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Дункан Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина)
** [[Рейль Таргарієн]] (сестра)

* '''Дружина:'''
** [[Шейра Таргарієн]]

* '''Діти:'''
** [[Ейрис II Таргарієн]] (син)
** [[Рейлла Таргарієн]] (донька)

* '''Онуки:'''
** [[Рейгар Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс Таргарієн]] (онук)
** [[Дейнеріс Таргарієн]] (онука)

== Особистість та характер ==

Джейхейріс II Таргарієн був значно м’якшим і менш рішучим правителем, ніж його батько [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]]. Він не мав тієї сили волі і харизми, які дозволяли б йому самостійно вести королівство через кризи, однак залишався розсудливим і відповідальним монархом.

Його характер формувався під впливом родини і двору, де він більше покладався на поради досвідчених людей, ніж на власні амбіції. Це проявилося під час [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війни Дев’ятигрошових королів]], коли він відмовився особисто очолити армію, довіривши командування [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Попри власний шлюб із любові до [[Шейра Таргарієн|Шейри]], Джейхейріс виявляє суперечливість у своїх рішеннях. Він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] одружитися з [[Рейлла Таргарієн|Рейллою]], керуючись не почуттями, а вірою в пророцтво про «обіцяного принца». Це рішення згодом матиме фатальні наслідки для всієї династії.

Його правління можна охарактеризувати як період стабілізації після реформ і потрясінь часів Ейгона V. Він прагнув зберегти баланс між короною і великими домами [[Вестерос]]у, зменшити напругу і забезпечити мир.

Водночас Джейхейріс не був сильним або видатним правителем. Його коротке правління не дало йому змоги повністю реалізувати свої плани, а головні події його життя — війна, пророцтво і сімейні рішення — заклали основу для майбутніх трагедій.

Таким чином, Джейхейріс II постає як перехідна фігура в історії Таргарієнів — король, який утримав королівство від негайного краху, але не зміг запобігти його майбутньому падінню.

== Див. також ==

* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Шейра Таргарієн]]
* [[Ейрис II Таргарієн]]
* [[Рейлла Таргарієн]]
* [[Рейгар Таргарієн]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Дункан Таргарієн]]
* [[Дейрон Таргарієн]]
* [[Рейль Таргарієн]]
* [[Війна Дев’ятигрошових королів]]
* [[Мейліс Жахливий]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Джейхейріс II Таргарієн

2026-04-02T11:11:38Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Джейхейріс II Таргарієн — батько Божевільного короля і король часів війни | ПЛІП Вікі |description=Джейхейріс II Таргарієн — син Ейгона V, король Семи Королівств і батько Ейриса II. Його правління включало Війну Дев’ятигрошових королів. |image=Джейхейрі...

{{#seo:
|title=Джейхейріс II Таргарієн — батько Божевільного короля і король часів війни | ПЛІП Вікі
|description=Джейхейріс II Таргарієн — син Ейгона V, король Семи Королівств і батько Ейриса II. Його правління включало Війну Дев’ятигрошових королів.
|image=Джейхейріс II Таргарієн — король Семи Королівств і син Ейгона V
|keywords=Джейхейріс II Таргарієн, Jaehaerys II, батько Ейриса II, Божевільний король, Війна Дев’ятигрошових королів, Таргарієни історія, Літній замок
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Джейхейріс II Таргарієн
|зображення=Jaehaerys_II_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]], [[Король Андалів, ройнарів і перших людей]], [[Лорд Семи Королівств]]
|родина=[[Ейгон V Таргарієн]] (батько), [[Бетта Блеквуд]] (мати), [[Дункан Таргарієн]] (брат), [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина), [[Рейль Таргарієн]] (сестра), [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Шейра Таргарієн]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Джейхейріс II Таргарієн''' — король [[Залізний трон|Залізного трону]] з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], син [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] і батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]] — майбутнього «Божевільного короля», у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]».

Він зійшов на трон після трагедії в [[Літній замок|Літньому замку]], яка забрала життя його батька і багатьох членів королівської родини. Його правління стало коротким, але вирішальним періодом в історії [[Сім Королівств|Семи Королівств]], коли династія Таргарієнів ще зберігала силу, але вже стояла на межі занепаду.

Джейхейріс II відомий як король, який зіткнувся з серйозною загрозою — [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війною Дев’ятигрошових королів]], останньою великою війною епохи Таргарієнів. Попри слабке здоров’я, він зумів утримати владу і придушити заколот, довіривши командування своїм васалам, зокрема [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Його життя і правління стали переломним моментом для династії — саме за нього було закладено передумови майбутніх катастроф, які призвели до падіння Таргарієнів. Як батько [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] і дід [[Рейгар Таргарієн|Рейгара Таргарієна]], він стоїть у центрі подій, що визначили долю [[Вестерос]]у на десятиліття вперед.

== Біографія ==

Джейхейріс II Таргарієн народився у родині [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] та [[Бетта Блеквуд|Бетти Блеквуд]] як другий син короля. З дитинства він виховувався при дворі [[Залізний трон|Залізного трону]] разом зі своїми братами і сестрами — [[Дункан Таргарієн|Дунканом]], [[Дейрон Таргарієн|Дейроном]], [[Шейра Таргарієн|Шейрою]] та [[Рейль Таргарієн|Рейль]].

У 237 році для нього було укладено вигідну політичну заручину з [[Селія Таллі|Селією Таллі]] з [[Річкові землі|Річкових земель]]. Однак із ранніх років Джейхейріс був закоханий у свою сестру [[Шейра Таргарієн|Шейру]], і це почуття було взаємним.

Хоча шлюби між братом і сестрою колись були традицією для [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]], до цього часу ця практика вже не застосовувалася протягом кількох поколінь, а король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] відкрито виступав проти неї. Попри це, у 240 році юні Джейхейріс і Шейра таємно одружилися, порушивши волю батька. Коли король дізнався про це, шлюб уже було звершено, і він змушений був його прийняти.

У 239 році доля Джейхейріса різко змінюється: його старший брат [[Дункан Таргарієн|Дункан Таргарієн]] зрікається права на престол заради шлюбу з [[Дженні зі Старих Каменів]]. У результаті Джейхейріс стає спадкоємцем і отримує титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]].

Попри власний шлюб із любові, Джейхейріс у майбутньому діє інакше щодо своїх дітей. Під впливом пророцтва, принесеного до двору [[Привид Високого Серця|Привидом Високого Серця]] через [[Дженні зі Старих Каменів]], він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса]] одружитися з його сестрою [[Рейлла Таргарієн|Рейллою]]. Це рішення було продиктоване вірою в те, що «обіцяний принц» народиться саме в роді Таргарієнів.

У 259 році відбувається трагедія в [[Літній замок|Літньому замку]], де гине король [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]] разом із багатьма членами королівської родини. Після цієї катастрофи Джейхейріс сходить на [[Залізний трон|Залізний трон]].

Його правління починається в умовах серйозної загрози — спалахує [[Війна Дев’ятигрошових королів]]. [[Дев’ятигрошові королі]] захоплюють [[Тирош]] і закріплюються на [[Ступені|Ступенях]], готуючись до вторгнення у [[Вестерос]].

Новий король скликає лордів-знаменосців і готується особисто очолити армію, однак його правиця, [[Ормунд Баратеон]], переконує його залишитися в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Командування військами бере на себе Ормунд.

Під час війни Ормунд Баратеон гине, і командування переходить до [[Герольд Хайтауер|Герольда Хайтауера]], лорда-командувача [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Вирішальний момент настає, коли молодий лицар [[Барістан Селмі]] у поєдинку вбиває [[Мейліс Жахливий|Мейліса Жахливого]] — останнього представника [[Блекфайри|Блекфайрів]].

Ця перемога не лише завершує війну, але й остаточно знищує загрозу Блекфайрів, яка переслідувала Таргарієнів протягом кількох поколінь. Після ще кількох місяців боїв [[Сім Королівств]] відновлюють контроль над [[Спірні землі|Спірними землями]] та Ступенями.

Джейхейріс II проявляє себе як здатний правитель: він відновлює стабільність у королівстві і налагоджує відносини з лордами, які були незадоволені реформами його батька.

Попри це, його правління триває недовго. У 262 році Джейхейріс II помирає після короткої хвороби, страждаючи від проблем із диханням. Йому було лише тридцять сім років, і він правив усього три роки.

Після його смерті [[Залізний трон|Залізний трон]] переходить до його сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II Таргарієна]], правління якого стане початком кінця династії Таргарієнів.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Ейгон V Таргарієн]] (батько)
** [[Бетта Блеквуд]] (мати)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Дункан Таргарієн]] (брат)
** [[Дейрон Таргарієн]] (брат)
** [[Шейра Таргарієн]] (сестра і дружина)
** [[Рейль Таргарієн]] (сестра)

* '''Дружина:'''
** [[Шейра Таргарієн]]

* '''Діти:'''
** [[Ейрис II Таргарієн]] (син)
** [[Рейлла Таргарієн]] (донька)

* '''Онуки:'''
** [[Рейгар Таргарієн]] (онук)
** [[Візеріс Таргарієн]] (онук)
** [[Дейнеріс Таргарієн]] (онука)

== Особистість та характер ==

Джейхейріс II Таргарієн був значно м’якшим і менш рішучим правителем, ніж його батько [[Ейгон V Таргарієн|Ейгон V]]. Він не мав тієї сили волі і харизми, які дозволяли б йому самостійно вести королівство через кризи, однак залишався розсудливим і відповідальним монархом.

Його характер формувався під впливом родини і двору, де він більше покладався на поради досвідчених людей, ніж на власні амбіції. Це проявилося під час [[Війна Дев’ятигрошових королів|Війни Дев’ятигрошових королів]], коли він відмовився особисто очолити армію, довіривши командування [[Ормунд Баратеон|Ормунду Баратеону]].

Попри власний шлюб із любові до [[Шейра Таргарієн|Шейри]], Джейхейріс виявляє суперечливість у своїх рішеннях. Він змушує свого сина [[Ейрис II Таргарієн|Ейриса II]] одружитися з [[Рейлла Таргарієн|Рейллою]], керуючись не почуттями, а вірою в пророцтво про «обіцяного принца». Це рішення згодом матиме фатальні наслідки для всієї династії.

Його правління можна охарактеризувати як період стабілізації після реформ і потрясінь часів Ейгона V. Він прагнув зберегти баланс між короною і великими домами [[Вестерос]]у, зменшити напругу і забезпечити мир.

Водночас Джейхейріс не був сильним або видатним правителем. Його коротке правління не дало йому змоги повністю реалізувати свої плани, а головні події його життя — війна, пророцтво і сімейні рішення — заклали основу для майбутніх трагедій.

Таким чином, Джейхейріс II постає як перехідна фігура в історії Таргарієнів — король, який утримав королівство від негайного краху, але не зміг запобігти його майбутньому падінню.

== Див. також ==

* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Шейра Таргарієн]]
* [[Ейрис II Таргарієн]]
* [[Рейлла Таргарієн]]
* [[Рейгар Таргарієн]]
* [[Дейнеріс Таргарієн]]
* [[Дункан Таргарієн]]
* [[Дейрон Таргарієн]]
* [[Рейль Таргарієн]]
* [[Війна Дев’ятигрошових королів]]
* [[Мейліс Жахливий]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]

Файл:Jaehaerys II Targaryen.jpg

2026-04-02T11:11:02Z

Krokomanov: Джейхейріс II Таргарієн — король Семи Королівств і син Ейгона V

== Опис файлу ==
Джейхейріс II Таргарієн — король Семи Королівств і син Ейгона V

Дейрон Таргариен (сын Эйгона V)

2026-04-02T10:55:52Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Дейрон Таргарієн — син Ейгона V, який загинув у бою | ПЛІП Вікі |description=Дейрон Таргарієн — принц дому Таргарієнів, який відмовився від шлюбу з Оленною Редвин і загинув у битві проти Криси, Яструба і Свині. |image=https://graprestoliv.com.ua/images/e/e7/Daeron_Targaryen.jpg |keywor...

{{#seo:
|title=Дейрон Таргарієн — син Ейгона V, який загинув у бою | ПЛІП Вікі
|description=Дейрон Таргарієн — принц дому Таргарієнів, який відмовився від шлюбу з Оленною Редвин і загинув у битві проти Криси, Яструба і Свині.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/e/e7/Daeron_Targaryen.jpg
|keywords=Дейрон Таргарієн, Daeron Targaryen, син Ейгона V, Оленна Редвин заручини, Крива Яструб і Свиня, Таргарієни історія, принц Таргарієн
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Дейрон Таргарієн
|зображення=Daeron_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=принц
|родина=[[Ейгон V Таргарієн]] (батько), [[Бетта Блеквуд]] (мати), [[Дункан Таргарієн]] (брат), [[Джейхейріс II Таргарієн]] (брат), [[Шейра Таргарієн]] (сестра), [[Рейль Таргарієн]] (сестра)
|стосунки=—
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Дейрон Таргарієн''' — принц з [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], молодший син короля [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]». На відміну від своїх братів і сестер, він не відіграв значної ролі у династичних шлюбах, однак залишив по собі слід як воїн, який загинув у бою, служачи короні.

Дейрон відомий як принц, що відмовився від політичного шлюбу, обравши власний шлях. Його життя було коротким, але сповненим лицарської честі, турнірів і битв. Він став одним із представників покоління Таргарієнів, чиї рішення і долі поступово ослаблювали позиції династії перед її майбутнім падінням.

== Біографія ==

Дейрон Таргарієн народився у 228 році в родині [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] та [[Бетта Блеквуд|Бетти Блеквуд]]. Ймовірно, він був названий на честь свого прадіда [[Дейрон II Таргарієн|Дейрона Доброго]] або родича з тим самим ім’ям.

Як і його брати, Дейрон був частиною покоління, яке мало зміцнити політичні союзи [[Сім Королівств|Семи Королівств]] через шлюби. У дитинстві його заручили з [[Оленна Редвин|Оленною Редвин]] з [[Арбор|Арбору]], представницею впливового дому [[Дім Редвинів|Редвинів]].

Однак у 246 році, у віці вісімнадцяти років, Дейрон розірвав ці заручини, чим сильно засмутив свого батька. На відміну від [[Дункан Таргарієн|Дункана Таргарієна]], він зробив це не через кохання до іншої жінки, а з власних причин. Протягом усього життя він так і не одружився і не залишив нащадків.

Дейрон був вихований як воїн і віддавав перевагу турнірам, боям і лицарському життю. Він служив зброєносцем у [[Високий Сад|Високому Саду]] і тісно спілкувався з молодим лицарем [[Джеремі Норридж|сиром Джеремі Норриджем]], з яким його пов’язувала близька дружба.

У 251 році Дейрон Таргарієн загинув у бою, очолюючи королівські сили під час повстання так званих [[Крива, Яструб і Свиня|Криси, Яструба і Свині]]. У цій битві поруч із ним загинув і сир Джеремі Норридж.

Хоча повстання було придушене, а його лідери страчені, смерть Дейрона стала ще одним ударом для короля [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V]] і його родини. Його загибель позбавила дім Таргарієнів ще одного потенційного спадкоємця і стала частиною низки подій, що поступово послаблювали династію.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Ейгон V Таргарієн]] (батько)
** [[Бетта Блеквуд]] (мати)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Дункан Таргарієн]] (брат)
** [[Джейхейріс II Таргарієн]] (брат)
** [[Шейра Таргарієн]] (сестра)
** [[Рейль Таргарієн]] (сестра)

* '''Стосунки:'''
** [[Оленна Редвин]] (заручена, заручини розірвано)

* '''Діти:'''
** відсутні

== Див. також ==

* [[Дейрон Таргарієн]]
* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Дункан Таргарієн]]
* [[Джейхейріс II Таргарієн]]
* [[Шейра Таргарієн]]
* [[Рейль Таргарієн]]
* [[Оленна Редвин]]
* [[Джеремі Норридж]]
* [[Високий Сад]]
* [[Дім Таргарієнів]]
* [[Дім Редвинів]]
* [[Крива, Яструб і Свиня]]
* [[Сім Королівств]]
* [[Пісня льоду й полум’я]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]

Файл:Daeron Targaryen.jpg

2026-04-02T10:55:37Z

Krokomanov: Дейрон Таргарієн — син короля Ейгона V і принц дому Таргарієнів

== Опис файлу ==
Дейрон Таргарієн — син короля Ейгона V і принц дому Таргарієнів

Карл Таннер

2026-04-02T10:20:37Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Карл Таннер — вбивця Джора Мормонта і лідер бунту Нічного Дозору | Гра престолів Вікі |description=Карл Таннер — жорстокий убивця з Блошиного Кінця, який очолив бунт у домі Крастера і добив лорда-командувача Джора Мормонта. |image=https://graprestoliv.com.ua/images/6/6e...

{{#seo:
|title=Карл Таннер — вбивця Джора Мормонта і лідер бунту Нічного Дозору | Гра престолів Вікі
|description=Карл Таннер — жорстокий убивця з Блошиного Кінця, який очолив бунт у домі Крастера і добив лорда-командувача Джора Мормонта.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/6/6e/Karl_Tanner.jpg
|keywords=Карл Таннер, Karl Tanner, хто вбив Джора Мормонта, бунт у Крастера, Блошиний Кінець убивця, Нічний Дозор зрада, Гра престолів Карл Таннер
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Карл Таннер
|зображення=Karl_Tanner.jpg
|герб=Nichdozor.png
|дім=—
|приналежність=[[Нічний Дозор]] (раніше)
|титул=брат Нічного Дозору
|родина=невідомо
|стосунки=невідомо
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Карл Таннер''' — колишній брат [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] у серіалі «[[Гра престолів]]», відомий як один із найнебезпечніших і найжорстокіших злочинців, що опинилися за [[Стіна|Стіною]]. Родом із [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], він був убивцею з [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]], якого заслали до Дозору за численні злочини.

Попри клятву служити [[Сім Королівств|Семи Королівствам]], Карл ніколи не дотримувався законів братства. Під час походу за Стіну він став головною рушійною силою бунту в домі [[Крастер|Крастера]], очоливши заколот проти командування.

Карл Таннер увійшов в історію як лідер бунтівників, який допоміг убити [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — лорда-командувача Нічного Дозору, і перетворив поселення Крастера на осередок насильства і беззаконня.

Він є прикладом того, як люди без честі і принципів можуть зруйнувати навіть найстаріші і найсильніші інститути [[Вестерос]]у, якщо отримають владу.

== Біографія ==

=== Гра престолів: Сезон 3–4 ===

Карл Таннер був одним із братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], який приєднався до походу за [[Стіна|Стіну]] під проводом [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]]. До цього він був злочинцем із [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], відомим убивцею з [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]], і ніколи не поділяв ідеалів Дозору.

Після поразки на [[Кулак Перших Людей|Кулаку Перших Людей]] залишки загону, виснажені і голодні, повертаються до поселення [[Крастер|Крастера]]. Саме тут напруга досягає критичної точки.

Крастер відкрито зневажає братів Дозору, відмовляється ділитися їжею і провокує конфлікт. Карл Таннер стає головним ініціатором заколоту. Під час сварки він першим піднімає ніж і завдає Крастеру смертельного удару, розпочинаючи бунт.

Коли [[Джор Мормонт|Джор Мормонт]] намагається зупинити хаос, Карл Таннер очолює заколотників. Після того як [[Раст]] ранить Мормонта ударом у спину, саме Карл добиває лорда-командувача, остаточно захоплюючи владу серед бунтівників.

Після цього Карл Таннер стає фактичним лідером заколотників. Він перетворює поселення Крастера на місце повного беззаконня — бунтівники грабують запаси, знущаються з жінок і живуть без будь-яких правил.

У четвертому сезоні [[Джон Сноу|Джон Сноу]] дізнається про бунт і вирушає разом із невеликим загоном, щоб знищити заколотників. Під час нічної атаки на табір починається жорстокий бій.

Карл Таннер вступає у поєдинок із Джоном Сноу. Він виявляється небезпечним противником — використовує брудні прийоми, провокує і намагається психологічно зламати Джона, хизуючись своїм минулим убивці.

Під час сутички Карл отримує перевагу, однак у вирішальний момент [[Дружини Крастера|одна з жінок Крастера]] втручається і ранить його ножем у спину. Ослабленого Карла Джон Сноу добиває, вбиваючи лідера бунтівників.

Смерть Карла Таннера завершує бунт у домі Крастера. Його історія стає прикладом того, як людина без честі і принципів, отримавши владу, перетворюється на справжнього тирана.

== Особистість та характер ==

Карл Таннер є уособленням хаосу, жорстокості і повної відсутності будь-яких моральних обмежень. На відміну від багатьох братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], він ніколи не сприймав клятву серйозно і залишався тим самим убивцею, яким був до заслання.

Його характер формувався у [[Блошиний Кінець|Блошиному Кінці]] — одному з найнебезпечніших районів [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], де виживають лише найжорстокіші. Карл не просто пристосувався до цього світу — він став його продуктом, людиною, яка отримує задоволення від насильства і влади.

Він демонструє явні ознаки садизму — йому подобається принижувати, мучити і контролювати інших. Під час перебування в домі [[Крастер|Крастера]] він швидко захоплює лідерство, перетворюючи групу бунтівників на банду беззаконних розбійників.

Карл також є хитрим і небезпечним противником. У бою він використовує нечесні прийоми, провокує ворогів і намагається психологічно домінувати. Його сутичка з [[Джон Сноу|Джоном Сноу]] показує, що він не просто грубий бандит, а досвідчений убивця.

На відміну від [[Джон Сноу|Джона Сноу]], який уособлює честь, обов’язок і самопожертву, Карл Таннер є його повною протилежністю — людиною, яка живе лише заради власної вигоди і насолоди від влади.

Таким чином, Карл Таннер постає як один із найтемніших персонажів за [[Стіна|Стіною]] — не просто зрадник, а людина, яка свідомо обрала шлях насильства і хаосу.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я пив вино з черепа людини.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я вбивця з Блошиного Кінця. Тут я король.»
</blockquote>

<blockquote>
«Тут немає законів. Є тільки ті, хто виживає.»
</blockquote>

<blockquote>
«Ти нічого не знаєш про справжній світ, хлопчику.»
</blockquote>

== Відмінності книги і серіалу ==

У серіалі «[[Гра престолів]]» Карл Таннер є важливим персонажем, який виступає лідером бунту в домі [[Крастер|Крастера]] і одним із головних антагоністів цієї сюжетної лінії.

У книгах «[[Пісня льоду й полум’я]]» персонажа Карла Таннера не існує. Його роль у серіалі є частково вигаданою і створеною для посилення драматизму подій.

Карл Таннер фактично об’єднує в собі риси кількох персонажів із книг — зокрема різних братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], які брали участь у бунті в домі Крастера. У книжковій версії немає одного чіткого лідера заколоту — натомість події показані як результат загального занепаду дисципліни і моралі серед братів.

Також у серіалі значно більше уваги приділяється особистості і характеру Карла, роблячи його яскравим антагоністом для [[Джон Сноу|Джона Сноу]], тоді як у книгах ця сюжетна лінія менш персоніфікована і більш хаотична.

Таким чином, Карл Таннер є композитним персонажем, створеним для того, щоб об’єднати кілька сюжетних елементів і зробити історію бунту більш напруженою і зрозумілою для глядача.

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Нічний Дозор]]

Файл:Karl Tanner.jpg

2026-04-02T10:20:23Z

Krokomanov: Карл Таннер — лідер бунту в домі Крастера

== Опис файлу ==
Карл Таннер — лідер бунту в домі Крастера

Раст

2026-04-02T10:10:47Z

Krokomanov:

{{#seo:
|title=Раст — брат Нічного Дозору, який убив Джора Мормонта | Гра престолів Вікі
|description=Раст — зрадник Нічного Дозору, учасник бунту в домі Крастера і вбивця лорда-командувача Джора Мормонта.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/0b/Rast.jpg
|keywords=Раст, Rast, хто вбив Джора Мормонта, бунт у Крастера, Нічний Дозор зрадник, Карл Таннер, Гра престолів Раст
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Раст
|зображення=Rast.jpg
|герб=Nichdozor.png
|дім=—
|приналежність=[[Нічний Дозор]] (раніше)
|титул=брат Нічного Дозору
|родина=невідомо
|стосунки=невідомо
|віра=невідомо
}}

'''Раст''' — брат [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] у серіалі «[[Гра престолів]]», відомий як один із найжорстокіших і найзрадливіших членів ордену. Він став ключовою фігурою у бунті за [[Стіна|Стіною]] і увійшов в історію як людина, яка вбила [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — лорда-командувача Нічного Дозору.

Спочатку Раст був одним із братів, що супроводжували Дозор у поході за Стіну, однак у важких умовах показав свою справжню природу — жорстоку, егоїстичну і позбавлену честі. Під час перебування у поселенні [[Крастер|Крастера]] він приєднався до бунтівників і став учасником кривавого заколоту.

Раст є прикладом того, як страх, голод і відсутність моралі можуть зламати навіть тих, хто присягнув служити [[Сім Королівств|Семи Королівствам]]. Його дії стали однією з найганебніших сторінок в історії [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

== Біографія ==

=== Гра престолів: Сезон 1 ===

Раст був одним із новобранців [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], яких відправили на [[Стіна|Стіну]] як покарання за злочини. До вступу в Дозор він був засуджений за зґвалтування, і саме це стало причиною його заслання до [[Чорний замок|Чорного замку]].

Після прибуття до Чорного замку Раст починає проходити навчання разом з іншими новобранцями під керівництвом [[Алісер Торне|Алісера Торна]]. Вже на цьому етапі він демонструє свою жорстокість і агресивність, особливо щодо слабших.

Разом із [[Гренн|Гренном]] та іншими він бере участь у знущаннях над [[Семвелл Тарлі|Семвеллом Тарлі]], якого вважають слабким і непридатним до служби. Раст активно підтримує приниження і напади на Сема, неодноразово погрожуючи йому і беручи участь у побиттях.

Коли [[Джон Сноу|Джон Сноу]] втручається і починає захищати Семвелла, Раст разом з іншими новобранцями змушений підкоритися новому порядку. Джон організовує навчання таким чином, щоб допомогти Сему вижити серед братів Дозору, що частково стримує відкриту агресію Раста.

Попри це, Раст не змінює свого ставлення і залишається одним із найменш дисциплінованих і найжорстокіших новобранців. Його поведінка вже тоді показує, що він не поділяє ідеалів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і не має справжнього почуття честі чи обов’язку.

У першому сезоні Раст залишається другорядним, але показовим персонажем, який уособлює темну сторону Дозору — людей, що опинилися там не заради служби, а як злочинці, змушені носити чорне.

=== Гра престолів: Сезон 2 ===

У другому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст залишається серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] у [[Чорний замок|Чорному замку]] та згодом вирушає у великий похід за [[Стіна|Стіну]] під проводом [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]].

Під час походу він разом з іншими братами стикається з суворими умовами Півночі — холодом, нестачею їжі і постійною загрозою з боку [[одичалі|одичалих]] та невідомих сил. Раст, як і раніше, демонструє слабку дисципліну і небажання підкорятися правилам Дозору.

Загін зупиняється у поселенні [[Крастер|Крастера]], який надає їм притулок. Тут Раст стає свідком дивної і тривожної атмосфери, що панує в домі Крастера, однак не виявляє жодного співчуття до його жертв і не намагається втрутитися.

У міру просування на північ, загін досягає [[Кулак Перших Людей|Кулака Перших Людей]], де готується до оборони. Раст бере участь у зміцненні табору і чергуваннях, але його поведінка залишається егоїстичною — він більше думає про власне виживання, ніж про виконання обов’язку.

Під час нічної атаки [[Білі блукачі|Білих блукачів]] і армії мерців табір зазнає нищівного удару. Раст, як і багато інших братів, у паніці відступає разом із залишками загону.

Події другого сезону показують Раста як слабкого і небезпечного члена Дозору — людину, яка у критичні моменти думає лише про себе. Саме цей досвід, поєднаний із голодом і страхом, згодом стане однією з причин його участі у бунті в наступному сезоні.

=== Гра престолів: Сезон 3 ===

У третьому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст бере участь у відступі залишків [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] після поразки на [[Кулак Перших Людей|Кулаку Перших Людей]]. Виснажені, голодні і деморалізовані, брати повертаються до поселення [[Крастер|Крастера]] за [[Стіна|Стіною]].

У домі Крастера напруга швидко зростає. Раст, як і інші, страждає від голоду і холоду, однак не намагається зберігати дисципліну. Крастер відкрито зневажає братів Дозору, називає їх слабкими і відмовляється ділитися їжею.

Конфлікт досягає піку, коли один із братів, [[Карл Таннер]], починає відкрито протистояти Крастеру. Під час сварки спалахує бунт. У розпал хаосу Крастера вбивають, а Раст одразу стає на бік заколотників.

Коли [[Джор Мормонт|Джор Мормонт]] намагається зупинити заколот і відновити порядок, Раст здійснює вирішальний удар — він підходить ззаду і встромляє ніж у спину лорда-командувача. Поранений Мормонт падає, після чого його добиває [[Карл Таннер]].

Після вбивства командування Раст остаточно переходить на бік бунтівників. Разом із Карлом Таннером він бере участь у захопленні поселення Крастера. Заколотники починають грабувати запаси і встановлюють власні порядки, перетворюючи табір на місце насильства і беззаконня.

Раст стає одним із найбільш жорстоких учасників бунту — він знущається з жінок Крастера і використовує свою нову «владу» без будь-яких обмежень. Його поведінка показує повну відсутність честі і остаточне падіння як брата Нічного Дозору.

Події третього сезону остаточно закріплюють Раста як зрадника і вбивцю, чий вчинок — убивство [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — стає однією з найганебніших подій в історії [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

=== Гра престолів: Сезон 4 ===

У четвертому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст залишається серед бунтівників у захопленому поселенні [[Крастер|Крастера]] за [[Стіна|Стіною]]. Разом із [[Карл Таннер|Карлом Таннером]] та іншими заколотниками він остаточно відмовляється від клятви [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і живе як розбійник.

Бунтівники перетворюють двір Крастера на місце насильства і беззаконня. Раст стає одним із найжорстокіших серед них — він бере участь у знущаннях над жінками, грабежах і постійних конфліктах. Його поведінка демонструє повне моральне падіння і втрату будь-яких принципів.

У цей час [[Джон Сноу|Джон Сноу]] дізнається про бунт і вирішує повернутися до поселення разом із невеликим загоном, щоб знищити заколотників і відновити честь Дозору.

Під час нічної атаки на табір починається жорстокий бій між людьми [[Джон Сноу|Джона Сноу]] і бунтівниками на чолі з [[Карл Таннер|Карлом Таннером]]. У хаосі бою Раст намагається втекти і уникнути прямого зіткнення, діючи як типовий боягуз і зрадник.

У вирішальний момент на нього нападає [[Привид]] — лютововк Джона Сноу. Звір стрімко атакує Раста, збиває його з ніг і роздирає горло, вбиваючи на місці.

Смерть Раста є символічною розплатою за його злочини — він гине не в чесному бою, а від дикої сили, що уособлює Північ і справедливу кару. Його кінець різкий і жорстокий, як і його власне життя.

Після знищення бунтівників поселення [[Крастер|Крастера]] звільняється, а залишки заколотників ліквідуються. Таким чином історія Раста завершується як приклад повного морального падіння і неминучої розплати за зраду [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

== Особистість та характер ==

Раст є уособленням найгірших рис, які можуть бути серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]]. На відміну від тих, хто сприймає службу як обов’язок або шанс на спокуту, він ніколи не поділяв ідеалів честі, братерства чи самопожертви.

Його характер формується навколо жорстокості, егоїзму і повної відсутності моралі. Раст отримує задоволення від приниження слабших, що особливо проявляється у його ставленні до [[Семвелл Тарлі|Семвелла Тарлі]]. Він поводиться як типовий хижак — нападає лише тоді, коли відчуває безкарність і перевагу.

Водночас Раст є боягузливим і нестійким. У складних ситуаціях він не проявляє хоробрості чи відданості, а керується лише інстинктом виживання. Саме страх і голод стають каталізатором його остаточного падіння під час подій за [[Стіна|Стіною]].

Його зрада під час бунту в домі [[Крастер|Крастера]] демонструє повну відсутність будь-якої вірності. Убивство [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — це не лише акт насильства, а символ того, як далеко він відійшов від клятви, яку колись давав.

Раст є повною протилежністю [[Джон Сноу|Джона Сноу]]. Там, де Джон обирає честь, Раст обирає вигоду; там, де Джон захищає слабких, Раст їх пригнічує; там, де Джон залишається вірним клятві, Раст її зраджує.

Таким чином, Раст постає як приклад того, що Нічний Дозор — це не лише братство героїв, а й місце, куди потрапляють люди без честі, які в критичний момент можуть стати найбільшою загрозою.

== Цитати ==

<blockquote>
«Тут немає ніякої честі. Є тільки ті, хто виживає.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не для цього сюди прийшов — помирати за когось.»
</blockquote>

<blockquote>
«Слабкі тут не виживають.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мені начхати на Дозор і на їхні клятви.»
</blockquote>

<blockquote>
«Якщо ти не береш — заберуть у тебе.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Гра престолів]]» Раст є окремим персонажем, який відіграє важливу роль у бунті за [[Стіна|Стіною]] і стає вбивцею [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]].

У книгах «[[Пісня льоду й полум’я]]» такого персонажа, як Раст, у подібній ролі не існує. Події, пов’язані з бунтом у домі [[Крастер|Крастера]], відрізняються за складом учасників і деталями, а вбивство Мормонта здійснюється іншими братами Дозору.

Таким чином, Раст є частково оригінальним персонажем серіалу або композитним образом, створеним для посилення драматизму і чіткішого показу зради серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

Серіал робить акцент на особистій відповідальності Раста за смерть Мормонта, тоді як у книгах більше уваги приділяється загальному хаосу і деградації дисципліни серед братів.

== Див. також ==

* [[Джон Сноу]]
* [[Джор Мормонт]]
* [[Карл Таннер]]
* [[Крастер]]
* [[Замок Крастера]]
* [[Лілі]]
* [[Привид]]
* [[Нічний Дозор]]
* [[Стіна]]
* [[Кулак Перших Людей]]
* [[Білі блукачі]]
* [[Пісня льоду й полум’я]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Нічний Дозор]]

Раст

2026-04-02T10:10:21Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Раст — брат Нічного Дозору, який убив Джора Мормонта | Гра престолів Вікі |description=Раст — зрадник Нічного Дозору, учасник бунту в домі Крастера і вбивця лорда-командувача Джора Мормонта. |image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/0b/Rast.jpg |keywords=Раст, Rast, хто вбив Джор...

{{#seo:
|title=Раст — брат Нічного Дозору, який убив Джора Мормонта | Гра престолів Вікі
|description=Раст — зрадник Нічного Дозору, учасник бунту в домі Крастера і вбивця лорда-командувача Джора Мормонта.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/0/0b/Rast.jpg
|keywords=Раст, Rast, хто вбив Джора Мормонта, бунт у Крастера, Нічний Дозор зрадник, Карл Таннер, Гра престолів Раст
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Раст
|зображення=Rast.jpg
|герб=Nichdozor.png
|дім=—
|приналежність=[[Нічний Дозор]] (раніше)
|титул=брат Нічного Дозору
|родина=невідомо
|стосунки=невідомо
|віра=невідомо
}}

'''Раст''' — брат [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] у серіалі «[[Гра престолів]]», відомий як один із найжорстокіших і найзрадливіших членів ордену. Він став ключовою фігурою у бунті за [[Стіна|Стіною]] і увійшов в історію як людина, яка вбила [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — лорда-командувача Нічного Дозору.

Спочатку Раст був одним із братів, що супроводжували Дозор у поході за Стіну, однак у важких умовах показав свою справжню природу — жорстоку, егоїстичну і позбавлену честі. Під час перебування у поселенні [[Крастер|Крастера]] він приєднався до бунтівників і став учасником кривавого заколоту.

Раст є прикладом того, як страх, голод і відсутність моралі можуть зламати навіть тих, хто присягнув служити [[Сім Королівств|Семи Королівствам]]. Його дії стали однією з найганебніших сторінок в історії [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

== Біографія ==

=== Гра престолів: Сезон 1 ===

Раст був одним із новобранців [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], яких відправили на [[Стіна|Стіну]] як покарання за злочини. До вступу в Дозор він був засуджений за зґвалтування, і саме це стало причиною його заслання до [[Чорний замок|Чорного замку]].

Після прибуття до Чорного замку Раст починає проходити навчання разом з іншими новобранцями під керівництвом [[Алісер Торн|Алісера Торна]]. Вже на цьому етапі він демонструє свою жорстокість і агресивність, особливо щодо слабших.

Разом із [[Гренн|Гренном]] та іншими він бере участь у знущаннях над [[Семвелл Тарлі|Семвеллом Тарлі]], якого вважають слабким і непридатним до служби. Раст активно підтримує приниження і напади на Сема, неодноразово погрожуючи йому і беручи участь у побиттях.

Коли [[Джон Сноу|Джон Сноу]] втручається і починає захищати Семвелла, Раст разом з іншими новобранцями змушений підкоритися новому порядку. Джон організовує навчання таким чином, щоб допомогти Сему вижити серед братів Дозору, що частково стримує відкриту агресію Раста.

Попри це, Раст не змінює свого ставлення і залишається одним із найменш дисциплінованих і найжорстокіших новобранців. Його поведінка вже тоді показує, що він не поділяє ідеалів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і не має справжнього почуття честі чи обов’язку.

У першому сезоні Раст залишається другорядним, але показовим персонажем, який уособлює темну сторону Дозору — людей, що опинилися там не заради служби, а як злочинці, змушені носити чорне.

=== Гра престолів: Сезон 2 ===

У другому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст залишається серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] у [[Чорний замок|Чорному замку]] та згодом вирушає у великий похід за [[Стіна|Стіну]] під проводом [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]].

Під час походу він разом з іншими братами стикається з суворими умовами Півночі — холодом, нестачею їжі і постійною загрозою з боку [[одичалі|одичалих]] та невідомих сил. Раст, як і раніше, демонструє слабку дисципліну і небажання підкорятися правилам Дозору.

Загін зупиняється у поселенні [[Крастер|Крастера]], який надає їм притулок. Тут Раст стає свідком дивної і тривожної атмосфери, що панує в домі Крастера, однак не виявляє жодного співчуття до його жертв і не намагається втрутитися.

У міру просування на північ, загін досягає [[Кулак Перших Людей|Кулака Перших Людей]], де готується до оборони. Раст бере участь у зміцненні табору і чергуваннях, але його поведінка залишається егоїстичною — він більше думає про власне виживання, ніж про виконання обов’язку.

Під час нічної атаки [[Білі блукачі|Білих блукачів]] і армії мерців табір зазнає нищівного удару. Раст, як і багато інших братів, у паніці відступає разом із залишками загону.

Події другого сезону показують Раста як слабкого і небезпечного члена Дозору — людину, яка у критичні моменти думає лише про себе. Саме цей досвід, поєднаний із голодом і страхом, згодом стане однією з причин його участі у бунті в наступному сезоні.

=== Гра престолів: Сезон 3 ===

У третьому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст бере участь у відступі залишків [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] після поразки на [[Кулак Перших Людей|Кулаку Перших Людей]]. Виснажені, голодні і деморалізовані, брати повертаються до поселення [[Крастер|Крастера]] за [[Стіна|Стіною]].

У домі Крастера напруга швидко зростає. Раст, як і інші, страждає від голоду і холоду, однак не намагається зберігати дисципліну. Крастер відкрито зневажає братів Дозору, називає їх слабкими і відмовляється ділитися їжею.

Конфлікт досягає піку, коли один із братів, [[Карл Таннер]], починає відкрито протистояти Крастеру. Під час сварки спалахує бунт. У розпал хаосу Крастера вбивають, а Раст одразу стає на бік заколотників.

Коли [[Джор Мормонт|Джор Мормонт]] намагається зупинити заколот і відновити порядок, Раст здійснює вирішальний удар — він підходить ззаду і встромляє ніж у спину лорда-командувача. Поранений Мормонт падає, після чого його добиває [[Карл Таннер]].

Після вбивства командування Раст остаточно переходить на бік бунтівників. Разом із Карлом Таннером він бере участь у захопленні поселення Крастера. Заколотники починають грабувати запаси і встановлюють власні порядки, перетворюючи табір на місце насильства і беззаконня.

Раст стає одним із найбільш жорстоких учасників бунту — він знущається з жінок Крастера і використовує свою нову «владу» без будь-яких обмежень. Його поведінка показує повну відсутність честі і остаточне падіння як брата Нічного Дозору.

Події третього сезону остаточно закріплюють Раста як зрадника і вбивцю, чий вчинок — убивство [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — стає однією з найганебніших подій в історії [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

=== Гра престолів: Сезон 4 ===

У четвертому сезоні «[[Гра престолів]]» Раст залишається серед бунтівників у захопленому поселенні [[Крастер|Крастера]] за [[Стіна|Стіною]]. Разом із [[Карл Таннер|Карлом Таннером]] та іншими заколотниками він остаточно відмовляється від клятви [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і живе як розбійник.

Бунтівники перетворюють двір Крастера на місце насильства і беззаконня. Раст стає одним із найжорстокіших серед них — він бере участь у знущаннях над жінками, грабежах і постійних конфліктах. Його поведінка демонструє повне моральне падіння і втрату будь-яких принципів.

У цей час [[Джон Сноу|Джон Сноу]] дізнається про бунт і вирішує повернутися до поселення разом із невеликим загоном, щоб знищити заколотників і відновити честь Дозору.

Під час нічної атаки на табір починається жорстокий бій між людьми [[Джон Сноу|Джона Сноу]] і бунтівниками на чолі з [[Карл Таннер|Карлом Таннером]]. У хаосі бою Раст намагається втекти і уникнути прямого зіткнення, діючи як типовий боягуз і зрадник.

У вирішальний момент на нього нападає [[Привид]] — лютововк Джона Сноу. Звір стрімко атакує Раста, збиває його з ніг і роздирає горло, вбиваючи на місці.

Смерть Раста є символічною розплатою за його злочини — він гине не в чесному бою, а від дикої сили, що уособлює Північ і справедливу кару. Його кінець різкий і жорстокий, як і його власне життя.

Після знищення бунтівників поселення [[Крастер|Крастера]] звільняється, а залишки заколотників ліквідуються. Таким чином історія Раста завершується як приклад повного морального падіння і неминучої розплати за зраду [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

== Особистість та характер ==

Раст є уособленням найгірших рис, які можуть бути серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]]. На відміну від тих, хто сприймає службу як обов’язок або шанс на спокуту, він ніколи не поділяв ідеалів честі, братерства чи самопожертви.

Його характер формується навколо жорстокості, егоїзму і повної відсутності моралі. Раст отримує задоволення від приниження слабших, що особливо проявляється у його ставленні до [[Семвелл Тарлі|Семвелла Тарлі]]. Він поводиться як типовий хижак — нападає лише тоді, коли відчуває безкарність і перевагу.

Водночас Раст є боягузливим і нестійким. У складних ситуаціях він не проявляє хоробрості чи відданості, а керується лише інстинктом виживання. Саме страх і голод стають каталізатором його остаточного падіння під час подій за [[Стіна|Стіною]].

Його зрада під час бунту в домі [[Крастер|Крастера]] демонструє повну відсутність будь-якої вірності. Убивство [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] — це не лише акт насильства, а символ того, як далеко він відійшов від клятви, яку колись давав.

Раст є повною протилежністю [[Джон Сноу|Джона Сноу]]. Там, де Джон обирає честь, Раст обирає вигоду; там, де Джон захищає слабких, Раст їх пригнічує; там, де Джон залишається вірним клятві, Раст її зраджує.

Таким чином, Раст постає як приклад того, що Нічний Дозор — це не лише братство героїв, а й місце, куди потрапляють люди без честі, які в критичний момент можуть стати найбільшою загрозою.

== Цитати ==

<blockquote>
«Тут немає ніякої честі. Є тільки ті, хто виживає.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я не для цього сюди прийшов — помирати за когось.»
</blockquote>

<blockquote>
«Слабкі тут не виживають.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мені начхати на Дозор і на їхні клятви.»
</blockquote>

<blockquote>
«Якщо ти не береш — заберуть у тебе.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Гра престолів]]» Раст є окремим персонажем, який відіграє важливу роль у бунті за [[Стіна|Стіною]] і стає вбивцею [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]].

У книгах «[[Пісня льоду й полум’я]]» такого персонажа, як Раст, у подібній ролі не існує. Події, пов’язані з бунтом у домі [[Крастер|Крастера]], відрізняються за складом учасників і деталями, а вбивство Мормонта здійснюється іншими братами Дозору.

Таким чином, Раст є частково оригінальним персонажем серіалу або композитним образом, створеним для посилення драматизму і чіткішого показу зради серед братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]].

Серіал робить акцент на особистій відповідальності Раста за смерть Мормонта, тоді як у книгах більше уваги приділяється загальному хаосу і деградації дисципліни серед братів.

== Див. також ==

* [[Джон Сноу]]
* [[Джор Мормонт]]
* [[Карл Таннер]]
* [[Крастер]]
* [[Замок Крастера]]
* [[Лілі]]
* [[Привид]]
* [[Нічний Дозор]]
* [[Стіна]]
* [[Кулак Перших Людей]]
* [[Білі блукачі]]
* [[Пісня льоду й полум’я]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Нічний Дозор]]

Файл:Rast.jpg

2026-04-02T10:10:08Z

Krokomanov: Раст — зрадник Нічного Дозору і вбивця Джора Мормонта

== Опис файлу ==
Раст — зрадник Нічного Дозору і вбивця Джора Мормонта

Крастер

2026-04-02T09:52:34Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Крастер — чоловік, який віддавав своїх синів Білим блукачам | Гра престолів Вікі |description=Крастер — одичалий за Стіною, який приносив своїх синів у жертву Білим блукачам і правив своїм домом через страх і насильство. |image=https://graprestoliv.com.ua/images/4/47/Crast...

{{#seo:
|title=Крастер — чоловік, який віддавав своїх синів Білим блукачам | Гра престолів Вікі
|description=Крастер — одичалий за Стіною, який приносив своїх синів у жертву Білим блукачам і правив своїм домом через страх і насильство.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/4/47/Craster.jpg
|keywords=Крастер, Craster, хто такий Крастер, віддавав дітей Білим блукачам, дикі люди гра престолів, Нічний Дозор Крастер, жертви Білим блукачам
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Крастер
|зображення=Craster.jpg
|герб=Odichali.png
|дім=—
|приналежність=[[Одичалі]]
|титул=—
|родина=численні доньки і дружини
|стосунки=[[Дружини Крастера]]
|віра=[[Білі блукачі]]
}}

'''Крастер''' — один із наймоторошніших персонажів у світі «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалу «[[Гра престолів]]», відлюдник і ватажок невеликого поселення за [[Стіна|Стіною]]. Він відомий своїм жорстоким способом життя, ізоляцією від інших одичалих і тісним зв’язком із силами [[Білі блукачі|Білих блукачів]].

Крастер живе у власному укріпленому дворі в глибинах Півночі, де підтримує владу через страх і повну підконтрольність своєї родини. Його поселення слугує рідкісним притулком для розвідників [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], які змушені терпіти його поведінку заради виживання під час походів за Стіну.

Він відомий тим, що бере за дружин власних доньок і жорстоко поводиться зі своїми близькими, а також приносить жертви [[Білі блукачі|Білим блукачам]], підтримуючи з ними таємничий і тривожний зв’язок.

Крастер є символом темряви і занепаду за Стіною — людиною, яка виживає у жорстокому світі, але сама стала його частиною. Його історія підкреслює, наскільки далеко може зайти людина, коли відкидає будь-які моральні межі.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

Крастер народився як бастард — син брата [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і одичалої жінки з поселення [[Біле Дерево]]. Його походження було ганьбою як для Дозору, так і для одичалих, і будь-які згадки про це приводили його в лють.

Його батько покинув матір ще до народження дитини. Коли вона спробувала принести немовля до [[Чорний замок|Чорного замку]], її вигнали, не прийнявши ні її, ні дитину. Таким чином Крастер з раннього віку був відкинутий обома світами — і людьми за [[Стіна|Стіною]], і братами Дозору.

Згодом він оселився далеко на північ від Стіни, де створив власне укріплене поселення. Як саме Крастер став його володарем — невідомо: чи він побудував його сам, чи захопив силою. Його життя і минуле залишаються оповитими таємницею.

Попри свою жорстокість і ізоляцію, Крастер підтримував дивні, але стабільні відносини з [[Нічний Дозор|Нічним Дозором]]. Його двір слугував притулком для розвідників під час походів за Стіну. [[Джор Мормонт|Джор Мормонт]], лорд-командувач Дозору, навіть подарував йому арбалет, визнаючи його цінність як союзника у небезпечних землях.

Водночас інші одичалі також не наважувалися його чіпати. Навіть [[Манс Налетник]] пропонував Крастеру приєднатися до його війська, однак той відмовився, жорстоко покаравши посланця. Така недоторканність пояснюється його таємничими зв’язками з [[Білі блукачі|Білими блукачами]].

Як стало відомо від [[Лілі]], коли приходять холоди, Крастер приносить жертви: спочатку худобу, потім собак, а коли нічого не залишається — власних синів. Усі хлопчики, народжені в його домі, віддаються Білим блукачам і не повертаються. Існує припущення, що вони перетворюються на нових [[Білі блукачі|Інших]].

Долі його дочок не менш жахливі — коли вони досягають певного віку, Крастер бере їх собі за дружин. Таким чином він створює замкнене коло підкорення і страху, повністю контролюючи своє поселення.

Крастер називає себе набожною людиною і вважає, що його жертви забезпечують йому захист від темряви, що приходить з півночі. Він править своїм домом жорстокою рукою, тримаючи дружин і дочок у постійному страху.

Таким чином, Крастер є унікальною і моторошною фігурою за Стіною — людиною, яка вижила між двома світами, уклавши негласний союз із силами, яких бояться навіть найсміливіші.

=== Гра престолів: Сезон 2–3 ===

У другому сезоні [[Гра престолів]] [[Нічний Дозор]] під проводом [[Джор Мормонт|Джора Мормонта]] здійснює великий похід за [[Стіна|Стіну]] і зупиняється у поселенні Крастера. Попри його жорстокий характер і спосіб життя, Крастер надає притулок братам Дозору, оскільки між ними існує негласна домовленість.

Саме тут [[Джон Сноу|Джон Сноу]] починає підозрювати справжню природу Крастера. Він дізнається від [[Лілі]], однієї з його дочок-дружин, що Крастер приносить у жертву власних синів, віддаючи їх [[Білі блукачі|Білим блукачам]]. Джон стає свідком того, як новонароджену дитину залишають у лісі як жертву.

Попри це, [[Джор Мормонт]] забороняє втручатися, оскільки Крастер є важливим союзником і джерелом інформації про землі за Стіною.

У третьому сезоні, після поразки [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] на [[Кулак Перших Людей|Кулаку Перших Людей]], виснажені і деморалізовані брати знову повертаються до поселення Крастера. Напруга між ними і господарем швидко зростає.

Крастер продовжує зневажливо ставитися до братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], ображає їх і відмовляється ділитися їжею, називаючи їх слабкими і негідними. Виснажені після відступу з [[Кулак Перших Людей|Кулака Перших Людей]] і довгого голоду, брати поступово втрачають контроль.

Конфлікт загострюється, коли один із братів Дозору, [[Карл Таннер]], колишній злочинець із [[Королівська Гавань|Королівської Гавані]], відкрито починає суперечити Крастеру. Під час сварки Крастер б’є одного з братів, що стає останньою краплею.

Карл Таннер піднімає бунт проти командування. У розпал хаосу він хапає ніж і завдає Крастеру смертельного удару в живіт. Крастер падає, а бунтівники добивають його, остаточно вбиваючи господаря.

Коли [[Джор Мормонт|Джор Мормонт]] намагається зупинити заколот і відновити порядок, він стикається з відкритим непокорством. Один із бунтівників, [[Раст]], користуючись моментом, завдає йому удару ножем у спину. Лорд-командувач падає, і Карл Таннер добиває його, закріплюючи перемогу заколотників.

Після смерті Крастера і Джора Мормонта табір занурюється в повний хаос. Бунтівники на чолі з Карлом Таннером захоплюють поселення і починають тероризувати жінок Крастера — його дочок і дружин. Вони грабують запаси, зловживають владою і перетворюють двір на місце насильства і беззаконня.

Смерть Крастера не приносить полегшення — навпаки, його дім, який і раніше тримався на страху, стає ще більш жорстоким і небезпечним місцем. Те, що раніше було контрольованим жахом, перетворюється на повний занепад, що підкреслює справжню темряву життя за [[Стіна|Стіною]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** брат [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] (батько)
** одичала з [[Біле Дерево|Білого Дерева]] (мати)

* '''Дружини і доньки:'''
** численні доньки, яких він брав собі за дружин

* '''Діти:'''
** невідомі доньки (живі)
** сини (приносилися в жертву [[Білі блукачі|Білим блукачам]])

== Особистість та характер ==

Крастер є втіленням жорстокості, ізоляції і морального занепаду за [[Стіна|Стіною]]. Він живе за власними законами, не визнаючи ні честі, ні людяності, і керує своїм домом через страх і насильство.

Його характер поєднує грубу силу, жорстокість і фанатичну віру у власну «правоту». Крастер вважає себе набожною людиною, хоча його «віра» пов’язана з жертвопринесенням [[Білі блукачі|Білим блукачам]]. Він переконаний, що завдяки цьому заслуговує на захист і не має причин боятися темряви.

Він повністю контролює своє поселення, тримаючи дочок і дружин у підпорядкуванні через страх. Його влада абсолютна, а будь-яка непокора карається негайно і жорстоко.

Крастер відзначається глибокою зневагою до інших людей. Він однаково презирливо ставиться і до одичалих, і до братів [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]], вважаючи себе вищим за них завдяки своєму становищу і «союзу» з темними силами.

Водночас він є прагматичним виживальником. Його союз із Білими блукачами дозволяє йому залишатися недоторканним у небезпечних землях, де більшість людей гине. Крастер не є божевільним — він свідомо обрав шлях, який гарантує йому життя, навіть ціною людяності.

Таким чином, Крастер постає як одна з найтемніших постатей Вестеросу — людина, яка не просто пристосувалася до жорстокого світу, а стала його невід’ємною частиною.

== Цитати ==

<blockquote>
«Я богобоязний чоловік. Боги мене захищають.»
</blockquote>

<blockquote>
«Це мій дім. Мої жінки. Мої правила.»
</blockquote>

<blockquote>
«Ви всі мені не рівня. Я тут король.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я роблю те, що мушу, щоб вижити.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вони приходять, коли холод приходить… і я знаю, як їх задобрити.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мої сини — не ваша справа.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Гра престолів]]» образ Крастера загалом відповідає книжковому, однак має певні спрощення і зміни у деталях.

У книгах «[[Пісня льоду й полум’я]]» Крастер виглядає ще більш моторошною і загадковою постаттю. Його зв’язок із [[Білі блукачі|Білими блукачами]] описується менш прямо, ніж у серіалі, і має більше натяків і невизначеності. Серіал же більш явно показує, що він приносить своїх синів у жертву Іншим.

У книжковій версії приділяється більше уваги його походженню як бастарда брата [[Нічний Дозор|Нічного Дозору]] і одичалої жінки, а також його ізольованому становищу між двома світами. Його ненависть до згадок про власне походження розкривається глибше.

Події бунту в його домі також мають відмінності. У серіалі заколот відбувається швидко і жорстко — Крастера вбиває [[Карл Таннер]], а [[Джор Мормонт]] гине від рук бунтівників. У книгах ці події розгортаються дещо інакше, з більшим акцентом на хаосі і внутрішніх конфліктах серед братів Дозору.

Крім того, у книгах більше уваги приділяється дочкам Крастера, їхньому страху і становищу, тоді як у серіалі ці аспекти показані коротше і менш детально.

Загалом серіал зберігає ключові риси персонажа, але робить його історію більш прямолінійною, тоді як у книгах Крастер постає ще більш загадковою і тривожною фігурою.

== Див. також ==

* [[Замок Крастера]]
* [[Джон Сноу]]
* [[Джор Мормонт]]
* [[Карл Таннер]]
* [[Раст]]
* [[Лілі]]
* [[Манс Налетник]]
* [[Білі блукачі]]
* [[Нічний Дозор]]
* [[Стіна]]
* [[Кулак Перших Людей]]
* [[Одичалі]]
* [[Пісня льоду й полум’я]]

Файл:Craster.jpg

2026-04-02T09:51:57Z

Krokomanov: Крастер — відлюдник за Стіною, який приносив своїх синів у жертву Білим блукачам

== Опис файлу ==
Крастер — відлюдник за Стіною, який приносив своїх синів у жертву Білим блукачам

Дункан Таргарієн

2026-04-01T20:55:50Z

Krokomanov: Створена сторінка: {{#seo: |title=Дункан Таргарієн — принц, який відмовився від трону заради кохання | ПЛІП Вікі |description=Дункан Таргарієн, відомий як Принц Стрекоз — спадкоємець трону, який зрікся влади заради Дженні зі Старих Каменів і змінив історію Вестеросу. |image=https://graprestoliv...

{{#seo:
|title=Дункан Таргарієн — принц, який відмовився від трону заради кохання | ПЛІП Вікі
|description=Дункан Таргарієн, відомий як Принц Стрекоз — спадкоємець трону, який зрікся влади заради Дженні зі Старих Каменів і змінив історію Вестеросу.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/7/78/Duncan_Targaryen.jpg
|keywords=Дункан Таргарієн, Принц Стрекоз, чому Дункан відмовився від трону, Дженні зі Старих Каменів, спадкоємець трону Таргарієн, історія Таргарієнів, ПЛІП
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Дункан Таргарієн
|зображення=Duncan_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принц Драконячого Каменю]]
|родина=[[Ейгон V Таргарієн]] (батько), [[Бетта Блеквуд]] (мати), [[Джейхейріс II Таргарієн]] (брат), [[Шейра Таргарієн]] (сестра), [[Рейль Таргарієн]] (сестра), [[Дейрон Таргарієн (син Ейгона V)|Дейрон Таргарієн]] (брат)
|стосунки=[[Дженні зі Старих Каменів]] (дружина)
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Дункан Таргарієн''', також відомий як '''Принц Стрекоз''', — принц [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] і спадкоємець [[Залізний трон|Залізного трону]], старший син короля [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона V Таргарієна]] у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]». Він увійшов в історію як принц, який відмовився від свого права на трон заради кохання.

Будучи спадкоємцем королівської влади, Дункан мав укласти політичний шлюб із представницею [[Дім Баратеонів|дому Баратеонів]], що мало зміцнити союз між великими домами [[Сім Королівств|Семи Королівств]]. Однак він порушив домовленості і одружився з [[Дженні зі Старих Каменів]] — жінкою низького походження, яка не мала політичної цінності для династії.

Це рішення викликало серйозний конфлікт і стало причиною напруження між [[Таргарієни|Таргарієнами]] і [[Дім Баратеонів|Баратеонами]], що зрештою вплинуло на подальшу історію Вестеросу. Відмова Дункана від обов’язку спадкоємця відкрила шлях до престолу його брату [[Джейхейріс II Таргарієн|Джейхейрісу II Таргарієну]].

Дункан Таргарієн залишився в пам’яті як трагічна і романтична постать — принц, який обрав кохання замість влади, але цим самим змінив долю своєї династії.

== Біографія ==

Дункан Таргарієн народився як первісток [[Ейгон V Таргарієн|Ейгона Таргарієна]] (майбутнього короля) та [[Бетта Блеквуд|Бетти Блеквуд]]. Його було названо на честь близького друга його батька — легендарного лицаря [[Дункан Високий|Дункана Високого]], що й принесло йому прізвисько '''Принц Стрекоз''' (або '''Дункан Малий''').

У 233 році його дід, король [[Мейкар I Таргарієн|Мейкар I Таргарієн]], загинув під час [[повстання Піка]], після чого було скликано [[Велика рада 233 року|Велику раду 233 року]]. За її рішенням королем став Ейгон V. Як його старший син, Дункан отримав титул [[Принц Драконячого Каменю|принца Драконячого Каменю]] і став спадкоємцем [[Залізний трон|Залізного трону]].

У 237 році для нього було укладено політичну заручину з дочкою [[Ліонель Баратеон|Ліонеля Баратеона]], що мало зміцнити союз між [[Дім Таргарієнів|Таргарієнами]] і [[Дім Баратеонів|Баратеонами]]. Однак під час подорожі [[Річкові землі|Річковими землями]] у 239 році Дункан зустрів і закохався в таємничу простолюдинку [[Дженні зі Старих Каменів]].

Попри волю батька, позицію [[Верховний септон|Верховного септона]], [[великий мейстер|великого мейстера]] та [[Мала рада|Малої ради]], які вимагали від нього обрати між обов’язком і коханням, Дункан відмовився від спадкування престолу заради шлюбу з Дженні. Таким чином він передав право на трон своєму братові [[Джейхейріс II Таргарієн|Джейхейрісу II Таргарієну]].

Дженні прибуває до двору разом із загадковою жінкою, відомою як [[Привид Високого Серця]], яку вважали пов’язаною з [[Діти лісу|Дітьми лісу]]. Саме від неї дім Таргарієнів отримав пророцтво про «обіцяного принца», що стане важливим елементом майбутньої історії.

Шлюб Дункана, однак, мав серйозні політичні наслідки. Ображений [[Ліонель Баратеон]] підняв [[повстання Ліонеля Баратеона]]] проти [[Залізний трон|Залізного трону]], проголосивши себе королем [[Штормові землі|Штормових земель]]. Повстання було придушене після того, як [[Дункан Високий]] переміг Ліонеля у [[суд поєдинком|суді поєдинком]]. Для остаточного примирення було укладено новий союз — сестру Дункана, [[Рейль Таргарієн]], видали заміж за спадкоємця Баратеонів, [[Ормунд Баратеон|Ормунда Баратеона]].

Дункан залишався популярною постаттю при дворі і серед народу. Його історія кохання з Дженні стала легендою, яку оспівували менестрелі по всьому [[Вестерос]]у. Як згадував [[Барістан Селмі]], ціна цього шлюбу для королівства була високою — «придане було сплачено трупами».

У 246 році під час турніру у [[Чорний Притулок|Чорному Притулку]] Дункан переміг юного [[Барістан Селмі|Барістана Селмі]], який виступав як таємничий лицар. Саме тоді він назвав хлопця «відважним», що згодом стало основою його слави. У 253 році на турнірі в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] Барістан вже переміг самого Дункана.

У 259 році Дункан Таргарієн загинув разом із королем [[Ейгон V Таргарієн|Ейгоном V]] та іншими членами дому під час трагедії у [[Літній замок|Літньому замку]], де було здійснено спробу відродити драконів. Ця подія стала однією з найтрагічніших у історії [[Таргарієни|Таргарієнів]] і завершила життя принца, який колись відмовився від трону заради кохання.

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Ейгон V Таргарієн]] (батько)
** [[Бетта Блеквуд]] (мати)

* '''Брати і сестри:'''
** [[Джейхейріс II Таргарієн]] (брат)
** [[Шейра Таргарієн]] (сестра)
** [[Рейль Таргарієн]] (сестра)
** [[Дейрон Таргарієн (син Ейгона V)|Дейрон Таргарієн]] (брат)

* '''Дружина:'''
** [[Дженні зі Старих Каменів]]

* '''Діти:'''
** невідомо

== Див. також ==

* [[Ейгон V Таргарієн]]
* [[Джейхейріс II Таргарієн]]
* [[Дженні зі Старих Каменів]]
* [[Дункан Високий]]
* [[Барістан Селмі]]
* [[Ліонель Баратеон]]
* [[Рейль Таргарієн]]
* [[Ормунд Баратеон]]
* [[Дім Таргарієнів]]
* [[Дім Баратеонів]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]