Перегляд вихідного коду сторінки Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)

{{#seo:
|title=Рейніра Таргарієн — Дім дракона, королева, біографія, сезон 3, 4 | Дім Дракона Вікі
|description=Рейніра Таргарієн — донька Візеріса I і головна постать Танцю драконів. Дізнайтесь її історію, боротьбу з Ейгоном II та трагічну долю у Дімі Дракона.
|image=https://graprestoliv.com.ua/images/f/f2/Rhaenyra_Targaryen.jpg
|keywords=Рейніра Таргарієн, Rhaenyra Targaryen, Танок драконів, Ейгон II Таргарієн, Дім Дракона, чорні і зелені, спадкоємиця трону, смерть Рейніри
}}

{{ІнфобоксПерсонаж
|ім'я=Рейніра Таргарієн
|зображення=Rhaenyra_Targaryen.jpg
|герб=Targaryen.png
|дім=[[Дім Таргарієнів]]
|приналежність=[[Дім Таргарієнів]]
|титул=[[Принцеса]], [[Принцеса Драконячого Каменю]], претендентка на [[Залізний трон]]
|родина=[[Візеріс I Таргарієн]] (батько), [[Ейма Аррен]] (мати), [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (чоловік), [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік), [[Джейкеріс Веларіон]] (син), [[Люцеріс Веларіон]] (син), [[Джоффрі Веларіон]] (син), [[Ейгон III Таргарієн]] (син), [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
|стосунки=[[Крістон Коль]], [[Харвін Стронг]], [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].
|віра=[[Віра Семи]]
}}

'''Рейніра Таргарієн''' — принцеса [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]], донька короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] і центральна постать громадянської війни, відомої як [[Танок драконів]], у всесвіті «[[Пісня льоду й полум’я]]» та серіалі «[[Дім Дракона]]».

Вона була офіційно проголошена спадкоємицею [[Залізний трон|Залізного трону]] і першою жінкою в історії [[Вестерос]]у, яку відкрито визнали майбутньою правителькою Семи Королівств. Лорди королівства присягнули їй на вірність, однак після смерті її батька це право було оскаржене.

Проти Рейніри виступила фракція «зелених», що підтримала її зведеного брата [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II Таргарієна]]. Її ж прибічники, відомі як «чорні», стали на її бік, розділивши королівство і розпаливши війну між [[Дім Таргарієнів|Таргарієнами]].

Рейніра Таргарієн увійшла в історію як «королева, що не була коронована» — жінка, яка мала законне право на трон, але була позбавлена його через політичні інтриги, зраду і боротьбу за владу.

Її життя стало символом амбіцій, сили і трагедії: боротьба за [[Залізний трон]] привела до загибелі її дітей, руйнування династії і майже повного зникнення драконів, назавжди змінивши долю [[Вестерос]]у.

== Біографія ==

=== До подій серіалу ===

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] народилася у 97 році від З.Е. в родині принца [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса Таргарієна]] та [[Ейма Аррен|Ейми Аррен]] з [[Дім Арренів|дому Арренів]]. До її народження подружжя пережило кілька викиднів і втрату немовляти, тому поява здорової доньки стала великою радістю, і батьки не чаяли в ній душі.

У 103 році, коли Рейнірі було близько шести років, її батько зійшов на [[Залізний трон|Залізний трон]] після смерті [[Джейхейріс I Таргарієн|Джейхейріса I]]. З цього моменту вона стала принцесою королівства і зростала при дворі [[Червоний замок|Червоного замку]] в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]].

Дитинство Рейніри проходило в атмосфері розкоші, свят і турнірів. Вона швидко здобула любов двору і народу — за свою вроду, розум і жваву вдачу її прозвали «Відрадою Королівства». При дворі її оточували найвпливовіші особи, серед яких [[Отто Хайтауер]], [[Алісента Хайтауер]] та [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]].

У семирічному віці Рейніра стала вершницею дракона [[Сиракс]], названого на честь однієї з богинь [[Валірія|Валірії]]. Це зробило її повноцінною представницею драконячої спадщини [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]] і ще більше зміцнило її статус як майбутньої правительки.

У віці восьми років Рейніра стала чашницею свого батька, короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]], супроводжуючи його майже всюди, включно із засіданнями [[Мала рада|Малої ради]]. Король заохочував доньку вивчати справи держави, що було незвично для жінки у [[Вестерос]]і і свідчило про його особливу довіру до неї.

З ранніх років Рейніра зростала не лише як принцеса, але і як потенційна спадкоємиця престолу. Її виховання, близькість до короля і участь у державних справах сформували її як сильну, амбітну і впевнену у своїх правах особистість, що згодом відіграє ключову роль у подіях [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 1 ===

На початку серіалу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] постає як юна принцеса при дворі [[Візеріс I Таргарієн|короля Візеріса I]] у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Вона служить чашницею батька, супроводжуючи його під час засідань [[Мала рада|Малої ради]], де поступово знайомиться з політикою і управлінням державою.

Серед тих, хто впливає на її життя в цей період, — [[Отто Хайтауер]] (Правиця короля), його донька [[Алісента Хайтауер]], з якою Рейніра має близькі дружні стосунки, а також її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]], харизматичний і небезпечний воїн.

Після смерті її матері [[Ейма Аррен]] і новонародженого спадкоємця, король проголошує Рейніру своєю спадкоємицею. Лорди [[Сім Королівств|Семи Королівств]] присягають їй на вірність, що робить її офіційною претенденткою на [[Залізний трон]].

Однак її становище ускладнюється, коли Візеріс одружується з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]]. Дружба між дівчатами поступово руйнується, особливо після народження у Алісенти сина — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]]. При дворі формується напруга між прихильниками Рейніри і нової королеви.

Під час полювання на честь народження Ейгона напруження посилюється — Рейніра відчуває, що її позиції як спадкоємиці слабшають. Водночас її дядько [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон]] повертається до столиці після війни на [[Ступені|Ступенях]], де він разом із [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] воював проти [[Триархія|Триархії]] і [[Краболов]]а.

Рейніра проводить час із Деймоном, який стає для неї як союзником, так і спокусником. Він показує їй нічне життя столиці, зокрема вулиці [[Блошиний Кінець|Блошиного Кінця]]. Після скандалу король змушує Рейніру вийти заміж.

Вона погоджується на політичний шлюб із [[Лейнор Веларіон|Лейнором Веларіоном]], сином [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] і [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], щоб зміцнити союз із [[Дім Веларіонів|домом Веларіонів]]. При цьому Рейніра знає про його зв’язок із [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмутом]] і домовляється з ним про формальний союз.

Окреме місце в житті Рейніри займав лицар [[Крістон Коль]], якого вона сама обрала до [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Спочатку між ними виникає тісний зв’язок — Коль стає її особистим захисником і одним із найближчих людей при дворі.

З часом їхні стосунки переходять межу дозволеного. Рейніра спокушає Коля, і між ними відбувається таємний зв’язок, що порушує обітниці лицаря [[Королівська гвардія|Королівської гвардії]]. Для Рейніри це було лише проявом свободи і бунту проти обмежень, однак для Коля цей зв’язок мав значно глибше значення.

Крістон Коль пропонує Рейнірі втекти разом із ним до [[Ессос]]у і почати нове життя, але вона відмовляється, обираючи свій обов’язок і право на [[Залізний трон]]. Ця відмова стає переломним моментом — Коль відчуває себе зрадженим і приниженим.

Після цього він повністю відвертається від Рейніри і переходить на бік [[Алісента Хайтауер]]. Під час весільних свят Рейніри він жорстоко вбиває [[Джофрі Лонмут|Джофрі Лонмута]], коханця [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]], що стає одним із перших відкритих проявів насильства при дворі.

Згодом Крістон Коль стає одним із найвідданіших прихильників «зелених» і особистим захисником Алісенти, перетворюючись на одного з головних ворогів Рейніри в майбутній війні.

Невдовзі після весілля Рейніра вступає у зв’язок із [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]], сином [[Ліонель Стронг|Ліонеля Стронга]], який на той час стає новою Правицею короля. Від цього зв’язку народжуються її сини — [[Джейкеріс Веларіон]], [[Люцеріс Веларіон]] та [[Джоффрі Веларіон]], чия зовнішність викликає чутки щодо їхнього походження.

Тим часом напруга при дворі продовжує зростати. [[Алісента Хайтауер]] дедалі більше підозрює Рейніру і відкрито протистоїть їй. Її союзником стає [[Ларіс Стронг]], який організовує пожежу в [[Харренхол|Харренхолі]], внаслідок якої гинуть його батько [[Ліонель Стронг]] і брат Харвін.

Після цього [[Отто Хайтауер]] повертається на посаду Правиці, а при дворі остаточно формуються дві фракції — «зелені» (Алісента, Отто, Ейгон) і «чорні» (Рейніра, Деймон, Веларіони).

Після смерті [[Лейнор Веларіон|Лейнора Веларіона]] Рейніра одружується зі своїм дядьком [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]], зміцнюючи свою позицію. Від цього шлюбу народжуються двоє синів — [[Ейгон III Таргарієн]] і [[Візеріс II Таргарієн]].

Конфлікт між дітьми Рейніри і Алісенти досягає піку після бійки, під час якої [[Еймонд Таргарієн]] втрачає око, а [[Люцеріс Веларіон]] стає винуватцем цього. Це остаточно руйнує будь-які шанси на примирення.

У пізні роки правління [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I]] Рейніра віддаляється від двору і оселяється на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]]. Вона продовжує вважатися законною спадкоємицею.

Під час суду за спадщину [[Дрифтмарк|Дрифтмарка]] Рейніра повертається до столиці, де Візеріс публічно підтримує її права, незважаючи на свій важкий стан. Це стає одним із останніх актів його правління.

Незабаром після смерті короля [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] приховують його смерть і коронують [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] як короля. Це знаменує початок відкритого конфлікту.

У фіналі сезону Рейніра на [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] дізнається про узурпацію влади і готується до війни. Вона втрачає сина [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]], який гине в сутичці з [[Еймонд Таргарієн]]ом і його драконом [[Вхагар]]. Ця подія стає початком [[Танок драконів|Танцю драконів]].

Після смерті короля [[Візеріс I Таргарієн|Візеріса I Таргарієна]] в [[Червоний замок|Червоному замку]] [[Отто Хайтауер]] і [[Алісента Хайтауер]] негайно приховують його смерть від двору і королівства. Вони скликають засідання [[Мала рада|Малої ради]], де частина радників, зокрема [[Лайман Бізбері]], виступає проти узурпації влади і нагадує про присягу [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейнірі Таргарієн]]. За це Бізбері вбиває [[Крістон Коль]], що стає першим актом відкритого насильства під час перевороту.

Отто організовує пошук [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона Таргарієна]], який зникає в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. У пошуках беруть участь [[Крістон Коль]] і [[Еймонд Таргарієн]], тоді як агенти Отто, зокрема [[Місарія]] і її люди, також втручаються у гру за владу.

Після того як Ейгона знаходять, його переконують прийняти корону, попри його небажання. У [[Драконяче Лігво|Драконячому Лігві]] відбувається його коронація як короля [[Сім Королівств|Семи Королівств]]. Під час церемонії [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] проривається на своєму драконі [[Меліс]] через підлогу Лігва, демонструючи силу і кидаючи виклик новому режиму, однак не вбиває узурпаторів і тікає на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] тим часом [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра]] переживає важкі пологи, викликані стресом від новин про смерть батька. Вона народжує мертву дитину — дівчинку, яку називають [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія]]. Це стає для неї глибокою особистою трагедією.

Невдовзі прибуває [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]], яка повідомляє про смерть короля і коронацію [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]]. Рейніра скликає своїх союзників — [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]], [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]] та інших представників «чорних».

Деймон наполягає на негайній війні і навіть коронує Рейніру як законну королеву, однак вона намагається уникнути відкритого конфлікту і шукає мирного вирішення.

До Драконячого Каменя прибуває посольство «зелених» на чолі з [[Отто Хайтауер|Отто Хайтауером]], який пропонує Рейнірі компроміс: вона зберігає титули і володіння, якщо визнає [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] королем. Рейніра відмовляється, однак не вбиває Отто, демонструючи стриманість.

Щоб зміцнити свої позиції, Рейніра відправляє своїх синів як послів до великих домів [[Вестерос]]у. [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріс]] вирушає на північ і до [[Долина Аррен|Долини Аррен]], а [[Люцеріс Веларіон|Люцеріс]] — до [[Штормові землі|Штормових земель]] у [[Штормова Межа|Штормову Межу]] до [[Боррос Баратеон|лорда Борроса Баратеона]].

У Штормовій Межі Люцеріс зустрічає [[Еймонд Таргарієн]], який уже прибув туди як представник «зелених». Між ними виникає напружений конфлікт — Еймонд вимагає «око за око» за події дитинства, але Люцеріс відмовляється.

Покинувши замок, Люцеріс на своєму драконі [[Аракс]] намагається повернутися додому, однак його переслідує Еймонд на величезному драконі [[Вхагар]]. У небі розгортається погоня, яка виходить з-під контролю — дракони перестають слухатися вершників.

[[Вхагар]] атакує і знищує Аракса разом із Люцерісом. Ця подія стає першим прямим кровопролиттям між сторонами і точкою неповернення.

Дізнавшись про смерть сина, Рейніра вперше відкрито демонструє свій гнів і готовність до війни. Саме ця трагедія остаточно запускає події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

=== Дім Дракона: Сезон 2 ===

Після загибелі [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса Веларіона]] наприкінці першого сезону, [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] вступає у відкриту фазу конфлікту проти «зелених». Смерть її сина стає для неї особистою трагедією і водночас каталізатором війни [[Танок драконів|Танцю драконів]].

На [[Драконячий Камінь|Драконячому Камені]] формується військово-політичний центр «чорних». Рейніра разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] та [[Корліс Веларіон|Корлісом Веларіоном]] починає будувати стратегію війни. Деймон виступає за жорсткі та швидкі дії, тоді як Рейніра намагається діяти обережніше, усвідомлюючи масштаби можливих втрат.

Однією з перших відповідей «чорних» стає таємна операція, організована Деймоном у [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]]. Найманці, відомі як «Кров і Сир», проникають до [[Червоний замок|Червоного замку]] і вбивають сина [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] — принца [[Джейхеріс Таргарієн (син Ейгона II)|Джейхеріса]]. Ця подія шокує королівство і ще більше загострює війну.

Після цього [[Алісента Хайтауер]] і «зелені» відповідають жорсткими заходами, посилюючи контроль над столицею. [[Крістон Коль]] відіграє ключову роль у військових кампаніях «зелених», організовуючи наступи та укріплюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

Рейніра намагається зміцнити свої союзи. Вона покладається на підтримку [[Дім Веларіонів|дому Веларіонів]], чий флот залишається найпотужнішим у Вестеросі. [[Корліс Веларіон]] забезпечує контроль над морськими шляхами, що дозволяє «чорним» утримувати стратегічну перевагу.

Особливу увагу приділяють пошуку нових вершників для драконів. На Драконячому Камені починається набір так званих «драконячих насіння» — людей валірійського походження, здатних осідлати драконів. Серед них з’являються нові фігури, які відіграють важливу роль у війні.

Водночас у «зелених» відбуваються внутрішні конфлікти. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] виявляється нестабільним правителем, а його брат [[Еймонд Таргарієн]] дедалі більше бере на себе військове керівництво. Його дракон [[Вхагар]] стає однією з головних загроз для «чорних».

Рейніра, попри сильний тиск з боку [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймона Таргарієна]] і своїх союзників, намагається діяти не лише силою, а й розрахунком. Вона усвідомлює, що відкритий конфлікт із застосуванням драконів може призвести до катастрофічних наслідків для всього [[Вестерос]]у, тому на початку війни робить ставку на дипломатію, контроль над морем і поступове зміцнення позицій «чорних».

Велику роль у її стратегії відіграє [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]], досвідчена драконниця і дружина [[Корліс Веларіон|Корліса Веларіона]]. Вона стає одним із найважливіших військових союзників Рейніри, беручи участь у бойових діях на своєму драконі [[Меліс]]. Рейніс підтримує Рейніру не лише як союзницю, але і як жінку, яка також була позбавлена трону через рішення [[Великий рада 101 року|Великої ради 101 року]].

Одним із ключових етапів війни стає протистояння за контроль над землями [[Королівські землі|Королівських земель]] і стратегічними замками. Сили «зелених» під керівництвом [[Крістон Коль|Крістона Коля]] починають наступ, захоплюючи важливі укріплення і зміцнюючи позиції [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]].

У відповідь «чорні» змушені переходити до активніших дій. Одним із найважливіших і найтрагічніших зіткнень стає битва при [[Граківський спокій|Граківському спокої]] (Rook’s Rest), де сили Рейніри вступають у бій із військами «зелених».

У цій битві бере участь [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс]] на своєму драконі [[Меліс]], вступаючи в бій проти [[Ейгон II Таргарієн|Ейгона II]] і [[Еймонд Таргарієн]]а, які виступають разом на драконах [[Сонцежар]] і [[Вагар]]. У повітрі розгортається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри свою хоробрість, Рейніс гине у бою, а її дракон Меліс зазнає поразки від значно сильнішого [[Вагар]]. [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] отримує важкі поранення, але виживає, що ще більше ускладнює ситуацію для обох сторін.

Смерть Рейніс стає важким ударом для Рейніри і всього табору «чорних». Вона втрачає не лише союзницю, але й одного з найдосвідченіших командирів і драконниць.

Після цієї події Рейніра змушена переглянути свою стратегію. Вона починає активніше використовувати драконів у війні, а також підтримує набір «драконячого насіння» — людей валірійського походження, які можуть стати новими вершниками драконів і змінити баланс сил.

Війна поступово перетворюється на масштабний конфлікт із численними битвами, руйнуванням міст і загибеллю драконів. Території [[Вестерос]]у страждають від вогню і крові, а давня могутність [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] починає руйнуватися зсередини.

Таким чином, Рейніра остаточно змінюється: із принцеси, яка прагнула миру і визнання, вона стає жорсткою і рішучою правителькою, готовою вести війну до кінця, навіть ціною величезних втрат.

== Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ) ==

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] становище [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] поступово ускладнюється. Попри початкові успіхи «чорних», війна швидко перетворюється на виснажливий конфлікт із великими втратами.

Під час бойових дій гине її старший син і спадкоємець [[Джейкеріс Веларіон]] у [[Битва при Глотці|битві при Глотці]], що стає ще одним тяжким ударом для королеви. Її молодший син [[Візеріс II Таргарієн]] зникає безвісти під час тих самих подій, потрапивши в полон. Ці втрати остаточно змінюють Рейніру — якщо раніше вона намагалася діяти обережно, то тепер її охоплюють гнів і жага помсти. 

Після цих подій Рейніра вирішує перейти до рішучих дій. Вона очолює наступ на [[Королівська Гавань|Королівську Гавань]], скориставшись тим, що більшість драконячих вершників «зелених» відсутні. Разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] вона на драконах, зокрема на [[Сиракс]], вирушає до столиці.

[[Алісента Хайтауер]] намагається переконати Рейніру скликати нову [[Великий рада|Велику раду]] і завершити війну миром, однак Рейніра відмовляється і висуває ультиматум: здати місто або загинути. Столиця здається, але перемога виявляється неповною — [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] і його спадкоємці зникають.

Рейніра входить у [[Червоний замок|Червоний замок]] і сідає на [[Залізний трон]], починаючи своє правління, яке триватиме лише пів року. Вона жорстоко карає прихильників брата і щедро нагороджує своїх союзників. Для фінансування війни вводяться нові податки, що викликає невдоволення серед населення.

Її правління швидко стає непопулярним — через жорстокість і суворі заходи в народі її починають називати «Мейгором з титьками», порівнюючи з [[Мейгор Жорстокий|Мейгором Жорстоким]]. 

Ситуація погіршується після звісток про зраду під час [[Битва при Тамблтоні|битви при Тамблтоні]], де частина драконячих вершників переходить на бік ворога. Підозрюючи нові змови, Рейніра наказує стратити [[Аддам Веларіон]]а і [[Крапива]] (Неттлз), вважаючи їх потенційними зрадниками.

[[Корліс Веларіон]], який служить її [[Правиця короля|Правицею]], попереджає Аддама і допомагає йому втекти, але за це його ув’язнюють. Тим часом Крапива перебуває в [[Річкові землі|Річкових землях]] разом із [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном]], який дозволяє їй утекти.

Ці рішення відштовхують від Рейніри навіть її найвідданіших союзників. Війська [[Дім Веларіонів|Веларіонів]] починають масово дезертирувати, а в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] спалахує повстання.

Під час заколоту натовп атакує [[Драконяче Лігво|Драконяче Лігво]], де утримуються дракони. Рейніра відмовляється відправити допомогу, забороняючи своїм людям залишати [[Червоний замок|замок]]. Її син [[Джоффрі Веларіон]] намагається самостійно врятувати дракона, сідає на [[Сиракс]], але не справляється і гине, впавши з неї. Згодом і сама Сиракс гине від рук натовпу.

Після цього становище Рейніри стає безнадійним. Вона тікає з міста разом із невеликою свитою, включаючи свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Її шлях проходить через [[Росбі]], [[Стокворт]] і [[Сутінковий Діл]], де вона шукає підтримки у місцевих лордів, але отримує лише обмежену допомогу.

Виснажена і зневірена, Рейніра вирішує повернутися на [[Драконячий Камінь|Драконячий Камінь]], сподіваючись знайти там нові ресурси і драконячі яйця. Вона навіть продає свою корону, щоб оплатити подорож морем до острова. 

Однак по прибуттю з’ясовується, що гарнізон замку зрадив її, а [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] вже захопив фортецю. У короткій сутичці гинуть її останні захисники, і Рейніру беруть у полон.

У дворі замку вона зустрічає свого брата. Після короткого діалогу [[Ейгон II Таргарієн|Ейгон II]] наказує стратити її, віддавши на поживу своєму дракону [[Сонячний Вогонь|Сонячного Вогня]]. Перед смертю Рейніра проклинає брата.

Вона гине, будучи з’їденою драконом на очах у свого сина [[Ейгон III Таргарієн|Ейгона Молодшого]]. Від неї залишається лише частина тіла.

Її смерть стає одним із найтрагічніших і найжорстокіших епізодів [[Танок драконів|Танцю драконів]], символізуючи повне руйнування династії [[Дім Таргарієнів|Таргарієнів]].

== Родина ==

* '''Батьки:'''
** [[Візеріс I Таргарієн]] (батько)
** [[Ейма Аррен]] (мати)

* '''Чоловіки:'''
** [[Лейнор Веларіон]] (перший чоловік)
** [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]] (другий чоловік)

* '''Діти:'''
** [[Джейкеріс Веларіон]] (син)
** [[Люцеріс Веларіон]] (син)
** [[Джоффрі Веларіон]] (син)
** [[Ейгон III Таргарієн]] (син)
** [[Візеріс II Таргарієн]] (син)
** [[Вісенія Таргарієн (донька Рейніри)|Вісенія Таргарієн]] (мертвонароджена донька)

* '''Коханці:'''
** [[Харвін Стронг]]

* '''Зведені брати і сестри:'''
** [[Ейгон II Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Хелейна Таргарієн]] (зведена сестра)
** [[Еймонд Таргарієн]] (зведений брат)
** [[Дейрон Таргарієн (син Візеріса I)|Дейрон Таргарієн]] (зведений брат)

* '''Інші родичі:'''
** [[Корліс Веларіон]] (свекор, союзник)
** [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]] (родичка, союзниця)

== Особистість і характер ==

[[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніра Таргарієн]] була однією з найскладніших і найсуперечливіших постатей [[Дім Таргарієнів|дому Таргарієнів]] — її характер поєднував у собі силу, гордість, емоційність і внутрішню вразливість.

У юності Рейніра була харизматичною, впевненою в собі і життєрадісною. Вона не боялася порушувати традиції і відкрито демонструвала свою незалежність, що вирізняло її серед інших жінок [[Вестерос]]у. Її виховання при дворі, близькість до [[Візеріс I Таргарієн|батька]] і участь у засіданнях [[Мала рада|Малої ради]] сформували в ній відчуття права на владу.

Рейніра була амбітною і глибоко переконаною у своїй законності як спадкоємиці [[Залізний трон|Залізного трону]]. Вона щиро вірила, що трон належить їй за правом, і не була готова поступитися навіть під тиском політичних обставин.

Водночас її характер мав і темні сторони. Вона могла бути імпульсивною, емоційною і жорсткою у своїх рішеннях. Її стосунки з [[Крістон Коль|Крістоном Колем]], [[Харвін Стронг|Харвіном Стронгом]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]] показують її як людину, що керується не лише обов’язком, але й пристрастю.

Після початку [[Танок драконів|Танцю драконів]] характер Рейніри зазнає значної трансформації. Втрата дітей, зрада союзників і жорстокість війни поступово змінюють її. Вона стає більш холодною, підозрілою і рішучою, інколи приймаючи жорстокі рішення.

З часом Рейніра відходить від образу «Відради Королівства» і перетворюється на правительку, яку бояться і ненавидять. Її правління в [[Королівська Гавань|Королівській Гавані]] супроводжується суворими карами, високими податками і зростаючим невдоволенням народу.

Попри це, Рейніра залишається трагічною постаттю — жінкою, яка все життя боролася за своє право на владу, але врешті стала жертвою тієї ж боротьби. Її історія — це шлях від улюбленої принцеси до королеви, зламаної війною.

== Цитати ==

<blockquote>
«Залізний трон належить мені за правом.»
</blockquote>

<blockquote>
«Я — законна спадкоємиця, і я не відступлю.»
</blockquote>

<blockquote>
«Мій батько обрав мене. І цього достатньо.»
</blockquote>

<blockquote>
«Нехай вони називають мене як хочуть. Я все одно буду королевою.»
</blockquote>

<blockquote>
«Вони забрали в мене все. Тепер я заберу їхнє.»
</blockquote>

== Відмінності книг і серіалу ==

У серіалі «[[Дім Дракона]]» образ [[Рейніра Таргарієн (донька Візеріса I)|Рейніри Таргарієн]] значно глибше розкритий, ніж у книзі «[[Полум’я і кров]]», де події подаються через хроніки і свідчення різних джерел.

У серіалі велика увага приділяється її дитинству, дружбі та конфлікту з [[Алісента Хайтауер|Алісентою Хайтауер]], а також її стосункам із [[Крістон Коль|Крістоном Колем]] і [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймоном Таргарієном]]. У книзі ці події описані значно менш детально або подані неоднозначно.

Також у серіалі Рейніра показана більш співчутливою і людяною на ранніх етапах, тоді як у книзі вона швидше постає як суперечлива і поступово жорстокіша правителька.

Події, пов’язані з її дітьми, зокрема походження [[Джейкеріс Веларіон|Джейкеріса]], [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] та [[Джоффрі Веларіон|Джоффрі]], у серіалі подані більш прямо, тоді як у книзі це залишається предметом чуток і різних версій.

Смерть [[Люцеріс Веларіон|Люцеріса]] у серіалі показана як трагічний інцидент, де дракони виходять з-під контролю, тоді як у книзі це може трактуватися як більш навмисний акт насильства.

Загалом серіал робить Рейніру центральною емоційною фігурою історії, тоді як у книзі вона є однією з ключових, але не єдиною точкою зору на події [[Танок драконів|Танцю драконів]].

== Див. також ==

* [[Візеріс I Таргарієн]]
* [[Ейгон II Таргарієн]]
* [[Деймон Таргарієн (брат Візеріса I)|Деймон Таргарієн]]
* [[Алісента Хайтауер]]
* [[Крістон Коль]]
* [[Харвін Стронг]]
* [[Лейнор Веларіон]]
* [[Корліс Веларіон]]
* [[Рейніс Таргарієн (донька Еймона)|Рейніс Таргарієн]]
* [[Еймонд Таргарієн]]
* [[Джейкеріс Веларіон]]

[[Категорія:Персонажі]]
[[Категорія:Дім Таргарієнів]]
[[Категорія:Королі Семи Королівств]]
[[Категорія:Чорні Танок Драконів]]