Ейгон II Таргарієн

Титул: Король Андалів, ройнарів і перших людей, Лорд Семи Королівств, король «зелених»

Родина: Візеріс I Таргарієн (батько), Алісента Хайтауер (мати), Еймонд Таргарієн (брат), Дейрон Таргарієн (брат), Хелейна Таргарієн (сестра і дружина), Рейніра Таргарієн (зведена сестра)

Стосунки: Хелейна Таргарієн

Віра: Віра Семи

Ейгон II Таргарієн — король Семи Королівств з дому Таргарієнів, старший син Візеріса I Таргарієна і Алісенти Хайтауер, а також центральна постать громадянської війни, відомої як Танок драконів, у всесвіті «Пісня льоду й полум’я» та серіалі «Дім Дракона».

Попри те, що законною спадкоємицею Залізного трону була проголошена його зведена сестра Рейніра Таргарієн, Ейгон був коронований як король прихильниками «зелених» одразу після смерті батька. Його сходження на трон стало актом узурпації в очах «чорних» і безпосередньою причиною початку Танцю драконів — війни, що розірвала Вестерос і знищила могутність Таргарієнів.

Ейгон II відомий як суперечливий і нестабільний правитель, чия влада трималася не лише на законі, а й на силі, страху і підтримці його матері Алісенти та союзників при дворі. Його правління супроводжувалося жорстокими рішеннями, внутрішніми конфліктами і кривавою боротьбою за виживання.

Історія Ейгона II — це історія короля, який отримав трон у розпал інтриг і війни, але так і не зміг втримати королівство від руйнування.

Біографія

Дім Дракона: Сезон 1

У серіалі «Дім Дракона» Ейгон II Таргарієн постає як старший син короля Візеріса I і Алісенти Хайтауер, який із самого дитинства опиняється в центрі політичного протистояння між «зеленими» і «чорними».

З ранніх років Ейгон не виявляє інтересу до влади чи обов’язків спадкоємця. Він росте розбещеним, безвідповідальним і схильним до пороків, що викликає розчарування як у матері, так і при дворі. Попри це, Алісента і Отто Хайтауер поступово переконують його, що він має право на Залізний трон, навіть попри те, що спадкоємицею офіційно проголошена Рейніра Таргарієн.

У юності Ейгон вступає в шлюб із власною сестрою Хелейною Таргарієн, як це було прийнято в домі Таргарієнів. У цьому шлюбі народжуються діти, включаючи спадкоємця Джейхеріса.

Попри свій статус принца, Ейгон залишається відстороненим від державних справ і уникає відповідальності. Його брат Еймонд Таргарієн демонструє набагато більше прагнення до сили і слави, що створює внутрішній контраст у родині.

Після смерті Візеріса I починається боротьба за владу. Алісента і Отто Хайтауер негайно приховують смерть короля і скликають Малу раду, де приймається рішення коронувати Ейгона.

Сам Ейгон спочатку не бажає ставати королем і намагається втекти з Королівської Гавані, уникаючи відповідальності і політичної гри, яку ведуть його мати Алісента Хайтауер і дід Отто Хайтауер.

Після смерті Візеріса I починаються термінові пошуки принца, оскільки без нього неможливо провести коронацію. У столиці розгортається справжнє полювання, у якому беруть участь дві окремі групи.

З одного боку виступають Крістон Коль і Еймонд Таргарієн, які діють від імені Алісенти і прагнуть першими знайти Ейгона, щоб забезпечити контроль над ним і вплив на його рішення.

З іншого боку діють люди Отто Хайтауера, серед яких ключову роль відіграють близнюки з Королівської гвардії — Еррік Каргайл і Аррік Каргайл. Обидва брати добре знають столицю і мають доступ до різних її частин, включаючи найнижчі квартали.

Пошуки приводять їх у темні райони міста, зокрема до Блошиного Кінця, де Ейгон переховується, проводячи час серед простолюду, далеко від придворного життя. Там також показано його зв’язок із жорстокими розвагами, що підкреслює його характер і моральний стан.

У результаті саме Крістон Коль і Еймонд Таргарієн знаходять Ейгона першими. Вони переконують його повернутися до замку, наголошуючи на його обов’язку і неминучості його долі.

Брати Еррік Каргайл і Аррік Каргайл опиняються по різні боки конфлікту: один із них починає сумніватися у правомірності дій «зелених», що згодом призведе до ще більшого внутрішнього розколу.

Після того як Ейгона приводять до Червоного замку, його переконують прийняти корону. У Драконячому Лігві відбувається його урочиста коронація як короля Семи Королівств, що остаточно закріплює його статус і запускає війну.

Під час церемонії стається несподівана подія — Рейніс Таргарієн з’являється на своєму драконі Меліс, прориваючись крізь підлогу Лігва. Вона демонструє силу «чорних», але не вбиває Ейгона і його родину, після чого залишає місто.

Коронування Ейгона II стає точкою неповернення. Його проголошення королем остаточно закріплює розкол між «зеленими» і «чорними» та безпосередньо запускає події Танцю драконів.

Дім Дракона: Сезон 2

Після коронації Ейгона II Таргарієна та початку Танцю драконів його правління одразу опиняється під загрозою. Попри формальний статус короля, реальна влада на початку зосереджена в руках його матері Алісента Хайтауер і діда Отто Хайтауера, які намагаються контролювати ситуацію через Малу раду.

Сам Ейгон не демонструє якостей сильного правителя — він імпульсивний, жорстокий і схильний до надмірностей, що викликає напруження навіть серед його союзників. Його брат Еймонд Таргарієн і Крістон Коль поступово перебирають на себе військову ініціативу.

Ситуація різко загострюється після події, відомої як «Кров і Сир». Найманці, послані Деймоном Таргарієном, проникають до Червоного замку і вбивають спадкоємця Ейгона — принца Джейхеріса.

Це стає переломним моментом для Ейгона. Смерть сина викликає в ньому вибух гніву і бажання жорстокої помсти. Він наказує посилити репресії в Королівській Гавані і карати всіх підозрюваних у симпатіях до «чорних».

Його дружина і сестра Хелейна Таргарієн після цієї трагедії впадає у глибокий психологічний розлад, що ще більше дестабілізує ситуацію при дворі.

Під час війни ключову роль починають відігравати військові кампанії, організовані Крістоном Колем, який фактично стає головнокомандувачем сил «зелених». Ейгон підтримує ці кампанії, але дедалі більше втрачає контроль над подіями.

Однією з найважливіших подій стає битва при Граківському спокої (Rook’s Rest). Ейгон вирішує особисто взяти участь у битві, сідаючи на свого дракона Сонячний Вогонь.

У бою він разом із Еймондом на Вхагар вступає у сутичку з Рейніс Таргарієн на драконі Меліс. У небі відбувається масштабна битва драконів, яка стає однією з перших великих катастроф війни.

Попри перемогу «зелених», Ейгон отримує тяжкі опіки і серйозні поранення, а його дракон Сонячний Вогонь також зазнає важких ушкоджень. Після цього Ейгон фактично вибуває з активного правління.

Влада переходить до рук Еймонда і Крістона Коля, які ведуть війну більш агресивно і безкомпромісно. Це призводить до подальшої ескалації конфлікту.

Поки Ейгон одужує, ситуація в королівстві погіршується. Війна виснажує ресурси Вестеросу, а дедалі жорстокіші битви знищують драконів і цілі землі.

Таким чином, у другому сезоні Ейгон II проходить шлях від формального короля до пораненого правителя, який втрачає контроль над владою, тоді як війна, розпочата заради його коронації, виходить з-під контролю і перетворюється на катастрофу для всього королівства.

Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ)

Після тяжких поранень, отриманих у битві при Граківському спокої, Ейгон II Таргарієн тривалий час перебуває при смерті. Він майже не підводиться з ліжка, перебуваючи під наглядом септонів і мейстерів, які намагаються підтримати його життя за допомогою настоїв і макового молока. Більшу частину часу король проводить у забутті, прокидаючись лише для того, щоб прийняти їжу чи ліки.

Через його стан фактична влада переходить до його молодшого брата Еймонда Таргарієна, який проголошує себе принцом-регентом і Захисником Держави. Саме він разом із Крістоном Колем веде війну від імені «зелених».

Дракон короля, Сонячний Вогонь, після битви залишається важко пораненим — з розірваним крилом і численними опіками. Протягом тривалого часу він не здатен літати, що ще більше послаблює позиції Ейгона.

Коли сили Рейніри Таргарієн захоплюють Королівську Гавань, становище Ейгона стає критичним. За допомогою Ларіса Стронга король організовує втечу зі столиці.

Разом із ним залишають місто його діти — Джейхейра Таргарієн і Мейлор Таргарієн, а також лицарі Королівської гвардії — Уілліс Фелл і Рикард Торн. Щоб уникнути переслідування, Ейгон перевдягається у простий одяг і ховається серед вантажу риби на рибальському човні, що вирушає до Драконячого Каменя.

На острові він певний час перебуває у відносній безпеці, переховуючись і намагаючись оговтатися від ран. Він зловживає вином, щоб притупити біль, і приховує свої опіки під щільним одягом.

Згодом до нього прибуває його дракон Сонячний Вогонь, і вони знову возз’єднуються після розлуки, що сталася після битви.

За допомогою агентів і змовників, зокрема Альфред Брум, Марстон Уотерс та інших прихильників «зелених», Ейгон організовує раптове захоплення Драконячого Каменя, який на той момент належить Рейнірі.

Операція проходить швидко — гарнізон замку не встигає організувати оборону, і острів переходить під контроль Ейгона менш ніж за годину.

Під час цих подій Бейла Таргарієн встигає втекти і сісти на свого дракона Місячна Танцівниця. У небі над замком відбувається запеклий бій між нею і Ейгоном на Сонячному Вогні.

У результаті зіткнення обидва дракони падають. Ейгон, щоб врятуватися, стрибає із сідла з великої висоти і ламає обидві ноги, ще більше погіршуючи свій стан.

Невдовзі після захоплення замку до Ейгона доходять звістки про втечу Рейніри з Королівської Гавані після повстання і штурму Драконячого Лігва.

Коли Рейніра прибуває на Драконячий Камінь разом із невеликою свитою і своїм сином Ейгоном III, вона потрапляє в пастку і її захоплюють люди Ейгона.

Її супровід убивають, а саму Рейніру приводять до Ейгона, який сидить, не в змозі ходити, на балконі замку. Між ними відбувається короткий, але напружений діалог, після якого Ейгон віддає наказ стратити її.

За його наказом Рейніру віддають на розтерзання дракону Сонячний Вогонь. Дракон пожирає її на очах її сина, Ейгона III, якого залишають живим як заручника.

Ця подія стає символічною перемогою Ейгона II, але водночас остаточно руйнує будь-яку можливість примирення між сторонами.

Після смерті Рейніри Ейгон оголошує себе єдиним законним правителем Семи Королівств і наказує розіслати воронов усім лордам із повідомленням про свою перемогу.

Однак його становище залишається вкрай нестабільним. Його дракон Сонячний Вогонь помирає від отриманих ран, що стає для Ейгона тяжким ударом.

Сам король, відмовившись від макового молока, проводить останні місяці життя у страшних муках від ран. Його правління триває недовго і супроводжується постійними поразками.

Після розгрому його сил у битві на Королівському тракті навіть його союзники починають сумніватися у доцільності продовження війни.

У фіналі правління проти Ейгона формується змова. Корліс Веларіон, який на той момент входить до Малої ради, разом із Ларісом Стронгом організовують переворот, прагнучи покласти край війні.

Ейгону пропонують здатися і визнати владу Ейгона III, але він відмовляється.

Невдовзі після цього король помирає за загадкових обставин — імовірно, отруєний власними прибічниками. Його знаходять мертвим у своїх покоях після того, як він наказав віднести себе туди в закритих ношах.

Ейгон II пережив свою сестру Рейніру лише на кілька місяців.

Його смерть завершує одну з найкривавіших сторінок в історії Вестеросу — Танок драконів, залишаючи королівство спустошеним, а династію Таргарієнів — ослабленою і майже знищеною.

Родина

Батьки:
- Візеріс I Таргарієн (батько)
- Алісента Хайтауер (мати)

Дружина:
- Хелейна Таргарієн (сестра і дружина)

Діти:
- Джейхеріс Таргарієн (син)
- Джейхейра Таргарієн (донька)
- Мейлор Таргарієн (син)

Брати і сестри:
- Еймонд Таргарієн (брат)
- Дейрон Таргарієн (брат)
- Хелейна Таргарієн (сестра)

Зведені родичі:
- Рейніра Таргарієн (зведена сестра і суперниця)
- Джейкеріс Веларіон (зведений небіж)
- Люцеріс Веларіон (зведений небіж)
- Джоффрі Веларіон (зведений небіж)
- Ейгон III Таргарієн (зведений небіж)
- Візеріс II Таргарієн (зведений небіж)

Особистість і характер

Ейгон II Таргарієн — один із найсуперечливіших правителів Танцю драконів, чий характер формується під впливом байдужості в дитинстві, тиску родини та руйнівної сили влади.

У юності Ейгон не проявляє інтересу до правління чи політики. Він зростає безвідповідальним, схильним до розваг, алкоголю і жорстоких задоволень, уникаючи будь-яких обов’язків. На відміну від свого брата Еймонда, який прагне сили і визнання, Ейгон не має чіткої мети і не бачить себе правителем.

Його стосунки з батьком, Візерісом I, залишаються холодними і віддаленими. Король відкрито віддає перевагу Рейнірі, що формує у Ейгона почуття меншовартості і відчуження. Водночас Алісента Хайтауер і Отто Хайтауер постійно переконують його у тому, що він має право на Залізний трон, що створює внутрішній конфлікт між небажанням правити і нав’язаним обов’язком.

Після сходження на трон характер Ейгона різко змінюється. Влада, отримана не через власні заслуги, а завдяки інтригам, робить його ще більш нестабільним. Він стає імпульсивним, жорстоким і схильним до крайнощів, часто приймаючи рішення під впливом емоцій.

Смерть його сина Джейхеріса під час події «Кров і Сир» стає переломним моментом. Втрата спадкоємця викликає в ньому глибоку ненависть і бажання помсти, що остаточно руйнує залишки його стриманості. З цього моменту Ейгон дедалі більше діє як тиран, підтримуючи жорстокі покарання і репресії.

Попри зовнішню агресію, Ейгон залишається внутрішньо слабким правителем. Він часто покладається на інших — Алісенту, Еймонда та Крістона Коля — які фактично ведуть війну і приймають ключові рішення.

Після тяжких поранень і втрати свого дракона Сонячний Вогонь Ейгон ще більше віддаляється від реальності. Фізичний біль і постійні страждання посилюють його озлобленість і підозрілість. Він втрачає довіру навіть до своїх союзників і дедалі більше ізолюється.

У фінальні місяці життя Ейгон перетворюється на зламану людину — короля, який отримав владу, але не зміг нею скористатися. Його історія — це приклад того, як слабкість, страх і жага помсти можуть зруйнувати не лише правителя, а й ціле королівство.

Цитати

«Я король. І ніхто не забере в мене те, що належить мені за правом.»

«Нехай вони бояться. Лише страх тримає королівство разом.»

«Вона називає себе королевою? Я покажу їй, що таке справжня влада.»

«Мій син помер. І тепер вони всі заплатять за це.»

«Я не обирав цю корону… але я не віддам її нікому.»

«Світ жорстокий. І я навчився бути ще жорстокішим.»

Відмінності книг і серіалу

У книзі «Полум’я і кров» Ейгон II Таргарієн зображений як значно більш жорстокий, розбещений і безжальний правитель. Його негативні риси — схильність до насильства, жорстокість і моральна деградація — підкреслюються сильніше, ніж у серіалі.

У серіалі «Дім Дракона» персонаж отримує більш глибоке психологічне опрацювання. Його небажання ставати королем, внутрішні конфлікти і залежність від Алісенти Хайтауер та Отто Хайтауера роблять його більш трагічною фігурою.

Події, пов’язані з його коронацією, у серіалі подані більш драматично, включаючи сцену з Рейніс Таргарієн і драконом Меліс, чого немає у книзі.

Також у серіалі більше уваги приділяється його стосункам із родиною — зокрема з Еймондом і Хелейною — тоді як у книзі ці аспекти розкриті менш детально.

Загалом у серіалі Ейгон II подається як слабкий і суперечливий правитель, тоді як у книзі він частіше виступає як жорстокий узурпатор і один із головних винуватців трагедії Танцю драконів.

Див. також