Вестерос
Більше дій
Вестерос
Вестерос — великий континент у світі «Пісня льоду й полум’я» та серіалах «Гра престолів», «Дом Драконів», «Лицар сімох королівств» . Саме тут розташовані Сім Королівств — королівства, які протягом більшої частини історії об’єднані під владою Залізного трону. Континент простягається від холодних земель за Стіною на далекій півночі до пустель і гір Дорну на півдні.
Вестерос населений різними народами — нащадками Перших Людей, андалів та ройнарів. Протягом тисячоліть тут існували незалежні королівства, якими правили могутні династії, такі як Дім Старків, Дім Ланністерів, Дім Арренів і Дім Баратеонів. Близько трьохсот років до подій основної історії континент був завойований Ейгоном Завойовником, який за допомогою своїх драконів об’єднав більшість земель у єдину державу.
Континент поділяється на кілька великих регіонів: Північ, Долина Аррен, Річкові землі, Західні землі, Простір, Штормові землі, Дорн та Королівські землі. Найбільшим містом є Королівська Гавань, столиця сімох Королівств і місце, де розташований Залізний трон.
Події більшості історій всесвіту «Пісні льоду й полум’я» розгортаються саме у Вестеросі — на континенті, де переплітаються війни, династичні змови, боротьба за владу та давні магічні сили, що пробуджуються разом із поверненням драконів і загрозою білих блукачів.
Географія
Вестерос — великий континент, що розташований у західній частині відомого світу. Він простягається на тисячі кілометрів з півночі на південь — від крижаних пусток за Стіною до спекотних пустель Дорну. За формою Вестерос нагадує витягнутий півострів, оточений морями з трьох боків.
На сході континент омивається Вузьким морем, яке відділяє його від континенту Ессос. На заході лежить велике Західне море, за яким розташовані майже невідомі землі. Південне узбережжя виходить до Літнього моря, тоді як на півночі Вестерос закінчується суворими землями за Стіною, де панують вічні морози.
Рельєф континенту надзвичайно різноманітний. Тут можна знайти величезні гірські хребти, родючі рівнини, густі ліси, болота, річкові долини та безкраї пустелі. Ці природні особливості значною мірою визначають політичний поділ Вестеросу та спосіб життя його мешканців.
Основні регіони
Вестерос поділяється на кілька великих історичних і політичних регіонів, які колись були незалежними королівствами.
- Північ — найбільший регіон континенту, що займає майже третину його території. Це холодна й малонаселена земля густих лісів, гір і озер. Центром Півночі є замок Вінтерфелл, а правлячим домом протягом тисячоліть був Дім Старків. На крайній півночі стоїть величезна Стіна — давня оборонна споруда, що захищає Сім Королівств від небезпек далеких північних земель.
- Долина Аррен — гірський регіон на сході континенту, оточений неприступними Місячними горами. Його столицею є замок Орлине Гніздо, розташований високо в горах. Завдяки природним укріпленням Долина довгий час залишалася однією з найбезпечніших земель Вестеросу.
- Річкові землі — центральний регіон, відомий численними річками, зокрема Тризубом. Через вигідне розташування ці землі часто ставали полем битви під час воєн.
- Західні землі — багатий гірський регіон на заході континенту, відомий великими покладами золота. Тут розташована фортеця Утес Кастерлі, родовий замок дому Ланністерів.
- Простір — найбільш родючий регіон Вестеросу. Його зелені рівнини, виноградники та поля забезпечують більшу частину продовольства континенту. Найбільшим містом регіону є Староміст, один із найдавніших центрів культури та науки.
- Штормові землі — суворий регіон на південному сході, відомий сильними бурями, які часто накочуються з моря. Його головною фортецею є Штормова Межа.
- Дорн — найпівденніший регіон Вестеросу, що відрізняється спекотним кліматом, пустелями та горами. Тут живуть нащадки ройнарів, а правлячим домом є Дім Мартеллів.
- Королівські землі — регіон навколо столиці Сімох Королівств, Королівської Гавані. Саме тут розташований Червоний замок, резиденція короля на Залізному троні.
Острови
Окрім великих материкових регіонів, у Вестеросі та навколо нього розташовано багато островів і архіпелагів, які відіграють важливу роль у торгівлі, війнах та політичному житті континенту.
- Залізні острови — архіпелаг у Західному морі, батьківщина дому Грейджоїв і центр культури залізнородних.
- Ведмежий Острів — північний острів у Західному морі, яким править Дім Мормонтів.
- Скагос — великий і дикий острів на північному сході Півночі, відомий своїми суворими мешканцями та ізольованістю.
- Драконячий Камінь — острів у Чорноводній затоці, на якому розташована однойменна фортеця дому Таргарієнів.
- Острів Облич — священний острів у центрі Озера Божого Ока, де був укладений Пакт Острова Облич між Першими Людьми і дітьми лісу.
- Щитні острови — архіпелаг біля узбережжя Простору, що захищає гирло Мандеру від нападів з моря.
- Тарт — великий острів у Вузькому морі біля Штормових земель, відомий як «Сапфіровий острів».
- Зеленокамінь — острів біля узбережжя Штормових земель, володіння Дім Естемонтів.
- Арбор — великий і багатий острів у Західному морі, відомий вином і домом Дім Редвінів.
- Ступені — ланцюг островів між Ессосом і Дорном, що виник після руйнування Руки Дорну.
Гори та природні бар’єри
Гірські хребти відіграють важливу роль у географії континенту. Найвідомішими є Місячні гори, що відокремлюють Долину Аррен від решти Вестеросу, а також Червоні гори, які формують природний кордон між Дорном і Простором.
Річки та водойми
Багато великих річок беруть початок у центральній частині континенту. Найвідомішою є система річок Тризуб, що складається з трьох великих приток. Річки відіграють важливу роль у торгівлі, сільському господарстві та військових кампаніях.
Клімат
Клімат Вестеросу змінюється залежно від регіону. Північ характеризується довгими холодними зимами та коротким літом. Центральні регіони мають помірний клімат із родючими землями, тоді як Дорн відомий спекою, пустелями та посушливими рівнинами.
Особливістю світу є нерегулярна зміна пір року. Літо та зима можуть тривати багато років, що значно впливає на життя мешканців континенту. Саме тому девіз дому Старків — «Зима близько» — нагадує про неминучість суворих холодів.
Населення та народи
Населення Вестеросу становить десятки мільйонів людей і складається з кількох основних народів та культур, які сформувалися протягом тисячоліть. Найбільш численними є нащадки Перших Людей та андалів, але на півдні континенту також значний вплив мають нащадки ройнарів. Окрім людей, на крайній півночі та в диких землях за Стіною живуть інші народи й істоти, які відрізняються від мешканців Сімох Королівств.
Загалом населення континенту оцінюється приблизно у 35–45 мільйонів людей. Найбільш густонаселеними регіонами є Простір і Річкові землі, де розташовані родючі рівнини та великі міста. Натомість Північ займає величезну територію, але має відносно невелику кількість мешканців через суворий клімат.
Перші Люди
Перші Люди були найдавнішими відомими поселенцями Вестеросу. Вони прибули на континент тисячі років тому через Перешийок і почали освоювати його землі. Саме вони заснували багато давніх родів, зокрема Дім Старків. Їхня культура тісно пов’язана зі стародавніми віруваннями, відомими як поклоніння Старим богам.
Найбільше нащадків Перших Людей проживає у Півночі та регіонах за стіною Одичалі, де їхні традиції та релігія збереглися майже без змін.
Андали
Андали прибули до Вестеросу приблизно шість тисяч років тому з континенту Ессос. Вони принесли з собою нову релігію — поклоніння Вірі в Сімох богам — і поступово завоювали більшу частину континенту.
У результаті андальського завоювання більшість регіонів Вестеросу перейняла їхню культуру, мову та лицарські традиції. Саме андали започаткували багато звичаїв, які згодом стали основою політичного та соціального життя Віра Семиох Королівств.
Ройнари
Ройнари — народ, який прибув до Вестеросу з Ессосу після поразки у війні з Валірією. Під проводом принцеси Німерія вони переселилися до Дорну, де згодом змішалися з місцевим населенням.
Їхній вплив значною мірою сформував культуру Дорну. Саме тому у Дорні збереглися деякі унікальні традиції, зокрема рівність у спадкуванні між чоловіками й жінками.
Інші народи
Окрім основних людських народів, у давнину у Вестеросі також існували інші істоти. Найвідомішими з них були Діти лісу — загадковий народ, який жив на континенті задовго до появи людей.
За легендами, саме вони створили білих блукачів, що стали однією з найбільших загроз для всього людства. Хоча більшість Дітей лісу зникла з історії, їхній вплив на давні події Вестеросу залишається важливою частиною легенд і переказів.
Флора і фауна
Природний світ Вестеросу надзвичайно різноманітний і змінюється залежно від регіону та клімату. Від холодних лісів Півночі до спекотних пустель Дорну континент має широкий спектр рослин і тварин, пристосованих до різних природних умов. Більшість мешканців Сімох Королівств живе за рахунок сільського господарства, полювання та рибальства, тому флора і фауна відіграють важливу роль у їхньому житті.
Флора
Рослинність Вестеросу значно відрізняється залежно від кліматичної зони.
На Півночі переважають густі хвойні ліси, сосни, ялини та холодостійкі дерева. Особливе значення мають Чардрева — стародавні дерева з білою корою та червоним листям, що вважаються священними для прихильників Старих богів. У багатьох замках Півночі збереглися богорощі, де ростуть ці дерева.
У центральних регіонах, таких як Річкові землі та Простір, поширені родючі рівнини, поля зернових культур, фруктові сади та виноградники. Саме ці землі забезпечують більшу частину продовольства Вестеросу.
На заході, у Західних землях, зустрічаються ліси, пагорби та кам’янисті гірські схили. На півдні, особливо в Дорні, рослинність пристосована до спекотного клімату: тут ростуть пальми, чагарники, кактуси та інші посухостійкі рослини.
Фауна
Тваринний світ Вестеросу включає як звичайних тварин, так і рідкісних або легендарних істот.
До звичайної фауни належать олені, кабани, ведмеді, вовки, лисиці, зайці та різноманітні птахи. У лісах Півночі та центральних регіонів мешкає багато мисливських тварин, що робить полювання важливою частиною життя місцевих лордів і селян.
Особливе місце у фауні континенту займають лютововки — великі й надзвичайно сильні вовки, які колись вважалися майже вимерлими на південь від Стіни. Вони тісно пов’язані з символікою дому Старків.
У гірських районах можна зустріти гірських козлів і великих орлів, тоді як у болотах і річкових долинах живуть різні види риб, водоплавних птахів і дрібних тварин.
Легендарні істоти
Окрім звичайних тварин, у світі Вестеросу існують і легендарні створіння. Найвідомішими з них є Дракони, які були символом влади дому Таргарієнів і відіграли ключову роль у завоюванні Сімох Королівств.
На крайній півночі за Стіною мешкають Велетні — великі гуманоїдні істоти, які колись жили по всьому континенту, але з часом були витіснені людьми. Разом із ними на півночі можна зустріти мамонтів — величезних волохатих тварин, яких велетні іноді використовують у битвах.
У давнину в лісах Вестеросу жили Діти лісу — загадковий народ, що володів давньою магією та був тісно пов’язаний із природою і Старими богами.
Серед рідкісних і майже легендарних тварин також згадуються Єдинороги, які, за розповідями, мешкають на острові Скагос. У холодних лісах півночі колись водилися лютововки, а також гігантські олені й гігантські вепри, значно більші за звичайних представників цих видів.
У віддалених регіонах світу можна зустріти й інших небезпечних створінь. Наприклад, мантикори — невеликі, але смертельно отруйні істоти, відомі своїми жалами. У джунглях континенту Соториос живуть Віверни — великі крилаті хижаки, схожі на драконів, але позбавлені вогняного дихання.
У густих лісах і горах іноді згадуються сутінкові коти — великі й небезпечні хижаки, які нагадують гігантських диких кішок.
Моря навколо Вестеросу також приховують власні легенди. Моряки часто розповідають про Кракенів — величезних морських чудовиськ, здатних топити кораблі та затягувати їх у глибини океану.
Частиною стародавніх легенд є і білі блукачі — надприродні істоти льоду й темряви, які з’являються під час довгих зим і становлять смертельну загрозу для всіх живих істот.
Релігія
У Вестеросі існує кілька релігійних традицій, які сформувалися протягом тисячоліть. Найпоширенішими віруваннями є поклоніння Старим богам і Віра в Сімох. У деяких регіонах також поширені інші релігії, зокрема культ Володаря Світла. Релігія відіграє важливу роль у житті мешканців континенту, впливаючи на політику, культуру та щоденні звичаї.
Старі боги
Найдавнішою релігією Вестеросу є поклоніння Старим богам, яке походить від Перших Людей. Ця віра не має священних книг або організованого духовенства. Її символами є Чардрева — священні дерева з білою корою та червоним листям, які ростуть у богорощах.
Прихильники Старих богів вірять, що духи природи спостерігають за людьми через обличчя, вирізані на стовбурах богдерев. Найбільше ця релігія збереглася у Півночі, де її сповідують багато стародавніх родів, зокрема Дім Старків.
Віра в Сімох
Віра в Сімох була принесена до Вестеросу андалами під час їхнього завоювання кілька тисяч років тому. Разом із новою вірою андали принесли власні закони, традиції та соціальний лад, які згодом стали основою культури більшості південних земель континенту. Поступово ця релігія поширилася майже на весь Вестерос, за винятком Півночі, де й надалі зберігалося поклоніння Старим богам.
Віра в Сімох ґрунтується на поклонінні семи аспектам одного божества: Батькові, Матері, Воїну, Ковалю, Діві, Старій та Невідомому. Кожен із цих аспектів символізує певну сторону людського життя — справедливість, милосердя, силу, працю, чистоту, мудрість і смерть.
Релігійним центром цієї віри є септи — храми, у яких служать септони та септи. Найвищим духовним лідером релігії є Верховний септон, резиденція якого розташована у Королівській Гавані. Саме там знаходиться Велика септа — головний храм Віри в Сімох.
Віра в Сімох тісно пов’язана з традицією лицарства, яка стала однією з головних культурних основ південних земель Вестеросу. Багато Лицарів присягають служити ідеалам цієї віри, захищати слабких, шанувати честь і дотримуватися справедливості. Перед посвятою у лицарі молоді зброєносці часто проводять ніч у молитві в септі, де просять благословення богів.
Лицарська культура також проявляється у проведенні турнірів — великих змагань, у яких лицарі демонструють свою майстерність у поєдинках на списах, фехтуванні та інших військових дисциплінах. Турніри є важливою частиною життя знаті та часто організовуються з нагоди великих свят, коронацій або політичних подій.
Під час таких турнірів лицарі змагаються за славу, багатство і прихильність дам, а переможець часто отримує право назвати «королеву кохання та краси». Ці традиції підкреслюють ідеали честі, відваги та шляхетності, які вважаються невід’ємною частиною культури, сформованої під впливом Віри в Сімох
Володар Світла
Культ Володаря Світла, також відомого як Р’глор, походить з Ессосу. Його прихильники вірять у боротьбу між світлом і темрявою та вважають, що їхній бог веде війну проти сил холоду і ночі.
У Вестеросі ця релігія не є широко поширеною, але її послідовники з’являються під час подій основної історії. Найвідомішими служителями Р’глора є червоні жерці та жриці, які практикують ритуали вогню та пророцтва.
Інші вірування
У деяких частинах Вестеросу зберігаються й інші релігійні традиції. Наприклад, у Дорні деякі звичаї та вірування мають коріння у культурі ройнарів.
На північ від Стіни одичалі часто сповідують власні духовні традиції, пов’язані з природою та давніми духами.
Попри різноманіття релігій, більшість мешканців Вестеросу визнає важливість віри у повсякденному житті, а релігійні інститути часто впливають на політичні події та суспільні в Сімох Королівствах.
Історія
Століття Зорі
Століття Зорі — найдавніший відомий період історії Вестеросу, що передував появі людей на континенті. У цей час більшу частину земель покривали величезні прадавні ліси, річки текли вільно, а природа залишалася майже недоторканою. Головними мешканцями Вестеросу були Діти лісу — невеликий за зростом, але дуже давній і мудрий народ.
Діти лісу жили у гармонії з природою та поклонялися Старим богам. Їхні святині знаходилися у богорощах, де росли священні Чардрева з білою корою і червоним листям. У корі цих дерев часто вирізали обличчя, які, за віруваннями, дозволяли богам спостерігати за світом.
Цей народ володів давньою магією, пов’язаною з природою, тваринами та лісами. За легендами, деякі з них могли бачити майбутнє або спілкуватися з тваринами і духами природи. Поруч із ними на континенті жили інші стародавні істоти, зокрема Велетні, які були значно більшими за людей і володіли великою фізичною силою.
У лісах і горах також водилися численні дикі тварини, серед яких були лютововки, гігантські олені та інші великі хижаки. Континент у цей період був значно більш диким і небезпечним, ніж у пізніші епохи.
Діти лісу будували прості поселення серед дерев і намагалися не порушувати природний баланс. Вони не зводили великих міст або кам’яних замків, на відміну від народів, які прийшли пізніше.
Більшість знань про Століття Зорі походить із легенд, пісень і стародавніх переказів, оскільки письмових джерел з того часу майже не збереглося. Багато істориків вважають, що реальні події цього періоду значною мірою переплелися з міфами.
Саме в цей період сформувався природний і магічний світ Вестеросу, який пізніше став основою для подальшої історії континенту.
Прибуття Перших Людей
Близько дванадцяти тисяч років до подій основної історії до Вестеросу прибули Перші Люди — перший людський народ, що заселив континент. Вони прийшли з Ессосу через сушу, яка тоді з’єднувала два континенти в районі Перешийка. Перші Люди були воїнами і мисливцями, які пересувалися великими племенами та поступово почали освоювати нові землі.
Після прибуття вони почали вирубувати ліси, щоб будувати поселення, дороги та укріплення. Це швидко призвело до конфлікту з Дітьми лісу, які вважали ліси священними. Так почалася одна з перших великих воєн в історії континенту — Війна Перших Людей і Дітей лісу.
Ця війна тривала багато поколінь. Перші Люди мали перевагу у фізичній силі, броні та зброї, виготовленій із бронзи. Вони руйнували богорощі та знищували священні чардрева, що для Дітей лісу було страшним святотатством.
У відповідь Діти лісу використовували свою магію, щоб зупинити загарбників. За легендами, саме під час цієї війни вони знищили величезний сухопутний міст, який з’єднував Вестерос і Ессос. Ця подія відома як руйнування Руки Дорну.
За деякими легендами, Діти лісу створили Білі блукачі під час війни з Першими Людьми, щоб зупинити людське вторгнення. Проте згодом ця сила вийшла з-під контролю і стала загрозою для всіх народів Вестеросу.
Попри це, Перші Люди продовжували поширюватися по континенту. Вони заснували перші укріплені поселення та почали формувати ранні королівства. З часом стало очевидно, що жодна зі сторін не може здобути остаточної перемоги.
Зрештою війна завершилася мирною угодою, відомою як Пакт на Острові Облич. Переговори відбулися на священному острові посеред озера, де росли давні Чардрева. Згідно з умовами пакту, Перші Люди отримували право жити на відкритих землях, рівнинах і горах.
Натомість ліси та богорощі залишалися під захистом Дітей лісу. Після укладення миру Перші Люди також прийняли релігію Старих богів, перейнявши частину традицій своїх колишніх ворогів.
Пакт поклав край війні та започаткував нову епоху співіснування між людьми та Дітьми лісу. У наступні століття Перші Люди поступово поширилися по всьому Вестеросу, засновуючи нові поселення та королівства.
Саме від Перших Людей походять багато найдавніших родів континенту, серед яких Дім Старків. Їхня культура, мова та традиції стали основою для розвитку північних земель Вестеросу.
Довга ніч
Довга ніч — одна з найстрашніших і найтаємничіших подій у давній історії Вестеросу. Це був період надзвичайно довгої зими, коли світ занурився у темряву і холод, а сонце майже не піднімалося над горизонтом. За переказами, ця зима тривала багато років і принесла на континент голод, страх і загрозу повного знищення людства.
Саме в цей час у світі з’явилися Білі блукачі — надприродні істоти льоду і темряви. Разом із ними рухалися армії мерців, які піднімалися після смерті і служили своїм господарям. Їхній прихід супроводжувався сильними хуртовинами, різким похолоданням і поширенням страху серед усіх народів.
Поселення людей одне за одним зникали під натиском холодної ночі та армій мертвих. Багато земель було спустошено, а цілі народи опинилися на межі зникнення.
Перед лицем цієї загрози давні вороги були змушені об’єднатися. Перші Люди і Діти лісу створили союз, щоб разом протистояти силам темряви. За легендами, у цей період з’явилися великі герої, які очолили боротьбу проти білих блукачів.
У різних легендах згадується герой Азор Ахай, який приніс світло у темряву та допоміг переломити хід війни. В інших переказах розповідається про воїнів і королів, які підняли свої народи на останню битву проти сил ночі.
Кульмінацією цієї боротьби стала легендарна Битва за світанок. Саме в цій битві сили людей і їхніх союзників змогли зупинити білих блукачів і відкинути їх назад у далекі північні землі.
Після перемоги темрява почала відступати, а світло повернулося у світ. Закінчення Довгої ночі стало початком нової епохи, яка в історії Вестеросу відома як Доба Героїв.
Доба Героїв
Доба Героїв — легендарний період у давній історії Вестеросу, що настав після закінчення Довгої ночі та перемоги над білими блукачами. У цей час континент поступово відновлювався після довгих років темряви, холоду та руйнувань.
Багато земель було спустошено, а поселення людей і союзних народів довелося відбудовувати майже з нуля. Саме в цей період почали формуватися перші великі королівства та стародавні роди Вестеросу.
Назва епохи походить від численних героїв, які, за легендами, жили у цей час і здійснили великі подвиги. Більшість відомостей про цей період походить із пісень, переказів і легенд, тому межа між історією та міфом часто є нечіткою.
Одним із найвідоміших героїв цієї епохи був Брандон Будівельник. За переказами, саме він заснував Вінтерфелл і відіграв ключову роль у будівництві Стіни — величезної оборонної споруди на півночі континенту.
Іншим відомим героєм був Ланн Розумний, легендарний засновник дому Ланністерів. За легендами, він хитрістю захопив могутню фортецю Утес Кастерлі і поклав початок одній із найзаможніших династій Вестеросу.
Також у цей період жив Дурран Божественний, засновник дому Дюррандонів і правитель Штормових земель. Легенди розповідають, що він побудував замок Штормова Межа після численних руйнувань, спричинених бурями.
У цей час з’явилися й інші легендарні постаті, які стали героями народних переказів. Серед них згадуються воїни, королі та мандрівники, що заснували багато відомих родів і замків континенту.
Доба Героїв стала періодом формування багатьох культурних традицій Вестеросу. Саме тоді виникли ранні королівства, які згодом стали основою майбутніх великих домів.
Наприкінці цієї епохи Вестерос уже був поділений між численними королями, які правили різними землями континенту. Ця система незалежних королівств існувала протягом тисячоліть і зберігалася аж до наступної великої події — вторгнення андалів.
Вторгнення андалів
Вторгнення андалів — один із найважливіших переломних періодів в історії Вестеросу. Близько шести тисяч років до подій основної історії до континенту з Ессосу прибув народ андалів. Вони переправилися через Вузьке море великими флотами й почали завойовувати землі Вестеросу.
Андали були добре озброєними воїнами та принесли із собою нову культуру, нові звичаї та релігію — Віру в Сімох. На відміну від Перших Людей, вони використовували зброю зі сталі, що давало їм значну перевагу у битвах.
Після висадки на східному узбережжі континенту андали почали поступово просуватися углиб земель. Їхнє вторгнення призвело до довгих і кривавих війн між андальськими загарбниками та королівствами Перших Людей.
Під час цих воєн було знищено багато стародавніх богорощ, а численні чардрева були вирубані. Андали намагалися викорінити поклоніння Старим богам і поширити нову релігію — Віру в Сімох.
Багато королівств Перших Людей були завойовані або знищені. З часом андали заснували власні доми та династії, які почали правити різними регіонами континенту.
Особливо сильним їхній вплив став у Долині Аррен, де андальські королі встановили свою владу одними з перших. Поступово їхня культура поширилася на більшість земель Вестеросу.
Єдиним великим регіоном, який зміг уникнути завоювання, залишалася Північ. Під владою дому Старків північні королі змогли відбити вторгнення та зберегти традиції Перших Людей і поклоніння Старим богам.
У наступні століття андали та Перші Люди поступово змішалися, утворивши нову культуру Вестеросу. Більшість великих домів південних земель походять саме від андалів.
Прибуття ройнарів
Прибуття ройнарів стало однією з найважливіших подій у формуванні культури Дорну. Народ ройнарів походив із берегів великої річки Ройн у Ессосі. Протягом багатьох століть вони створили могутню цивілізацію з містами, портами та складною культурою.
Їхня історія різко змінилася після війни з Валірійською імперією. Валірійці, що володіли драконами, почали завойовувати землі вздовж річки Ройн. Ройнарські міста поступово падали під натиском валірійських легіонів і драконів.
Після поразки у війні ройнарська принцеса Німерія вирішила врятувати свій народ. Вона наказала зібрати величезний флот і залишити рідні землі. За легендами, у цій подорожі брали участь тисячі кораблів.
Флот Німерії довго мандрував морями, шукаючи нову батьківщину. Зрештою ройнари досягли берегів Дорну у Вестеросі. Там вони зустріли місцеві андалські доми, що правили пустельними землями.
Німерія уклала союз із Морсом Мартеллом, лордом дому Дім Мартеллів. Вони одружилися, об’єднавши свої народи. Цей союз став початком нової політичної сили у Дорні.
Разом ройнари та Мартелли почали підкорювати інші дорнійські доми. Протягом кількох років вони об’єднали більшу частину регіону під владою Мартеллів. Саме тоді виникла держава, відома як князівство Дорн.
Ройнарська культура сильно вплинула на місцеві звичаї. У Дорні з’явилися традиції рівності між чоловіками та жінками у спадкуванні влади. Це відрізняло дорнійців від більшості інших народів Вестеросу.
Прибуття ройнарів остаточно сформувало унікальну культуру Дорну. З цього часу Мартелли стали правлячою династією регіону.
Завоювання Ейгона
Завоювання Ейгона стало подією, яка назавжди змінила політичну карту Вестеросу. Приблизно за триста років до подій основної історії Ейгон I Таргарієн вирішив підкорити континент. Разом із ним у поході брали участь його сестри — Вісенья Таргарієн і Рейніс Таргарієн.
Головною перевагою Таргарієнів були їхні дракони. Ейгон літав на Балеріоні, найбільшому з драконів. Вісенья керувала драконом Вхагар, а Рейніс — драконом Мераксес.
Першим кроком завоювання стало висадження на східному узбережжі континенту. Там було збудовано укріплення, яке згодом стало містом Королівська Гавань.
Під час кампанії Таргарієни зіткнулися з кількома королівствами. Однією з найвідоміших битв стала Битва на Полі Вогню. У ній армії Ланністерів та Гарденерів були знищені драконячим вогнем.
Ще однією важливою подією стало падіння Гарренгол. Замок, збудований Гаррен Чорний, вважався неприступним. Проте Балеріон розплавив його вежі драконячим полум’ям.
Поступово більшість королівств визнали владу Ейгона. Так виникла нова держава — Сім Королівств. Ейгон став першим правителем на Залізному троні.
Лише Дорн залишився незалежним. Дорнійці змогли уникнути підкорення і зберегли свою автономію.
Приєднання Дорну
Після Завоювання Ейгона Дорн залишався єдиним регіоном Вестеросу, який не підкорився владі Таргарієнів. Багато спроб завоювати ці землі закінчувалися невдачею через складний клімат і партизанську тактику дорнійців. Протягом майже двох століть Дорн залишався незалежним князівством під владою дому Мартеллів. Зрештою регіон приєднався до Сім Королівств мирним шляхом. Це стало можливим завдяки шлюбу між представниками домів Таргарієнів і Мартеллів. Таким чином Дорн увійшов до складу королівства без великої війни. Після цього правителі Дорну отримали титул князів. Це приєднання завершило об’єднання більшості земель Вестеросу під однією короною.
Блекфайрські повстання
Блекфайрські повстання були серією громадянських воєн у Сім Королівствах. Вони почалися після того, як король Ейгон IV Таргарієн визнав своїх позашлюбних дітей законними. Один із них, Деймон Блекфайр, підняв повстання проти короля Дейрона II. Повстання швидко переросло у масштабну війну між прихильниками Блекфайрів і Таргарієнів. Ключовою подією стала Битва на Червоній Траві. Попри початкові успіхи, Блекфайри були розгромлені. Проте наступні покоління цього роду ще кілька разів намагалися повернути владу. Ці конфлікти значно ослабили королівство.
Дев’ятигрошова війна
Дев’ятигрошова війна стала останнім великим конфліктом перед падінням династії Таргарієнів. Війна почалася, коли група вигнанців і авантюристів створила союз, відомий як Дев’ять королів. Їхнім лідером був Маеліс Чудовисько. Повстанці намагалися використати нестабільність у королівстві, щоб захопити владу. Армії Сім Королівств вирушили проти них. Вирішальні бої відбулися на островах у Вузькому морі. У битві Маеліс був убитий. Після цього загроза вторгнення була остаточно знищена.
Повстання Роберта
Повстання Роберта Баратеона стало війною, яка поклала край правлінню Таргарієнів у Вестеросі. Конфлікт почався після викрадення Ліанни Старк принцом Рейгар Таргарієн. Проти короля Ейріса II виступили кілька великих домів. Лідером повстанців став Роберт Баратеон. Вирішальною подією стала Битва на Тризубі. У цій битві Роберт убив Рейгара. Після падіння Королівської Гавані династія Таргарієнів втратила владу. Роберт Баратеон став новим королем.
Війна п’яти королів
Після смерті Роберта Баратеона у Вестеросі почалася Війна п’яти королів. Кілька претендентів заявили права на Залізний трон. Серед них були Робб Старк, Станніс Баратеон, Ренлі Баратеон, Джоффрі Баратеон та Бейлон Грейджой. Війна призвела до численних битв і руйнувань по всьому континенту. Однією з найвідоміших подій стала Битва на Чорноводній. У ході конфлікту загинули багато лордів і королів. Королівство опинилося у стані хаосу. Війна значно послабила владу корони.
Під час подій серіалу загроза з півночі знову стала реальною. Білі блукачі під проводом Короля Ночі перейшли Стіну і рушили на південь. Їхня армія складалася з тисяч мертвих воїнів. Багато домів Вестеросу об’єднали свої сили для боротьби з цією загрозою. Вирішальна битва відбулася у битві за Вінтерфелл. У цій битві армія живих змогла зупинити наступ мертвих. Король Ночі був знищений. Після цього загроза Довгої ночі зникла.
Падіння Залізного трону
Після перемоги над білими блукачами боротьба за владу продовжилася. Дейнеріс Таргарієн вирушила захоплювати Королівська Гавань. Під час штурму місто було майже повністю зруйноване. Це викликало шок і страх серед союзників. Джон Сноу вирішив зупинити її, щоб запобігти подальшим руйнуванням. Він убив Дейнеріс у тронній залі. Після цього лорди Вестеросу обрали нового правителя. Королем став Бран Старк, а Північ стала незалежним королівством під владою Санса Старк.