Еймонд Таргарієн
Більше дій
Еймонд Таргарієн
Еймонд Таргарієн — принц дому Таргарієнів, вершник Вхагар — найстарішого і найстрашнішого дракона свого часу, та одна з найнебезпечніших постатей Танцю драконів. Син короля Візеріса I і королеви Алісента Хайтауер, Еймонд із юних років вирізнявся жорстким характером, непохитною волею і прагненням довести свою силу.
У дитинстві він зазнав приниження через відсутність власного дракона, однак усе змінилося, коли він зухвало осідлав Вхагар — подвиг, що назавжди змінив його долю. Ціна цього була високою: під час сутички з дітьми Рейніри Таргарієн він втратив око, після чого його образ назавжди став символом страху і помсти. В обмін на око він отримав дракона — і сам визнав, що це була справедлива ціна.
Еймонд виріс у воїна, який не знає страху і не відступає. Його холодний розум і жорстокість зробили його головною військовою силою «зелених», а під час війни він став фактичним правителем королівства як Принц-регент і Захисник держави при своєму браті Ейгоні II.
Його ім’я стало синонімом війни і руйнування. Саме Еймонд розв’язав відкритий конфлікт, убивши Люцеріса Веларіона над Штормовим Краєм, після чого Вестерос занурився у кровопролиття. Його кампанії у Річкових землях залишили по собі спустошені землі і тисячі загиблих.
Еймонд Таргарієн — це не просто принц і вершник дракона, а уособлення війни: людина, яка втратила частину себе, але натомість стала ще небезпечнішою. Його шлях — це шлях помсти, честі і руйнування, що веде до однієї з найвідоміших і найтрагічніших битв в історії Вестеросу.
Дім Дракона: Сезон 1
Еймонд Таргарієн народився у шлюбі короля Візеріса I Таргарієна та королеви Алісента Хайтауер. Він був другим сином у родині після Ейгона II і з дитинства зростав у атмосфері напруги між гілками дому Таргарієнів.
Його дитинство проходило у Червоному замку в Королівській Гавані, разом із братом Ейгоном II, сестрою Хелейна Таргарієн та молодшим братом Дейроном. Паралельно при дворі виховувалися діти Рейніри Таргарієн — Джейкеріс Веларіон, Люцеріс Веларіон і Джоффрі Веларіон, а також Бейла Таргарієн і Рейна Таргарієн — доньки Деймона Таргарієна.
З ранніх років Еймонд стає об’єктом насмішок через відсутність власного дракона — що в родині Таргарієнів вважається серйозним недоліком. Ейгон II разом із дітьми Рейніри влаштовують над ним жорстокий жарт, підсунувши йому свиню, яку називають «драконом». Це приниження залишає глибокий слід у психіці Еймонда і формує його прагнення довести свою силу.
Переломним моментом у його житті стає смерть Лейна Веларіон — дружини Деймона Таргарієна і вершниці дракона Вхагар. Після похорону на Дрифтмарку Еймонд, діючи самостійно і без дозволу, вирушає до дракона і здійснює надзвичайно небезпечний крок — він осідлає Вхагар, найбільшого і найстарішого дракона у світі.
Цей вчинок стає символом його сили і сміливості, але водночас провокує конфлікт. Доньки Лейни — Бейла Таргарієн і Рейна — вважають, що саме вони мали право на Вхагар. До них приєднуються Джейкеріс і Люцеріс. Між дітьми спалахує бійка.
Під час сутички Еймонд відкрито ображає своїх кузенів, називаючи їх бастардами, що ще більше загострює конфлікт. У ході бійки Люцеріс ножем вибиває Еймонду око. Це стає одним із ключових моментів у всій історії Танцю драконів.
Після інциденту в Дрифтмарку сторони сходяться перед королем Візерісом I. Алісента Хайтауер вимагає помсти і навіть наполягає на тому, щоб око було відібране у Люцеріса. У пориві гніву вона нападає на Рейніру і ранить її. Сам Еймонд, попри втрату ока, демонструє холоднокровність і вимовляє знамениту фразу, що він «втратив око, але здобув дракона».
Після цього випадку Еймонд змінюється. Він стає більш замкнутим, жорстким і цілеспрямованим. Замість слабкого і приниженого хлопчика він перетворюється на людину, одержиму силою, честю і помстою.
У наступні роки він активно тренується як воїн, навчається володінню мечем і стає одним із найнебезпечніших бійців свого покоління. Його наставником і союзником стає Крістон Коль, який поділяє його погляди і підтримує «зелених».
Після смерті Візеріса I Еймонд бере активну участь у перевороті, організованому Отто Хайтауером і Алісента Хайтауер. Разом із Крістоном Колем він вирушає на пошуки Ейгона II, який намагається втекти з Королівської Гавані. Саме Еймонд і Коль знаходять його і повертають до двору.
Після коронації Ейгона II у Драконячому Лігві Еймонд стає однією з ключових військових сил «зелених». Він відправляється як посланець до Штормового Краю, де намагається заручитися підтримкою лорда Борроса Баратеона.
У Штормовому Краї він зустрічає Люцеріса Веларіона, який також прибув як посланець від Рейніри. Між ними виникає напружене протистояння, і Еймонд вимагає від Люцеріса «платити борг» за своє око.
Коли Люцеріс намагається втекти на своєму драконі Арракс, Еймонд переслідує його на Вхагар. У небі над бурею відбувається одна з найважливіших подій — Вхагар атакує і вбиває Люцеріса разом із його драконом.
Цей момент стає точкою неповернення. Вбивство Люцеріса остаточно запускає Танок драконів — війну, яка охопить увесь Вестерос.
Дім Дракона: Сезон 2
Після вбивства Люцеріса Веларіона наприкінці першого сезону Еймонд Таргарієн фактично стає обличчям війни «зелених». Його дії запускають повномасштабний Танок драконів, і відтепер він відіграє ключову роль у всіх головних подіях конфлікту.
На початку сезону напруга при дворі Ейгона II досягає максимуму. Вбивство принца Джейхейріса (сина короля) внаслідок події, відомої як «Кров і сир», стає відповіддю «чорних» на смерть Люцеріса. Ця трагедія ще більше загострює ситуацію і зміцнює позиції Еймонда як людини, що не зупиниться ні перед чим.
Еймонд поступово відсуває на другий план самого Ейгона II. Його холодний розум, рішучість і військовий талант роблять його фактичним лідером «зелених». Він активно співпрацює з Крістоном Колем, який очолює армії корони, та впливає на рішення Малої ради, де також присутні Алісента Хайтауер, Ларіс Стронг і Тайланд Ланністер.
Ключовим моментом стає битва біля Грачиного Приюту (Rook’s Rest), де сили «зелених» зіштовхуються з військами Рейніри. У цій битві беруть участь дракони: Мелеїс під проводом Рейніс Таргарієн та Вхагар разом із Еймондом. До бою також долучається Ейгон II на своєму драконі Сонячний Вогонь.
Під час битви ситуація виходить з-під контролю: дракони зіштовхуються у повітрі, і Еймонд, не вагаючись, застосовує силу Вхагар проти обох — і ворогів, і союзників. У результаті Рейніс Таргарієн і її дракон Мелеїс гинуть, а Ейгон II отримує тяжкі поранення, що виводять його з гри.
Після цього Еймонд фактично стає правителем королівства, приймаючи титули Принц-регента та Захисник держави. Він починає діяти ще жорсткіше, перетворюючи війну на кампанію знищення.
Еймонд вирушає до Річкових земель разом із Крістоном Колем, щоб зламати опір прихильників Рейніри. Під час цієї кампанії він спалює замки, знищує поселення і залишає по собі спустошені землі. Його ім’я починає викликати страх по всьому Вестеросу.
У Харренхоллі Еймонд встановлює свою базу, де знайомиться з таємничою Аліс Ріверс, яка стає його коханкою і радницею. Вона впливає на його рішення і ще більше підсилює його образ як темної і майже містичної постаті війни.
Паралельно його відносини з Алісента Хайтауер ускладнюються — він дедалі менше зважає на її думку і діє самостійно. Його влада стає майже абсолютною, але водночас він все більше віддаляється від політики і занурюється у війну.
Його головною метою стає знищення Деймона Таргарієна — найнебезпечнішого ворога «зелених». Еймонд відкрито кидає йому виклик, що поступово веде до їхньої неминучої зустрічі.
Таким чином, у другому сезоні Еймонд Таргарієн остаточно перетворюється з принца у символ війни — вершника Вхагар, який несе вогонь і смерть. Його дії визначають хід Танцю драконів і наближають один із найвідоміших поєдинків в історії Вестеросу.
Подальші події (ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ)
Після того як Еймонд Таргарієн стає принцом-регентом і фактичним правителем королівства при пораненому Ейгоні II, він обирає стратегію тотального залякування ворога. Його метою стає зламати волю «чорних» через страх і руйнування.
Разом із Крістоном Колем він веде кампанію в Річкових землях, спалюючи замки та поселення союзників Рейніри Таргарієн. Серед знищених і спустошених земель — володіння домів, що підтримали «чорних». Його дракон Вхагар сіє смерть з неба, а саме ім’я Еймонда стає символом жаху по всьому Вестеросу.
Попри військові успіхи, становище «зелених» поступово погіршується. У цей час головним ворогом Еймонда залишається його дядько — Деймон Таргарієн, один із найнебезпечніших воїнів і стратегів у війні. Розуміючи, що саме Деймон є ключем до перемоги «чорних», Еймонд вирішує виманити його на вирішальний поєдинок.
З цією метою він продовжує спустошувати Річкові землі, свідомо залишаючи після себе слід руйнування, щоб змусити Деймона вийти йому назустріч. У цей час Харренхолл переходить під контроль сил «чорних», зокрема завдяки діям леді Сабіти Фрей, однак самого Еймонда там не виявляють.
Деймон, розуміючи наміри племінника, прибуває до Харренхоллу і кидає йому відкритий виклик. Еймонд приймає його, і обидві сторони готуються до неминучої сутички.
На двадцять другий день п’ятого місяця 130 року від З.Е. над озером Боже Око здіймаються в небо два найстрашніші дракони свого часу — Вхагар і Караксес. На їхніх спинах — два воїни, що уособлюють дві сторони війни: Еймонд Таргарієн і Деймон Таргарієн.
Битва між ними стає однією з найвідоміших і найжорстокіших у всій історії Танцю драконів. Дракони зіштовхуються у повітрі, рвучи одне одного кігтями та пащами. Караксес розриває шию Вхагар, однак сама отримує смертельні поранення.
У вирішальний момент, коли дракони вже падають до вод озера, Деймон здійснює легендарний і майже неможливий вчинок — він стрибає зі спини свого дракона на Вхагар, підлітаючи до Еймонда. Озброєний валерійським мечем Темна Сестра, він пробиває шолом і встромляє клинок прямо в єдине око Еймонда — те саме, яке стало символом його сили і помсти.
Прив’язаний до сідла Вхагар, Еймонд гине миттєво. Його тіло разом із драконом падає у води Божого Ока.
Після падіння Караксес зумів вибратися на берег, де незабаром загинув від отриманих ран, тоді як останки Вхагар і Еймонда залишалися на дні озера. Лише багато років потому їх було знайдено — разом із мечем Темна Сестра, що все ще був уражений у черепі принца.
Смерть Еймонда Таргарієна стала переломним моментом війни. Загибель найнебезпечнішого полководця «зелених» різко послабила їхні позиції і стала одним із ключових кроків до їхньої поразки.
Так завершився шлях Еймонда — принца, який прагнув сили і помсти, і став одним із найстрашніших воїнів в історії Вестеросу.
Родина
Батьки:
- Візеріс I Таргарієн — король Семи Королівств
- Алісента Хайтауер — королева
Брати і сестри:
- Ейгон II Таргарієн — старший брат, король
- Хелейна Таргарієн — сестра, королева
- Дейрон Таргарієн — молодший брат
Коханка:
Особистість і характер
Еймонд Таргарієн — одна з найтемніших і найнебезпечніших постатей свого часу, людина, яку сформували приниження, біль і прагнення сили. У дитинстві він був об’єктом глузувань через відсутність дракона, що залишило глибокий слід у його характері і породило сильне бажання довести свою цінність.
Втрата ока стала переломним моментом у його житті. Замість того щоб зламатися, Еймонд перетворив цю травму на джерело сили. Він став холодним, стриманим і безжальним, навчившись контролювати свої емоції і використовувати страх як інструмент.
На відміну від свого брата Ейгона II, який часто діє імпульсивно, Еймонд мислить стратегічно і діє рішуче. Він поєднує в собі якості воїна і полководця, не боїться брати на себе відповідальність і не відступає перед труднощами.
Його жорстокість є не лише рисою характеру, а й частиною його світогляду. Він вірить у силу, страх і владу як основні інструменти управління. Саме тому його кампанії у Річкових землях супроводжуються спустошенням і терором.
Водночас у ньому присутня ідея честі та справедливості у власному розумінні. Він вважає свої дії виправданими, а помсту — закономірною відповіддю на завдані образи.
Еймонд — це втілення війни: людина, яка втратила частину себе, але натомість стала ще сильнішою і небезпечнішою.
Цитати
«Я втратив око… але здобув дракона.»
«Борг має бути сплачений.»
«Сильні правлять. Слабкі підкоряються.»
«Я не брат, якого можна ігнорувати.»
Відмінності книг і серіалу
- У «Полум’я і кров» події описуються як хроніка, тому мотиви Еймонд Таргарієна часто подані неоднозначно, тоді як у серіалі «Дім Дракона» його характер розкритий глибше.
- У серіалі підкреслюється психологічна травма Еймонда через втрату ока і приниження в дитинстві, що формує його подальшу жорстокість.
- Сцена вбивства Люцеріса Веларіона у серіалі має елемент втрати контролю над Вхагар, тоді як у книзі це виглядає як більш свідомий акт.
- У серіалі більше уваги приділено його стосункам з Алісента Хайтауер та Крістоном Колем.
- Персонаж Аліс Ріверс у книзі має більш містичний і неоднозначний образ, тоді як у серіалі її роль поступово розкривається.