Ейріон Таргарієн
Більше дій
Ейріон Таргарієн
Ейріон Таргарієн (часто званий Яскраве Полум’я або Brightflame) — принц дому Таргарієнів, син короля Мейкара I Таргарієна та один із найнебезпечніших і найжорстокіших представників своєї династії. Він прославився своїм запальним характером, жорстокістю та безрозсудною гордістю. Через свою пристрасть до драконів і переконання у власній винятковості Ейріон вважав себе істинним нащадком давніх драконових королів.
На відміну від свого брата Ейгона V Таргарієна, який був відомий своєю добротою та турботою про простих людей, Ейріон часто поводився жорстоко й зневажливо. Його жорстокість і пиха зробили його одним із найбільш суперечливих принців дому Таргарієнів.
Ейріон прославився своєю участю у подіях Ешфордського турніру. Саме там він жорстоко побив лялькарку Тансель, що призвело до конфлікту з Дунканом Високим. Коли Дункан заступився за дівчину і вдарив принца, Ейріон вимагав справедливості за законами лицарства, що зрештою призвело до проведення давнього звичаю — Суду Сімох.
Під час цього бою Ейріон бився на боці своїх братів і союзників проти Дункана та його прихильників. Сутичка була жорстокою і призвела до загибелі кількох лицарів, а також до смерті принца Бейлора Таргарієна, який отримав смертельний удар у розпалі бою.
Ейріон Таргарієн увійшов в історію як один із найбільш жорстоких і небезпечних принців своєї династії. Його життя завершилося трагічно: вірячи, що кров драконів зробить його справжнім драконом, він випив дикий вогонь і загинув.
До подій серіалу
Ейріон Таргарієн народився у родині принца Мейкара Таргарієна та його дружини Діанни Дейн. Він був одним із синів майбутнього короля і зростав при дворі разом зі своїми братами — Дейроном, Еймоном і Ейгоном. Як принц дому Таргарієнів, Ейріон з дитинства виховувався в атмосфері влади, честі та лицарських традицій.
З юних років Ейріон проявляв запальний характер, жорстокість і гординю. Він був вправним воїном і хорошим вершником, однак його поведінка часто викликала страх і неприязнь навіть серед інших членів королівської родини. Принц вважав себе вищим за інших і часто ставився до людей із презирством.
Особливо жорстоким Ейріон був до свого молодшого брата Ейгона, якого в родині називали Егг. Ейріон регулярно принижував і висміював його, користуючись своїм старшинством і владою. За свідченнями сучасників, принц неодноразово знущався з хлопця, змушуючи його виконувати принизливі доручення або публічно глузуючи з нього при дворі. Одного разу він навіть скинув у колодязь улюбленого кота Егга, що стало для хлопця великою образою.
Ейріон також часто погрожував молодшому братові, інколи роблячи жорстокі та принизливі жарти. За словами самого Егга, принц казав, що може прийти до нього вночі з мечем, «відрізати те, що робить його хлопцем», щоб зробити з нього «сестричку» і потім одружитися з ним. Такі погрози ще більше підкреслювали жорстокий і нестабільний характер Ейріона.
Лицар Сімох Королівств: Сезон 1
Ейріон Таргарієн прибуває на Ешфордський турнір разом зі своїми братами — принцами Дейроном і Мейкаром, а також численними лицарями та почтом. Як член королівської родини, він користується великою увагою і повагою з боку багатьох лордів і лицарів, однак його запальний характер і жорстокість викликають страх і неприязнь серед тих, хто знає його ближче.
Вперше Ейріон звертає увагу на Дункана Високого, коли той прибуває на турнір як межевий лицар і намагається зареєструватися для участі в поєдинках. Принц насміхається з нього та ставиться до нього з явною зневагою, адже Дункан має просте походження і не має знатного покровителя.
Під час турнірних поєдинків Ейріон бере участь у турнірі та сходиться у двобої з сером Хамфрі Хардингом, одним із лицарів-захисників титулу. У першому ж заїзді принц завдає удару списом не суперникові, а його коню. Поранена тварина падає, придавивши вершника та зламавши йому ногу. Такий удар вважався грубим порушенням правил турніру, тому перемогу в поєдинку присуджують Гардингу, хоча через важку травму він більше не може продовжувати участь у змаганнях.
Згодом Ейріон стає свідком виступу лялькарки Тансель. Під час вистави він обурюється однією з ляльок, що зображає дракона, сприйнявши її як образу дому Таргарієнів. У нападі люті принц руйнує лялькову виставу і жорстоко нападає на Тансель, ламаючи їй пальці, щоб вона більше ніколи не могла керувати ляльками.
За дівчину заступається Дункан Високий. Він намагається зупинити принца і врешті б’є його, щоб захистити беззахисну жінку. Цей вчинок розглядається як напад на члена королівської родини, і Дункана заарештовують. Його приводять на суд перед принцами Бейлором Таргарієном, Мейкаром та лордом Ешфордом.
Під час суду Ейріон звинувачує Дункана у зраді та вимагає суворого покарання. Коли Дункан користується своїм правом і вимагає суду поєдинком, Ейріон несподівано відмовляється битися з ним особисто. Натомість він обирає давній звичай — Суд Сімох, у якому кожна сторона повинна виставити по сім воїнів.
Щоб зібрати достатньо союзників, Ейріон починає переконувати лицарів виступити на його боці. Одного з представників дому Фоссовеїв він підкуповує обіцянкою зробити його лордом, якщо той підтримає принців у поєдинку.
Коли починається бій, поле швидко перетворюється на хаотичну і криваву сутичку. У розпалі бою Ейріон вступає в поєдинок з Дунканом і зрештою збиває його на землю. Сівши на нього верхи, принц починає душити і бити суперника, намагаючись остаточно перемогти його.
Однак у вирішальний момент у бій втручається сер Раймун Фоссовей. Він збиває Ейріона з Дункана, рятуючи межевого лицаря від неминучої поразки.
Після завершення бою, у якому загинули кілька лицарів і був смертельно поранений принц Бейлор Таргарієн, Ейріон змушений визнати поразку. Його поведінка викликає велике обурення серед присутніх, а сам принц зазнає приниження перед лордами та лицарями королівства.
Після цих подій його батько, принц Мейкар, вирішує покарати сина і відправляє його у вигнання до Вільних міст, щоб той набрався розуму і навчився стримувати свою жорстокість.
Подальше життя
Після подій Ешфордського турніру поведінка Ейріона Таргарієна викликала велике обурення серед лордів і лицарів королівства. Його батько, принц Мейкар Таргарієн, вирішив покарати сина за жорстокість і безрозсудну поведінку. Ейріона було відправлено у вигнання до Вільних міст, щоб він набрався розуму і навчився стримувати свій характер.
Під час вигнання принц певний час мандрував різними містами Ессосу. Він відвідував такі торгові центри, як Тирош і Ліс, де спілкувався з найманцями та авантюристами. У цей період Ейріон приєднався до відомих найомників Молодших Синів. Там він брав участь у різних військових кампаніях і здобув певний бойовий досвід, хоча навіть серед найманців його запальний характер і жорстокість часто викликали неприязнь.
Згодом Ейріон повернувся до Вестеросу. Під час одного з повстань Блекфайрів він виступив на боці корони та взяв участь у бойових діях проти прихильників дому Блекфайрів. Попри свою репутацію жорстокого принца, Ейріон виявив себе хоробрим воїном і брав активну участь у боях.
Згодом у нього народився син, якого він назвав Маегором — на честь сумнозвісного короля Маегора Жорстокого. За словами сучасників, Ейріон обрав це ім’я навмисно, бажаючи, щоб люди боялися його роду і пам’ятали про силу дому Таргарієнів.
Життя Ейріона завершилося трагічно у 232 році. Під час одного з бенкетів він, перебуваючи в стані сильного сп’яніння, випив дикий вогонь, переконаний, що кров драконів у його жилах дозволить йому перетворитися на справжнього дракона. Натомість це призвело до його жахливої смерті.
Після загибелі принца люди почали ще частіше згадувати його прізвисько — Яскраве Полум’я (Brightflame), яке стало символом його божевільної віри у власну драконячу природу і трагічної долі.
Родина
- Мейкар I Таргарієн — батько
- Діанна Дейн — мати
- Дейрон Таргарієн (п'яниця) — старший брат
- Еймон Таргарієн — молодший брат
- Ейгон V Таргарієн — молодший брат
- Дейна Дейн — дружина
- Маегор Таргарієн (син Ейріона) — син
Особистість та характер
Ейріон Таргарієн був відомий своїм жорстоким, запальним і гордим характером. На відміну від деяких інших представників дому Таргарієнів, які намагалися бути мудрими правителями, Ейріон часто керувався гнівом, пихою та зневагою до оточуючих.
Принц вважав себе вищим за більшість людей і ставився до простолюдинів із презирством. Його жорстокість проявлялася як у словах, так і в діях. Він неодноразово принижував слабших за себе, а іноді навіть отримував задоволення від чужого страждання. Саме через це багато лицарів і придворних побоювалися його та намагалися уникати.
Ейріон також був надзвичайно самовпевненим і одержимим ідеєю про велич дому Таргарієнів. Він вірив, що кров драконів робить його особливим і наділяє майже надлюдською природою. Ця віра з часом переросла у небезпечне переконання, що він може стати справжнім драконом.
Попри свою жорстокість, Ейріон був хоробрим воїном і вправним лицарем. Однак його гординя, жорстокість і нестабільний характер зрештою призвели до трагічного кінця.
Цитати
«Дракони не повинні терпіти образ. Дракони карають.»
«Я — дракон. У моїх жилах тече вогонь.»
«Простолюдини повинні пам’ятати своє місце.»
«Справжній Таргарієн не боїться ні людей, ні богів.»
Відмінності серіалу і книг
Персонаж Ейріона Таргарієна з’являється як у книжковій повісті «Мандрівний лицар» зі збірки «Лицар сімох королівств», так і в телевізійній екранізації HBO «Лицар сімох королівств». У загальних рисах його образ у серіалі відповідає книжковому опису: він постає жорстоким, гордим і небезпечним принцом, який вважає себе справжнім драконом і не зважає на життя інших.
Основні події, пов’язані з Ейріоном — конфлікт із Дунканом Високим, напад на лялькарку Тансель, а також його участь у Суді Сімох під час Ешфордського турніру — залишаються такими ж, як і в книгах. У серіалі ці сцени можуть бути розширені або змінені для більшої драматичності, однак загальний характер персонажа і ключові події його історії залишаються незмінними.