Рейгар Таргарієн
Більше дій
Рейгар Таргарієн
Рейгар Таргарієн також відомий як «Останній дракон» — принц Драконячого Каменя, старший син короля Ейриса II Таргарієна та королеви Рейла Таргарієн. Спадкоємець Залізного трону та одна з найтрагічніших постатей в історії Вестеросу. Його життя стало передвісником падіння дому Таргарієнів та початку Повстання Роберта Баратеона.
У романах «Пісня льоду й полум’я» Рейгар описується як меланхолійний, освічений та глибоко задумливий принц, який більше цікавився музикою та стародавніми пророцтвами, ніж війною. Проте саме його рішення стали каталізатором однієї з найкривавіших воєн у Семи Королівствах.
Біографія
До подій серіалу
Рейгар Таргарієн народився в рік Літнього замку, у день, коли над Драконячим Каменем вирувала буря. Багато хто вважав це знаком, що його життя буде пов’язане з великими потрясіннями. З раннього дитинства він був тихим, серйозним і відлюдкуватим, на відміну від більшості принців його віку.
Його батько, Ейрис II, спочатку пишався сином, однак із роками їхні стосунки ставали дедалі напруженішими. Коли Ейрис почав втрачати розум, він став підозрілим і боявся змов. Рейгара дедалі частіше сприймали як альтернативу Божевільному Королю — розсудливого та гідного спадкоємця. При дворі ширилися чутки, що багато лордів бачили в ньому майбутнього реформатора.
Рейгар не був типовим воїном. У юності він більше цікавився книгами, історією та пророцтвами Валірії. За словами Барістана Селмі, він годинами сидів у бібліотеках і читав про давні передбачення. Саме після одного з таких читань Рейгар несподівано взявся за меч, заявивши, що «повинен стати воїном».
Попри свій задумливий характер, Рейгар був харизматичним. Народ любив його за шляхетність і стриманість. Він часто виходив у простому одязі й грав на срібній арфі на вулицях Королівської Гавані. Кажуть, що навіть найбідніші мешканці столиці зупинялися, щоб послухати його музику, а дехто плакав, зачарований сумними піснями принца.
Його образ різко контрастував із божевіллям батька. Якщо Ейриса боялися, то Рейгара поважали. Деякі великі лорди, включно з Тайвіном Ланністером, уважно спостерігали за ситуацією при дворі, розуміючи, що після смерті Ейриса саме Рейгар міг стабілізувати королівство.
Втім, напруження між батьком і сином зростало. Ейрис бачив у популярності Рейгара загрозу власній владі. Після турніру в Гарренголі підозри короля посилилися — він боявся змови лордів, які могли підтримати принца.
Багато хто вважав, що Рейгар міг готувати мирну зміну влади, аби усунути божевільного короля й уникнути катастрофи. Проте його рішення щодо Ліанни Старк зруйнувало всі надії на спокійний перехід влади.
У книгах Рейгар постає як людина, яка вірила у пророцтво про «трьох голів дракона». Дехто припускає, що він вважав своїх дітей ключем до виконання давнього передбачення. Саме це переконання, ймовірно, вплинуло на його рішення одружитися вдруге.
Повстання Роберта Баратеона
Коли війна набрала обертів, Рейгар повернувся до війська Таргарієнів і очолив королівські сили. Вирішальна битва відбулася на річці Тризуб. Саме там Рейгар зустрівся в двобої з Робертом Баратеоном.
У бою Роберт завдав смертельного удару, розбивши його груди бойовим молотом. Рубіни з обладунків принца розсипалися у водах Тризуба, що стало символічним кінцем епохи Таргарієнів.
Після смерті Рейгара Королівська Гавань була захоплена, а його діти від Елії Мартелл жорстоко вбиті людьми Грегора Клігана.
Гра престолів: Сезон 1–5
У перших сезонах серіалу Рейгар згадується як людина, яка нібито викрала Ліанну Старк. Роберт Баратеон ненавидить його та звинувачує у руйнуванні свого життя.
Однак поступово з’являються натяки, що історія була складнішою, ніж проста версія про викрадення.
Гра престолів: Сезон 6
Через видіння Брана Старка глядач бачить події в Башті Радості. Ліанна народжує сина Рейгара та помирає, залишаючи дитину під захистом Неда Старка.
Гра престолів: Сезон 7
Семвелл Тарлі з’ясовує, що шлюб Рейгара з Елією був анульований, і він законно одружився з Ліанною. Це означає, що їхній син — Ейгон Таргарієн — є законним спадкоємцем Таргарієнів.
Гра престолів: Сезон 8
Правда про Рейгара змінює політичну ситуацію. Його син має сильніші права на трон, ніж Дейнеріс Таргарієн. Таким чином, навіть після смерті Рейгар продовжує впливати на долю Вестеросу.
Родина
- Ейрис II Таргарієн — батько
- Рейлла Таргарієн — мати
- Візерис Таргарієн — брат
- Дейнеріс Таргарієн — сестра
- Елія Мартелл — перша дружина
- Ліанна Старк — друга дружина
- Рейніс Таргарієн — донька
- Ейгон Таргарієн (син Рейгара) — син
- Ейгон Таргарієн — син
Особистість та характер
У книгах Рейгар постає як глибокий, задумливий і трагічний герой. Він був талановитим музикантом, часто грав на арфі та співав сумні пісні. Барістан Селмі згадує, що принц не шукав слави, але був готовий виконати свою роль у долі світу.
Його трагедія полягає в тому, що він намагався діяти заради пророцтва та майбутнього людства, але його рішення спричинили громадянську війну та загибель тисяч людей.
Цитати
«Коли народиться принц, він принесе світло проти темряви.»
«Він був останнім драконом.» — Сер Барістан Селмі
Відмінності серіалу і книг
- У книгах детальніше описано інтерес Рейгара до пророцтва про Обіцяного Принца.
- Шлюб із Ліанною офіційно не підтверджений у романах (станом на «Танець з драконами»).
- У книгах більше уваги приділено його характеру як музиканта та мрійника.
- Серіал подає його більш однозначно як романтичного героя.
- У книгах зберігається більше політичної неоднозначності щодо його мотивів.