Станіс Баратеон
Більше дій
Станіс Баратеон
Станіс Баратеон — персонаж серіалу «Гра престолів» та циклу романів «Пісня льоду й полум’я». Лорд Драконового Каменя з дому Баратеонів та один із головних претендентів на Залізний трон після смерті свого брата Роберта Баратеона. Відомий своєю суворою справедливістю, непохитним почуттям обов’язку та переконанням у законності своїх прав на трон. Його найближчими соратниками є лицар Давос Сіворт та жриця Мелісандра, яка переконує його служити Володарю Світла. Під час Війни п’яти королів Станіс веде боротьбу за владу, зокрема бере участь у битві при Чорноводній та пізніше вирушає на північ, щоб допомогти Нічному Дозору у війні проти одичалих. Загинув під час походу на Вінтерфелл, після поразки від військ Рамсі Болтона.
Біографія
До подій серіалу
Станіс Баратеон народився у домі Баратеонів як другий син лорда Стеффона Баратеона та Кассани Естермонт. Його старшим братом був Роберт Баратеон, а молодшим — Ренлі Баратеон. Дитинство Станіса минуло в родинному замку Штормова Межа, де він зростав у тіні харизматичного та популярного Роберта. На відміну від брата, Станіс відзначався суворим характером, серйозністю та відданістю обов’язку. Він не був улюбленцем людей, проте його поважали за дисципліну, витримку та відчуття справедливості.
Коли Станіс був ще молодим, його батьки загинули під час корабельної катастрофи біля узбережжя Штормової Межі, повертаючись із дипломатичної місії. Після їхньої смерті Роберт став новим лордом дому Баратеонів. Станіс залишився другим у родині та змалку звик до думки, що мусить служити дому та виконувати свій обов’язок без очікування вдячності чи слави.
Під час Повстання Роберта Баратеона проти короля Ейриса II Таргарієна Станіс відіграв важливу роль у війні. На початку повстання він залишився у Штормовій Межі, який незабаром опинився в облозі військ дому Тиреллів та їхніх союзників. Облога тривала майже рік, і захисники фортеці опинилися на межі голоду. Станіс підтримував дисципліну серед гарнізону та відмовлявся здатися, попри катастрофічну нестачу їжі.
У найважчий момент облоги контрабандист Давос Сіворт зумів прорватися до замку та доставити кораблем цибулю й солону рибу, що врятувало гарнізон від голодної смерті. Після завершення війни Станіс, дотримуючись свого суворого уявлення про справедливість, нагородив Давоса за порятунок, посвятивши його в лицарі. Водночас він покарав його за попередні злочини контрабанди, наказавши відрубати кінчики пальців на одній руці. Давос прийняв це покарання і з того часу залишився вірним слугою Станіса.
Після перемоги повстанців Роберт став королем Сім Королівств. За заслуги Станіс очікував отримати Штормову Межу як родинну резиденцію, однак Роберт передав замок молодшому брату Ренлі. Станіс отримав у володіння Драконів Камінь — колишню твердиню дому Таргарієнів. Це рішення він сприйняв як несправедливість і приховану образу, хоча формально Драконів Камінь був стратегічно важливим форпостом королівства.
Попри особисте невдоволення, Станіс залишився вірним короні та продовжував служити королю Роберту. Під час Повстання Грейджоїв він очолив королівський флот і здобув репутацію одного з найкращих воєначальників королівства на морі. Саме Станіс керував флотом, який знищив частину залізнородженого флоту біля Пайка та допоміг королівським силам захопити острів.
Під час фінального штурму Пайка Станіс брав участь у вирішальній атаці на фортецю дому Грейджоїв. Після падіння замку повстання було остаточно придушене, а влада корони на Залізних островах відновлена. Саме в цих кампаніях Станіс проявив себе як суворий, але ефективний полководець, який ставить обов’язок і закон вище за особисті почуття. Ця репутація супроводжувала його протягом усього подальшого життя.
Гра престолів: Сезон 2
Після смерті Роберта Баратеона та початку Війни п’яти королів Станіс Баратеон оголошує себе законним королем Семи Королівств. Його претензії ґрунтуються на тому, що діти Роберта — Джоффрі, Мірцелла та Томмен — насправді народжені від зв’язку Серсеї Ланністер з її братом Джеймі Ланністер. Станіс розсилає листи всім великим домам Вестеросу, повідомляючи про незаконність влади Джоффрі та закликаючи лордів підтримати його як справжнього спадкоємця трону.
На Драконовому Камені Станіс оточує себе невеликим колом вірних радників. Найближчими серед них стають лицар Давос Сіворт та червона жриця Мелісандра, яка переконує його, що він є обраним воїном бога Володаря Світла. Під її впливом Станіс починає приймати нову віру і дозволяє спалювати символи старих богів. Він також отримує легендарний меч «Світлобій», який Мелісандра проголошує знаком його призначення.
Попри свої законні права, Станіс стикається з нестачею союзників. Багато лордів не підтримують його через суворий характер і відсутність політичної гнучкості. Навіть його молодший брат Ренлі Баратеон проголошує себе королем і збирає значно більшу армію за підтримки дому Тиреллів. Станіс вирушає проти брата, щоб змусити його відмовитися від претензій на трон.
Під час зустрічі з Ренлі брати намагаються домовитися, однак переговори завершуються провалом. Ренлі відмовляється визнавати старшого брата королем, а Станіс не бажає поступатися своїм правом. Тієї ж ночі Мелісандра народжує тіньову істоту, створену за допомогою магії та сили Станіса. Ця тінь проникає до табору Ренлі та вбиває його, що фактично знищує одну з головних сил у війні.
Після смерті Ренлі значна частина його армії переходить на бік Станіса, хоча частина лицарів приєднується до Ланністерів. З новими силами Станіс починає готувати великий похід на Королівську Гавань, столицю Семи Королівств. Його флот і армія збираються для вирішального удару, який має скинути Джоффрі з трону.
Кульмінацією кампанії стає Битва при Чорноводній. Флот Станіса входить у затоку Чорноводи, однак захисники міста застосовують дикий вогонь, який знищує значну частину його кораблів. Попри величезні втрати, Станіс особисто веде своїх солдатів у штурм міських мурів і майже проривається до міста. Проте в останній момент на допомогу Ланністерам приходить військо Тайвіна Ланністера та союзників із дому Тиреллів.
Армія Станіса зазнає поразки, і його сили змушені відступити. Завдяки Давосу Сіворту, який дивом виживає після вибуху дикого вогню, Станіс повертається на Драконів Камінь. Поразка при Чорноводній стає серйозним ударом для його кампанії, проте він не відмовляється від претензій на трон і продовжує готуватися до подальшої боротьби.
Гра престолів: Сезон 3
Після поразки у битві при Чорноводній Станіс Баратеон повертається на Драконів Камінь. Його армія значно зменшується, багато союзників гинуть або залишають його. Станіс перебуває у глибокому розчаруванні та сумнівається у своїх шансах на перемогу у війні за трон. Попри це, він не відмовляється від своїх претензій і продовжує вважати себе єдиним законним правителем Семи Королівств.
На Драконовому Камені все більший вплив на нього має жриця Мелісандра. Вона переконує Станіса, що його поразка сталася через недостатню віру у Володаря Світла і що для перемоги потрібні жертви. Під її впливом у фортеці спалюють символи старих богів і проводять релігійні обряди на честь Р’глора. Це викликає невдоволення частини його прихильників, які не довіряють новій вірі.
Найближчим радником Станіса залишається Давос Сіворт. Він намагається стримувати вплив Мелісандри та переконати короля діяти більш обережно. Давос також виступає проти жорстоких ритуалів і намагається нагадати Станісу про його обов’язок перед людьми, а не перед магічними пророцтвами.
Мелісандра дізнається про існування Джендрі, позашлюбного сина Роберта Баратеона, у якому тече королівська кров. Вона наказує привести його на Драконів Камінь, щоб використати його у своїх ритуалах. Станіс дозволяє тримати Джендрі в замку, оскільки сподівається, що магія допоможе йому перемогти ворогів.
Під час одного з ритуалів Мелісандра використовує кров Джендрі, щоб проклясти трьох претендентів на трон: Робба Старка, Джоффрі Баратеона та Бейлона Грейджоя. Вона кидає п’явок із королівською кров’ю у вогонь, проголошуючи, що їхня смерть допоможе Станісу здобути владу.
Давос, розуміючи, що Джендрі можуть принести у жертву, таємно допомагає йому втекти з Драконового Каменя на човні. За це Станіс наказує ув’язнити Давоса за зраду. Проте згодом Станіс дізнається, що багато подій, про які говорила Мелісандра, починають збуватися. Коли приходять звістки про смерть Робба Старка та Джоффрі Баратеона, Станіс починає ще більше вірити у силу пророцтв.
Попри це, Давос намагається переконати Станіса, що справжня загроза для Вестеросу знаходиться не на півдні, а на півночі. Він показує йому листа від Нічного Дозору, у якому повідомляється про небезпеку з боку одичалих і білих блукачів. Усвідомивши масштаб загрози, Станіс вирішує, що його обов’язок як короля — захистити королівство людей. Наприкінці сезону він наказує готувати флот і армію до походу на Північ.
Гра престолів: Сезон 4
Важливу роль у його подальших планах відіграє Давос Сіворт. Саме він переконує Станіса шукати підтримку за межами Вестеросу. Давос вирушає до Браавоса, де зустрічається з представниками Залізного банку. Під час переговорів він намагається переконати банкірів підтримати Станіса, пояснюючи, що той є єдиним претендентом на трон, який здатен повернути борги корони. Аргументи Давоса виявляються переконливими, і банк погоджується надати фінансову підтримку для нової армії.
Отримавши допомогу, Станіс починає збирати нові сили. Він планує відновити свою кампанію і знову вступити у боротьбу за владу. Водночас Давос нагадує йому про лист від Нічного Дозору, у якому повідомлялося про небезпеку на Півночі. Станіс усвідомлює, що його обов’язок як короля — захищати королівство від будь-якої загрози, навіть якщо вона походить із-за Стіни.
У цей час армія одичалих під проводом Манса Налетника підходить до Стіни та починає штурм Чорного Замку. Брати Нічного Дозору ведуть запеклу оборону, однак їхні сили значно поступаються чисельності ворога. Ситуація стає критичною, і здається, що одичалі ось-ось прорвуться через укріплення.
У вирішальний момент з’являється армія Станіса. Його війська несподівано атакують табір одичалих з тилу та розбивають їхні сили. Багато воїнів Манса гинуть або потрапляють у полон, а сам Манс Налетник здається. Завдяки цій перемозі Станіс рятує Нічний Дозор і зупиняє вторгнення одичалих на південь від Стіни.
Після битви Станіс прибуває до Чорного Замку, де зустрічається з Джоном Сноу. Він пропонує йому допомогти відновити владу дому Старків на Півночі, якщо Джон визнає його королем і стане лордом Вінтерфелла. Ця пропозиція відкриває нову сторінку у планах Станіса, який прагне заручитися підтримкою північних домів у подальшій боротьбі за Залізний трон.
Гра престолів: Сезон 5
Після перемоги над військом Манса Налетника Станіс Баратеон залишається біля Стіни разом зі своїм військом. Він розміщує табір поблизу Чорного Замку та намагається зміцнити свої позиції на Півночі. Станіс переконаний, що здобути підтримку північних домів — єдиний спосіб повернути собі ініціативу у боротьбі за Залізний трон. Він прагне заручитися лояльністю лордів, які залишилися без сильного правителя після загибелі Робба Старка.
Станіс намагається переконати Джона Сноу підтримати його. Він пропонує йому залишити Нічний Дозор і стати лордом Вінтерфелла, відновивши владу дому Старків на Півночі. Проте Джон відмовляється, оскільки дав обітницю Нічному Дозору і не може порушити клятву. Попри відмову, Станіс продовжує поважати Джона за його чесність і почуття обов’язку.
Тим часом Мелісандра переконує Станіса, що для перемоги йому потрібна ще більша підтримка Володаря Світла. Вона продовжує проводити релігійні обряди та вимагає жертв у ім’я Р’глора. Її вплив на короля зростає, хоча багато воїнів Станіса ставляться до нової віри з підозрою.
Станіс вирішує розпочати похід на Вінтерфелл, який перебуває під владою Рамсі Болтона та дому Болтонів. Він сподівається, що перемога над Болтонами дозволить йому отримати підтримку північних домів і зміцнити свої позиції у війні. Його військо вирушає на південь через засніжені ліси Півночі.
Похід виявляється надзвичайно важким. Сильні морози, нестача продовольства та постійні атаки загонів Болтонів виснажують армію Станіса. Ситуація стає ще гіршою, коли частина його кінноти знищена під час нічної диверсії. Багато солдатів починають втрачати віру у перемогу.
У відчаї Станіс піддається переконанням Мелісандри, яка стверджує, що перемога можлива лише через жертву королівської крові. Під впливом її слів Станіс погоджується на жахливий крок — дозволяє принести у жертву власну доньку, Ширін Баратеон. Дівчину спалюють на вогнищі як жертву Володарю Світла, що викликає шок і обурення серед його воїнів.
Після цієї події багато солдатів залишають його армію, а дружина Станіса, Селіса Баратеон, не витримує горя та накладає на себе руки. Мелісандра також залишає табір, відчуваючи, що справи йдуть до катастрофи. Армія Станіса опиняється у критичному становищі.
Попри втрати та відчай, Станіс вирішує продовжити наступ і веде залишки війська на бій проти сил Болтонів біля Вінтерфелла. Його армія значно поступається чисельністю і швидко зазнає поразки. Більшість його солдатів гине або розбігається. Сам Станіс отримує важкі поранення на полі бою.
Наприкінці битви його знаходить Брієнна з Тарту, яка давно присягнула помститися за смерть Ренлі Баратеона. Вона звинувачує Станіса у вбивстві її короля і виносить йому вирок. Після короткої розмови Брієнна страчує Станіса, поклавши край його боротьбі за трон Семи Королівств.
Родина
- Стеффон Баратеон — батько
- Кассана Естемонт — мати
- Роберт Баратеон — старший брат
- Ренлі Баратеон — молодший брат
- Селіса Баратеон — дружина
- Ширін Баратеон — донька
Особистість та характер
Станіс Баратеон відомий як суворий, принциповий і надзвичайно вимогливий правитель. У своїх рішеннях він керується передусім законом і почуттям обов’язку, а не особистими симпатіями чи політичними вигодами. Станіс переконаний, що влада повинна належати тому, хто має на неї законне право, і саме тому вважає себе єдиним законним спадкоємцем Залізного трону після смерті Роберта Баратеона.
На відміну від свого старшого брата Роберта, який був харизматичним і легко завойовував прихильність людей, Станіс має холодний і стриманий характер. Він говорить прямо, не терпить лестощів і рідко проявляє емоції. Через це багато лордів вважають його важкою людиною і неохоче підтримують його, навіть попри його чесність і відданість справедливості.
Станіс твердо вірить, що закон повинен бути однаковим для всіх. Найвідомішим прикладом цього є його ставлення до Давоса Сіворта: за порятунок гарнізону Штормової Межі він посвятив Давоса у лицарі, але водночас наказав відрубати кінчики пальців за минулі злочини контрабанди. Таким чином Станіс поєднав нагороду і покарання, вважаючи це справедливим рішенням.
Попри свою суворість, Станіс поважає відданість і чесність у людях. Саме тому він довіряє Давосу і часто прислухається до його порад. Водночас значний вплив на нього має Мелісандра, яка переконує його, що він є обраним воїном Володаря Світла. Під її впливом Станіс поступово починає вірити у пророцтва та магію, що зрештою призводить до трагічних рішень і падіння його справи.
Цитати
«Я не прошу корону. Я вимагаю те, що належить мені за правом.»
«Добрий вчинок не змиває злого, як і злий не змиває доброго. Кожен має свою нагороду.»
«Менше балачок. Більше діла.»
Відмінності серіалу і книг
У серіалі «Гра престолів» образ Станіса Баратеона загалом подібний до книжкового, однак між ними є кілька важливих відмінностей. У книгах Станіс показаний більш розумним стратегом і досвідченим полководцем, який ретельно планує свої дії та вміє використовувати слабкості ворогів. У серіалі його характер зроблено більш похмурим і менш гнучким у політичних питаннях.
У книжковій серії «Пісня льоду й полум’я» Станіс має ширшу підтримку на Півночі після прибуття до Стіни. Він активно веде переговори з північними лордами і поступово здобуває союзників у боротьбі проти дому Болтонів. У серіалі ця політична лінія значно скорочена.
Також у книгах значно більше уваги приділяється військовим кампаніям Станіса на Півночі. Він веде складну стратегію проти Болтонів і намагається об’єднати різні сили, щоб повернути контроль над регіоном. У серіалі ці події показані значно коротше і завершуються швидкою поразкою його армії.
Найбільш суперечливою відмінністю є доля його доньки Ширін Баратеон. У серіалі Станіс погоджується принести її в жертву Володарю Світла, сподіваючись отримати перемогу. У книгах на момент останніх подій серії такого епізоду ще не відбувається, і Ширін залишається живою.
Крім того, у книжках Станіс виглядає більш рішучим і харизматичним лідером для своїх воїнів, ніж у серіалі. Багато солдатів і лицарів поважають його саме за суворість і відданість закону. Через це деякі читачі вважають книжкову версію Станіса більш складним і глибоким персонажем.