Дракони
Більше дій
Дракони
Дракони — легендарні вогнедишні істоти у світі «Пісня льоду й полум’я» та серіалах «Гра престолів», «Дім Дракона» і «Лицар сімох королівств». Ці могутні магічні створіння здатні літати, дихати полум’ям і досягати величезних розмірів. Упродовж тисячоліть дракони були символом сили та влади, а їхня поява на полі бою могла вирішити долю цілих королівств.
Найтісніше дракони пов’язані з Валірією — давньою імперією на континенті Ессос, де валірійці навчилися підкоряти цих істот і ставати їхніми вершниками. Саме завдяки драконам валірійці створили одну з наймогутніших держав у світі. Після Падіння Валірії більшість драконів загинула, але деякі з них залишилися у володінні дому Таргарієнів, який переселився на Драконів Камінь.
Коли Ейгон Завойовник розпочав завоювання Вестеросу, саме його дракони — Белеріон, Вхагар і Мераксес — дозволили йому підкорити більшість континенту та створити державу Сім Королівств. Протягом наступних століть дракони залишалися головною силою дому Таргарієнів і символом їхнього панування над Залізним троном.
Однак після громадянської війни, відомої як Танок драконів, більшість цих істот загинула, а з часом дракони у світі Вестеросу повністю зникли. Багато людей почали вважати їх лише легендами. Лише через багато років вони знову з’явилися у світі, коли Дейнеріс Таргарієн змогла вивести трьох драконів — Дрогон, Рейгаль і Візеріон, що стало однією з найважливіших подій нової епохи.
Походження
Походження драконів залишається однією з найбільших таємниць у світі «Пісня льоду й полум’я». Більшість знань про них походить із давніх легенд, валірійських хронік і переказів, тому точне походження цих істот достеменно невідоме. Проте більшість учених і мейстерів сходяться на думці, що дракони з’явилися на континенті Ессос, ймовірно на території стародавньої Валірії або в землях, що лежали на південь і схід від неї.
Найдавніші згадки про драконів пов’язані з Валірією — могутньою імперією, що існувала тисячі років тому. Валірійці стали першими людьми, які змогли підкорити цих істот і використовувати їх як зброю війни. Саме завдяки драконам Валірія змогла підкорити великі території Ессосу і створити одну з наймогутніших держав у відомому світі. Вершники драконів — представники знатних валірійських родів — правили імперією і використовували своїх драконів для ведення воєн, знищення ворогів та утримання влади.
Однак деякі легенди свідчать, що дракони існували ще до піднесення Валірії. У стародавніх переказах далекого сходу Ессосу стверджується, що перші дракони могли з’явитися в землях навколо таємничого міста Асшай біля Тіньових земель. За цими легендами, дракони нібито були відомі у тих краях задовго до появи валірійців. Деякі мейстери припускають, що саме звідти знання про драконів і магію могли поширитися на захід.
Існують також теорії, що дракони могли виникнути внаслідок давньої магії або навіть були штучно створені валірійськими магами за допомогою кровної магії та темних ритуалів. У деяких легендах згадуються споріднені істоти — вогняні змії та «вогняні черви», які нібито жили у надрах вулканів. Деякі вчені припускають, що дракони могли еволюціонувати саме з таких істот, поєднавши риси змій, ящірок і магічних створінь.
Після Падіння Валірії більшість драконів загинула разом із валірійською цивілізацією. Катастрофа знищила майже всі відомі гнізда драконів і більшість родів, які могли ними керувати. Однак один із валірійських родів — Дім Таргарієнів — уникнув цієї долі, оскільки ще до катастрофи переселився на острів Драконів Камінь біля берегів Вестеросу. Разом із ними на нову батьківщину прибули і кілька драконів.
Саме ці дракони згодом стали вирішальною силою у завоюванні Вестеросу. Ейгон Завойовник і його сестри, Вісенья та Рейніс, використали своїх драконів — Белеріон, Вхагар і Мераксес — щоб підкорити більшість Семи Королівств і заснувати династію, яка правила Вестеросом майже триста років.
Таким чином, дракони стали не лише наймогутнішими істотами відомого світу, а й символом влади та панування дому Таргарієнів. Їхня поява на полі бою змінювала хід історії, а їхнє зникнення стало одним із факторів занепаду влади Таргарієнів у Вестеросі.
Біологія та особливості
Дракони — великі крилаті рептилії, які поєднують риси ящірок, змій і птахів. Вони мають довге мускулисте тіло, потужні крила з перетинчастою шкірою, довгий хвіст і голову з гострими зубами. Тіло драконів вкрите товстою лускою, яка захищає їх від більшості видів зброї. Колір луски може бути різним — чорним, червоним, зеленим, золотим або бронзовим — і часто є характерною ознакою конкретного дракона.
Найвідомішою особливістю драконів є їхня здатність дихати вогнем. Драконяче полум’я настільки гаряче, що здатне плавити метал, спалювати укріплення і знищувати цілі війська. Саме ця здатність зробила драконів найстрашнішою зброєю Валірії та згодом дому Таргарієнів.
Дракони ростуть протягом усього життя. Чим старший дракон, тим більшим і сильнішим він стає. Деякі з найдавніших драконів досягали величезних розмірів — наприклад, Белеріон був настільки великим, що його паща могла проковтнути коня разом із вершником. Старі дракони також здатні створювати значно потужніше полум’я.
Ці істоти можуть жити дуже довго — понад сто років, а іноді й значно більше. Їхній ріст залежить від умов, у яких вони перебувають: дракони, яких тримають у замкнених приміщеннях або ланцюгах, зазвичай ростуть повільніше і не досягають таких розмірів, як ті, що живуть на волі.
Дракони мають високий рівень інтелекту. Вони здатні впізнавати своїх вершників, реагувати на команди і встановлювати тісний зв’язок із людиною, яка ними керує. Такий зв’язок найчастіше виникає з людьми валірійської крові, зокрема з представниками дому Таргарієнів.
Харчуються дракони переважно м’ясом. Вони полюють на велику худобу, диких тварин і іноді можуть нападати навіть на людей. Їхній апетит зростає разом із розмірами, тому великі дракони потребують величезної кількості їжі.
Розмноження
Дракони розмножуються, відкладаючи яйця. Драконячі яйця мають кам’яну, майже мінеральну оболонку і можуть зберігатися протягом дуже довгого часу, іноді десятиліттями або навіть століттями. Часто такі яйця виглядають як скам’янілі камені, тому багато людей вважають їх мертвими.
Для того щоб з яйця вилупився дракон, необхідні особливі умови. У деяких випадках для цього потрібне сильне тепло або магічний вплив. Найвідомішим прикладом відродження драконів стало вилуплення трьох яєць Дейнеріс Таргарієн, з яких з’явилися Дрогон, Рейгаль і Візеріон.
Точні відмінності між самцями і самками драконів невідомі. Деякі мейстери вважають, що дракони можуть змінювати стать або мають ознаки обох статей, що робить їхню біологію ще більш загадковою.
Попри свою могутність, дракони не є безсмертними. Вони можуть загинути у бою, від важких поранень або під час великих катастроф. Проте навіть один дорослий дракон здатний змінити хід битви, тому протягом історії Вестеросу ці істоти залишалися символом абсолютної військової сили.
Драконячі вершники
Дракони протягом історії тісно пов’язані з так званими драконячими вершниками — людьми, які здатні літати на драконах і керувати ними. Найвідомішими такими вершниками були представники [[Валірія|Валірії], а пізніше — члени дому Таргарієнів. Саме завдяки драконам валірійці змогли створити могутню імперію, а згодом Таргарієни підкорили Вестерос під час Завоювання Ейгона.
Зазвичай дракони визнають своїми вершниками людей валірійського походження. Вважається, що це пов’язано з особливим зв’язком між драконами та валірійською кров’ю, який виник ще в часи стародавньої Валірії. Такий зв’язок дозволяє вершнику встановити з драконом своєрідну довіру і контролювати його під час польоту та бою.
Щоб стати вершником, людині потрібно приручити дракона. Це надзвичайно небезпечний процес, адже дракони є дикими і гордими істотами. Якщо дракон не прийме людину, він може напасти або спалити її своїм полум’ям. Саме тому багато спроб осідлати дракона в історії закінчувалися смертю.
Водночас не всі дракони мають вершників. У різні періоди історії існували дикі дракони, які жили самостійно і не підкорялися людям. Найвідомішим прикладом був дракон Канібал, що мешкав на острові Драконів Камінь. Він ніколи не мав вершника і вважався одним із найнебезпечніших драконів свого часу. Також відомі інші дикі дракони, такі як Сірий Привид та Вівцекрад, які довгий час жили без господарів.
У часи Танцю драконів деякі люди, яких називали насіннєвими драконячими вершниками (dragonseeds), змогли осідлати драконів, попри те що не належали до головної гілки дому Таргарієнів. Багато з них мали валірійське походження або були нащадками бастардів Таргарієнів.
Завдяки драконячим вершникам дракони стали наймогутнішою військовою силою у світі. Один дракон з вершником міг знищити цілу армію або спалити укріплене місто. Саме тому протягом століть володіння драконами було головною запорукою влади дому Таргарієнів над Сімома Королівствами.
Відомі дракони
| Дракон | Вершник | Роки життя | Примітка |
|---|---|---|---|
| Белеріон | Ейгон I Таргарієн, Маегор I Таргарієн, Візеріс I Таргарієн | ~114 до З.Е. – 94 після З.Е. | Найбільший дракон в історії |
| Вхагар | Вісенья Таргарієн, Лаена Веларіон, Еймонд Таргарієн | ~52 до З.Е. – 130 після З.Е. | Один із драконів Завоювання |
| Мераксес | Рейніс Таргарієн | ~до З.Е. – 10 після З.Е. | Загинув у Дорні |
| Вермітор | Джейгеріс I Таргарієн, Г’ю Молот | ~34 – 130 | «Бронзова лють» |
| Срібнокрило | Алісанна Таргарієн, Ульф Білий | ~36 – після 130 | Один із найстаріших драконів |
| Мелеіс | Рейніс Таргарієн (донька Еймона) | ~70 – 129 | «Червона королева» |
| Караксес | Деймон Таргарієн | ~72 – 130 | «Кривавий Змій» |
| Сайракс | Рейніра Таргарієн | ~80 – 130 | |
| Сізмакс | Джакеріс Веларіон | ~90 – 130 | |
| Санфайр | Ейгон II Таргарієн | ~120 – 130 | «Золотий» |
| Вермакс | Джакеріс Веларіон | ~114 – 130 | |
| Арракс | Люцеріс Веларіон | ~115 – 129 | |
| Тайраксес | Джейгофрі Веларіон | ~120 – 130 | |
| Мундэнсер | Бейла Таргарієн | ~120 – 130 | |
| Моргул | Джейгера Таргарієн | ~127 – 130 | Загинув у Логові дракона |
| Шрикос | Джейгера Таргарієн | ~127 – 130 | Загинув у Логові дракона |
| Канібал | Дикий дракон | невідомо | Найбільший дикий дракон |
| Вівцекрад | Нетлз | невідомо – після 130 | Довго був диким |
| Сірий Привид | Дикий дракон | невідомо – 130 | |
| Квіксільвер | Ейнар Таргарієн | ~7 – 43 | Загинув у битві з Белеріон |
| Останній дракон | — | ~153 – ~156 | Останній дракон Таргарієнів, розміром приблизно як кіт |
| Дрогон | Дейнеріс Таргарієн | 298 – ? | |
| Рейгаль | Дейнеріс Таргарієн | 298 – 305 | |
| Візеріон | Дейнеріс Таргарієн, Король Ночі | 298 – 305 |