Суд сімох
Більше дій
Суд сімох
Суд сімох — давній лицарський звичай у Вестеросі, різновид суду поєдинком, у якому кожна сторона виставляє по сім воїнів. Вважається, що цей звичай походить від андалів і пов’язаний із релігією Віри Семи, адже число сім символізує сім аспектів божества.
Під час такого суду обвинувачений і обвинувачувач повинні зібрати по сім лицарів або воїнів, які битимуться від їхнього імені. Поєдинок триває доти, доки одна зі сторін не буде повністю переможена або не здасться.
Вважалося, що результат такого бою є проявом волі богів, а перемога означає правоту сторони, за яку билися воїни. Через свою небезпечність і складність організації Суд сімох використовувався дуже рідко.
Найвідомішим прикладом цього звичаю став Суд сімох під час Ешфордського турніру, у якому брав участь Дункан Високий.
Правила Суду сімох
Суд сімох є особливою формою суду поєдинком, у якій кожна сторона виставляє по сім воїнів. Цей звичай вважається одним із найурочистіших і найнебезпечніших способів вирішення суперечок у Вестеросі. На відміну від звичайного суду поєдинком, де б’ються лише двоє бійців, у Суді сімох на поле виходять чотирнадцять воїнів — по сім від кожної сторони.
Зазвичай одна сторона представляє обвинуваченого, а інша — обвинувачувача. Кожна сторона повинна знайти сімох воїнів, готових битися за її честь і правоту. Це можуть бути як самі учасники суперечки, так і їхні союзники, друзі або лицарі, які добровільно погоджуються виступити на їхньому боці.
Більшість бійців у таких поєдинках є лицарями, однак формально правила не забороняють участь інших воїнів, якщо вони готові битися. Через це іноді до складу учасників могли входити і зброєносці, досвідчені солдати або навіть простолюдини, якщо жодних інших бійців знайти не вдавалося.
Перед початком поєдинку сторони збираються на відкритому полі або турнірному майдані. Бійці можуть виступати як верхи на конях, так і пішки, залежно від обставин і домовленостей. Найчастіше бій починається з кінного зіткнення зі списами, після чого воїни продовжують битися мечами, сокирами або булавами.
Битва триває доти, доки одна зі сторін не буде повністю переможена. Поразкою вважається загибель або здача всіх бійців однієї сторони. У деяких випадках поєдинок міг завершитися раніше, якщо обвинувачений визнавав поразку або якщо судді оголошували результат очевидним.
Результат такого бою вважається проявом волі богів. Згідно з віруваннями Віри Семи, перемога означає, що боги підтримали правоту цієї сторони. Через це рішення Суду сімох зазвичай визнавалося остаточним і не підлягало оскарженню.
Через високу небезпеку та складність організації Суд сімох використовувався дуже рідко. Зібрати чотирнадцять бійців було непросто, а сам поєдинок часто закінчувався смертю або важкими пораненнями багатьох учасників. Саме тому більшість суперечок у Вестеросі вирішувалися звичайним судом поєдинком або рішенням лордів.
Відомі суди сімох
У хроніках Вестеросу згадується лише кілька випадків застосування давнього звичаю Суду сімох. Через небезпечність такого поєдинку і складність зібрати чотирнадцять воїнів ця традиція використовувалася надзвичайно рідко.
Суд сімох проти Мейгора
Один із найвідоміших випадків відбувся під час правління короля Мейгора Жорстокого. Після того як він силою захопив Залізний трон, проти нього виступила Віра Семи. Щоб довести свою правоту перед богами, Мейгор погодився на Суд сімох.
У поєдинку Мейгор і шість його чемпіонів билися проти семи воїнів Віри. Бій був надзвичайно жорстоким і закінчився загибеллю майже всіх учасників. Сам Мейгор отримав тяжкі поранення і впав у кому на багато днів, але зрештою вижив. Після цього його перемога була оголошена волею богів.
Суд сімох на Ешфордському турнірі
Другий відомий випадок стався у 209 році після Завоювання Ейгона під час Ешфордського турніру. Причиною поєдинку став конфлікт між Дунканом Високим і принцом Ейріоном Таргарієном.
Дункан заступився за лялькарку Тансель, яку жорстоко побив принц, і вдарив Ейріона. За це його звинуватили у нападі на члена королівської родини. Щоб довести свою невинність, Дунк вимагав Суд сімох.
На його боці виступили такі воїни, як Бейлор Таргарієн, Ліонель Баратеон, Раймун Фоссовей та інші лицарі. Проти них билися принци Таргарієнів та їхні союзники. Бій завершився перемогою сторони Дункана, однак під час поєдинку принц Бейлор Таргарієн отримав смертельне поранення від свого брата Мейкара Таргарієна.