Ліонель Баратеон
Більше дій
Ліонель Баратеон
Ліонель Баратеон(часто званий Сміхливий Шторм або Laughing Storm) — лорд Штормової Межи та правитель Штормових земель із дому Баратеонів. Один із найсильніших і найвідоміших лицарів свого часу, він здобув славу завдяки своїй силі, хоробрості та запальному характеру. Через свою лютість у бою і грізну вдачу Ліонеля часто називали Гнівом Шторму. Він жив у часи правління короля Ейгона V Таргарієна і був одним із наймогутніших лордів Вестеросу.
Ліонель прославився як непереможний воїн і один із найгрізніших учасників лицарських турнірів у королівстві. Його сила і майстерність у бою були легендарними, а багато лицарів вважали його одним із найнебезпечніших суперників на турнірному полі.
Попри свою відданість честі й традиціям лицарства, Ліонель мав запальний характер і не терпів образ. Саме це призвело до конфлікту з короною, коли через порушення шлюбної угоди з домом Таргарієнів він підняв повстання проти короля Ейгона V. Під час цього короткого конфлікту Ліонель навіть проголосив себе королем Штормових земель.
Війна, однак, тривала недовго. Замість великої битви конфлікт було вирішено лицарським поєдинком. Проти Ліонеля виступив легендарний лицар Дункан Високий, який служив королю. У цьому поєдинку Дункан здолав могутнього лорда Штормової Межи, після чого Ліонель визнав владу корони і припинив повстання.
Ліонель Баратеон залишився в історії як один із найсильніших лицарів свого часу і предок короля Роберта Баратеона, який через кілька поколінь знову приведе дім Баратеонів до влади у Семи Королівствах.
До подій серіалу
Ліонель Баратеон народився у Штормовому Пределі — родовому замку дому Баратеонів, який протягом століть правив Штормовими землями. Його батько також був лордом Штормової Межи, і з раннього віку Ліонеля виховували як майбутнього правителя одного з наймогутніших регіонів Вестеросу. Як і більшість юних спадкоємців великих домів, він рано почав навчатися військовій справі, верховій їзді, володінню мечем і списом, а також лицарським традиціям.
З юності Ліонель вирізнявся надзвичайною силою, витривалістю та запальним характером. Його часто описували як високого, широкоплечого чоловіка з гучним голосом і гучним сміхом, за що згодом він отримав прізвисько Сміхливий Шторм. Його характер добре відповідав суворому клімату Штормових земель, де лорди традиційно славилися своєю войовничістю та незалежністю.
У молоді роки Ліонель брав участь у численних лицарських турнірах по всьому Вестеросу. Він змагався у Королівській Гавані, Старомісті та Хайгардені, де швидко здобув репутацію одного з найсильніших воїнів свого покоління. Його особливо боялися у списових поєдинках, де його сила і майстерність дозволяли легко скидати суперників із коней.
Під час правління короля Мейкара I Таргарієна Ліонель уже був одним із найвідоміших лицарів королівства. Він неодноразово відвідував турніри, на яких збиралися наймогутніші лицарі Семи Королівств. Саме в цей період він здобув славу безстрашного воїна, здатного битися навіть із найнебезпечнішими супротивниками.
Окрім турнірів, Ліонель брав участь і у військових кампаніях корони. У часи нестабільності після Блекфайрських повстань багато лордів залишалися напруженими, а корона змушена була підтримувати порядок у різних регіонах королівства. Ліонель служив короні разом із іншими лордами та лицарями, підтримуючи владу дому Таргарієнів.
З роками він став одним із найвпливовіших лордів Вестеросу. Як лорд Штормової Межи він керував могутнім регіоном, відомим своєю войовничою знаттю та сильними фортецями. Його васали — лицарі і лорди Штормових земель — вважали його суворим, але справедливим правителем.
До часу проведення Ешфордського турніру Ліонель уже був легендарною фігурою серед лицарів королівства. Його ім’я знали у всіх куточках Вестеросу, а багато молодих лицарів мріяли колись зійтися з ним у поєдинку на турнірному полі.
Лицар Сімох Королівств: Сезон 1
Під час подій повісті «Лицар-мандрівник» та першого сезону серіалу «Лицар сімох королівств» Ліонель Баратеон прибуває до Ешфорда на великий лицарський турнір, організований домом Ешфордів. До замку з’їжджаються десятки лицарів і лордів із різних частин Вестеросу, а турнір стає однією з найважливіших подій року.
Ліонель прибуває разом зі своїми людьми зі Штормових земель. До того часу він уже має репутацію одного з найсильніших воїнів королівства. Його ім’я добре відоме серед лицарів, а багато учасників турніру сприймають його як одного з головних фаворитів.
Під час святкувань у таборі лицарів Дункан Високий потрапляє до шатра Ліонеля Баратеона. До шатра його приводить Раймун Фоссовей, який знайомить молодого лицаря з могутнім лордом Штормових земель. У шатрі відбувається гучний бенкет: лицарі п’ють вино, жартують і розповідають історії про битви та турніри.
Ліонель одразу звертає увагу на величезний зріст і силу Дункана. Він сміється з того, що той прийшов без подарунка, але швидко починає ставитися до нього з повагою. У серіалі показано сцену святкування, де лицарі танцюють і веселяться. Ліонель, відомий своїм гучним сміхом і веселою вдачею, бере участь у танцях разом із гостями, створюючи атмосферу гучного свята.
Під час розмови Дункан запитує Ліонеля, які у нього шанси перемогти на турнірі. Баратеон чесно відповідає, що шансів майже немає, адже серед учасників багато досвідчених лицарів. Проте він визнає, що Дункан має силу і може стати небезпечним суперником.
Події турніру різко змінюються після конфлікту між Дунканом і принцом Ейріоном Таргарієном. Коли Ейріон жорстоко б’є лялькарку Тансель, Дункан втручається і нападає на принца. Його заарештовують і кидають у темницю.
Пізніше Егг розкриває свою справжню особу принца дому Таргарієнів. Він починає шукати лицарів, які погодяться виступити на боці Дункана під час Суду Семи.
Одним із перших, кого Егг просить допомогти, стає Ліонель Баратеон. Ліонель погоджується майже одразу. Його рішення пояснюється кількома причинами: він зневажає жорстокість Ейріона, поважає сміливість Дункана і вважає, що лицар повинен захищати слабших.
Під час Суду Семи Ліонель виступає одним із семи лицарів, які б’ються на боці Дункана. У битві беруть участь найсильніші воїни, і бій швидко перетворюється на хаотичну та жорстоку сутичку.
Ліонель демонструє свою знамениту силу і лютість у бою. Він вступає у бій з кількома супротивниками з боку принца Ейріона і збиває одного з них із коня під час списового зіткнення. Його удари настільки сильні, що навіть досвідчені лицарі намагаються уникати прямого бою з ним.
Під час битви гине Бейлор Таргарієн, який отримує смертельну травму голови. Попри це, союзники Дункана поступово здобувають перевагу. Сам Дункан зрештою перемагає Ейріона в рукопашному бою, змушуючи його відмовитися від звинувачень.
Після завершення бою Ліонель підходить до Дункана і вітає його з перемогою. Вражений його силою та мужністю, він пропонує йому приєднатися до нього і служити в Штормових землях. Ліонель вважає, що такий воїн міг би стати чудовим лицарем при дворі Штормової Межи.
Проте Дункан відмовляється від цієї пропозиції, вирішивши продовжити мандрувати Вестеросом разом із Еггом. Після турніру шляхи лицарів розходяться, але Ліонель Баратеон зберігає повагу до Дункана Високого і його мужності.
Після Ешфордського турніру
Після подій Ешфордського турніру Ліонель Баратеон повернувся до Штормової Межи, де продовжив правити Штормовими землями. Перемога у Суді Семи разом із Дунканом Високим ще більше зміцнила його репутацію як одного з наймогутніших лицарів королівства. Його ім’я стало широко відомим серед лицарів і лордів Вестеросу, а прізвисько «Сміхливий Шторм» закріпилося за ним через його гучний сміх і войовничий характер.
У наступні роки Ліонель регулярно брав участь у турнірах по всьому королівству, де часто змагався з найкращими лицарями свого часу. Як лорд дому Баратеонів, він керував одним із найсильніших регіонів Семи Королівств. Його васали вважали його суворим, але справедливим правителем.
У цей період він підтримував відносини з королівською владою дому Таргарієнів, а також часто відвідував двір у Королівській Гавані. Саме тоді почалися переговори про шлюбний союз між домами Баратеонів і Таргарієнів, який мав зміцнити політичний баланс у королівстві.
Повстання Ліонеля Баратеона
Під час правління короля Ейгона V Таргарієна, відомого як Егг, між домами Баратеонів і Таргарієнів було укладено шлюбну домовленість. Король планував зміцнити союз між двома великими домами, одруживши свого старшого сина принца Дункана Таргарієна з дочкою Ліонеля Баратеона.
Такий союз мав велике політичне значення. Штормові землі були одним із найсильніших регіонів королівства, а Баратеони здавна підтримували корону. Проте план короля зруйнував сам принц Дункан.
Принц Дункан закохався у загадкову жінку на ім’я Дженні зі Старих Каменів. Вона була простого походження і не належала до великих домів. Попри це, принц відмовився від домовленого шлюбу і одружився з нею з любові.
Для Ліонеля Баратеона це стало серйозною образою. У світі Вестеросу шлюбні союзи між великими домами мають велике політичне значення, і відмова від такого союзу означала приниження. Розгніваний лорд Штормової Межи оголосив, що корона зневажила його дім.
У відповідь Ліонель підняв повстання проти короля Ейгона V. Він навіть проголосив себе королем Штормових земель, повторивши давню традицію, коли правителі Штормових земель носили королівський титул до завоювання Таргарієнів.
Проте король Егг не хотів розпалювати нову війну між великими домами. Щоб уникнути кровопролиття, сторони погодилися вирішити конфлікт стародавнім способом — поєдинком чемпіонів.
За корону виступив Дункан Високий — легендарний лицар і близький друг короля, який на той час уже служив у Королівській гвардії. За Штормові землі бився сам Ліонель Баратеон.
Поєдинок відбувся перед численними свідками. Обидва воїни були відомі своєю силою: Ліонель — як один із наймогутніших лицарів королівства, а Дункан — як велетенський лицар із неймовірною витривалістю. Бій був довгим і важким. Лицарі билися у повному обладунку, використовуючи мечі та щити.
Спочатку перевага була на боці Ліонеля. Його удари були потужними, і він кілька разів змушував Дункана відступати. Проте витривалість Дункана поступово дала про себе знати. Він витримав натиск супротивника і перейшов у контратаку.
Зрештою Дункан зміг збити Ліонеля з ніг і повалити його на землю. Перемога залишилася за чемпіоном короля.
Після поразки Ліонель визнав владу короля Ейгона V і припинив повстання. Конфлікт завершився без великої війни, що врятувало королівство від серйозного внутрішнього конфлікту.
Щоб загладити образу дому Баратеонів, король Егг організував новий шлюбний союз між родинами. Його син Джейхеріс II Таргарієн одружився з донькою Ліонеля — Шейрою Баратеон. Цей союз відновив мир між двома великими домами.
Подальше життя
Після завершення повстання Ліонель Баратеон повернувся до Штормової Межи і продовжив правити Штормовими землями. Попри конфлікт із короною, він залишився одним із найвпливовіших лордів королівства. Його правління вважалося стабільним, а васали поважали його силу та авторитет.
Його сином і спадкоємцем був Ормунд Баратеон, після нього Стеффон Баратеон. Саме Стеффон успадкував владу над Штормовими землями після смерті батька.
У наступні роки у Стеффона народилися три сини, які стали одними з найвідоміших постатей у історії Вестеросу:
Таким чином Ліонель Баратеон став прадідом майбутнього короля Роберта Баратеона.
Точна дата смерті Ліонеля Баратеона в джерелах прямо не зазначена. Відомо лише, що він помер за кілька десятиліть до подій серіалу «Гра престолів». Після його смерті титул лорда Штормової Межи перейшов до його сина Ормунда Баратеона.
Родина
Діти:
- Ормунд Баратеон — син, лорд Штормової Межи
- Шейра Баратеон — донька
Онуки:
- Стеффон Баратеон — лорд Штормової Межи
Правнуки:
- Роберт Баратеон — король Семи Королівств
- Станніс Баратеон — лорд Драконового Каменя
- Ренлі Баратеон — лорд Штормової Межи
Особистість та характер
Ліонель Баратеон був людиною великої сили не лише на полі бою, а й у характері. Його часто описували як веселого, гучного і щирого чоловіка, чий сміх лунав так само грізно, як шторм над його рідними землями. Саме через цю рису він отримав своє відоме прізвисько — «Сміхливий Шторм».
Попри свою войовничу натуру, Ліонель був людиною честі. Він щиро поважав лицарські традиції і вірив, що справжній лицар повинен захищати слабших і бути вірним своєму слову. Саме тому під час Суду Семи він без вагань став на бік Дункана Високого, побачивши в його вчинку справедливість.
Його характер поєднував силу, відвагу і простоту. Ліонель не любив інтриг і придворних хитрощів, надаючи перевагу чесному слову і відкритому бою. Серед лицарів і лордів він користувався великою повагою, адже навіть його вороги визнавали його мужність і прямоту.
Як лорд Штормової Межи, Ліонель був суворим, але справедливим правителем. Він піклувався про свої землі і своїх людей, а васали Штормових земель бачили в ньому справжнього володаря — сильного, чесного і відданого честі свого дому.
Його життя стало прикладом того, яким має бути лицар старої школи Вестеросу — людиною, що не боїться ні ворогів, ні правди, і завжди стоїть за свою честь і честь свого дому.
Цитати
«Якщо хочеш бути лицарем — бийся як лицар. І смійся, поки ще живий.»
«Штормові землі не бояться бурі. Ми самі є бурею.»
«Честь важча за обладунок. Та саме вона тримає лицаря на ногах.»
«Я бачив багато воїнів, але мало тих, хто має серце лицаря.»
«Нехай боги судять нас після смерті. А на полі бою судить лише меч.»