Рейлла Таргарієн (донька Джейхейріса II)
Більше дій
Рейлла Таргарієн
Рейлла Таргарієн — королева Семи Королівств з дому Таргарієнів, дружина Ейриса II Таргарієна та мати Рейгара, Візеріса і Дейнеріс Таргарієн у всесвіті «Пісня льоду й полум’я».
Вона відома як одна з найтрагічніших постатей династії — жінка, чия доля була визначена політичними рішеннями і пророцтвами. Видана заміж за власного брата заради виконання передбачення про «обіцяного принца», Рейлла провела більшу частину життя у нещасливому і жорстокому шлюбі.
Її життя охоплює один із найтемніших періодів історії Вестеросу — занепад правління Божевільного короля і падіння дому Таргарієнів. Попри страждання, втрату дітей і приниження, вона залишалася королевою до кінця і дала життя останній спадкоємиці династії — Дейнеріс Таргарієн.
Біографія
Рейлла Таргарієн народилася у родині Джейхейріса II Таргарієна та Шейри Таргарієн і була принцесою дому Таргарієнів. З юних років вона виховувалася при дворі Залізного трону в Королівській Гавані.
У молодості Рейлла була закохана в молодого лицаря зі Штормових земель, який носив її стрічку на турнірі і навіть проголосив її королевою кохання і краси. Однак цей зв’язок не мав майбутнього — лицар був нижчого походження, а Рейлла належала до королівської династії. Після звістки про її майбутній шлюб він залишив турніри і присвятив себе вірі. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
За наказом батька Рейллу видали заміж за її брата Ейриса Таргарієна. Це рішення було продиктоване пророцтвом, принесеним до двору Привидом Високого Серця через Дженні зі Старих Каменів, згідно з яким «обіцяний принц» мав народитися в роді Таргарієнів. Шлюб не був щасливим — навіть у день весілля між ними не було близькості.
При дворі Рейллі служили знатні жінки, зокрема Джоанна Ланністер та представниця дому Мартеллів, що підкреслює її високий статус серед знаті Вестеросу.
У 259 році, в день трагедії в Літньому замку, де загинув Ейгон V, Рейлла народила свого першого сина — Рейгара Таргарієна.
Королева Семи Королівств
У 262 році, після смерті Джейхейріса II, її чоловік стає королем як Ейрис II Таргарієн. Рейлла займає місце королеви, однак її життя перетворюється на постійну трагедію.
Їхній шлюб був нещасливим. Ейрис часто зраджував їй і принижував, перетворюючи її фрейлін на своїх коханок. Рейлла терпіла це, але відкрито не схвалювала поведінку чоловіка.
Після народження Рейгара королева неодноразово втрачала дітей: вона пережила численні викидні, народження мертвих дітей і смерть немовлят, що сильно вплинуло на її життя і психічний стан.
З часом Ейрис II стає дедалі більш підозрілим і жорстоким. Він звинувачує Рейллу у зраді, забороняє їй залишати Червоний замок і навіть наказує контролювати її, щоб переконатися у її «вірності».
Попри це, Рейлла продовжує виконувати свій обов’язок королеви. У 276 році вона народжує другого сина — Візеріса Таргарієна.
Її життя у цей період стає ще важчим — король дедалі більше занурюється у безумство, а їхні стосунки остаточно руйнуються. Вони живуть окремо, уникаючи один одного, а Рейлла намагається захистити свого сина від впливу батька.
Повстання Баратеона і смерть
Під час Повстання Роберта Баратеона ситуація для Таргарієнів стає критичною. Після загибелі Рейгара Таргарієна у битві на Тризубі і падіння Королівської Гавані династія фактично припиняє своє існування.
Король Ейрис II відправляє Рейллу і Візеріса на Драконячий Камінь, щоб убезпечити їх. Там Рейлла коронує Візеріса як нового короля після смерті Ейриса.
Острів залишається останнім оплотом Таргарієнів, однак їхнє становище безнадійне. У 284 році під час страшної бурі Рейлла народжує свою доньку — Дейнеріс Таргарієн.
Невдовзі після пологів Рейлла помирає від ускладнень, так і не побачивши відновлення своєї династії.
Її смерть стає символічним кінцем старого світу Таргарієнів — вона була останньою королевою, яка пережила падіння дому і дала життя майбутній спадкоємиці.
Пізніше, у вигнанні в Ессосі, її син Візеріс змушений продати її корону, щоб вижити, що остаточно підкреслює падіння колись великої династії.
Особистість та характер
Рейлла Таргарієн була жінкою великої внутрішньої сили, терпіння і гідності. Попри своє становище королеви, вона провела більшу частину життя в умовах страху, болю і приниження, але не втратила почуття обов’язку і честі.
Її характер визначається витривалістю. Вона пережила численні втрати дітей, жорстоке ставлення чоловіка Ейриса II і поступове занурення двору у безумство, однак продовжувала виконувати свою роль королеви і матері.
Рейлла була людиною співчуття і стриманості. Вона не підтримувала жорстокість чоловіка і не схвалювала його поведінку, особливо щодо жінок при дворі. Водночас вона рідко відкрито протистояла йому, розуміючи небезпеку такого кроку.
Її материнський інстинкт був одним із найсильніших проявів її особистості. Вона намагалася захистити Візеріса від впливу батька і зберегти для нього хоча б частину нормального життя у світі, що руйнувався.
Попри слабкість свого становища, Рейлла залишалася морально сильнішою за багатьох навколо. Вона не стала жорстокою або безжальною, як її чоловік, і не втратила людяності навіть у найважчі моменти.
Таким чином, Рейлла постає як трагічна, але гідна постать — королева, яка не мала влади змінити свою долю, але зберегла честь і людяність до самого кінця.