Ейгон V Таргарієн

Ейгон V Таргарієн

Дім: Дім Таргарієнів

Приналежність: Дім Таргарієнів, Королівська родина

Титул: Принц, Король Андалів, ройнарів і перших людей, Лорд Семи Королівств

Родина: Мейкар I Таргарієн — батько, Дайна Дейн — мати, Дейрон Таргарієн — брат, Ейріон Таргарієн — брат, Мейстер Еймон — брат, Дункан Таргарієн — син, Джейхеріс II Таргарієн — син, Шейра Таргарієн — донька, Рейлла Таргарієн — донька

Стосунки: Бетта Блеквуд — дружина

Віра: Віра Семи

Ейгон V Таргарієн (часто званий Егг , Неймовірний) — король Сім Королівств із династії Таргарієнів, один із найвідоміших правителів у історії Вестеросу та один із головних персонажів повістей циклу «Лицар сімох королівств», що входить до всесвіту «Пісня льоду й полум’я». У молодості він подорожував Вестеросом інкогніто як зброєносець Дункана Високого. Згодом він зійшов на Залізний трон як король Ейгон V і став правителем, відомим своїми спробами покращити становище простолюдинів та обмежити владу великих лордів.

Ейгон народився принцом у родині Мейкара I Таргарієна, але як молодший син не вважався спадкоємцем престолу. У дитинстві його відправили служити зброєносцем, щоб він пізнав життя за межами королівського двору. Саме під час цих подорожей він узяв ім’я Егг і почав мандрувати разом із межевим лицарем Дунканом Високим.

Разом із Дунканом Егг подорожував різними землями Вестеросу, відвідуючи турніри, замки та міста. Під час цих мандрів він побачив життя простих людей, конфлікти між лордами та несправедливість, з якою часто стикається простолюд. Саме цей досвід значно вплинув на його погляди та сформував його як майбутнього правителя, який прагнув зробити королівство справедливішим.

Біографія

До подій серіалу

Ейгон V Таргарієн народився у королівській родині Таргарієнів як четвертий син принца Мейкара Таргарієна (майбутнього короля Мейкар I Таргарієн) та його дружини Дайна Дейн із дому Дейнів із Зорепаду в Дорні. Він виріс при королівському дворі у Червоному замку в Королівській Гавані разом зі своїми старшими братами — принцами Дейроном, Ейрісом та Еймоном.

Через те, що Егг був молодшим сином, він майже не мав шансів успадкувати Залізний трон. Спадкоємцем династії спочатку вважався його старший брат Ейріс Таргарієн, а після нього — інші члени королівської родини. Тому дитинство Егга проходило без особливої підготовки до правління, на відміну від старших принців.

Як і інші представники знаті, Егг отримував освіту при дворі. Його навчали читати, писати, історії Вестеросу, законам королівства, а також правилам лицарства і бойового мистецтва. Він спостерігав за життям королівського двору, де постійно відбувалися політичні інтриги, суперництво між великими домами та боротьба за вплив при королі.

На відміну від багатьох інших принців, Егг не відзначався пихою або жорстокістю. Його характер формувався під впливом матері, принцеси Дайна Дейн, а також його брата Еймона, який пізніше став мейстером. Егг вирізнявся добротою, допитливістю та співчуттям до простих людей.

У юному віці принц отримав прізвисько Егг через коротко підстрижене волосся. Згодом це ім’я він використовував під час подорожей, щоб приховати свою справжню особу.

Згідно з традицією лицарства, молодих принців іноді відправляли служити зброєносцями, щоб вони набули життєвого досвіду і навчилися розуміти світ за межами королівського двору. Саме з цієї причини юний Ейгон вирушив у подорож Вестеросом, де йому судилося зустріти межевого лицаря Дункана Високого — подію, яка назавжди змінила його життя.

Лицар Сімох Королівств: Сезон 1

Юний принц Ейгон V Таргарієн подорожує Вестеросом під ім’ям Егг, приховуючи своє походження з дому Таргарієнів. За звичаєм королівської родини він має служити зброєносцем, щоб набратися досвіду та пізнати життя поза королівським двором. Через це він залишає королівську родину і вирушає у мандри, видаючи себе за простого хлопця.

Дорогою до Ешфорда, де має відбутися великий лицарський турнір, Егг з’являється біля трактиру неподалік міста. Там він зустрічає високого та бідно вдягненого лицаря — Дункана Високого. Спершу Дункан приймає його за конюшенка і доручає доглянути коней. Егг швидко помічає, що Дункан має лише старі обладунки та небагато грошей, і починає насміхатися з його бідності.

Егг дізнається, що Дункан збирається брати участь у Ешфордському турнірі. Хлопець розповідає, що є сиротою і просить узяти його зброєносцем. Дункан відмовляє йому, але перед від’їздом кидає монету.

Пізніше Егг знову знаходить Дункана в таборі біля Ешфордського замку. Він знову просить взяти його зброєносцем і цього разу переконує Дункана залишити його. Так починається їхня співпраця.

Під час турніру Егг супроводжує Дункана і допомагає йому з обладунками та кіньми. Він бачить, як лицарі з усього Вестеросу збираються на турнір — серед них Ліонель Баратеон, Стеффон Фоссовей і Раймун Фоссовей. Егг також спостерігає за придворними інтригами та поведінкою принців дому Таргарієнів.

Невдовзі до Ешфорда прибуває делегація Таргарієнів — принци Бейлор Таргарієн, Мейкар I Таргарієн та Ейріон Таргарієн. Егг змушений приховувати свою особу навіть від них, щоб не розкрити свій задум подорожувати як простий хлопець.

Під час турніру Егг стає свідком жорстокості принца Ейріон Таргарієна, який нападає на лялькарку Тансель. Коли Дункан втручається і б’є принца, його заарештовують.

У темниці Егг відкриває Дункану правду про себе — він принц Ейгон V Таргарієн. Він намагається допомогти Дункану уникнути страти і звертається до свого родича, принца Бейлора.

Коли Ейріон вимагає суду семи, Егг допомагає Дункану знайти лицарів, які погодяться битися на його боці. На турнірному полі збирається велика юрба глядачів, адже суд семи — дуже рідкісний і давній звичай у Вестеросі. З обох боків виступають по сім лицарів. Дункан б’ється проти принца Ейріона, якого підтримують його союзники та люди дому Таргарієнів.

Битва починається з потужного зіткнення списів. Коні падають, лицарі валяться на землю, і поєдинок швидко перетворюється на хаотичну сутичку в пилюці турнірного поля. Дункан отримує кілька важких ударів і падає на землю. У якийсь момент здається, що він уже не зможе піднятися.

Егг, спостерігаючи за боєм серед натовпу, відчайдушно кричить до нього:

«Вставайте, сер! Вставайте!» ("Get up, Ser!")

Почувши голос свого зброєносця, Дункан знаходить у собі сили піднятися і продовжити бій. Попри втому та поранення, він вступає у жорстокий рукопашний поєдинок із принцом Ейріоном. Під час сутички Дункан перемагає його і змушує відкликати звинувачення.

У розпал бою принц Мейкар I Таргарієн випадково завдає смертельного удару своєму братові Бейлору. Після битви Бейлор помирає від отриманої рани, що стає великою трагедією для всієї королівської родини і змінює майбутнє династії Таргарієнів.

Після завершення турніру Мейкар карає Ейріона і відправляє його у вигнання до Вільних міст. Егг просить дозволу продовжити подорожі разом із Дунканом і служити йому зброєносцем.

Так починається довга дружба між принцом Еггом і межевим лицарем Дунканом Високим — дружба, яка згодом змінить історію Сім Королівств.

Повість «Присяжний меч» (The Sworn Sword) СПОЙЛЕРИ

Події повісті «Присяжний меч» відбуваються приблизно через рік після Ешфордського турніру. Егг продовжує подорожувати Вестеросом як зброєносець сера Дункана Високого. Вони мандрують Річковими землями у часи сильної посухи, яка виснажує поля та спричиняє голод серед селян.

Під час подорожі Дункан і Егг прибувають до невеликої фортеці Вежа Стендфаст (Standfast), що належить дрібному лорду Еустас Осгрей. Осгрей — представник давнього, але занепалого дому Осгреїв, який колись був могутнім у Просторі. Дункан присягає служити лорду Еустасу як межевий лицар, а Егг залишається його зброєносцем.

Невдовзі вони дізнаються, що землі Осгреїв опинилися у конфлікті з сусіднім домом Вебберів. Причиною суперечки стає вода з невеликого струмка, який має велике значення під час посухи. Люди леді Роанна Веббер перекривають потік, що залишає селян Осгреїв без води для полів.

Егг бере активну участь у житті табору Дункана і лорда Еустаса. Він допомагає зі спорядженням, спілкується із селянами і намагається зрозуміти, як живуть прості люди під владою дрібних лордів. Завдяки своєму походженню він добре знає політику великих домів, але змушений приховувати свою справжню особу.

Під час розслідування конфлікту Дункан і Егг зустрічають загадкову жінку на ім’я Роанна Веббер, яку іноді називають Червона вдова через її руде волосся і те, що кілька її чоловіків померли. Вона править землями дому Веббер і має сильний характер. Егг швидко розуміє, що ситуація між Осгреями і Вебберами складніша, ніж здається.

Поступово з’ясовується, що лорд Еустас Осгрей підтримував Блекфайрське повстання під час першого Блекфайрського повстання. Через це його дім втратив більшість своїх земель і впливу. Егг добре знає, що для дому Таргарієнів ця тема дуже чутлива, адже Блекфайри були претендентами на Залізний трон.

Коли конфлікт між Осгреями і Вебберами загострюється, сторони готуються до поєдинку між лицарями. Дункан погоджується виступити від імені лорда Еустаса. Егг допомагає йому підготувати обладунок і коня до бою.

Перед початком поєдинку Егг таємно розкриває Роанні Веббер свою справжню особу — принца Ейгон V Таргарієн. Завдяки цьому конфлікт поступово вдається владнати без великої битви.

У результаті переговорів леді Роанна погоджується відновити подачу води для селян Осгреїв. Конфлікт між двома домами завершується миром, а Дункан і Егг залишають Вежу Стендфаст і продовжують свої мандри Вестеросом.

Повість «Таємничий лицар» (The Mystery Knight) СПОЙЛЕРИ

Події повісті «Таємничий лицар» відбуваються через кілька років після подій «Присяжний меч». Дункан Високий і його зброєносець Егг продовжують мандрувати Вестеросом як межовий лицар і його слуга. Егг усе ще подорожує інкогніто, приховуючи своє справжнє походження як принца дому Таргарієнів.

Дорогою вони зустрічають кількох мандрівників, які також прямують на турнір, що має відбутися біля замку Білостін. Серед них є дивний і дуже веселий лицар на ім’я Сер Джон Скрипаль. Він здається доброзичливим і постійно намагається подружитися з Дунканом, захоплюючись його силою і зростом. Разом із ним подорожують інші лицарі, зброєносці та мандрівники, які також прямують на турнір.

Незабаром Дункан і Егг дізнаються, що турнір організований лордом Амброзом Баттервеллом у замку Білостін. На перший погляд це звичайне лицарське свято, однак атмосфера навколо турніру здається підозрілою. До замку прибуває багато лицарів із різних частин Семи Королівств, і серед них є люди, які мають сумнівну репутацію.

Дункан бере участь у турнірі, а Егг уважно спостерігає за тим, що відбувається навколо. Завдяки своєму королівському походженню він добре знає політичну історію королівства і швидко починає підозрювати, що серед лицарів є прихильники дому Блекфайрів. Ця династія виникла після того, як бастард короля Ейгона IV — Дейемон Блекфайр — підняв повстання проти законної гілки дому Таргарієнів.

Під час перебування в таборі Дункан знайомиться з різними лицарями, серед яких Сер Глоріосо, Сер Кайл Кіт та інші учасники турніру. Егг дедалі більше переконується, що турнір у Білостіні є лише прикриттям для таємної змови.

Згодом стає відомо, що змовники планують використати турнір для об’єднання прихильників Блекфайрів і проголошення нового претендента на Залізний трон. Лицар, який називає себе Сер Джон Скрипаль, насправді виявляється молодим претендентом із роду Блекфайрів — одним із нащадків Деймона Блекфайра. Він прибув до Білостіна, щоб заручитися підтримкою лордів і лицарів для нового повстання.

Егг розуміє, що ситуація надзвичайно небезпечна. Як принц Таргарієн він може стати головною мішенню змовників. Він пояснює Дункану, що нове повстання Блекфайрів може знову втягнути королівство у криваву громадянську війну.

Невдовзі до Білостіна прибуває королівське військо на чолі з могутнім лордом Брінденом Ріверсом, відомим як Кривавий Ворон. Він служить правицею короля Ейріса I Таргарієна і давно переслідує прихильників Блекфайрів.

Кривавий Ворон швидко викриває змову. Виявляється, що багато лицарів, які прибули на турнір, насправді є прихильниками Блекфайрів або їхніми союзниками.

Коли королівські війська оточують замок, змовники намагаються втекти, але більшість із них заарештовують. Частину учасників змови страчують за державну зраду, а інших відправляють у в’язниці.

Після придушення змови турнір у Білостіні фактично припиняється. Дункан і Егг залишають ці землі та продовжують свої мандрівки Семи Королівств.

Ці події стають ще одним важливим етапом у їхніх пригодах. З часом Егг стане королем Ейгоном V Таргарієном, а Дункан Високий здобуде славу одного з найвідоміших лицарів у історії Вестеросу.

Сходження на Залізний трон СПОЙЛЕРИ

Після багатьох років мандрів разом із сером Дунканом Високим Егг поступово повертається до життя при дворі дому Таргарієнів. На той час на Залізному троні сидить його брат Ейріс I Таргарієн, слабкий і хворобливий король, який більше цікавиться пророцтвами та книгами, ніж управлінням королівством. Фактичну владу при дворі часто здійснює його могутній радник і правиця короля — Брінден Ріверс, відомий як Кривавий Ворон.

У цей період у королівстві тривають напружені політичні події, пов’язані з кількома повстаннями Блекфайрів. Прихильники дому Блекфайрів неодноразово намагаються захопити владу, використовуючи невдоволення частини лордів правлінням Таргарієнів.

Після смерті короля Ейріса I постає питання про нового правителя Семи Королівств. Найближчим законним спадкоємцем є брат покійного короля — Мейкар I Таргарієн, який і стає новим королем.

Мейкар I Таргарієн править суворо і намагається зміцнити королівську владу після років нестабільності. Під час його правління Егг перебуває поруч із двором і продовжує служити короні, а Дункан Високий поступово здобуває все більшу славу як лицар.

Однак доля змінюється після трагічних подій. Під час придушення повстання одного з дрібних лордів король Мейкар I Таргарієн гине в бою. Його смерть залишає Залізний трон без очевидного спадкоємця, адже кілька прямих претендентів уже померли або не можуть зайняти престол.

Щоб уникнути громадянської війни, лорди Вестеросу скликають велику раду — Велика рада 233 року. На неї прибувають представники наймогутніших домів королівства, щоб визначити, хто має законне право на трон.

Серед можливих претендентів називають кількох членів дому Таргарієнів. Одним із них є Мейстер Еймон — старший брат Егга, який служить мейстером у Цитаделі. Проте Еймон відмовляється від корони, пояснюючи, що присягнув служити знанням і не може порушити свою клятву.

Інші претенденти також відпадають з різних причин: деякі мають слабкі права на престол, інші не користуються підтримкою великих лордів.

У результаті рада звертає увагу на Егга — молодшого принца, який довгий час жив серед простих людей, подорожуючи Вестеросом разом із Дунканом Високим. Багато лордів вважають, що такий досвід зробив його більш справедливим і мудрим, ніж інших претендентів.

Після тривалих обговорень Велика рада ухвалює рішення проголосити Егга новим королем Сім Королівств. Так зброєносець мандрівного лицаря, який провів юність у подорожах дорогами королівства, стає королем Ейгоном V Таргарієном.

Після сходження на престол він не забуває про свого давнього друга і наставника. Дункан Високий отримує високу честь і згодом стає лордом-командувачем Королівської гвардії, одним із найвпливовіших лицарів королівства.

Правління СПОЙЛЕРИ

Після рішення Великої ради 233 року Ейгон V Таргарієн сходить на Залізний трон як новий король Сім Королівств. Для багатьох лордів його обрання стає несподіванкою: більшу частину життя він провів не при дворі, а мандруючи дорогами Вестеросу разом із сером Дунканом Високим. Саме цей досвід значною мірою визначає характер його майбутнього правління.

Ейгон V добре пам’ятає життя простих людей — селян, ремісників і солдатів, серед яких він жив у юності. Тому, ставши королем, він прагне змінити порядок у королівстві на користь простого населення. Він намагається обмежити владу великих лордів і запровадити закони, які захищають селян від зловживань з боку феодалів.

Ці реформи викликають значне невдоволення серед частини аристократії. Багато лордів вважають, що король надто втручається в їхні традиційні права. Через це правління Ейгона V супроводжується постійними політичними суперечками між короною і великими домами.

Одним із перших рішень нового короля стає призначення свого давнього друга Дункана Високого до Королівської гвардії. Згодом Дункан стає її лордом-командувачем, що є безпрецедентним випадком для людини такого скромного походження.

Король також намагається зміцнити династію через шлюбну політику. Він планує вигідні шлюби для своїх дітей із представниками великих домів Вестеросу. Проте ці плани не завжди здійснюються так, як він хотів. Деякі з його дітей одружуються з кохання, а не з політичних причин, що порушує складні союзи, які король намагався створити.

Під час правління Ейгона V трапляється й серйозний конфлікт із одним із наймогутніших домів королівства. Ліонель Баратеон, лорд Штормового Пределу і один із найвідоміших лицарів свого часу, піднімає повстання проти корони. Причиною стає порушення домовленого шлюбу між домами Баратеонів і Таргарієнів.

Король Ейгон V планував зміцнити союз із Баратеонами через шлюбну політику, однак ці плани були зірвані, коли його діти почали укладати шлюби з любові, а не за домовленістю. Це викликало гнів Ліонеля Баратеона, який вважав, що корона образила його дім.

Ліонель оголошує себе Королем Штормових земель і піднімає знамена повстання. Це повстання іноді називають Короткою війною Штормових земель.

Конфлікт, однак, триває недовго. Замість великої війни ситуацію вирішують через лицарський поєдинок. Дункан Високий, який на той час уже служить королю, виходить на поєдинок проти Ліонеля Баратеона.

У поєдинку Дункан перемагає могутнього лорда Штормового Пределу. Після поразки Ліонель визнає владу короля Ейгона V і складає зброю. Повстання завершується без масштабної війни, а мир між домами відновлюється.

Ці події ще раз демонструють складність правління Ейгона V: навіть благородні наміри короля щодо реформ і шлюбної політики часто призводять до конфліктів із могутніми лордами королівства.

Правління Ейгона V відбувається в період, коли пам’ять про Блекфайрські повстання все ще залишається живою. Хоча великі повстання вже придушені, у різних частинах королівства залишаються прихильники дому Блекфайрів, які продовжують становити загрозу для влади Таргарієнів.

У цей час король поступово починає цікавитися давніми легендами про драконів. На відміну від багатьох попередників, він вірить, що повернення драконів могло б зміцнити владу корони і допомогти подолати опір могутніх лордів. Дракони дому Таргарієнів вимерли багато десятиліть тому, і Ейгон V починає шукати способи відродити їх.

Попри політичні труднощі, Ейгон V запам’ятовується як король, який намагався правити справедливо і дбати про добробут простих людей. Його правління часто згадують як час реформ і спроб змінити баланс влади в королівстві.

Однак прагнення короля змінити усталений порядок, а також його інтерес до відродження драконів поступово призводять до подій, які згодом завершаться трагедією в Літньому замку.

Трагедія Літнього замку СПОЙЛЕРИ

Наприкінці правління Ейгона V відбувається одна з найзагадковіших і найтрагічніших подій у історії дому Таргарієнів — Трагедія Літнього замку. Ця катастрофа стається у королівській резиденції Літній замок, розташованій у Штормових землях.

До цього часу король дедалі більше захоплюється ідеєю повернення драконів. Дракони дому Таргарієнів вимерли понад століття тому, і без них влада королів значно ослабла. Ейгон V вважає, що відродження драконів допоможе зміцнити королівську владу, приборкати могутніх лордів і відновити велич дому Таргарієнів.

Для цього він збирає в Літньому замку кількох членів королівської родини та наближених людей. Серед тих, хто перебуває там у той час, є його син принц Джейхеріс, онук Ейріс (майбутній король) і вагітна дружина Ейріса — Рейла Таргарієн, яка незабаром має народити дитину.

Король привозить до замку кілька стародавніх яєць драконів. Він переконаний, що за певних умов ці яйця можуть вилупитися. За одними версіями, він намагається використати давні знання та ритуали, пов’язані з магією і вогнем, які колись допомогли Таргарієнам керувати драконами.

У ніч трагедії в Літньому замку відбувається ритуал, під час якого намагаються пробудити драконів. Обставини подій залишаються не до кінця відомими, але відомо, що щось іде не так.

У замку спалахує величезна пожежа. Полум’я швидко поширюється по будівлях, і багато людей опиняються в пастці. Деякі намагаються врятувати членів королівської родини, ризикуючи власним життям.

Під час катастрофи гине сам король Ейгон V Таргарієн, який, за деякими припущеннями, відмовляється залишати замок, намагаючись завершити ритуал або врятувати тих, хто перебуває всередині.

Разом із королем гине і сер Дункан Високий, Лорд-командувач Королівської гвардії, який до останнього моменту намагається врятувати королівську родину з палаючого замку.

Пожежа повністю знищує значну частину Літнього замку, а багато учасників подій гинуть у вогні.

Попри катастрофу, деякі члени королівської родини виживають. Саме під час цієї ночі народжується Рейгар Таргарієн — син Ейріса і Рейли. Його народження посеред вогню і руйнування згодом стає частиною легенд і пророцтв, пов’язаних із домом Таргарієнів.

Після смерті Ейгона V Залізний трон переходить до його сина Джейхеріса II.

Трагедія Літнього замку назавжди залишається однією з найзагадковіших подій у історії Вестеросу. Багато деталей того, що саме сталося тієї ночі, залишаються невідомими, а спроба короля повернути драконів завершується катастрофою.

Родина

• Мейкар I Таргарієн — батько
• Дайна Дейн — мати

Брати:

• Дейрон Таргарієн — старший брат, принц Драконового Каменя
• Ейріон Таргарієн — брат, відомий як «Яскраве Полум'я»
• Мейстер Еймон — брат, мейстер Нічного Дозору

Дружина:

• Бетта Блеквуд — королева Семи Королівств

Діти:

• Дункан Таргарієн — принц Драконового Каменя
• Джейхеріс II Таргарієн — король Семи Королівств
• Шейра Таргарієн — принцеса
• Рейлла Таргарієн — принцеса

Особистість та характер

Ейгон V Таргарієн, більш відомий у юності як Егг, вирізнявся серед багатьох представників дому Таргарієнів незвичайним поєднанням королівського походження та досвіду життя серед простих людей. На відміну від більшості принців, він провів значну частину своєї молодості не при дворі, а мандруючи дорогами Вестеросу як зброєносець сера Дункана Високого. Саме цей досвід сформував його характер і світогляд.

Егг вирізнявся допитливістю, сміливістю та впертістю. Він часто ставив під сумнів традиційні уявлення про честь, владу і становище людей у королівстві. Подорожуючи разом із Дунканом, він бачив життя селян, ремісників і солдатів, що дало йому глибоке розуміння труднощів простого населення. Через це він рано почав замислюватися про справедливість і обов’язки правителя перед своїм народом.

Попри свій королівський статус, Егг часто поводився як звичайний хлопець: він був запальний, іноді різкий у словах і легко вступав у суперечки. Однак за цим стояло щире прагнення до справедливості. Він не терпів жорстокості й нерідко ставав на бік слабших, навіть якщо це могло призвести до небезпечних наслідків.

Важливу роль у формуванні його характеру відіграла дружба з Дунканом Високим. Дункан став для Егга не лише лицарем, якому він служив, але й наставником і моральним прикладом. Саме від нього Егг перейняв уявлення про лицарську честь, вірність і обов’язок захищати тих, хто не може захистити себе сам.

Ставши королем, Егг зберіг ці риси характеру. Його правління було відзначене прагненням зробити королівство справедливішим, навіть якщо це викликало невдоволення серед могутніх лордів. Його співчуття до простих людей і готовність кидати виклик усталеним порядкам зробили його одним із найнезвичайніших правителів у історії Сім Королівств.

Разом із тим Егг залишався справжнім Таргарієном — гордим, рішучим і здатним на великі, іноді ризиковані рішення. Його прагнення змінити королівство та відновити колишню велич дому Таргарієнів зрештою відіграло важливу роль у подіях, що завершилися трагедією Літнього замку.

Цитати

«Я принц дому Таргарієнів, але якщо ти думаєш, що я буду сидіти склавши руки, поки лицар б’є лялькарку, то ти погано мене знаєш.»

«Сер, ви лицар. Ви повинні захищати тих, хто не може захистити себе.»

«Я не просто хлопчисько. Я знаю, що таке честь.»

«Одного дня я стану королем… і тоді все буде інакше.»

«Вставайте, сер! Вставайте!»