Дім Горнвудів
Більше дій
Дім Горнвудів
Дім Горнвудів — один із стародавніх північних родів та васалів дому Старків, що правили землями у центральній частині Півночі. Їхньою родовою фортецею є Горнвуд — замок і поселення, розташовані серед густих лісів та родючих земель між річками Півночі.
Дім Горнвудів належить до давніх родів Півночі і протягом століть служив правителям Вінтерфелла. Їхні землі лежать у лісистому регіоні, відомому великими мисливськими угіддями та родючими полями, які забезпечували продовольством значну частину навколишніх земель.
Як і більшість північних домів, Горнвуди ведуть свій родовід ще з часів Доби Героїв, коли перші роди Перших людей заселили північні землі Вестеросу. Протягом століть вони залишалися вірними союзниками Старків та брали участь у численних війнах, які точилися на Півночі.
Після Завоювання Ейгона дім Горнвудів, як і інші північні роди, визнав владу Таргарієнів разом із домом Старків, які стали верховними лордами Півночі. Відтоді Горнвуди залишалися відданими васалами Вінтерфелла та підтримували північних правителів у війнах і політичних подіях.
Герб дому зображує чорного бика на помаранчевому полі, що символізує силу, витривалість та зв’язок із родючими землями їхніх володінь. Хоча дім Горнвудів ніколи не був одним із найбільших родів Півночі, він відігравав важливу роль у житті регіону завдяки своїм землям, війську та вірності дому Старків.
Історія
Заснування дому
Походження дому Горнвудів сягає часів Доби Героїв, коли Перші люди вперше заселили північні землі Вестеросу. Як і більшість стародавніх родів Півночі, Горнвуди виникли ще до приходу андалів і зберегли традиції перших поселенців континенту.
За переказами, перші предки дому оселилися у великому лісистому регіоні на південний схід від Вінтерфелла. Ці землі були багаті на дичину, ліси та родючі поля, що зробило їх привабливими для перших колоністів. Саме там з часом виникло укріплене поселення, яке згодом перетворилося на замок Горнвуд.
Назва дому, ймовірно, походить від поєднання слів, що означають «ріг» і «ліс». У деяких північних легендах згадується, що ці землі славилися великими стадами диких биків та оленів, чиї роги стали символом сили та достатку. З часом саме чорний бик став родовим символом Горнвудів.
Після того як Дім Старків об’єднав північні землі та встановив владу королів Півночі, Горнвуди присягнули на вірність Вінтерфеллу. Відтоді вони стали одним із знаменосних родів Старків і протягом століть брали участь у війнах і походах північних королів.
Завдяки вигідному розташуванню своїх земель дім Горнвудів відігравав важливу роль у господарському житті регіону. Родючі поля забезпечували зерном сусідні землі, а густі ліси слугували джерелом деревини, мисливських угідь і природного захисту від ворогів.
Протягом століть Горнвуди залишалися вірними союзниками дому Старків і дотримувалися старих традицій Півночі, зокрема поклоніння Старим богам. Це зробило їх одним із надійних і шанованих родів серед північних лордів.
Завоювання Таргарієнів
Під час Завоювання Ейгона більшість північних домів, зокрема і дім Горнвудів, підтримали свого сюзерена — Торрена Старка, короля Півночі. Коли Ейгон Завойовник почав підкорення Вестеросу, армії Півночі зібралися під знаменами Старків, щоб протистояти новій загрозі.
Війська різних північних родів, серед яких були й люди Горнвуда, рушили на південь разом із королем Торреном. Їхня мета була зупинити вторгнення Таргарієнів, однак ситуація змінилася після того, як стало зрозуміло, що нові загарбники володіють драконами — могутньою зброєю, якої ніколи раніше не бачили у Вестеросі.
Коли північне військо дійшло до річки Тризуб і побачило армію Таргарієнів та їхніх драконів, Торрен Старк вирішив уникнути знищення свого народу. Він схилив коліно перед Ейгоном Завойовником і визнав його королем Семи Королівств. За цей вчинок Торрен отримав прізвисько «Король, що схилив коліно».
Після цього всі північні роди, включно з домом Горнвудів, також присягнули на вірність новій владі. Вони зберегли свої землі, титули та давні привілеї, але відтепер служили не лише Старкам, а й Таргарієнам як правителям усього Вестеросу.
Попри зміну політичної влади, життя на півночі майже не змінилося. Дім Горнвудів продовжив керувати своїми землями як васал Вінтерфелла, а північні роди зберегли свої традиції, віру у Старих богів і давні звичаї Перших людей.
Танок Драконів
Під час громадянської війни дому Таргарієнів, відомої як Танок Драконів, більшість північних родів залишалися вірними владі дому Старків і чекали на рішення лорда Вінтерфелла. На той час Північчю правив Кріган Старк, один із найвідоміших лордів у історії цього дому.
Коли почалася боротьба між прихильниками королеви Рейніри Таргарієн і короля Ейгона II Таргарієна, Кріган Старк підтримав сторону Рейніри, яку називали «чорними». Після цього він почав збирати північне військо для походу на південь.
Серед родів, що відповіли на заклик Вінтерфелла, були й люди дому Горнвудів. Як вірні знаменосці Старків, вони виставили свої загони та приєдналися до армії Півночі. Разом із іншими північними лордами їхні воїни рушили на південь, щоб підтримати союзників у війні за Залізний трон.
Однак більшість північного війська дісталася південних земель уже наприкінці війни. До цього часу головні битви Танцю Драконів уже відбулися, а багато ключових діячів конфлікту загинули. Попри це, прибуття північної армії під проводом Крігана Старка стало важливим політичним фактором у завершенні війни.
Кріган Старк на короткий час став Правицею короля під час події, що отримала назву «Година Вовка». У цей період він відновив порядок у Королівській Гавані та покарав винних у вбивстві королеви Рейніри.
Після завершення війни північні війська повернулися додому. Дім Горнвудів, як і інші знаменосці Старків, зберіг свої землі та продовжив служити Вінтерфеллу, залишаючись одним із вірних родів Півночі.
Повстання Роберта Баратеона
Під час Повстання Роберта Баратеона дім Горнвудів, як і більшість родів Півночі, підтримав свого сюзерена — Еддарда Старка, лорда Вінтерфелла. Повстання почалося після того, як король Ейрис II Таргарієн стратив Рікарда Старка та його сина Брандона Старка у Королівській Гавані. Ця подія викликала обурення на Півночі та стала одним із поштовхів до війни проти Таргарієнів.
Після початку конфлікту Еддард Старк скликав своїх знаменосців. Серед родів, які відповіли на заклик Вінтерфелла, були й люди дому Горнвудів. Їхні воїни приєдналися до північної армії, що вирушила на південь разом із союзниками з Долини Арренів та Річкових земель.
Хоча в джерелах не згадуються конкретні подвиги або окремі битви, у яких брали участь саме Горнвуди, відомо, що вони входили до складу північного війська, яке воювало на боці повстанців проти сил короля Ейриса II. Як васали дому Старків, вони билися разом із іншими північними родами у кампаніях, що призвели до падіння влади Таргарієнів.
Після перемоги повстанців і сходження Роберта Баратеона на Залізний трон, політична ситуація у Семи Королівствах змінилася. Однак на Півночі влада залишилася в руках дому Старків, а дім Горнвудів продовжив правити своїми землями як їхні вірні знаменосці.
Відтоді Горнвуди, як і раніше, залишалися частиною північної знаті та зберігали свої володіння навколо замку Горнвуд, підтримуючи традиції та союз із Вінтерфеллом.
Події серіалу
На початку подій серіалу «Гра престолів» дім Горнвудів є одним із васальних родів дому Старків і править своїми землями навколо замку Горнвуд. Лордом дому є Галбарт Горнвуд (частіше згадуваний як лорд Горнвуд), який служить під владою Еддарда Старка та бере участь у справах Півночі.
Після початку Війни п’яти королів та проголошення Робба Старка королем Півночі лорд Горнвуд вирушає разом із північним військом на південь. Як і багато інших північних лордів, він приєднується до армії Робба та бере участь у поході проти Ланністерів.
Під час війни лорд Горнвуд гине в бою. Після його смерті керування домом переходить до його дружини, леді Донелли Горнвуд. Однак відсутність спадкоємця робить землі дому вразливими для претензій інших родів.
Цим користується Рамсі Сноу, бастард Русе Болтона. Прагнучи отримати нові землі та зміцнити владу Болтонів на Півночі, він змушує леді Донеллу вийти за нього заміж. Після цього Рамсі фактично захоплює володіння дому Горнвудів.
Згодом леді Донелла Горнвуд помирає у полоні Рамсі. За деякими згадками, вона померла від голоду, коли була ув’язнена у замку. Після її смерті дім Горнвудів фактично припиняє існування, а їхні землі переходять під контроль дому Болтонів.
Таким чином, події Війни п’яти королів призводять до зникнення одного з давніх північних родів. Історія дому Горнвудів стає прикладом того, як політичні інтриги та жорстокість Рамсі Болтона знищили стародавній рід Півночі.
Землі та володіння
Землі дому Горнвудів розташовані у центральній частині Півночі і займають території на південний схід від Вінтерфелла. Їхні володіння лежать між великими лісами та родючими рівнинами, що робить цей регіон одним із більш придатних для землеробства районів Півночі.
Центром влади дому є замок Горнвуд — укріплена фортеця, збудована серед густих лісів. Замок контролює дороги та торгові шляхи, що проходять через цю частину Півночі, і слугує адміністративним та військовим центром усіх навколишніх земель.
Території Горнвудів вкриті великими лісами, які використовуються для полювання та заготівлі деревини. Ліси також слугують природним захистом від ворогів, оскільки густі хащі ускладнюють пересування великих армій. Саме завдяки цим природним умовам дім Горнвудів протягом століть зберігав контроль над своїми землями.
Окрім лісів, значну частину володінь займають родючі поля та пасовища. Місцеві жителі займаються вирощуванням зерна, розведенням худоби та мисливством. Ці землі забезпечують продовольством не лише сам дім Горнвудів, але й інші поселення в околицях.
У володіннях дому також розташовано кілька невеликих сіл і поселень, де живуть селяни, мисливці та лісоруби. Вони сплачують податки лорду Горнвуда і в разі війни виставляють воїнів до війська.
Завдяки своєму розташуванню землі Горнвудів мають важливе стратегічне значення для Півночі. Вони лежать між кількома великими північними родами і допомагають контролювати центральні райони регіону. Протягом століть дім Горнвудів залишався важливою частиною системи оборони та управління Півночі під владою дому Старків.
Васальні доми (знаменосці)
На відміну від великих північних родів, таких як Дім Старків або Дім Амберів, дім Горнвудів не мав великої кількості васальних шляхетних домів. Більшість населення їхніх земель складали дрібні землевласники, селяни, мисливці та лісоруби, які підпорядковувалися безпосередньо лорду Горнвуда.
На території володінь Горнвудів існували невеликі поселення та родові маєтки місцевих дрібних лицарів і старост, які служили дому та виставляли воїнів під час війни. Ці родини не вважаються окремими великими шляхетними домами, однак вони виконували роль місцевих управителів і військових васалів.
Під час воєн лорд Горнвуд скликав своїх людей із усіх поселень навколишніх земель. До його війська входили загони місцевих лицарів, озброєних селян, мисливців та лучників із лісових поселень.
Таким чином, військова сила дому формувалася переважно з власного населення їхніх земель, а не з окремих васальних родів. Попри відносно невелику кількість підлеглих шляхетних домів, дім Горнвудів залишався важливим знаменосцем дому Старків і регулярно виставляв воїнів до армії Півночі.
Військова сила
Військова сила дому Горнвудів формувалася переважно з населення їхніх земель, що розташовані у лісистих та родючих районах центральної частини Півночі. Хоча цей рід не належав до найбільших домів регіону, він міг виставити значну кількість воїнів завдяки численним селам, мисливським поселенням і фермам на своїй території.
Основу війська Горнвудів становила піхота. Більшість воїнів були озброєні списами, бойовими сокирами, короткими мечами та круглими або овальними щитами. Їхні обладунки зазвичай складалися з кольчуг, шкіряних панцирів або утепленого одягу, пристосованого до холодного клімату Півночі. У бою ці воїни билися щільними піхотними строями, характерними для північних армій.
Значну роль у війську дому відігравали лучники. Завдяки густим лісам, що вкривали їхні землі, багато мешканців з дитинства займалися полюванням і добре володіли луком. Лучники Горнвудів могли діяти як у відкритому бою, так і в засідках серед лісів, що давало їм перевагу у знайомій місцевості.
У війську також служили лицарі та важкоозброєні вершники. Хоча у Півночі традиційно було менше лицарів, ніж у південних королівствах, деякі заможні родини на землях Горнвудів могли виставляти добре озброєних вершників у кольчугах або пластинчастих обладунках. Ці вершники використовувалися для швидких атак, розвідки або переслідування ворога.
Крім того, у складі війська були мисливці та лісові розвідники, які добре знали місцевість. Вони могли проводити розвідку, влаштовувати засідки та діяти невеликими мобільними загонами у лісах. Завдяки цьому дім Горнвудів мав певну перевагу в боях на своїй території.
Під час великих воєн лорди Горнвудів приєднувалися до армії дому Старків разом із іншими північними знаменосцями. У таких випадках їхні воїни ставали частиною великого війська Півночі, яке брало участь у кампаніях за межами своїх земель.
Хоча чисельність війська Горнвудів була меншою, ніж у найбільших родів регіону, їхні воїни вважалися витривалими та загартованими бійцями. Життя у суворих умовах Півночі, постійна праця на землі та полювання зробили їх сильними та дисциплінованими солдатами, здатними битися у складних умовах і довгих походах.
Відомі члени дому
- Галбарт Горнвуд — лорд Горнвуда та васал дому Старків. Підтримав Робба Старка під час Війни п’яти королів і вирушив разом із північним військом на південь. Загинув під час війни.
- Донелла Горнвуд — леді Горнвуда та вдова лорда Горнвуда. Після смерті чоловіка керувала землями дому. Під час війни її силою змусив вийти заміж Рамсі Сноу, який прагнув захопити її володіння. Згодом вона померла у полоні в Дредфорті.
- Берон Горнвуд — син лорда і леді Горнвуд. Був єдиним законним спадкоємцем дому, однак загинув ще до початку Війни п’яти королів. Після його смерті дім фактично залишився без спадкоємця.
Символіка
Герб
Гербом дому Горнвудів є чорний бик на помаранчевому полі. Цей символ пов’язаний із природою та господарством земель, якими протягом століть володів цей північний рід.
Бик у геральдиці традиційно символізує силу, витривалість і впертість — риси, які вважаються характерними для мешканців Півночі. У випадку дому Горнвудів цей символ також пов’язують із родючими луками та пасовищами їхніх земель, де здавна розводили худобу.
Помаранчеве поле герба є досить незвичним для північної геральдики, де переважають темні або холодні кольори. Імовірно, воно символізує осінні ліси та поля їхніх володінь, які восени вкриваються золотавими та мідними відтінками.
Зображення чорного бика можна було побачити на щитах воїнів дому, на прапорах, що майоріли над замком Горнвуд, а також на військових знаменах, які виводили на поле бою під час збору північних армій під прапорами дому Старків.
У відомих джерелах не згадується про змінені або особисті варіанти герба, які використовували б окремі члени дому. Протягом своєї історії Горнвуди зберігали традиційний символ чорного бика як знак сили, витривалості та незалежності свого роду.
Девіз
Офіційний девіз дому Горнвудів у відомих джерелах не згадується. На відміну від багатьох інших родів Півночі, таких як Дім Старків із девізом «Зима близько» або Дім Мормонтів із девізом «Тут стоїмо», історичні хроніки не зберегли слів, які б використовувалися Горнвудами як родове гасло.
Відсутність відомого девізу не є рідкістю для менших або менш описаних домів Вестеросу. Багато таких родів існували протягом століть, однак їхні традиції та геральдичні гасла не були детально задокументовані у хроніках.
Попри це, символіка дому — чорний бик на помаранчевому полі — добре відображає характер цього роду. Бик у геральдиці асоціюється із силою, витривалістю та впертістю, що відповідає репутації північних лордів, які протягом поколінь служили дому Старків і захищали свої землі.
Через відсутність відомого девізу у хроніках дім Горнвудів найчастіше ідентифікують саме за його гербом і за історією земель навколо замку Горнвуд.
Артефакти
На відміну від деяких великих родів Півночі, у відомих джерелах не згадується про легендарні артефакти або родові реліквії, що належали б дому Горнвудів. У хроніках Вестеросу не описано валірійських мечів, королівських регалій чи інших відомих предметів, які були б пов’язані з цим родом.
Це частково пояснюється тим, що дім Горнвудів був середнім за впливом північним родом і рідше згадувався у великих історичних подіях. Багато легендарних артефактів Вестеросу належали найбільшим домам континенту, таким як Дім Старків, Дім Ланністерів або Дім Таргарієнів.
Імовірно, у володіннях Горнвудів існували родові мечі, обладунки або інші реліквії, які передавалися між поколіннями лордів Горнвуда, однак жоден із таких предметів не був зафіксований у відомих історичних джерелах.
Після загибелі останніх представників дому під час Війни п’яти королів та захоплення їхніх земель Рамсі Болтоном, багато речей, що належали Горнвудам, могли бути втрачені або знищені разом із занепадом цього стародавнього північного роду.