Дім Таргарієнів
Більше дій
Дім Таргарієнів
Дім Таргарієнів — один із найвідоміших і наймогутніших домів у історії Вестеросу, колишня королівська династія Семи Королівств. Протягом майже трьох століть Таргарієни правили усім Вестеросом із Королівської Гавані, де їхньою головною резиденцією був Червоний Замок. Початковою родовою фортецею дому був Драконячий Камінь — острівна фортеця, збудована валірійцями задовго до завоювання континенту.
Дім Таргарієнів походить із Старої Валірії — могутньої цивілізації драконових володарів. На відміну від більшості валірійських родів, Таргарієни пережили Руйнування Валірії завдяки тому, що ще до катастрофи переселилися на Драконячий Камінь.
Через понад століття після падіння Валірії Ейгон Завойовник разом зі своїми сестрами-дружинами Вісеньєю та Рейніс розпочав завоювання Вестеросу. Використовуючи силу трьох драконів — Балеріона, Вхагара та Мераксес — Таргарієни підкорили більшість королівств континенту та створили єдину державу.
Після завоювання Ейгон був проголошений королем Сімох Королівств і заснував династію, яка правила Вестеросом майже триста років. Правління Таргарієнів завершилося під час Повстання Роберта Баратеона, коли династію було повалено.
Символом дому є триголовий червоний дракон на чорному полі, а їхній знаменитий девіз — «Вогонь і кров».
Історія
Заснування дому
Дім Таргарієнів походить із Старої Валірії — могутньої імперії драконових володарів, що колись панувала над більшою частиною Ессосу. Валірія була центром величезної цивілізації, відомої своєю магією, драконами та майстерністю у створенні валірійської сталі. Правлячими родами імперії були так звані «драконові лорди» — знатні валірійські сім’ї, здатні керувати драконами.
Таргарієни були одним із таких родів. Хоча вони не входили до числа наймогутніших драконових домів Валірії, їхній рід все ж належав до стародавньої валірійської знаті. Як і інші драконові лорди, Таргарієни володіли драконами та зберігали традиції валірійців, серед яких було й укладання шлюбів між родичами, щоб зберегти «чистоту крові дракона».
Приблизно за століття до падіння Валірії глава дому Ейнар Таргарієн ухвалив рішення залишити Валірію та переселитися на острів Драконячий Камінь. За легендою, це рішення було пов’язане з пророчим сном його доньки Дейніс Провидиці, яка передбачила загибель Валірії у великій катастрофі. Повіривши у це пророцтво, Ейнар продав свої володіння у Валірії та разом із родиною, слугами й драконами перебрався до Драконового Каменю.
Драконячий Камінь був давньою фортецею, збудованою валірійцями на острові біля східного узбережжя Вестеросу. Вона слугувала західним форпостом Валірійської імперії та місцем, звідки валірійці контролювали торгові шляхи вузького моря. Саме тут Таргарієни оселилися та почали нове життя далеко від батьківщини.
Через кілька років після переселення сталося те, що згодом назвали Руйнування Валірії. Потужні вулканічні виверження, землетруси та магічні катастрофи знищили більшу частину Валірійської імперії. Місто Валірія було повністю зруйноване, а більшість драконових домів загинули разом зі своїми драконами. Ця подія назавжди змінила світ і поклала край владі валірійців.
Завдяки переселенню на Драконячий Камінь дім Таргарієнів став одним із небагатьох валірійських родів, що пережили катастрофу. Відтоді вони залишалися єдиним відомим домом драконових лордів, який зберіг своїх драконів і традиції Валірії.
Протягом наступного століття Таргарієни жили на Драконовому Камені, поступово зміцнюючи свою владу на острові та підтримуючи зв’язки з містами Ессосу. Саме в цей період рід почав дивитися на захід — у бік Вестеросу, що згодом призвело до події, яка назавжди змінила історію континенту — Завоювання Ейгона.
Завоювання Ейгона
Завоювання Ейгона — одна з найважливіших подій в історії Вестеросу, яка призвела до створення єдиного королівства під владою дому Таргарієнів. Цю кампанію розпочав Ейгон I Таргарієн, відомий також як Ейгон Завойовник, приблизно через століття після Руйнування Валірії.
На той час Вестерос був поділений на кілька незалежних держав. Наймогутнішими серед них були Королівство Півночі під владою Старків, Королівство Скелі дому Ланністерів, Королівство Простору дому Гарденерів, Королівство Долини дому Арренів, Королівство Штормових земель дому Дюрандонів та Залізні острови разом із Річковими землями під владою залізнонароджених. Лише Дорн залишався незалежним і не був підкорений під час перших етапів завоювання.
Ейгон разом зі своїми сестрами та дружинами Вісеньєю і Рейніс вирішив підкорити Вестерос. Кожен із них мав дракона: Ейгон літав на Балеріоні, найбільшому з драконів, Вісенья — на Вхагарі, а Рейніс — на Мераксес.
Вторгнення розпочалося із висадки на узбережжі затоки Чорноводної. Саме там Таргарієни збудували укріплений табір, який згодом перетворився на місто Королівська Гавань. Тут Ейгон проголосив себе королем Сімох Королівств.
Однією з перших великих битв завоювання стала Битва на Вогняному полі. У ній війська Гарденерів та Ланністерів об’єдналися, щоб зупинити Таргарієнів. Проте три дракони спалили величезну частину їхньої армії. Король Гарденер загинув разом із більшістю своєї династії, після чого влада над Простором перейшла до дому Тіреллів.
Поступово інші королівства також були змушені схилити коліно. Торрен Старк, король Півночі, вирішив уникнути знищення свого війська та присягнув на вірність Ейгону, за що отримав прізвисько Король, який схилив коліно. Дім Арренів також визнав владу Таргарієнів після демонстрації сили драконів.
Найдовше опір тривав у Дорні. Дорнійці відмовилися відкрито битися з драконами та застосовували партизанську тактику. Попри численні спроби Таргарієнів підкорити регіон, Дорн залишався незалежним ще багато років і був приєднаний до Семи Королівств лише пізніше шляхом дипломатії та шлюбу.
Після завершення основних кампаній Ейгон наказав викувати Залізний трон із мечів переможених ворогів. За легендою, тисячі мечів були розплавлені полум’ям дракона Балеріона та зварені у величезний трон, який став символом влади королів Вестеросу.
Ейгон був коронований у Старомісті Верховним септоном, що символізувало визнання його влади як світськими, так і релігійними силами континенту. Відтоді розпочалася трьохсотлітня епоха правління дому Таргарієнів над Вестеросом.
Правління династії Таргарієнів
Після Завоювання Ейгона дім Таргарієнів правив Сімома Королівствами майже три століття. За цей час на Залізний трон сходили численні королі, правління яких супроводжувалося війнами, реформами, внутрішніми конфліктами та боротьбою за спадщину. Династія пережила як періоди процвітання, так і часи громадянських воєн, що зрештою призвели до її падіння.
Правління Ейгона I Таргарієна
Ейгон I Таргарієн, відомий як Ейгон Завойовник, став першим королем Сім Королівств. Після підкорення більшої частини Вестеросу він заснував нову столицю — Королівська Гавань. Саме за його наказом було створено Залізний трон, символ влади королів Вестеросу.
Під час його правління більшість великих домів присягнули на вірність новому королю. Ейгон зберіг традиції місцевих лордів і дозволив їм керувати своїми землями як васалам корони. Єдиним регіоном, який не вдалося підкорити, залишався Дорн.
Ейгон правив разом зі своїми сестрами-дружинами Вісеньєю та Рейніс. Його правління стало початком нової епохи в історії континенту.
Після смерті Ейгона I трон успадкував його син Ейніс I Таргарієн.
Правління Ейніса I Таргарієна
Ейніс I Таргарієн був старшим сином Ейгона Завойовника. На відміну від свого батька, він вважався м’яким і нерішучим правителем.
Під час його правління почалися численні повстання проти влади Таргарієнів. Найбільший опір чинили релігійні ордени Віри Семи, зокрема Воїни Сімох. Причиною конфлікту стали традиційні валірійські шлюби між родичами, які церковна влада вважала гріховними.
Королівство поступово занурювалося у безлад, а авторитет корони слабшав. Після смерті Ейніса владу захопив його брат Маегор I Таргарієн.
Правління Маегора I Жорстокого
Маегор I Таргарієн, відомий як Маегор Жорстокий, узурпував трон після смерті Ейніса I. Його правління запам’яталося жорстокістю та кривавими репресіями.
Маегор розпочав війну проти Віри Семи та розгромив ордени Воїни Сімох і Сини Воїна. Він силою придушував будь-які повстання проти своєї влади.
Саме за його правління було завершено будівництво Червоного Замку у Королівській Гавані. Після завершення будівництва Маегор наказав убити всіх будівничих, щоб ніхто не знав таємних проходів замку.
Його правління завершилося загадковою смертю на Залізному троні. Після цього королем став син Ейніса — Джейхейріс I Таргарієн.
Правління Джейхейріса I Миротворця
Джейхейріс I Таргарієн став одним із найкращих королів династії. Його правління тривало понад п’ятдесят років і стало періодом миру та розвитку.
Він уклав угоду з Вірою Семи, яка припинила конфлікт між короною та релігією. Разом зі своєю дружиною Алісанна Таргарієн він провів численні реформи законів та управління королівством.
За його правління будувалися дороги, зміцнювалися замки та розвивалася торгівля. Цей період часто називають золотою епохою Таргарієнів.
Після смерті Джейхейріса трон перейшов до його онука Візеріс I Таргарієн.
Правління Візеріса I Таргарієна
Візеріс I Таргарієн правив у час відносного миру, однак саме його рішення спричинило одну з найкривавіших громадянських воєн в історії Вестеросу.
Він проголосив своєю спадкоємицею доньку Рейніру, однак після його смерті частина лордів підтримала його сина Ейгона II. Це призвело до громадянської війни, відомої як Танок Драконів.
Танок Драконів
Танок Драконів став громадянською війною між прихильниками Рейніри та Ейгона II. У конфлікті брали участь дракони, і більшість із них загинула під час війни.
Війна сильно послабила дім Таргарієнів і фактично призвела до зникнення драконів у Вестеросі.
Після завершення війни королем став Ейгон III Таргарієн.
Правління Ейгона III Таргарієна
Ейгон III Таргарієн, відомий як Ейгон Драконяча Печаль або Драконяча Загибель, став королем після завершення Танку Драконів. Він був сином Рейніри Таргарієн і став правителем ще дитиною.
Його правління проходило під сильним впливом регентів, оскільки король був неповнолітнім. Ейгон виріс замкненим і похмурим через жахи громадянської війни, свідком яких він став. Саме в цей період остаточно зникли дракони дому Таргарієнів — останні з них загинули або були надто слабкими.
Після його смерті трон успадкував його брат Дейрон I Таргарієн.
Правління Дейрона I Таргарієна
Дейрон I Таргарієн, відомий як Молодий Дракон, став королем у дуже юному віці. Попри молодість, він розпочав масштабну військову кампанію проти Дорну.
Дейрону вдалося завоювати Дорн, що стало великим військовим досягненням. Однак утримати контроль над регіоном виявилося значно складніше. Незабаром після завоювання дорнійці підняли повстання.
Під час одного з походів король був убитий, і влада перейшла до його брата Бейлора.
Правління Бейлора I Благословенного
Бейлор I Таргарієн був відомий своєю глибокою релігійністю. Його правління ознаменувалося значним посиленням впливу Віри Семи у королівстві.
Він уклав мир із Дорном та звільнив дорнійських заручників. Саме за його наказом у Королівській Гавані було збудовано величний храм — Велика септа Бейлора.
Однак надмірна релігійність короля часто призводила до дивних рішень. Наприкінці життя він помер за загадкових обставин, після чого трон перейшов до його дядька Візеріса II.
Правління Візеріса II Таргарієна
Візеріс II Таргарієн був досвідченим державним діячем, який багато років служив радником попередніх королів.
Його правління було коротким, але ефективним. Він намагався стабілізувати королівство після періоду релігійного фанатизму та відновити ефективне управління державою.
Після його смерті трон перейшов до його сина Ейгона IV.
Правління Ейгона IV Негідного
Ейгон IV Таргарієн, відомий як Ейгон Негідний, увійшов в історію як один із найгірших королів династії.
Він був відомий своєю розпустою, корупцією та зловживанням владою. Перед смертю Ейгон визнав усіх своїх бастардів законними, що призвело до численних конфліктів за спадщину.
Це рішення стало причиною серії громадянських воєн, відомих як Повстання Блекфайрів.
Після його смерті королем став його законний син Дейрон II Таргарієн.
Правління Дейрона II Таргарієна
Дейрон II Таргарієн, відомий як Добрий, був мудрим правителем і дипломатом.
Йому вдалося приєднати Дорн до Семи Королівств мирним шляхом через шлюбний союз між домами. Це стало важливою подією в історії Вестеросу.
Під час його правління відбулося кілька повстань Блекфайрів, спричинених претензіями бастардської гілки Таргарієнів на трон.
Після його смерті королем став його син Ейріс I Таргарієн.
Правління Ейриса I Таргарієна
Ейріс I Таргарієн більше цікавився книгами та пророцтвами, ніж управлінням королівством.
Реальну владу в цей час часто здійснював його десниця — Бринден Ріверс, відомий як Кровавий ворон. Під час правління Ейриса продовжувалися конфлікти, пов’язані з претензіями дому Блекфайрів.
Після його смерті трон перейшов до його брата Мейкара.
Правління Мейкара I Таргарієн
Мейкар I Таргарієн був суворим і войовничим правителем. Він брав участь у придушенні Повстання Блекфайрів.
Його правління завершилося трагічно — король загинув під час придушення повстання одного з лордів.
Після цього було скликано Велику раду, яка обрала новим королем Ейгона V.
Правління Ейгона V Таргарієна
Ейгон V Таргарієн, відомий як Ейгон Неймовірний, або Егг, став королем після несподіваного рішення Великої ради.
Він намагався провести реформи, які мали покращити становище простого народу, що викликало невдоволення серед знаті.
Наприкінці життя він загинув під час Трагедії Літнього замку — загадкової катастрофи, пов’язаної зі спробою відродити драконів.
Після його смерті трон успадкував його син Джейхейріс II Таргарієн.
Правління Джейхейріса II Таргарієна
Джейхейріс II Таргарієн правив недовго. Його правління припало на період загрози з боку претендентів дому Блекфайрів.
Саме в цей час відбулася Війна Дев’ятипенсових королів, у якій сили Вестеросу здобули перемогу.
Після його смерті королем став його син Ейріс II Таргарієн.
Падіння династії
Останнім королем дому Таргарієнів був Ейріс II Таргарієн, відомий як Божевільний король. Його жорстоке та нестабільне правління призвело до Повстання Роберта Баратеона.
Під час війни Роберт Баратеон повалив династію Таргарієнів і зайняв Залізний трон. Ейрис II загинув у Королівській Гавані, а решта членів дому була змушена тікати з Вестеросу.
Так завершилося майже трьохсотлітнє правління дому Таргарієнів над Сімома Королівствами.
Події серіалу
На початку подій серіалу «Гра престолів» дім Таргарієнів вважається поваленим і майже знищеним. Після Повстання Роберта Баратеона король Ейрис II Таргарієн, відомий як Божевільний король, був убитий під час падіння Королівської Гавані. Його спадкоємець Рейгар Таргарієн загинув у битві на Тризубі від руки Роберта Баратеона, а більшість членів династії було вбито або змушено тікати.
Єдиними відомими спадкоємцями дому залишаються брат і сестра — Візеріс Таргарієн та Дейнеріс Таргарієн. У дитинстві вони були вивезені з Вестеросу на Драконячий Камінь, а згодом переправлені через Вузьке море до Ессосу, де роками жили у вигнанні, мандруючи містами Вільних міст.
Візеріс Таргарієн вважає себе законним королем Семи Королівств і прагне повернути Залізний трон. Щоб отримати армію, він укладає союз із кочовим народом дотракійців і видає свою сестру Дейнеріс заміж за їхнього вождя Кхал Дрого. Візеріс сподівається, що Дрого допоможе йому вторгнутися у Вестерос.
Однак гординя та жорстокість Візеріса призводять до конфлікту з дотракійцями. У священному місті Ваес Дотрак він погрожує своїй сестрі та ненародженій дитині. За це Кхал Дрого карає його — розплавлене золото виливають йому на голову. Так гине останній чоловічий спадкоємець дому Таргарієнів, і всі надії на відновлення династії переходять до Дейнеріс.
Після смерті Дрого Дейнеріс залишається з невеликою групою вірних прихильників. На похоронному багатті чоловіка вона входить у вогонь разом із трьома скам’янілими яйцями драконів. Вранці вона виходить із полум’я неушкодженою, а з яєць вилуплюються три дракони — Дрогон, Рейгаль і Візеріон. Ця подія стає першою появою драконів у світі за майже двісті років.
Згодом Дейнеріс подорожує містами Ессосу, збираючи союзників і створюючи власну армію. У місті Кварта вона намагається знайти підтримку для походу на Вестерос, але стикається з інтригами та змовами.
Після цього Дейнеріс вирушає до регіону Затока Работорговців. У Астапорі вона здобуває армію елітних воїнів — Бездоганних, яких звільняє від рабства. Потім вона захоплює Юнкай і звільняє тисячі рабів, які починають називати її Міса — «мати».
Найважливішою її перемогою стає захоплення міста Меєрін. Тут Дейнеріс намагається правити як королева, але змушена боротися з повстаннями колишніх рабовласників та таємним товариством Сини Гарпії.
Зрештою вона залишає Меєрін і збирає величезну армію, до якої входять Бездоганні, Дотракійці, а також союзники з Дорну та Залізних островів. Дейнеріс переправляється через Вузьке море і прибуває до Драконового Каменю — давньої фортеці дому Таргарієнів.
Звідти вона починає війну за Залізний трон проти королеви Серсея Ланністер. Під час кампанії дракони Дейнеріс стають вирішальною силою на полі бою. Один із найвідоміших епізодів — напад на армію Джейме Ланністера, де дракон Дрогон знищує значну частину ланністерського війська.
У цей час відкривається ще один спадкоємець дому Таргарієнів. Джон Сноу, якого всі вважають бастардом Еддарда Старка, насправді є сином Рейгара Таргарієна та Ліанни Старк. Його справжнє ім’я — Ейгон Таргарієн, і він є законним спадкоємцем Залізного трону.
Під час війни проти білих блукачів Дейнеріс допомагає силам Півночі. Однак під час експедиції за Стіною один із її драконів — Візеріон — гине від руки Короля Ночі і згодом перетворюється на крижаного дракона.
У битві за Вінтерфелл об’єднані сили людей знищують армію мертвих і самого Короля Ночі. Після цього війна за владу у Вестеросі продовжується.
У фінальному етапі війни Дейнеріс атакує Королівська Гавань. Попри те що місто здається, вона наказує спалити значну його частину разом із тисячами мирних жителів. Це рішення викликає страх навіть серед її союзників.
Щоб запобігти подальшому знищенню королівства, Джон Сноу вбиває Дейнеріс у Червоному Замку. Після її смерті останній дракон — Дрогон — відлітає зі тілом своєї матері, а влада у Вестеросі переходить до нової політичної системи.
Так завершується історія дому Таргарієнів у подіях серіалу, хоча їхня спадщина та легенда про драконів продовжують жити у пам’яті Вестеросу.
Землі та володіння
Історичною батьківщиною дому Таргарієнів у Вестеросі був острів Драконячий Камінь. Саме тут родина оселилася приблизно за століття до Руйнування Валірії після того, як Ейнар Таргарієн разом зі своєю родиною залишив Валірію через пророчий сон своєї доньки Дейніс Провидиці. Драконячий Камінь був стародавньою валірійською фортецею, збудованою на вулканічному острові біля східного узбережжя Вестеросу. Замок відомий своєю незвичайною архітектурою: його вежі, мости та зали виконані у формі драконів, а камінь має темний колір через вулканічне походження острова.
Протягом багатьох років після загибелі Валірійської імперії Таргарієни правили лише Драконовим Каменем і прилеглими островами, не втручаючись у політичні справи континенту. Однак саме з цієї фортеці Ейгон Завойовник розпочав своє завоювання Вестеросу, яке призвело до створення Семи Королівств.
Після завоювання Ейгон заснував нову столицю на узбережжі затоки Чорноводної. Невеликий табір, який виник на місці висадки його війська, поступово перетворився на велике місто — Королівська Гавань. Саме тут було збудовано королівську резиденцію — Червоний Замок, з якого правителі дому Таргарієнів керували королівством.
Території навколо столиці стали відомі як Королівські землі. До них входили землі навколо затоки Чорноводної, включно з портовими містами, фортецями та родючими рівнинами. Королівські землі безпосередньо підпорядковувалися короні, на відміну від інших регіонів Вестеросу, якими керували великі доми-васали.
Попри те що Королівська Гавань стала політичним центром королівства, Драконячий Камінь залишався важливим символом влади дому Таргарієнів. Традиційно титул Лорд Драконового Каменю надавався спадкоємцю Залізного трону. Таким чином острів слугував резиденцією принца або принцеси, які мали успадкувати владу.
Після падіння династії Таргарієнів під час Повстання Роберта Баратеона їхні колишні володіння перейшли до нової влади. Проте як Драконячий Камінь, так і Королівські землі залишилися важливими політичними та стратегічними регіонами Вестеросу, тісно пов’язаними з історією дому Таргарієнів.
Васали та знаменосці
Під час правління дому Таргарієнів усі великі та малі доми Вестеросу формально були їхніми васалами, оскільки Таргарієни правили як королі Сімох Королівств. Великі доми — такі як Дім Старків, Дім Ланністерів, Дім Арренів, Дім Тіреллів, Дім Баратеонів, Дім Таллі, Дім Мартеллів і Дім Грейджоїв — керували своїми регіонами, але визнавали владу корони і присягали на вірність королю з дому Таргарієнів.
Однак існували й доми, які були **безпосередніми васалами корони**. Вони мешкали на території Королівських земель — регіону навколо Королівської Гавані та Драконового Каменю. Ці доми підпорядковувалися королю напряму і виконували роль його найближчих союзників та захисників столиці.
До найвідоміших домів Королівських земель належать:
- Дім Веларіонів — стародавній валірійський рід із острова Припливний острів, давні союзники та родичі Таргарієнів.
- Дім Селтігарів — валірійський рід із острова Кігтевий острів, відомий своїм багатством та морською торгівлею.
- Дім Масі — давній дім, що володіє землями на мисі Півмісячна затока.
- Дім Росбі — один із домів, що володіє землями неподалік Королівської Гавані.
- Дім Стокворт — давній дім із замком Стокворт, що розташований на північ від столиці.
Також до домів Королівських земель, які присягали короні, належать:
- Дім Дарклин — колишні лорди Даскендейла.
- Дім Рікер — правителі Харренголу після Завоювання Ейгона.
- Дім Бар Еммон — васали, що володіють землями біля затоки Чорноводної.
- Дім Фел — давній рід із південної частини регіону.
- Дім Хейфорд — правителі замку Хейфорд неподалік столиці.
Ці доми забезпечували безпеку столиці, підтримували королівський флот і виступали союзниками корони під час війн. Завдяки їхній вірності дім Таргарієнів міг утримувати контроль над центральною частиною Вестеросу протягом майже трьох століть свого правління.
Військова сила
Військова могутність дому Таргарієнів протягом століть ґрунтувалася не лише на звичайних арміях, а насамперед на їхній головній перевазі — драконах. Саме дракони дозволили Таргарієнам підкорити Вестерос під час Завоювання Ейгона і протягом тривалого часу утримувати владу над Сімома Королівствами.
Дракони
Головною військовою силою Таргарієнів були їхні дракони. Під час завоювання Ейгон Завойовник та його сестри Вісенья Таргарієн і Рейніс Таргарієн мали трьох драконів: Балеріона, Вхагара та Мераксес. Ці могутні істоти могли спалювати цілі армії та замки, що давало Таргарієнам вирішальну перевагу у війнах.
Упродовж наступних поколінь кількість драконів зростала, і під час правління династії в Драконовій Ямі у Королівській Гавані утримували десятки драконів. Вершники драконів могли швидко переміщатися між регіонами та знищувати ворогів з повітря.
Однак під час громадянської війни Танок Драконів більшість драконів загинула. Після цього сила дому Таргарієнів значно ослабла, а через кілька поколінь дракони повністю зникли.
Королівська армія
Окрім драконів, Таргарієни могли скликати величезну армію з усього Вестеросу. Як правителі Семи Королівств, вони мали право закликати війська великих домів, таких як Дім Старків, Дім Ланністерів, Дім Арренів, Дім Тіреллів, Дім Баратеонів, Дім Таллі, Дім Мартеллів і Дім Грейджоїв.
У разі війни кожен із цих домів виставляв власні загони лицарів, кінноти та піхоти. У сумі королівська армія могла налічувати десятки тисяч воїнів.
Королівський флот
Важливою частиною військової сили дому був флот. Найбільшу морську підтримку корона отримувала від дому Веларіонів, одного з наймогутніших морських родів Вестеросу. Їхній флот контролював Вузьке море та забезпечував морську перевагу Таргарієнів.
Кораблі використовувалися для транспортування військ, блокади портів та захисту узбережжя. Морська сила була особливо важливою під час кампаній у Дорні та під час конфліктів із Вільними містами.
Королівська гвардія
Особистою охороною короля була Королівська гвардія — елітний орден із семи лицарів, які присягали захищати короля і королівську родину. До неї входили одні з найкращих воїнів у всьому королівстві.
Члени Королівської гвардії відмовлялися від титулів, земель і родини, щоб присвятити життя службі короні. Вони давали обітницю вірності королю та повинні були захищати його навіть ціною власного життя.
Серед найвідоміших лицарів цього ордену були Сер Артур Дейн — легендарний мечник і близький друг Рейгара Таргарієна, а також Дункан Високий — відомий лицар, який згодом став лорд-командувачем Королівської гвардії за правління Ейгона V Таргарієна.
Сили у подіях серіалу
Під час подій серіалу «Гра престолів» військова сила дому Таргарієнів відроджується завдяки Дейнеріс Таргарієн. Вона збирає величезну армію в Ессосі, до якої входять:
- Бездоганні — елітна піхота з міста Астапор.
- Дотракійці — кочові воїни степів Ессосу.
- союзники з Дорну та Залізних островів.
Найбільшою перевагою Дейнеріс знову стають дракони — Дрогон, Рейгаль та Візеріон. Завдяки їм вона здобуває перемоги у битвах і повертає дому Таргарієнів статус однієї з наймогутніших сил у світі.
Відомі члени дому
- Ейгон I Таргарієн — засновник династії Таргарієнів у Вестеросі та перший Король Сімох Королівств.
- Вісенья Таргарієн — сестра і дружина Ейгона Завойовника, вершниця дракона Вхагар.
- Рейніс Таргарієн — сестра і дружина Ейгона Завойовника, вершниця дракона Мераксес.
- Ейніс I Таргарієн — другий король династії, син Ейгона Завойовника.
- Маегор I Таргарієн — відомий як Маегор Жорстокий, узурпатор трону та син Ейгона I.
- Джейхейріс I Таргарієн — один із найкращих королів Вестеросу, відомий як Миротворець.
- Алісанна Таргарієн — королева та дружина Джейхейріса I, відома своїми реформами.
- Візеріс I Таргарієн — король, правління якого призвело до громадянської війни Танок Драконів.
- Рейніра Таргарієн — принцеса та претендентка на трон під час Танку Драконів.
- Ейгон II Таргарієн — суперник Рейніри у боротьбі за трон під час Танку Драконів.
- Ейгон III Таргарієн — король після Танку Драконів, відомий як Драконяча Печаль.
- Дейрон I Таргарієн — Молодий Дракон, король, який завоював Дорн.
- Бейлор I Таргарієн — релігійний король, відомий як Бейлор Благословенний.
- Візеріс II Таргарієн — король і досвідчений державний діяч.
- Ейгон IV Таргарієн — Ейгон Негідний, король, відомий своєю розпустою та бастардами.
- Дейрон II Таргарієн — король, який приєднав Дорн до Семи Королівств мирним шляхом.
- Ейрис I Таргарієн — король, який більше цікавився книгами та пророцтвами.
- Маекар I Таргарієн — войовничий король, який загинув під час придушення повстання.
- Ейгон V Таргарієн — Ейгон Неймовірний, король, що намагався провести реформи.
- Джейхейріс II Таргарієн — король, під час правління якого відбулася Війна Дев’ятипенсових королів.
- Ейрис II Таргарієн — Божевільний король, останній король династії, повалений під час Повстання Роберта Баратеона.
- Рейгар Таргарієн — принц Драконового Каменю та спадкоємець трону, загинув у битві на Тризубі.
- Візеріс Таргарієн — принц у вигнанні, який загинув серед дотракійців.
- Дейнеріс Таргарієн — Мати драконів, остання правителька дому, яка повернула драконів у світ.
- Джон Сноу — син Рейгара Таргарієна та Ліанни Старк, справжнє ім’я — Ейгон Таргарієн.
Символіка
Герб
Гербом дому Таргарієнів є триголовий червоний дракон на чорному полі. Цей символ походить ще з часів Старої Валірії і відображає зв’язок дому з драконами — могутніми істотами, які були головною силою валірійських драконових лордів.
Три голови дракона символізують трьох засновників влади Таргарієнів у Вестеросі — Ейгона Завойовника та його двох сестер-дружин, Вісенью і Рейніс. Саме вони разом розпочали Завоювання Ейгона і створили Сім Королівств.
Червоний колір дракона символізує вогонь і кров — силу та походження дому Таргарієнів, тоді як чорний фон підкреслює їхню валірійську спадщину. Девіз дому — «Вогонь і кров» — також безпосередньо пов’язаний із цим символом.
Герб із триголовим драконом використовувався на прапорах, печатках, обладунках і кораблях Таргарієнів. Після Завоювання Ейгона цей символ став одним із найвідоміших у всьому Вестеросі і асоціювався з владою Залізного трону.
Навіть після падіння династії під час Повстання Роберта Баратеона триголовий дракон залишився символом спадщини дому Таргарієнів і пам’яттю про їхнє майже трьохсотлітнє правління Вестеросом.
Девіз
Девіз дому Таргарієнів — «Вогонь і кров» (оригінал: Fire and Blood). Ці слова відображають сутність та історію династії, яка здобула владу у Вестеросі завдяки силі своїх драконів і військовій могутності.
Девіз походить із часів Старої Валірії, де дракони були головною зброєю валірійських драконових лордів. Для Таргарієнів «вогонь» символізує драконів і руйнівну силу їхнього полум’я, тоді як «кров» нагадує про боротьбу, жертви та війни, які супроводжували піднесення дому до влади.
Цей девіз став особливо відомим після Завоювання Ейгона, коли Ейгон Завойовник і його сестри-дружини Вісенья та Рейніс підкорили більшу частину Вестеросу за допомогою своїх драконів. З того часу слова «Вогонь і кров» стали символом сили, влади та непохитної волі дому Таргарієнів.
Упродовж століть девіз використовувався на королівських прапорах, печатках та знаменах, а також став невід’ємною частиною легенди про династію Таргарієнів і їхніх драконів.
Дракони
Протягом століть головною силою дому Таргарієнів були їхні дракони. Саме завдяки цим могутнім істотам Таргарієни змогли підкорити Вестерос під час Завоювання Ейгона та утримувати владу над Сімома Королівствами протягом майже трьох століть.
Дракони були невід’ємною частиною валірійської спадщини дому. У Старій Валірії лише так звані драконові лорди могли керувати драконами, і Таргарієни були одним із таких родів. Після Руйнування Валірії вони стали єдиним відомим домом, що зберіг драконів.
У різні періоди правління Таргарієнів у Вестеросі існувало багато драконів, більшість із яких загинули під час громадянської війни, відомої як Танок Драконів. Повний список цих істот наведений у статті Дракони Таргарієнів.
До найвідоміших драконів дому належать:
- Балеріон Чорний Жах — дракон Ейгона Завойовника, найбільший і наймогутніший дракон в історії Вестеросу.
- Вхагар — дракон Вісеньї Таргарієн, один із трьох драконів Завоювання.
- Мераксес — дракон Рейніс Таргарієн.
- Караксес — дракон Деймона Таргарієна, відомий як «Кривавий змій».
- Сіракус — дракон Рейніри Таргарієн під час Танку Драконів.
- Мелеїс — дракон принцеси Рейніс Таргарієн, відомий як «Червона королева».
- Вермітор — один із найбільших драконів після Балеріона, колишній дракон короля Джейхейріса I.
- Срібнокрило — дракон королеви Алісанни Таргарієн.
- Дрогон — дракон Дейнеріс Таргарієн у подіях серіалу «Гра престолів».
- Рейгаль — один із драконів Дейнеріс, названий на честь Рейгара Таргарієна.
- Візеріон — дракон Дейнеріс, названий на честь Візеріса Таргарієна.
Артефакти
- Блекфайр — легендарний меч із валірійської сталі, яким володів Ейгон Завойовник. Протягом багатьох поколінь цей меч був символом королівської влади дому Таргарієнів. Пізніше меч перейшов до бастарда Ейгона IV — Деймона Блекфайра, що стало початком династичної гілки Блекфайрів і призвело до серії громадянських воєн, відомих як Повстання Блекфайрів.
- Темна Сестра — ще один відомий меч із валірійської сталі, який належав дому Таргарієнів. Ним користувалися кілька представників династії, зокрема Вісенья Таргарієн та пізніше Деймон Таргарієн. Меч вважався одним із найцінніших артефактів дому.
- Кінджал з валірійської сталі — стародавній кинджал із валірійської сталі, на лезі якого викарбувано пророцтво про Принц, що був обіцяний і майбутню Довгу ніч. За легендою, це пророцтво передавалося від короля до спадкоємця дому Таргарієнів. У подіях серіалу «Дім дракона» кинджал належав королю Візерісу I, який відкрив таємницю напису своїй доньці Рейнірі. Пізніше цей кинджал з’являється і в подіях серіалу «Гра престолів».