Візеріс Таргарієн (брат Дейнеріс)
Більше дій
Візеріс Таргарієн
Візеріс Таргарієн також відомий як «Жебрацький король» — останній син короля Ейріса II Таргарієна, вигнанець і самопроголошений претендент на Залізний трон у світі «Пісня льоду й полум’я» та серіалі «Гра престолів». Після падіння дому Таргарієнів він разом із сестрою Дейнеріс Таргарієн змушений жити у вигнанні в Ессосі, мріючи повернути собі владу у Вестеросі.
Відомий як «Жебрацький король», Візеріс роками блукає Вільними містами, шукаючи союзників і підтримку для повернення трону. Його життя сповнене принижень, втрат і постійної боротьби за виживання, що формує його жорстокий, імпульсивний і нестабільний характер.
Попри слабкість і відсутність реальної влади, Візеріс вважає себе законним королем і не сумнівається у своєму праві правити. Його одержимість троном і переконаність у власній величі часто призводять до конфліктів і небезпечних рішень.
Таким чином, Візеріс Таргарієн є трагічною фігурою — спадкоємцем великої династії, який так і не зміг стати справжнім правителем, але залишив помітний слід у боротьбі за владу у Семи Королівствах.
До подій серіалу
Візеріс Таргарієн народився у 276 році в родині короля Ейріса II Таргарієна та королеви Рейли Таргарієн. Його поява на світ стала важливою подією для династії Таргарієнів, адже попередні діти королівської пари помирали, а народження здорового спадкоємця вважалося знаком благословення.
Однак саме народження Візеріса ще більше посилило параною його батька. Ейрис II боявся змов, отруєнь і магії, тому наказав постійно охороняти немовля. До принца не дозволяли наближатися без дозволу короля, навіть королеві. Їжу і молоко перевіряли на отруту, а подарунки від лордів король наказав спалити, побоюючись проклять. Таким чином дитинство Візеріса проходило в атмосфері страху і недовіри.
Під час повстання Роберта Баратеона Візеріс був ще дитиною. Після загибелі його старшого брата Рейгара Таргарієна він був проголошений спадкоємцем. Разом із вагітною матір’ю його відправили на Драконів Камінь — останній оплот Таргарієнів.
Після падіння Королівської Гавані і смерті Ейріса II, а також загибелі дітей Рейгара, Візеріса проголосили королем. Проте його правління було лише формальним і тривало недовго.
Невдовзі королева Рейла померла під час пологів, народивши Дейнеріс Таргарієн, а флот біля Драконового Каменю був знищений штормом. Гарнізон вирішив здатися Станнісу Баратеону, але вірний лицар Віллем Даррі разом із кількома людьми врятував дітей і вивіз їх до Браавоса.
У вигнанні Візеріс і Дейнеріс жили під опікою Даррі, який намагався зберегти залишки їхнього становища. Після його смерті діти залишилися без захисту і засобів до існування. Їх вигнали з дому, і вони були змушені поневірятися Вільними містами — від Браавоса до Міра, Тироша, Квохора, Волантіса і Ліса.
З роками їх становище погіршувалося. Спочатку їх приймали як вигнаних спадкоємців, але з часом інтерес до них згас. Візеріс був змушений продавати останні коштовності, навіть корону матері, щоб вижити.
Постійні приниження і життя у вигнанні сформували його характер. Він став жорстким, запальним і нестабільним, одержимим ідеєю повернення Залізного трону. Він переконував сестру у величі їхнього роду, але водночас жорстоко поводився з нею, звинувачуючи у всіх невдачах і постійно принижуючи.
Візеріс неодноразово намагався знайти підтримку серед найманців і правителів, навіть влаштовував бенкети для Золотих мечів, однак його спроби закінчувалися провалом — його не сприймали серйозно.
Зрештою він разом із Дейнеріс знаходить притулок у домі Ілліріо Мопатіса у Пентосі. Саме там починається новий етап його життя, який приведе до подій серіалу.
Таким чином, Візеріс Таргарієн виріс у страху, втратах і вигнанні, що перетворило його на людину, одержиму владою і власним правом на трон, але позбавлену реальної сили, щоб його здобути.
Гра престолів: Сезон 1
У першому сезоні «Гра престолів» Візеріс Таргарієн перебуває у Пентосі під захистом магістра Ілліріо Мопатіса. Позбавлений влади і ресурсів, він одержимий ідеєю повернення Залізного трону і прагне будь-якою ціною здобути армію для вторгнення у Вестерос.
При дворі Ілліріо Візеріс користується послугами служниці Дореї, яку магістр спеціально надає йому, щоб утримувати його прихильність і відвернути увагу від Дейнеріс. Візеріс ставиться до неї як до власності, що підкреслює його зверхність і зіпсований характер.
Щоб досягти своєї мети, Візеріс укладає союз із кхалом Дрого, вождем одного з наймогутніших дотракійських кхаласарів. За посередництва Ілліріо він видає свою сестру Дейнеріс Таргарієн заміж за Дрого, розглядаючи її як інструмент для здобуття війська.
Під час цих подій поруч із Дейнеріс постійно перебуває Джорах Мормонт, вигнаний лицар із Півночі, який стає її захисником і радником. Він уважно спостерігає за поведінкою Візеріса і неодноразово намагається стримувати його, розуміючи, що його імпульсивність може призвести до катастрофи.
Під час весілля, що відбувається на території дотракійців, Візеріс отримує подарунки, однак поводиться зверхньо і зневажливо, демонструючи свою гординю і нездатність розуміти звичаї нового оточення. Він відмовляється приймати дотракійські традиції і відкрито проявляє презирство до їхнього способу життя.
Після приєднання до кхаласару Візеріс поступово втрачає контроль над ситуацією. Він не має реальної влади серед дотракійців і змушений залежати від волі Дрого. Його постійні вимоги «дати йому армію» викликають роздратування, а його поведінка — неприйняття навіть серед найближчих союзників.
Після весілля, дізнавшись про цінність подарованих яєць драконів, Візеріс намагається привласнити їх, плануючи продати і використати гроші для найму війська. Однак Джорах Мормонт втручається і заважає йому, пояснюючи, що ці яйця належать Дейнеріс і є надто цінними, щоб їх втратити. Це ще більше підкреслює слабкість Візеріса і його залежність від інших.
Тим часом Дейнеріс починає змінюватися. Вона поступово адаптується до життя серед дотракійців, здобуває повагу і впевненість, що ще більше дратує Візеріса. Він відчуває, що втрачає контроль над нею, і починає поводитися ще жорстокіше.
Під час подорожі через Дотракійське море Візеріс дедалі більше демонструє свою нестабільність. Він погрожує сестрі, принижує її і неодноразово заявляє, що забере «свою армію вогню і крові».
Кульмінацією його історії стають події у святому місті Ваес Дотрак. Там Візеріс, перебуваючи у стані відчаю і гніву, вривається до священного місця зі зброєю, що є грубим порушенням дотракійських законів. Він погрожує Дейнеріс і вимагає від Дрого негайно дати йому обіцяне військо.
Цей вчинок стає фатальним. Кхал Дрого вирішує покарати його, «давши йому золоту корону», яку він так прагнув. Розплавлене золото виливають йому на голову, що призводить до його смерті.
Після цього Дейнеріс спокійно спостерігає за його загибеллю, заявляючи, що він не був справжнім драконом, адже «вогонь не може вбити дракона».
Таким чином, у першому сезоні Візеріс Таргарієн постає як трагічний і водночас небезпечний персонаж — спадкоємець великої династії, який через власну гординю, жорстокість і нездатність адаптуватися втрачає все, включно з життям.
Родина
- Батько — Ейрис II Таргарієн
- Мати — Рейла Таргарієн
- Брат — Рейгар Таргарієн
- Сестра — Дейнеріс Таргарієн
Дружини і дітей не мав.
Особистість та характер
Візеріс Таргарієн — імпульсивний, гордовитий і психологічно нестабільний персонаж, чий характер сформувався під впливом вигнання, страху і втрати влади.
Він має сильне почуття власної значущості і переконаний у своєму праві правити, що поєднується з відсутністю реальної сили та авторитету. Це створює внутрішній конфлікт, який проявляється у дратівливості, агресії і постійних спалахах гніву.
Візеріс залежить від інших людей, однак водночас зневажає їх, вважаючи себе вищим за всіх. Він не здатний будувати довготривалі союзи, оскільки його поведінка відштовхує навіть потенційних союзників.
Його особистість характеризується жорстокістю і потребою домінувати, особливо над тими, хто слабший. Він намагається компенсувати власну безсилість через контроль і приниження інших.
Попри це, у його характері присутні риси трагічності. Візеріс є людиною, яка виросла у страху і втратила все ще в дитинстві, що зробило його одержимим владою і минулим величчю свого дому.
Таким чином, Візеріс Таргарієн є прикладом спадкоємця великої династії, якого зламали обставини — людини, що прагнула влади, але не мала якостей, необхідних, щоб її здобути.
Цитати
«Я — законний король! Я — дракон!»
«Я не хочу чекати. Я хочу армію!»
«Вогонь не може вбити дракона.»
«Ти не хочеш розбудити дракона, чи не так?»
«Я дозволяю тобі жити лише тому, що ти мені потрібна.»
«Мені обіцяли корону. І я її отримаю.»
Відмінності серіалу і книг
Образ Візеріса Таргарієна у серіалі «Гра престолів» загалом відповідає книжковому персонажу з циклу «Пісня льоду й полум’я», однак має низку важливих відмінностей у деталях і подачі.
У книгах Візеріс постає більш трагічним персонажем. Його жорстокість і нестабільність пояснюються довгими роками вигнання, страхом і постійним приниженням. У серіалі ці риси також присутні, але подані більш прямолінійно, роблячи його образ більш різким і менш співчутливим.
Книжкова версія приділяє більше уваги його дитинству при дворі Ейріса II Таргарієна та подіям після падіння Таргарієнів. Описуються деталі його життя у Браавосі та скитання Вільними містами, що глибше розкриває формування його характеру.
Також у книгах більше уваги приділено його стосункам із Дейнеріс. Хоча він жорстоко поводиться з нею, водночас він навчає її історії Вестеросу і спадщині дому Таргарієнів, що робить їхні взаємини складнішими.
У серіалі частина цих деталей скорочена, і Візеріс здебільшого показаний як імпульсивний і жорстокий претендент без глибшого розкриття внутрішніх мотивів.
Попри це, ключові події його історії залишаються однаковими — вигнання, союз із кхалом Дрого і загибель у Ваес Дотрак після отримання «золотої корони».
Таким чином, у книгах Візеріс є більш багатогранним і трагічним персонажем, тоді як у серіалі його образ спрощено для більш прямого сприйняття.