Піцель
Більше дій
Піцель (часто званий Великий мейстер Піцель) — один із найстаріших і найдовше служивших мейстрів у Вестеросі, представник Цитаделі при королівському дворі та член Малої ради. Протягом десятиліть він залишався невід’ємною частиною влади у Королівській Гавані, переживши зміну династій і численні політичні потрясіння.
Піцель обіймав посаду великого мейстера понад сорока років, розпочавши службу ще за короля Ейгона V Таргарієна. За цей час він був радником шести королів: Ейгона V, Джейхейріса II, Ейриса II, Роберта Баратеона, Джоффрі Баратеона та Томмена Баратеона. Ймовірно, жоден інший великий мейстер в історії Сім Королівств не займав цю посаду так довго.
Його довголіття на службі зробило Піцеля свідком занепаду дому Таргарієнів і приходу до влади дому Баратеонів. Попри образ немічного старця, він залишався впливовою фігурою при дворі, чия присутність відчувалася у багатьох подіях, що визначали долю королівства.
До подій серіалу
Піцель був обраний великим мейстером у віці сорока двох років — що було нетипово для Цитаделі. Його призначення стало вимушеним: перед ним троє великих мейстрів поспіль не змогли довго обіймати посаду. Кает і Еллендор померли від старості менш ніж за рік після обрання, а Меріон взагалі не встиг приступити до обов’язків, померши дорогою до Королівської Гавані.
Роздратований постійною зміною радників, король Ейгон V Таргарієн натиснув на Конклав Цитаделі, змусивши архімейстрів обрати молодшого і фізично витривалішого кандидата. Таким кандидатом став Піцель. Уже за кілька місяців після цього король загинув під час Трагедії Літнього замку.
Служба при Ейрисі II
Під час правління Ейриса II Таргарієна Піцель став одним із ключових джерел знань про події того часу — його записи дають мейстерам найповніше уявлення про останні роки династії Таргарієнів.
Від самого початку служби при Малій раді він потрапив під сильний вплив Тайвіна Ланністера, який обіймав посаду десниці короля. Піцель високо оцінював Тайвіна, називаючи його людиною, «створеною богами для правління», і вважав його одним із найвидатніших державних діячів свого часу.
Ймовірно, саме в цей період Піцель написав працю «Бої на Ступенях: Огляд недавнього кровопролиття», присвячену Війні Дев’ятигрошових королів. У цій праці він особливо відзначав заслуги Тайвіна та його братів — Ківана і Тігетта.
У 278 році від З.Е. після загибелі Стеффона Баратеона король Ейрис висловив Піцелю свої підозри, звинувачуючи Тайвіна у змові та навіть у причетності до смерті лорда Штормової Межі. Це стало одним із проявів зростаючої параної короля.
Після відходу Тайвіна з посади десниці у 281 році від З.Е. недовіра Ейриса переключилася на його власного сина — Рейгара Таргарієна, принца Драконового Каменю. При дворі виникла напруженість між прихильниками короля і принца. Піцель разом із новим десницею, Оуеном Меррівезером, намагалися втримати рівновагу між сторонами.
У своїх повідомленнях до Цитаделі Піцель порівнював цю ситуацію з подіями, що передували Танцю драконів, коли протистояння між Алісентою та Рейнірою Таргарієн розкололо королівство. Він попереджав, що без компромісу Вестерос може знову зануритися в масштабну війну.
Повстання Баратеона
Наприкінці повстання Роберта Баратеона Піцель відіграв вирішальну роль у падінні столиці. Саме він переконав короля Ейриса відкрити ворота Королівської Гавані війську Тайвіна Ланністера. Після цього місто було розграбоване, а влада Таргарієнів остаточно впала.
Ймовірно, Піцель сподівався, що Тайвін займе Залізний трон, однак цього не сталося.
Попри службу Таргарієнам, після перемоги повстанців новий король Роберт Баратеон вирішив зберегти досвідчених радників при дворі. Піцель, разом із Варісом і Барістаном Селмі, залишився на своїй посаді великого мейстера.
Гра престолів: Сезон 1
На початку подій серіалу Піцель продовжує служити великим мейстером при дворі короля Роберта Баратеона і залишається членом Малої ради у Королівській Гавані. Попри свій похилий вік і зовнішню немічність, він бере активну участь у політичному житті столиці та виступає радником у справах держави.
Після прибуття до столиці нового десниці, Еддарда Старка, Піцель входить до числа тих, хто формує його перші уявлення про становище при дворі. Він передає Неджу книгу родоводів знатних домів, яка пізніше відіграє ключову роль у розкритті таємниці походження дітей Серсеї Ланністер.
Піцель відкрито демонструє лояльність до дому Ланністерів, підтримуючи позиції Тайвіна Ланністера та його доньки, королеви Серсеї. Його поведінка часто викликає недовіру з боку інших членів Малої ради, зокрема Варіса та Петіра Бейліша, які сприймають його як політично заангажовану фігуру.
Під час розслідування смерті Джона Аррена Піцель надає обмежену інформацію, стверджуючи, що колишній десниця помер від хвороби. Однак він приховує важливі деталі, що ускладнює пошуки істини. Його дії сприяють тому, що справжні обставини смерті Аррена залишаються невідомими для Неда Старка протягом тривалого часу.
Після арешту Еддарда Старка за наказом королеви Серсеї Піцель без вагань стає на бік нової влади. Він бере участь у засіданнях Малої ради, де визнає Джоффрі Баратеона законним королем, попри сумнівність його походження.
Після страти Еддарда Старка Піцель залишається при дворі, зберігаючи свою посаду великого мейстера і продовжуючи служити новому королю Джоффрі Баратеону, зміцнюючи вплив Ланністерів у столиці.
Гра престолів: Сезон 2
Після смерті короля Роберта Баратеона та сходження на трон Джоффрі Баратеона Піцель продовжує залишатися великим мейстером і членом Малої ради у Королівській Гавані. У цей період, коли розгортається Війна п’яти королів, він відкрито підтримує владу Ланністерів і діє в їхніх інтересах.
Після прибуття до столиці Тіріона Ланністера, який стає виконуючим обов’язки десниці короля, становище Піцеля при дворі різко змінюється. Тіріон швидко починає підозрювати, що великий мейстер є ненадійним радником і передає інформацію ворогам або іншим гравцям при дворі.
Щоб виявити джерело витоку інформації, Тіріон проводить хитрий план: він повідомляє різним членам Малої ради різні варіанти плану шлюбу Мірцелли Баратеон. Піцелю він розповідає, що принцесу мають видати за представника дому Мартеллів і відправити до Дорну.
Невдовзі ця інформація доходить до Серсеї Ланністер, що підтверджує підозри Тіріона: саме Піцель передав їй таємницю. Виявивши зраду, Тіріон наказує заарештувати великого мейстера. Піцеля ув’язнюють у підземеллях Червоного замку і позбавляють його ланцюга — символу його статусу як мейстера.
Під час перебування у в’язниці Піцель втрачає свій звичний вплив і авторитет. Він постає як беззахисний старець, однак його попередня діяльність уже показала, що ця слабкість може бути лише маскою.
Згодом, після зміцнення позицій Серсеї та відновлення контролю Ланністерів над двором, Піцель звільняється і повертається до виконання обов’язків великого мейстера. Його повернення демонструє, наскільки глибоким залишається вплив Ланністерів у столиці.
У той же час при дворі триває складна політична боротьба між ключовими фігурами — Варісом, Петіром Бейлішем та Тіріоном Ланністером. Піцель, хоч і втрачає частину своєї самостійності, продовжує діяти як інструмент впливу дому Ланністерів.
Під час підготовки до битви на Чорноводній Піцель бере участь у засіданнях Малої ради, однак не відіграє ключової ролі у військових рішеннях, залишаючись радше символічною фігурою серед радників.
Після перемоги Ланністерів у битві та прибуття до столиці Тайвіна Ланністера як нового десниці, позиції Піцеля при дворі остаточно стабілізуються. Він знову закріплюється як довірений, хоч і залежний, радник при королівській владі.
Гра престолів: Сезон 3
З прибуттям до столиці Тайвіна Ланністера як десниці короля Піцель знову опиняється під сильним впливом могутнього лорда Ланністерів. Він демонструє повну лояльність Тайвіну та підтримує його політику, фактично виконуючи роль слухняного радника.
Піцель бере участь у засіданнях Малої ради разом із такими ключовими фігурами, як Тайвін Ланністер, Тіріон Ланністер, Варіс та Петір Бейліш. У цих радах він рідко висловлює власну позицію, натомість підтримує рішення, вигідні дому Ланністерів, що ще більше підкреслює його залежність від них.
У цей період Піцель продовжує виконувати свої обов’язки мейстера — надає медичну допомогу, готує зілля та консультує щодо здоров’я членів королівської родини. Його роль стає особливо помітною під час перебування при дворі Санси Старк, яку утримують у Червоному замку. Піцель надає їй ліки та заспокійливі засоби, виконуючи накази влади.
Також він присутній під час підготовки до весілля Тіріона Ланністера та Санси Старк — політичного союзу, організованого Тайвіном Ланністером для зміцнення влади над Північчю. Піцель, як і інші члени Малої ради, підтримує це рішення, не ставлячи його під сумнів.
Протягом усього сезону Піцель залишається другорядною, але стабільною фігурою при дворі — свідком інтриг, політичних союзів і боротьби за владу. Його поведінка чітко демонструє головну рису: здатність пристосовуватися до будь-якої влади, зберігаючи власне становище незалежно від змін у політичному балансі.
Попри активну присутність у подіях, Піцель не виступає ініціатором ключових рішень, залишаючись радше виконавцем волі сильніших гравців, таких як Тайвін Ланністер та Серсея Ланністер.
Гра престолів: Сезон 4
У четвертому сезоні Піцель продовжує служити великим мейстером при дворі Джоффрі Баратеона та залишається членом Малої ради у Королівській Гавані. Його становище при дворі залишається стабільним завдяки підтримці Тайвіна Ланністера та дому Ланністерів.
Під час Пурпурового весілля — святкування шлюбу Джоффрі з Маргері Тірелл — Піцель присутній серед гостей, коли король раптово помирає від отрути. Як великий мейстер, він негайно намагається надати допомогу, однак не може врятувати Джоффрі. Його реакція підкреслює його роль як придворного лікаря, але водночас демонструє обмеженість його можливостей у вирішальні моменти.
Після смерті короля влада переходить до Томмена Баратеона, а фактичне керівництво державою зосереджується в руках Тайвіна Ланністера. Піцель продовжує брати участь у засіданнях Малої ради разом із такими впливовими фігурами, як Варіс і Петір Бейліш.
Під час суду над Тіріоном Ланністером, якого звинувачують у вбивстві Джоффрі, Піцель виступає як свідок обвинувачення. Він надає свідчення проти Тіріона, описуючи отруту та обставини смерті короля і що після його затримання - саме такий яд пропав з його запасів, тим самим підтримуючи позицію Серсеї Ланністер та обвинувачення.
Після вбивства Тайвіна Ланністера в кінці сезону політичний баланс у столиці різко змінюється. Попри це, Піцель зберігає свою посаду, знову демонструючи здатність пристосовуватися до нових умов і переживати навіть найнебезпечніші зміни влади у Сімох Королівствах.
Гра престолів: Сезон 5
У п’ятому сезоні Піцель продовжує служити великим мейстером при дворі короля Томмена Баратеона та залишається членом Малої ради у Королівській Гавані. Після смерті Тайвіна Ланністера його становище при дворі залишається стабільним, хоча баланс сил у столиці змінюється.
Фактична влада зосереджується в руках королеви-регента Серсеї Ланністер, і Піцель, як і раніше, підтримує її політику. Він бере участь у засіданнях Малої ради разом із Квиберном, який поступово посилює свій вплив при дворі, займаючи місце нового радника та конкурента Піцеля.
З появою Горобців і піднесенням Верховного Горобця політична ситуація в столиці різко ускладнюється. Піцель присутній на засіданнях ради, де обговорюється зростаючий вплив релігійного руху, однак не відіграє активної ролі у протидії їм, залишаючись радше спостерігачем.
Після арешту Лораса Тірелла та згодом Маргері Тірелл за наказом Верховного Горобця Піцель продовжує виконувати свої обов’язки при дворі, не втручаючись у конфлікт між Ланністерами і Тіреллами. Його позиція знову демонструє прагнення зберегти власне становище незалежно від політичної боротьби.
У цей період зростає вплив Квиберна, який поступово витісняє Піцеля з ключових процесів при дворі. Попри свій статус великого мейстера, Піцель усе частіше опиняється на другорядних ролях, поступаючись місцем більш рішучим і небезпечним радникам.
Після арешту Серсеї Ланністер Горобцями та її утримання в Великій септі Бейлора Піцель не відіграє значної ролі в подіях, що ще більше підкреслює зниження його впливу.
Гра престолів: Сезон 6
Піцель усе більше відходить на другий план, поступаючись місцем новій, жорсткішій політиці, що формується в умовах конфлікту між короною та Горобцями на чолі з Верховним Горобцем. Він продовжує брати участь у засіданнях Малої ради, однак уже не має вирішального впливу на прийняття ключових рішень.
У цей період при дворі триває напружене протистояння між Ланністерами та релігійною владою, а також підготовка до суду над Серсеєю Ланністер і Лорасом Тіреллом. Піцель, як і раніше, не втручається активно в ці події, залишаючись осторонь великих політичних рішень.
Кульмінацією історії Піцеля стає його загибель у Червоному замку. За наказом Квиберна його заманюють у пастку «пташки» — діти-шпигуни, що служать колишньому мейстеру. Вони приводять Піцеля до таємного підземелля, де його жорстоко вбивають ножами.
Смерть Піцеля стає частиною більш широкого плану Серсеї Ланністер зі зміцнення влади у Сімох Королівствах. Його усунення відкриває шлях до остаточного переформатування політичної системи в Королівській Гавані.
Родина
Про походження та родину Піцеля нічого достеменно невідомо. Як і більшість мейстрів Цитаделі, він зрікся свого минулого життя після вступу до ордену, тому будь-які зв’язки з родиною були втрачені або навмисно приховані.
Особистість і характер
Піцель постає як типовий придворний інтриган, який протягом десятиліть зумів зберегти своє становище при різних королях. Зовні він виглядає як немічний, слабкий і повільний старець, однак ця поведінка значною мірою є удаваною. У приватних моментах він демонструє значно більше сили, ясності розуму та самоконтролю, ніж це здається на перший погляд.
Його головною рисою є здатність пристосовуватися до будь-якої влади. Піцель не вирізняється принциповістю чи незалежністю — навпаки, він схильний підтримувати тих, хто має найбільший вплив при дворі. Протягом багатьох років він відкрито демонструє лояльність до дому Ланністерів, зокрема до Тайвіна Ланністера та Серсеї Ланністер.
Піцель не є стратегом чи ініціатором великих політичних рішень, однак він майстерно виживає серед сильніших гравців, таких як Варіс і Петір Бейліш. Його сила полягає не в амбіціях, а у здатності залишатися корисним і непомітним, коли це необхідно.
Водночас його діяльність неодноразово викликає підозри в упередженості та маніпуляціях. Він приховує інформацію, викривляє факти і діє в інтересах тих, кому служить, що робить його однією з найбільш суперечливих постатей при дворі Королівської Гавані.
Цитати
«Лорд Тайвін великий, як Утес Кастерлі; жоден король не мав настільки здібного і відданого десниці».
«Боги створили і підготували цього чоловіка для того, щоб правити».
«Стабільність королівства важливіша за особисті почуття».
«Король повинен мати поруч тих, хто служить йому розумом і знанням».
«У часи смути наймудріше — триматися тих, хто має силу».
Відмінності серіалу і книг
У серіалі «Гра престолів» образ Піцеля загалом відповідає книжковому, однак має низку спрощень і змін.
- У серіалі значно скорочено обсяг його політичної діяльності та ролі при дворі, тоді як у «Пісня льоду й полум’я» Піцель відіграє важливішу роль у придворних інтригах і має більше впливу на події.
- У книгах детальніше розкрито його листування з Цитаделлю, зокрема оцінки правління Ейриса II та вихваляння Тайвіна Ланністера.
- У серіалі майже не згадується його наукова діяльність і праці, тоді як у книгах він є автором робіт, зокрема про Війну Дев’ятигрошових королів.
- Сцени, де Піцель демонструє, що його немічність є удаваною, у серіалі показані коротко, тоді як у книгах цей аспект його характеру підкреслюється значно сильніше.
- Обставини його смерті в серіалі відрізняються від книжкового сюжету, де події розвиваються інакше та мають інший політичний контекст.